Заголовки в українських газетах и журналах

Вступ.

1. Призначення заголовків.

2. Види газетних та журнальних заголовків.

3. Архітектоніка газетного заголовка.

4. Композиція заголовка.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Заголовок, як відомо, є одним з основних, постійних елементів архітектоніки будь-якого друкованого періодичного ЗМІ. Більшість підручників та курсів лекцій з техніки оформлення газети подають визначення, близькі до такого: заголовок — це концентроване відображення головної ідеї твору, головної думки автора, що є лаконічним, максимально стислим, чітким, конкретним.

Перелік характеристик, що їх повинен мати близький до ідеального заголовок такий: простота; однозначність; максимальна інформативність; лаконічність; об'єктивне відображення тематичного змісту тексту; самобутність і оригінальність; публіцистична гострота й експресивність, виразність почуттів, думок (до цього більш детально повернемося пізніше); структурна завершеність та інтонаційна виразність; актуальність і конкретність; відповідність змісту матеріалу; точність термінів [2; 4].

За яким принципом визначають ці критерії дослідники, які подають визначення заголовка і його характеристики (З. Блисковський [2], В. Іванов [4], А. Кулаков [5], М. Тимошик [7] та інші)? Чим вони об'єктивно зумовлені? Якщо досвідом працівників ЗМІ, то можна заперечити: із впровадженням нових інформаційних технологій змінюється й практика функціонування ЗМІ. Ринкові умови диктують свої правила, які, звичайно, не слід сліпо виконувати, але знати які, безперечно, необхідно.

Саме тому дуже актуальною є оцінка газетних заголовків з погляду їх ефективності, тобто функцій, що вони виконують. Не суто інформативної (адже загальновідомим є факт — в Україні поки що немає самоокупних газет, і, відповідно, - об'єктивно інформативних), а функції впливу на читацьку аудиторію. Впливу, що, по суті, є основним завданням рекламного слогана. Впливу, що здійснювався від самого початку виникнення ЗМІ — звичайно ж, замасковано, - і так само приховано здійснюється й сьогодні, але ще більш упевнено.

1. Призначення заголовків

Заголовки матеріалів у газеті — це один із найважливіших її елементів. Від їх характеру та оформлення багато в чому залежить обличчя газети.

Найважливіша функція газетного заголовка — керувати увагою читача. Заголовки допомагають читачеві ознайомитися з номером, швидко отримати уявлення про зміст його матеріалів, вибрати головне й цікаве. Характер заголовків та їх оформлення значною мірою визначають, чи буде прочитано той чи інший матеріал. Газетна практика дає численні приклади того, як унаслідок невдалого оформлення заголовка різко знижується вплив важливих виступів на читачів: змістовну статтю з невиразним заголовком не помічають і, отже, не читають. І навпаки, яскравий та правильно оформлений заголовок підвищує ефективність сприймання статті.

Коли читач відмовляється ознайомлюватися з газетним матеріалом?

1. Коли заголовок незрозумілий.

2. Коли заголовок виражає не головну думку автора, а відображає другорядні елементи змісту публікації.

3. Коли заголовок перетворився на штамп, трафарет, стереотип. Заголовок, насамперед, завдання автора, але разом з тим і редакції газети в особі:

— відділу, який готує матеріал до друку;

— секретаріату;

— чергової зміни, яка випускає номер (черговий редактор — член редколегії, черговий заступник відповідального секретаря, черговий співробітник відділу).

Секретаріат редакції газети має створювати загальну атмосферу професійної невдоволеності заголовками і прищеплювати прагнення до пошуку кращих, виховувати в усіх журналістів відповідальне ставлення до заголовків, утверджувати високу культуру роботи над ними.

Домагаючись на стадії підготовки номера від редакційних авторів і відділів найкращих варіантів заголовків, назв і "шапок , секретаріат повинен використовувати для цього різні засоби — в1# стислого колективного обговорення пропозиції до проведення невеличких конкурсів серед журналістів.

При цьому головним предметом уваги співробітників секретаріат всіх працівників відділів залишається єдність змісту і форми в цілісній системі окремої полоси і всього номера.

Не можна зловживати ні гучним закличним словом, ні рясністю метафор, ні повторами дієслівних заголовків.

Почуття міри, вміння бачити кожну назву в загальній "оркестровці" газети — ось що тут особливо потрібне.

За які якості цінують заголовки?

Кращі газетні заголовки повинні мати такі властивості:

— максимальну інформативність;

— об'єктивне відображення тематичного змісту тексту;

— самобутність і оригінальність;

— публіцистичну гостроту і експресивність, виразність почуттів, думок;

— структурну завершеність та інтонаційну виразність;

— точність термінів.

Заголовки значною мірою визначають ефективність, дієвість матеріалів газетного номера.

Вони є постійним елементом газети, як і назва друкованого органу, як і полоси номера, що складаються з текстових колонок, як і текстові матеріали, ілюстрації, як і службові деталі — колонтитули та вихідні видавничо-реєстраційні відомості.

Отже, заголовок — це складова частина, постійний елемент газети — незмінний, повсякденний, завжди присутній у газетному номері.

Призначення газетного заголовка:

— зацікавити читача, бо найперше, що впадає в око читачеві, це заголовки;

— стисло й виразно донести до читача головну ідею публікації (повідомити основний зміст);

— привернути увагу читача до газетного матеріалу (тобто спонукати його прочитати надруковане під заголовком).

Гарний газетний заголовок:

— виражає єдність форми і змісту матеріалу;

— забезпечує актуальність і конкретність публікації;

— передає ставлення автора і редакції до описуваних подій, процесів, явищ;

— підкреслює значення повідомлюваного факту і, отже, активно впливає на читача.

Гарний газетний заголовок має впливати на читача, і тому в його основі завжди лежать відповідність змістові, ясність, точність, яскравість, виразність.

Отже, гарний заголовок у газеті — це концентроване відображення головної ідеї твору, головної думки автора, але відображення лаконічне, максимально стисле, чітке, конкретне.

Що значить конкретне?

Ця важлива якість заголовка виявляється в різних формах, а саме:

— у формі чіткого і ясного гасла;

— у формі стислого узагальнюючого висновку ("Не конкуренти, а союзники", "Каскад набирає силу", "Рекордні кілограми");

— у формі влучної характеристики повідомлюваних фактів ("Дерева розповідають про клімат", "Питання стоїть, а будинок валиться", "Замість саду — терема", "Острова неряшливости в море чистоты");

— у формі стисло викладеного єдиного факту, який становить весь зміст замітки ("Діагноз за телефоном", "Перша продукція", : "Сільський завод", "Відкриється китайський магазин", "Динозаври на Чукотці");

— у формі якогось елемента, який з достатньою повнотою виражає сутність матеріалу, підсумкових даних, влучного висловлювання, характерного факту ("Гроші... за приписки", "Премія... з пальця", "Від простоїв до авралів", "Коса на камінь", "Сеанс, якого не було", "Шість пострілів завершили розмову").

Отже, для заголовка кожного матеріалу доцільним є власний ступінь конкретності, тобто чим конкретнішим є матеріал, тим конкретнішим, точнішим, чіткішим має бути заголовок.

Чи може бути той самий заголовок однаковим за побудовою для репортажу, інтерв'ю, фейлетону, нарису, звіту, замітки? Ні, бо особливості кожного газетного жанру обумовлюють і форми заголовків. І якщо, скажімо, заголовок буде вдалим для статті чи кореспонденції, то це аж ніяк не означає, що він буде виразним і точним для замітки чи репортажу.

Візьмемо приклад короткої інформаційної замітки. Вона лаконічно, здебільшого без будь-яких коментарів, оперативно сповіщає тільки окремий факт. Тому невелика за розміром замітка вимагає найкоротшого заголовка (в одне-два, рідше в три слова), що передає сутність змісту.

Приклади:

— "Телескоп дивиться в небо";

— "Новосілля у ветеранів";

— "Львівські сувеніри";

— "Рекорд штангіста";

— "Допомагає ультразвук";

— "Шкільний кооператив";

— "Санаторій змінює профіль".

Важливою властивістю заголовка у фейлетоні є його оригіналь-ність, образність, дотепність. Заголовок фейлетону має іскритися новизною, бути стислим і сатиричним. Адже фейлетон є літературно-публіцистичним газетним твором сатирично-гумористичного характеру на злободенну тему. Заголовок у фейлетоні незвичний, він одразу впадає в око, нерідко стає крилатим висловом. Такі заголовки взагалі несуть у собі елементи сатири, іронії, гумору, тобто елементи, які зовсім невластиві, наприклад, статті на економічну тему.

Приклади:

— "Бабушка и управдом";

— "Песня