Право
Кримінально-правове значення психологічних ознак особи злочинця

Психолого-психічні ознаки особи злочинця обов’язково повинні досліджуватися, встановлюватися та більш широко враховуватися судом при визначенні правових наслідків злочину на етапі індивідуалізації кримінальної відповідальності та покарання або їх виключення.

Поняття добровільної відмови співучасника

Робота присвячена дослідженню ознак добровільної відмови співучасників та формулюванню дефініції цього поняття

Горох О.П. Види звільнення від покарання за кримінальним законодавством держав-учасниць СНД

У науковій доповіді здійснено порівняльно-правове дослідження видів звільнення від покарання за кримінальними кодексами держав-учасниць СНД. Висвітлені однакові та специфічні види звільнення від покарання за законодавством цих держав

Зінченко І.О. Щодо вдосконалення інституту помилування в кримінальному праві України

Дослідження присвячене питанню вдосконалення інституту помилування в кримінальному праві України.

Пономаренко Ю.А. Основні проблеми педалізації злочинів у законотворчій практиці

Доповідь присвячена систематизації та аналізу основних проблем пеналізації злочинів, що мають місце у чинному КК України та в проектах законів про внесення змін та доповнень до нього.

Берзін П.С. Особливості систематизації різновидів інституту звільнення від покарання та його відбування

У статті розглянуто проблеми систематизації окремих різновидів інституту звільнення від покарання та його відбування за Кримінальним кодексом України. Автором визначені критерії такої систематизації.

Денисова Т.А. Щодо вдосконалення санкцій статей КК України

Акцентується увага на необхідності перегляду санкцій статей КК України; розширення застосування штрафу, громадських робіт та інших видів покарань, що не пов’язані із позбавленням волі; використання можливостей штрафу як додаткового покарання; посилення санкцій КК за вчинення умисних тяжких та особливо тяжких злочинів.

Прохорова М.Л. Криминализация апартеида как приведение УК Украины в соответствие с международными правовыми стандартами

Для криміналізації апартеїду в КК України мають місце як правові, так і соціальні передумови. Наявність цього складу злочину ще більше наблизить Кримінальний кодекс України до міжнародних стандартів.

Гапієнко М.Г. Необхідність криміналізації певних видів діянь, пов’язаних з незаконним поводженням із спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації

Досліджені проблеми криміналізації певних видів діянь, пов’язаних із незаконним поводженням зі спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації.

Антипов В.В. Щодо проблеми прямої дії конституційних норм у кримінальному праві

У науковому повідомленні акцентовано увагу на наявності певної суперечності між принципом прямої дії конституційних норм і кримінально-правовим принципом визначення злочинності та караності діяння тільки Кримінальним кодексом України.

Шевченко Є.В. Термінологічні розбіжності при характеристиці вини в кримінальному праві

У дослідженні розглядаються термінологічні розбіжності при характеристиці вини в кримінальному праві.

Кримінальне законодавство України: концептуальні засади побудови та питання імплементації

Складні питання імплементації у чинне кримінальне законодавство міжнародно-правових норм, ратифікованих Україною, розглядаються крізь призму концептуальних ідей, закладених у КК 2001 року.

Овчаренко О.М. Проблеми визначення державної політики щодо притягнення суддів до кримінальної відповідальності

Стаття присвячена актуальним проблемам визначення державної політики щодо притягнення суддів, які порушили закон, до кримінальної відповідальності

Єгорова В.О. Критерії декриміналізації діянь: до постановки проблеми

У статті автор звертає увагу на недостатній рівень наукової розробленості питань декриміналізації суспільно небезпечних діянь, підкреслює самостійну юридичну природу цього явища та наголошує на існуванні критеріїв, властивих саме декриміналізації

Городовенко В.В. Принцип справедливості судової влади і кримінально-правова політика

Стаття присвячена визначенню співвідношення принципу справедливості судової влади і кримінально-правової політики держави.

Маковецька Н.Є. Кримінальна відповідальність за евтаназію за законодавством Республіки Польща

У тезах доповіді досліджується кримінальна відповідальність за еутаназію за законодавством Республіки Польща

Балобанова Д.О. Впровадження інституту кримінальних проступків з позицій теорії криміналізації

Процесу впровадження інституту кримінальних проступків має передувати аналіз діючого Кримінального кодексу України з позицій теорії криміналізації

Харитонова Е.В. Современное уголовное законодательство Украины и уголовно-правовая наука

В докладе анализируются такие черты современного украинского уголовного законодательства, как высокий уровень изменяемости, ориентация на международные образцы, расширение сферы учета частных интересов, рассматриваются позитивные и негативные стороны таких явлений.

Кураш Я.М. Кримінально-правова відповідальність та її підстави за чинним КК України

У доповіді аналізується кримінально-правова відповідальність та її підстави за чинним кримінальним законодавством України

Максимович Р.Ж. Потерпілий як ознака складу злочину та його значення для диференціації кримінальної відповідальності й індивідуалізації покарання

Наукове повідомлення присвячене з’ясуванню такої ознаки об’єкта складу злочину як потерпілий. Аналізуються особливості висвітлення цього питання за чинним Кримінальним кодексом України.

Гізімчук С.В. Гуманізм і дотримання пріоритетів як принципи кримінального права

Тези містять результати дослідження змісту принципу гуманізму в кримінальному праві та пропозицію щодо виокремлення нового принципу - дотримання пріоритету.

Бантишев О.Ф. Щодо подальшого вдосконалення діючого КК України

У тезах обґрунтовано пропозиції автора щодо вдосконалення окремих статей Загальної та Особливої частин Кримінального кодексу України

Брич Л.П. Розмежування складів злочинів за ознакою «потерпілий»

Розглядаються функції потерпілого як ознаки складу злочину у розмежуванні складів злочинів. Акцентується увага на розмежувальній її функції

Мирошниченко Н.А. Щодо вдосконалення КК України

У доповіді звертається увага на деякі законодавчі прогалини в Загальній частині КК України та шляхи їх подолання

Антипов В.І. Склад злочину і стаття Кримінального кодексу – їх співвідношення за чинним законодавством України

Наукове повідомлення присвячено проблемі техніко-юридичного формулювання складів злочинів у статтях Особливої частини Кримінального кодексу України. Показано, що в непоодиноких випадках кілька основних чи кваліфікованих складів злочинів містяться разом в одній частині певної статті, що може утруднювати правозастовну практику і має враховуватися в теорії кримінального права взагалі та при підготовці науково-практичних коментарів зокрема

Савченко А.В. Вдосконалення кримінальної відповідальності за шахрайські посягання в Україні: європейський досвід

Сформульовані пропозиції щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за шахрайство на підставі європейського досвіду. Разом з теоретичними розробками запропоновано конкретні зміни до Кримінального кодексу України

Дудоров О.О. Регламентація сукупності злочинів у КК України: проблеми і перспективи

Розглянуто окремі проблеми, пов’язані з кваліфікацією сукупності злочинів і призначенням покарання за наявності цієї форми множинності злочинів. Обґрунтовується необхідність законодавчого вирішення зазначених проблем

Воробей П.А. Кримінально-правовий режим предметів злочину

Аналізуються теоретичні питання кримінально-правового режиму предметів злочину. Акцентується увага на проблемних питаннях предметів злочину, їх специфічних особливостях та значенні для кваліфікації

Фесенко Є.В. Злочин і склад злочину: проблеми законодавчого та доктринального визначення

У повідомленні розглядаються проблеми щодо поняття злочину та його складу значення цих категорій для визначення підстави кримінальної відповідальності. Пропонується уточнення редакції статей 2 та 11 КК України

Музика А.А. Кримінально-правові ризики: постановка наукової проблеми

Актуалізована нова наукова проблема про кримінально-правові ризики, що супроводжують правотворчість і правозастосування. Пропонуються можливі шляхи подолання таких ризиків