Макроекономічна нестабільність: циклічність розвитку ринкової економіки

Вступ.

Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти теорії економічних циклів.

1.1. Сутність та поняття економічних циклів.

1.2. Економічний цикл і динаміка основних макроекономічних показників. Сучасна теорія циклів.

Розділ 2. Макроекономічна нестабільність: інфляція та безробіття.

Розділ 3. Антициклічні методи регулювання економіки та атникризова політика.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Рівень макроекономічного аналізу розглядає економіку як єдине ціле або як систему, яка складається з основних агрегатів: державний сектор, приватний сектор та домогосподарство. Вивчаючи ці агрегати, макроекономіка намагається побудувати загальну схему структури економіки і зв'язки між крупними агрегатами. Тому макроекономічні дослідження різних економічних проблем охоплюють аналіз таких величин, як загальний об'єм продукції, загальний рівень зайнятості, загальний об'єм доходів, загальний об'єм витрат, загальний рівень цін.

Розвиток національної економіки викликає в житті цілий комплекс проблем. Це й збалансованість економічного розвитку національної економіки, удосконалювання структури останньої, підвищення її ефективності, прискорення темпів і шляхів економічного росту, збалансованість і стабільність. Однієї з основних проблем макроекономіки на сучасному етапі є досягнення й підтримка макроекономічної рівноваги, періодичні відхилення, від якого свідчать про наявність "хвороб" у системі ринкового господарства. Найважливішими проявами економічної нестабільності, "хвороб" ринкової економіки є циклічність, безробіття й інфляція. Циклічність як економічну закономірність визнають далеко не всі вчені-економісти. Однак вивчення реального життя підтверджує існування цього процесу, і циклічність як проблема не може не цікавити сучасної людини.

Циклічність - це форма розвитку національної економіки й світового господарства як єдиного цілого, цей рух від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки в цілому до іншого. Тому циклічність можна розглядати як один зі способів саморегулювання ринкової економіки. Тому що характерна риса циклічності - рух не по колу, а по спіралі, то вона є формою прогресивного розвитку.

Криза є найскладнішою та найсуперечливішою фазою економічного циклу. З нею, з одного боку, пов'язані руйнівні сили: скорочення виробництва, масові банкрутства, безробіття, зниження життєвого рівня, наступ на соціальні завоювання трудящих і демократію, політична напруга, а з другого - криза виконує творчу функцію: циклічні коливання ділової активності є однією з умов економічного зростання, а сама криза - активною складовою частиною творчого процесу. Прискорюючи відмирання застарілих економічних систем, вона одночасно є важливою ланкою, що прискорює технічне і технологічне оновлення виробництва, структурну перебудову економіки.

Мета роботиполягає в тому, щоб на основі доступної літератури проаналізувати та з’ясувати основні риси макроекономічної нестабільності та її значення для формування ринку в Україні.

Для досягнення цієї мети у роботі вирішується ряд задач:

· визначити сутність та поняття економічних циклів;

· охарактеризувати економічний цикл і динаміку основних макроекономічних показників;

· дослідити циклічність економічного розвитку та її причини;

· виявити майбутні акценти антикризової соціально-економічної політики в Україні.

Наукова новизнароботи полягає в тому, що на основі аналізу різнопланових джерел розглядається проблема теорії економічних циклів та їх впливу на економіку України.

Об’єктом дослідженняє основи та загальні риси теорії економічних циклів.

Предметом дослідженнявиступає макроекономічна нестабільністьі її значення для формування ринку в Україні.


Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти теорії економічних циклів

1.1. Сутність та поняття економічних циклів

Економічний цикл - це рух виробництва від початку однієї економічної кризи до початку наступної економічної кризи.

Якщо в основу класифікації економічного циклу покласти їх тривалість, то розрізняють:

1. короткі цикли ділової активності 3 - 4 роки.

2. середнє коливання ділової активності 7-11 років.

3. великі коливання ділової активності 40-60 років.

4. вікові циклічні коливання

Умови сучасного розвитку характеризуються глибокими змінами. У структурі економічних циклів це пов’язано з:

- впливом НТР;

- активне запровадження ресурсозберігаючих технологій;

- збільшення питомої ваги галузей, що виробляють товари народного споживання і сфери послуг;

- часткове монополістичне планування.

У загальному виді економічний цикл представляє собою результат коливання різних показників економічної активності і темпів зростання ВНП загального обсягу продажу, загального рівня цін, рівня безробіття.

Кожен економічний цикл складається з 4 фаз.

а) криза;

б) депресія;

в) пожвавлення;

г) піднесення.

а) Криза - це головна фаза циклу. Криза завершує попередній цикл і є початком наступного.

- вона розпочинається труднощами збуту готової продукції. Починається затоварювання і підпр-ва на склад.

- скорочується обсяг виробництва;

- зростає безробіття і скорочується номінальна зарплата, зменшуються реальні доходи.

- з обігу зникають вільні грошові засоби, що ускладнює розрахунки між виробниками;

- зростає попит на позичковий капітал і збільшуються процентні ставки за кредит.

б) депресія - це фаза циклу, яка проявляється у застої виробництва.

Характерні риси:

- поступово реалізуються товарні запаси;

- поступово зростає сукупний попит;

- скорочується попит на кредитні ресурси.

в) пожвавлення - це фаза, яка розпочалася з невеликого зростання обсягів виробництва.

Характерні риси:

- перехід до стійкого розширення виробництва;

- зростання попиту на сировину, паливо, енергію;

- зростання попиту на робочу силу;

зростання зарплати і відповідно попиту на товари особистого споживання.

Обсяг виробництва нарешті досягає докризового рівня, зростають ціни, прибуток і зарплата, економіка вступає у піднесення.

г) піднесення - це фаза циклу, коли виробництво переживає рівень попереднього циклу і зростає високими темпами.

Характерні риси:

- значний приріст виробничих інвестицій;

- зростання попиту на товари

- розширення комерційної діяльності;

- зростання ставки проценту.

Розпочинається швидке економічне піднесення, що готує грунт для наступної кризи. А отже і циклу.

Отже, економічний цикл є більшою реакцією ринку на порушення макроекономічних пропорцій. В умовах вільної конкуренції не існувало іншого способу досягнення необхідних пропорцій економічного ринку[6, c. 211-213].

Економічний розвиток відбувається нерівномірно і періоди піднесення чергуються зі спадом . Коливання економіки відтворюється як регулярний періодичний процес. Поняття економ. цикл означає – рух економіки від однієї кризи до іншої. Сучасна економ. теорія трактує як явище яке має ряд спільних моментів:

- економічний цикл складається з послідовних фаз: криз і піднесень;

- в 2-й половині 20-го ст. цикл розглядають як багатокомпонентний процес із малих, середніх, довгих циклів;

- із середини 30-х років в теорії макроекономіки цикл розглядають як коливання, які відбуваються навколо стану рівноваги;

- циклічні коливання відбуваються навколо трендової траекторії економічний зростання.

- циклічність економіки треба розглядати не як недолік в економічному стані, а як спосіб саморегулювання ринкової економіки, при чому циклічний розвиток має особливість, що коли не регулювати коливання то вони можуть підсилювати один одного, можуть увійти у резонанс і здатні зруйнувати економічну систему.

В макротеорії цикл виступає об’єктом управління. При характеристиці ек. циклу вживається 3 підходи до їх вивчення :

- економічний цикл розглядається як відхилення від нормального стану рівноваги;

- цикл трактується як загальна форма економічного процесу, а економічна рівновага не розглядається як норма до якої повинна прагнути економіка в процесі коливань;

- ряд теорій не визнають закономірно періодичність циклу.

В сучасній макроекономіці проблема циклічності розглядається з позиції визнання чи ні закономірності циклів і виявлення аналізу зв’язків між циклом і рівновагою .

1-й підхід розглядає економічні цикли як наслідки дії таких процесів:

Теорія нововведень Йозефа Шумпетера:розглядає економіку з точки зору 2 фаз, які:

- віддаляють економіку від рівноваги: піднесення і депресії;

- або повертають до рівноваги: кризи і пожвавлення .

Шумпетер вважав, що кожне нововведення порушує рівновагу бо їх власники отримують техн. переваги, підвищують прибутки, розширюють виробництво. Інші теж прагнуть до цього тому теж застосовують інновації, прискорюючи розвиток виробництва. Ці дії призводять до надвиробництва товарів, до по