Основні заходи охорони рослинного світу

Вступ.

1. Основи охорони рослинного світу.

2. Забезпечення охорони рослинного світу.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Природні рослинні ресурси за своєю екологічною, господарською, науковою, оздоровчою, рекреаційною цінністю та іншими ознаками поділяються на природні рослинні ресурси загальнодержавного та місцевого значення.

До природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення належать:

а) об'єкти рослинного світу у межах: внутрішніх морських вод і територіального моря, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України; поверхневих вод (озер, водосховищ, річок, каналів), що розташовані і використовуються на території більш ніж однієї області, а також їх приток усіх порядків; природних та біосферних заповідників, національних природних парків, а також заказників, пам'яток природи, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення;

б) лісові ресурси державного значення;

в) рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, види яких занесені до Червоної книги України;

г) рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України.

До природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення законодавством України можуть бути віднесені й інші об'єкти рослинного світу.

До природних рослинних ресурсів місцевого значення відносяться дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не віднесені до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення.


1. Основи охорони рослинного світу

Рослинність є важливішим компонентом біосфери, без якого остання існувати не може. Саме рослини є першоджерелом життя на Землі. Як об'єкт охорони, рослинність можна поділити на кілька груп:

  • водна рослинність;
  • ґрунтова рослинність;
  • підземна рослинність;
  • наземна рослинність.

Водна рослинність, яка представлена 10 тисячами видів, хоча і мало використовується людиною, відіграє важливу роль в житті водойм та їх мешканців. Найбільш згубним проявом впливу людини на водну рослинність є забрудненість водойм, особливо внутрішніх, як токсичними речовинами, так і біогенними (розвиток евтрофірування). Тому, необхідно вживати заходи по її захисту. Водна рослинність відіграє важливу роль в підтриманні екологічної рівноваги Світового океану, а відтак і атмосфери.

Ґрунтова рослинність (бактерії, водорості, деякі гриби) практично не використовується людиною. В той же час, ґрунтова рослинність відіграє важливу роль в процесах ґрунтоутворення та мінералізації органічних речовин ґрунтів. Внаслідок забруднення ґрунтів і ґрунтових вод відходами промислового виробництва, більшість з яких є токсичними, ґрунтова рослинність зазнає шкідливого впливу, що вимагає заходів по її захисту.

Підземна рослинність (найбільш бідна видами) представлена переважно бактеріями, які поширюються на глибину до 2-3 км. Вона не використовується людиною і вивчення впливу на неї людини практично не проводилось. Але, внаслідок міграції забруднюючих речовин в довкіллі, токсиканти можуть потрапляти в підземні води і надавати негативного впливу на підземну рослинність.

Наземна рослинність, яка представлена значною кількістю видів (понад 500 тисяч видів), широко використовується людиною і тому зазнає найбільшого негативного впливу. Саме вона потребує особливого захисту: захисту від негативного впливу забруднюючих речовин, захисту від надмірного використання людиною тощо. Саме наземна рослинність забезпечує продукування основної частини кисню атмосфери, кругообіг Карбону в природі тощо.

Якщо перші три групи рослинності можливо захищати, реалізуючи загальні природоохоронні заходи, то захист наземної рослинності має ряд особливостей. Слід зазначити, що рослинність є самовідновлюваним ресурсом.

Роль наземної рослинності важко переоцінити. Основна частина наземних рослин, за виключенням хижих, є продуцентами і процес фотосинтезу, який в них реалізується є основою життя на землі, адже енергія Сонця перетворюється в хімічну енергію органічних сполук рослин (див. розділ І). Рослини відіграють важливу роль в кругообігу всіх речовин в біосфері: кисню і сполук Оксигену, азоту і сполук Нітрогену, сполук Карбону, Сульфуру, Фосфору тощо. Рослини відіграють важливу роль в передачі мінеральних солей ґрунтів тваринам, а після їх загибелі мінеральні речовини знову повертаються в ґрунти. Крім того, рослинність надає значного впливу на клімат, водойми, тваринний світ тощо.

Наземні рослини є основним компонентом біогеоценозів і саме вони надають йому загального вигляду. Рослини приймають участь в утворенні корисних копалин і ґрунтів, захищають ґрунти від ерозії тощо. Для людини рослини створюють необхідне середовище існування, є об'єктами естетичного задоволення, важливим джерелом їжі, сировиною для промисловості тощо.

Негативний вплив рослинності є мінімальним в порівнянні з користю, яку вони приносять. Дикі рослини можуть негативно впливати на агроценози, значна водна рослинність може призводити до заростання водойм, можливі опіки і отруєння людини рослинами, проростання рослин на дорогах тощо. Тільки в окремих випадках людина бореться з небажаною рослинністю.

Людина своєю діяльністю може надавати як позитивного, так і негативного впливу на рослинність. Позитивний вплив виражається в висаджуванні та вирощуванні людиною значних кількостей культурних рослин на орних землях, окультурених ландшафтах тощо. Важливу роль в цьому відіграє лісовідновлення, озеленення, підвищення врожайності рослин та боротьба з шкідниками, в тому числі лісу.

Поряд з позитивним впливом, людина може надавати і негативного впливу на рослинність. Це пряме знищення рослин в процесі їх використання, створення водосховищ, відкритого добування корисних копалин тощо. Крім того, внаслідок господарської діяльності людини змінюються умови життя та розмноження рослин, що є причиною їх загибелі. Це унеможливлює самовідновлення вибагливих представників флори і окремі види рослин стають рідкими, навіть зникають.

Отже, людина може надавати як прямого, так і опосередкованого негативного впливу на рослинність. Внаслідок цього скорочується фітомаса та рослинний покрив Землі, особливо лісів, що може стати причиною порушення екологічної рівноваги біосфери Землі. Ці наслідки можуть бути фатальними і для людства. Тому, захист рослинності, тобто раціональне її використання і відновлення, є важливим завданням. В першу чергу це стосується охорони лісів[215-217].

Охорона рослинності в Україні здійснюється у відповідності з Законом України "Про рослинний світ", Законом України "Про Червону книгу України" (для рідкісних та зникаючих видів) та Лісовим кодексом України. У відповідності з цими законодавчими актами, під час здійснення будь-якої діяльності, яка впливає на стан охорони, використання та відтворення рослинного світу, необхідно дотримуватись таких основних вимог:

• збереження природної просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності об'єктів рослинного світу;

• збереження умов місцезростання дикорослих рослин і природних рослинних угруповань;

• науково обґрунтованого, невиснажливого використання природних рослинних ресурсів;

• здійснення заходів щодо запобігання негативного впливу господарської діяльності на рослинний світ;

• охорони об'єктів рослинного світу від пожеж, захист від шкідників і хвороб;

• регулювання поширення та чисельності дикорослих рослин і використання їх запасів з врахуванням інтересів охорони здоров'я населення;

• здійснення заходів щодо відтворення рослинного світу.

Використання ресурсів природного рослинного світу може бути загальним або спеціальним, наприклад, збирання лікарських рослин, заготівля деревини, заготівля живиці, кори, лубу, деревної зелені, деревних соків, збирання квітів, ягід, плодів, горіхів, насіння, грибів, лісової підстилки, очерету, заготівля сіна, випасання худоби, причому проводиться лімітування спеціального використання природних рослинних ресурсів. Раціональне використання ресурсів рослинного світу вимагає дотримання вищезазначених вимог при організації господарської діяльності.

Відтворення природних рослинних ресурсів забезпечується різними шляхами, зокрема - сприяння природному відновленню рослинного покриву, штучним поновленням природних рослинних ресурсів, запобіганням небажаним змінам природних рослинних угруповань та негативному впливу на них господарської діяльності, в тому числі зупинка господарської діяльності з метою створення умов для відновлення деградованих природних рослинних угруповань.

Охорона рослинного світу передбачає реалізацію комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного с