Організація і ведення бухгалтерського обліку готової продукції, робіт, послуг

ВСТУП.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти обліку готової продукції, робіт, послуг

1.1. Економічна сутність та трактування поняття „товарні запаси”.

1.2. Аналітичний огляд та систематизація наукових поглядів щодо обліку товарних запасів.

1.3. Порівняльна характеристика національних та міжнародних стандартів з обліку товарних запасів.

Висновки до 1-го розділу.

РОЗДІЛ 2. Організація і ведення бухгалтерського обліку товарних запасів на підприємстві „Спецвисотмонтажбуд”.

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства„Спецвисотмонтажбуд”.

2.2. Організаційні аспекти бухгалтерського обліку на підприємстві „Спецвисотмонтажбуд”.

2.3. Особливості обліку товарних запасів на підприємстві „Спецвисотмонтажбуд”

2.4. Особливості обліку імпорту товарів.

2.5. Особливості управлінського обліку готової продукції (робіт, послуг)

2.6. Комп`ютеризація обліку товарів.

Висновки до 2-го розділу.

РОЗДІЛ 3. Організація аналізу і контролю товарних запасів на підприємстві „Спецвисотмонтажбуд”.

3.1. Аналіз ефективності використання товарних запасів і оцінка фінансового с тану підприємства ТОВ “Спецвисотмонтажбуд”.

3.2. Шляхи удосконалення обліку, аналізу і контролю..

Висновки до 3-го розділу.

РОЗДІЛ 4. Організація аудиту на підприємстві „Спецвисотмонтажбуд”

4.1. Сутність аудиту, його цілі та завдання.

4.2. Організація аудиту на підприємстві „Спецвисотмонтажбуд”.

Висновки до 4-го розділу.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..

ВСТУП

Формування ринкових відносин і запровадження національних стандартів бухгалтерського обліку вимагає від кожного учасника підприємницької діяльності вміння вірно аналізувати економічну інформацію і приймати виважені рішення щодо господарської діяльності підприємств. В Україні кількість торгівельних підприємств, як оптових, так і роздрібних, зростає з кожним роком. Бухгалтерський облік торгівельної діяльності має свої особливості порівняно з обліком інших видів діяльності.

Сьогодні всі господарські операції торгівельної діяльності - від купівлі товару до визначення фінансового результату – зазнали змін при відображенні в бухгалтерському обліку у зв`язку з впровадженням Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Тому актуальність проблем організації бухгалтерського обліку діяльності підприємств не викликає сумніву і потребує дослідження як з теоретичної, так і з практичної точок зору.

Проблеми бухгалтерського обліку торговельної діяльності підприємств одержали розробку в різних напрямках.

Проте, багато питань на сьогоднішній день залишаються не вирішеними і дискусійними. Незважаючи на ряд проведених кардинальних змін з упорядкування бухгалтерського обліку торгівельної діяльності в економічній літературі, питання, що стосуються удосконалення оподаткування торговельних підприємств, розглядались не достатньо.

Вказані обставини вимагають подальшого дослідження проблеми бухгалтерського обліку в торгівлі, розробки найбільш досконалої методики документального оформлення надходження і продажу товарів і внесення на цій основі пропозицій з удосконалення обліку та аналізу торговельної діяльності підприємства. Крім того, необхідна також подальша наукова розробка питань, пов’язаних з дослідженням суті поняття “торговельна діяльність”, її ролі в інформаційному забезпеченні управління підприємством, оптимізації основних показників і кількості носіїв первинної інформації по складанню і аналізу фінансової звітності торгівельних підприємств.

Суттєве практичне значення викладених питань дозволить виявити шляхи покращення діяльності, збільшення прибутку торгівельного підприємства, зниження витрат діяльності.

Метою роботи є вивчення та практичне ознайомлення з особливостями бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту будівельного підприємства, а також напрямів їх удосконалення.

Виходячи з поставленої мети, можна сформувати завдання роботи:

- вивчення теоретичних аспектів бухгалтерського обліку торговельної діяльності;

- характеристика будівельного підприємства „Спецвисотмонтажбуд”;

- висвітлення питань організації і ведення бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту на підприємстві;

- розкрити загальні питання щодо охорони праці та особливості організації охорони праці на підприємстві;

- на підставі узагальнених даних дослідження висунути рекомендації та пропозиції щодо організації бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту в будівельній організації.

Об'єктом дослідженняє товариство з обмеженою відповідальністю "Спецвисотмонтажбуд", основним видом діяльності якого є рекострукція, ремонт та торгівля будівельними матеріалами.

Предмет дослідження– порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій торгівельної діяльності.

Основні показники та дані бухгалтерського обліку, які в роботі використовуються для аналітичних розрахунків були взяті з річної фінансової звітності, первинних документів та інших облікових регістрів ТОВ "Спецвисотмонтажбуд".

Структура роботи: Робота складається з вступу, 4-х розділів, загальним обсягом 141 сторінка, висновків та рекомендацій, списку використаних джерел (50) та додатків.

Перший розділ носить загальнотеоретичний характер. В ньому на підставі вивчення робіт вітчизняних і зарубіжних авторів викладається сутність досліджуваної проблеми, розглядаються різні підходи до її вирішення, дається їх оцінка, обґрунтовуються і викладаються власні позиції. В другому розділі дається характеристика нормативно-правового забезпечення діяльності підприємства, матеріально-технічна база та кадрове забезпечення. На основі теоретичних положень і проведених розрахунків та економічного аналізу об`єкта дослідження вказуються шляхи практичного вирішення проблеми обліку товарів підприємстві. В третьому розділі розкриваються особливості економічного аналізу та аудиту руху товарів на будівельному підприємстві. В четвертому розділі розкриваються теоретичні питання аудиту та показано проведення організації аудиту на підприємстві "Спецвисотмонтажбуд".

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти обліку готової продукції, робіт, послуг

1.1. Економічна сутність та трактування поняття „товарні запаси”

В літературних джерелах існують різні підходи щодо визначення поняття „товар”, в тому числі широке та вузьке його тлумачення. Для розуміння сутності поняття “товар”, проаналізуємо думки провідних вітчизняних і зарубіжних вчених в різних літературних джерелах (табл.1.1.).

При цьому в економічній літературі поняття „товари” трактується як продукт праці, що виробляється для обміну на основі еквівалентності виробничих витрат (у товарах, що обмінюються має бути однакова кількість праці).

В підручниках з бухгалтерського обліку поняття товар розглядається як матеріальні запаси або матеріальні цінності, що придбані та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що для визначення терміну “товар” використовуються основні і неосновні ознаки.

До основних ознак слід віднести назву, матеріальну основу, мету існування.

До неосновних ознак, які, на наш погляд, недоцільно подавати у визначенні терміну “товар, можна віднести джерело утворення та належність до оборотних засобів. Підсумовуючи можна навести таке визначення товарів:

Товари - це матеріальні цінності, що надходять і зберігаються на підприємстві з метою продажу і отримання прибутку.

1.2. Аналітичний огляд та систематизація наукових поглядів щодо обліку товарних запасів

Для аналізу питань щодо обліку товарів у навчально-практичній літературі використаємо таблицю 1.3.

Як бачимо з табл. 1.3., у підручниках з бухгалтерського обліку містяться розділи, що висвітлюють особливості бухгалтерського обліку товарних операцій, проте здебільшого не розглядаються питання аналізу фінансової звітності. Дане питання досить широко і детально висвітлюється в підручниках з фінансового менеджменту, економічного аналізу та управлінського обліку.

З проведеного аналізу випливає, що у вітчизняних літературних джерелах більш повно розкриваються особливості бухгалтерського обліку товарів. Іноземні науковці здебільшого не розглядають питання обліку руху товарів в оптовій та роздрібній торгівлі, порядок документування руху товарів, особливості складського обліку товарів та інвентаризації. Проте ними детально описується методика розрахунку валового прибутку і собівартості реалізованих товарів, визначення розмірів товарних запасів, механізм надання знижок покупцям[23, с. 144].

З метою поглибленого вивчення особливостей бухгалтерського обліку торгівельної діяльності розглянемо періодичні видання, які висвітлюють проблемні питання даної теми (таблиця 1.5)

Як видно з проведеного дослідження, через багатогранність проблем торговельної діяльності, статті мають зовсім різну тематику. Аналіз періодичних джерел виявив основні проблеми: проблеми визначення первісної вартості товарів, оподаткування торгівельних підприємств, митне оформлення ввезення товарів на територію України, цінова політика торгівельних підприємств.

Виходячи із змісту викладених вище проблем обліку торгівельної діяльності, з метою удосконалення нової методології бухгалтерського обліку та прискорення переходу підприємств на нову систему бухгалтерського обліку науковці схиляються до думки, що потрібно внести в національні стандарти деякі зміни і доповнення аби привести податкове законодавство у відповідність з національними стандартами, стосовно відображення в обліку руху товарів.

Бухгалтерський облік товарів регулює широке коло нормативних документів. Розглянемо їх в таблиці 1.6.

Бухгалтерський облік і звітність в торгівлі здійснюються з дотриманням єдиних методологічних принципів, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», прийнятих Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, національного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, законодавчих і нормативних активів з урахуванням специфіки діяльності торговельних підприємств [23, с. 153].

В національних стандартах бухгалтерського обліку, діючих на сьогоднішній день, немає визначення терміну „торгівля”, але в проекті Державного стандарту України „Торгівля. Терміни та визначення” він визначається так:

- оптова торгівля - сфера підприємницької діяльності по придбанню і відповідному перетворенню товарів для подальшої їх реалізації підприємствами роздрібної торгівлі, іншими суб`єктами підприємницької діяльності. Включає як безпосередньо комерційні зв`язки на умовах договорів купівлі-продажу і постачання маж підприємствами-виробниками, так і зв`язки між ними через торгових посередників;

- роздрібна торгівля - сфера підприємницької діяльності по продажу товарів або послуг на основі усного або письмового договору купівлі-продажу безпосередньо кінцевим споживачам для їх власного некомерційного використання[23, с. 154].

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначає положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”. Структуру П(С)БО 9 „Запаси” представлено в табл.1.7.

Загальні положення дають визначення таких термінів як запаси, чиста вартість реалізації запасів. В стандарті дається класифікація запасів, на які розповсюджуються норми П(С)БО 9 „Запаси”. В стандарті обумовлено визнання та первісна оцінка запасів, оцінка вибуття запасів, оцінка запасів на дату складання балансу. Окремим розділом визначено розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності.

Більш повно збагнути сутність поняття “товар” допоможе аналіз матеріалів науково-практичних конференцій (таблиця 1.8).

Проблеми надходження та вибуття товарів в оптовій та роздрібній торгівлі є актуальною темою на науково-практичних конференціях.

Широкі кола бухгалтерів-практиків, вчених-економістів вважали, що із затвердженням національних стандартів бухгалтерського обліку повинен зменшитись податковий тиск на цій ділянці облікових робіт.

На жаль надії не справдились, а навпаки - різниця між податковим обліком і бухгалтерським обліком стала на стільки великою, що це зводить нанівець саму ідею впровадження МСБО в Україні. Не дивлячись на те, що облік і звітність за фінансовими результатами , активами і пасивами дублюються, оскільки підприємства ведуть паралельно як бухгалтерський, так і податковий облік прибутків (збитків) такі показники нереальні. Викривлення прибутку (збитку) спонтанно закладене у методиці облікового забезпечення звітності. Невирішеною залишається проблема державного регулювання цін. Адже ціни на окремі групи товарів значно коливаються, що завдає значного клопоту і продавцям, і бухгалтерам, і споживачам. В критичних випадках держава встановлює граничні ціни, торгівельні підприємства знижуючи ціни зменшують торгівельну націнку (а інколи йде торгівля в збиток), що призводить до низькорентабельної діяльності. Тому проблеми бухгалтерського обліку торговельних операцій є актуальними серед фахівців і потребують вирішення.

1.3. Порівняльна характеристика національних та міжнародних стандартів з обліку товарних запасів

Розробка національних стандартів бухгалтерського обліку ведеться на основі аналогічних міжнародних і, на думку фахівців, національні стандарти не повинні суперечити міжнародним. У зв'язку з цим, у випадку виникнення того абоіншого облікового питання, відповідь на який за якимись причинами в національних П(С)БУзнайти неможливо, бухгалтер повиннийприймати рішення, ґрунтуючись на МСБО[15, с. 211].

Бухгалтерський облік товарів розглядається в П(С)БО 9 „Запаси” та МСБО 2 „Запаси”. В табл.1.9. наведено порівняльну характеристику національних стандартів з міжнародними.

На основі отриманої інформації, можна зробити висновок, що міжнародні та національні стандарти з обліку товарів мають однаковий зміст. На відміну від міжнародних, національні стандарти місять більш розширену класифікацію запасів, що є прийнятним для нашого кругозору. Це дає можливість полегшити розгляд питань обліку запасів і товарів через призму законодавчих, теоретичних, науково-практичних знань.

Слід зазначити, що обов'язковість дотримання стандартних вимог на законодавчому рівні проголошено тільки в нашій країні і навіть призначено міру відповідальності за їх недотримання. стандарти з бухгалтерського обліку в жодній країні не мають юридичної сили. Ні Конгрес США, ні парламент Великобританії, так само, як і органи законодавчої влади інших розвинутих країн, не займаються суто професійними питаннями бухгалтерського обліку. Бухгалтерські стандарти розробляються, затверджуються і запроваджуються на добровільній основі незалежними професійними організаціями, які діють на громадських засадах і, відповідно, фінансуються за рахунок членських внесків учасників та за рахунок інших, але обов'язково власних джерел фінансування[15, с. 219]. Як правило, всі підприємства намагаються узгоджувати свої фінансові звіти з вимогами професіоналів, тому що це зручно.

Висновки до 1-го розділу

Взаємопов`язані торгові і технологічні процеси на торгівельному підприємстві доводять товари у широкому асортименті належної якості до споживачів з найменшими затратами праці й часу.

Торгово-технологічний процес забезпечує обробку товарних потоків, починаючи з надходження товару в магазин і закінчуючи підготовкою їх до продажу. Він включає такі операції, як приймання товарів за кількістю та якістю, зберігання, фасування, пакування, переміщення, розміщення на торгівельному обладнанні.

В економічній літературі поняття „товари” трактується як продукт праці, що виробляється для обміну на основі еквівалентності виробничих витрат (у товарах, що обмінюються має бути однакова кількість праці).

В підручниках з бухгалтерського обліку поняття „товар” розглядається як матеріальні запаси або матеріальні цінності, що придбані та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

У вітчизняних підручниках з бухгалтерського обліку більш повно розкриваються особливості бухгалтерського обліку товарів. Іноземні науковці здебільшого не розглядають питання обліку руху товарів в оптовій та роздрібній торгівлі, порядок документування руху товарів, особливості складського обліку товарів та інвентаризації. Проте ними детально описується методика розрахунку валового прибутку і собівартості реалізованих товарів, визначення розмірів товарних запасів, механізм надання знижок покупцям.

Аналіз періодичних джерел виявив основні проблеми, що турбують науковців і практиків: проблеми визначення первісної вартості товарів, оподаткування торгівельних підприємств, митне оформлення ввезення товарів на територію України, цінова політика торгівельних підприємств.

На основі порівняння національних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, можна зробити висновок, що міжнародні та національні стандарти з обліку товарів мають однаковий зміст. На відміну від міжнародних, національні стандарти місять більш розширену класифікацію запасів, що є прийнятним для нашого кругозору. Це дає можливість полегшити розгляд питань обліку товарів через призму законодавчих, теоретичних, науково-практичних знань.

РОЗДІЛ 2. Організація і ведення бухгалтерського обліку товарних запасів на підприємстві „Спецвисотмонтажбуд”

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства„Спецвисотмонтажбуд”

Товариство з обмеженою відповідальністю “Спецвисотмонтажбуд” (далі ТОВ “Спецвисотмонтажбуд”) було засноване в 1999 р. В своєму складі має матеріальні склади для зберігання товарних запасів, а також магазин.

Метою діяльності товариства є отримання прибутку за рахунок підприємницької діяльності.

Предметом діяльності є:

  1. Реалізація будівельних товарів;
  2. Реалізація на основі отриманого прибутку соціальних і економічних потреб працівників, створення безпечних умов праці;
  3. Зовнішньоекономічна діяльність;
  4. Комерційна, посередницька, торгова та інші види господарської діяльності, не заборонені чинним законодавством.
  5. Реконструкція та ремонт.

Товариство зареєстровано 1 грудня 1999 р. виконкомом Вишгородської міської ради народних депутатів та видано свідоцтво про реєстрацію за номером 03782342.

Юридична та фактична адреса товариства “ Спецвисотмонтажбуд” – м. Вишгород, вул. Каскад ГЕС, 17. Місцезнаходження магазину: м. Вишгород, вул. Зелена, 67. Назва магазину - “Будсервіс”.

Підприємство у своїй підприємницькій діяльності керується затвердженими зборами засновників Установчим договором та Статутом, Конституцією України, законодавчими та чинними нормативними актами України.

Обласним статистичним управлінням ТОВ “Спецвисотмонтажбуд” присвоєно ідентифікаційний код - 19855619.

На підставі заяви в Вишгородському АКБ «Укрсоцбанк» відкрито поточний рахунок № 26003280012445.

Для організації торгівлі на підприємстві були підготовлені наступні документи:

  1. асортиментний перелік, затверджений в міській СЕС;
  2. довідка пожежної інспекції про відповідність приміщення протипожежним нормам;
  3. свідоцтво про реєстрацію товарно-касової книги;
  4. свідоцтво про реєстрацію електронного контрольно-касового апарату (ЕККА);
  5. Торговий патент.

Майно Товариства складається з основних засобів та обігових коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі.

ТОВ “ Спецвисотмонтажбуд” має самостійний баланс, поточний рахунок в установах банків, печатку зі своєю назвою.

Прибуток підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку Товариства відраховуються передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.

Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні Товариства.

ТОВ “ Спецвисотмонтажбуд” здійснює оперативний, бухгалтерський та податковий облік згідно з новими Національними стандартами бухгалтерського обліку.

На схемі суцільними лініями показані взаємодії безпосереднього підпорядкування, крапками – функціональні взаємозв’язки, що носять непрямий, рекомендаційний характер.

Повноваження установчих зборів і директора товариства визначаються Статутом товариства.

Взаємовідносини між товариством і працівниками регулюються колективним договором.

Матеріально-технічне забезпечення підприємства здійснюється через систему прямих угод.

Основними постачальниками товарів є місцеві промислові та крупні дистриб`ютерські торгові підприємства (табл. 2.3.).

Підприємство реалізує свою продукцію, майно за цінами і тарифами, встановленими самостійно, або на договірних засадах.

Перелік основних виробничих фондів ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” наводиться в табл. 2.2

Чистий дохід підприємства збільшився в 2006 р. порівняно з 2004 р. на 1718,4 тис. грн., або на 23,5%., а порівняно з 2005 р. – на 859,2 тис. грн., або на 10,5%.

Зростання показників продажу забезпечило прибутковість господарської діяльності та збільшення доданої вартості підприємства, а також прибутку з метою оподаткування.

Собівартість реалізованої продукції в 2006 р. в порівнянні з 2004 р. зросла на 1584 тис. грн., або на 28,8 %, а порівняно з 2005 р. - на 1086,2 тис. грн., або на 17,3 %. Як бачимо, зростання собівартості випереджає зростання виручки, тому це негативно відображається на прибутку від реалізації продукції.

Прибуток від реалізації в 2006 р. зріс в порівнянні з 2004 р. на 134,4 тис. грн. , або на 7,4 %, що пов`язано із поступовим зростанням собівартості продукції внаслідок підвищення цін на товари та енергоресурси.

Матеріальні витрати зросли на 21,8 % порівняно з 2004 р. Змінилась і питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції. Так, якщо в 2004 р. частка матеріальних витрат становила 81,8 %, то в 2006 р. – 77,4 %. Зниження питомої ваги матеріальних витрат оцінюється позитивно, оскільки це відбулось внаслідок налагодження системи матеріально-технічного забезпечення , технічного переозброєння підприємства і підвищення оплати праці на підприємстві.

Середньо облікова чисельність працівників майже не змінилась, необхідним стало залучення одного працівника – торгового агента.

Середньорічна вартість основних фондів зросла в 2006 р. в порівнянні з 2004 р. на 969,7 тис. грн., або на 49,2%, що пов’язано із зростанням обсягів виробництва, а саме із впровадженням нових видів послуг (розширенням мережі постачальників та збільшенням асортименту товарної групи).

Оборотні засоби підприємства зросли у 2006 р. порівняно з 2004 р. на 378,8 тис. грн., або на 38 % оскільки зросли виробничі запаси на підприємстві.

В 2006 р. порівняно з 2002 р. продуктивність праці склала 120,4%, матеріаловіддача - 101,4%, фондовіддача 82,8%, оборотність оборотних активів – 93,8%. Приведені дані показують, що якісний рівень використання трудових ресурсів підвищився, а основних і оборотних погіршився.

2.2. Організаційні аспекти бухгалтерського обліку на підприємстві „Спецвисотмонтажбуд”

Організація, ведення бухгалтерського обліку та складання звітності У ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” здійснюється відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” та діючими положеннями бухгалтерського обліку. Ведення бухгалтерського обліку покладено на головного бухгалтера підприємства, який підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства.

Головний бухгалтер ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” веде системний облік: наявності і руху власного майна, сировинних ресурсів; господарських операцій всіх видів діяльності, розрахунків з постачальниками за товари і послуги, з покупцями за реалізовані товари, виконані роботи; складає всі види періодичної звітності з захистом її у відповідних інстанціях і вирішує інші питання за вказівками керівництва та запитами структурних підрозділів.

Головний бухгалтер підписує з керівником підприємства документи, які є підставою для приймання і видачі матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахункових, кредитних і фінансових зобов`язань.

Головним бухгалтером підприємства здійснюється формування облікової політики підприємства і затверджується наказом про облікову політику.

Функції бухгалтерії регламентуються посадовими інструкціями, що розроблені головним бухгалтером та призначені для конкретних виконавців.

Посадові інструкції працівників дають змогу:

- встановити для кожного працівника перелік належних до виконання операцій;

- визначити та закріпити обов’язки кожної особи, а також його права та персональну відповідальність;

- контролювати виконання роботи кожного виконавця, оцінити її результати.

Крім того, посадові інструкції розмежовують завдання кожної служби, вносять узгодженість дій різних служб управління даного підприємства, враховують раціональне використання фонду робочого часу. Посадові інструкції розробляються за дорученням керівника підприємства (про що видається відповідний наказ) відділом кадрів. Текст посадових інструкцій затверджується керівником підприємства. Кожен працівник повинен бути ознайомлений з посадовою інструкцією під розписку із зазначенням дати оформлення.

В бухгалтерії здійснюється розподіл облікової роботи за функціональними відділами і за конкретними виконавцями. При функціональній організації структурні підрозділи бухгалтерії створюються за ділянками облікової роботи (Див. Додаток рис.2.1.). В основі цього принципу лежить поділ роботи за однорідністю технічних прийомів. Функціональний розподіл робіт дозволяє мати повне уявлення про хід облікових робіт, наближує до об`єктів, що обліковуються, створює умови для повного та рівномірного завантаження кожного облікового працівника.

Бухгалтерія ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” складається з наступних функціональних груп (табл.2.5.).

На підприємстві запроваджена чітка регламентація діяльності кожного з штатних працівників і всього по підрозділу шляхом розробки Положення про бухгалтерську службу і посадових інструкцій працівників.

У ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” застосовується журнальна форма обліку. Вона ґрунтується на застосуванні журналів і відомостей, де збираються і систематизуються дані первинних документів, необхідні для синтетичного і аналітичного обліку.

Для кожного рахунку у відповідному журналі відображаються суми всіх господарських операцій, що проходять по кредиту цього рахунку, а також номери рахунків, дебет яких змінюється в результаті цієї операції. Всі господарські операції записуються в хронологічному порядку на підставі первинних документів. Також ведуться накопичувальні відомості, в кінці місяця їх підсумкові дані переносять до журналів. В кожному журналі відображаються господарські операції по одному або по декількох взаємопов’язаних синтетичних рахунках Підсумки журналів ордерів переносять до Головної книги, в якій виводяться кінцеві залишки по всіх рахунках, необхідні при складанні балансу за звітний період. Аналітичний облік ведеться за допомогою книг аналітичного обліку (Див. Додаток рис 2.2.).

Дана, форма обліку дозволяє швидко одержувати підсумки та готувати звітні дані. Показники звітності одержуються з даних поточного обліку без додаткових вибірок. Це прискорює обліковий процес, зменшує кількість помилок, внаслідок чого облік стає більш аналітичним і наочним Дозволяє в значній мірі полегшити працю облікового персоналу, знизити їх трудомісткість, підвищити оперативність і достовірність даних бухгалтерського обліку

Проте журнальна форма обліку розрахована на ручну працю і з неї важко перейти на комп’ютеризований облік Тому на підприємстві переважає ручна технологія обробки облікової інформації.

Організація діловодства на підприємстві проводиться згідно з методичними рекомендаціями з практичного використання основних положень державної системи діловодства

Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій [18, с. 309].

Керівник підприємства забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, в первинних документах та виконання всіма підрозділами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку документів

Всі документи надаються до бухгалтерії у строки, встановлені керівником підприємства. Документи, які надходять до бухгалтерії, ретельно перевіряються перед рознесенням їх на рахунки бухгалтерського обліку. Після перевірки документи подаються на затвердження керівнику підприємства, а далі підлягають бухгалтерській обробці

Для присвоєння номерів первинним документам ведеться книга реєстрації первинних документів, яка поділена на розділи за кожним видом документів.

Після виконання всіх організаційно-підготовчих процедур бухгалтер приступає безпосередньо до реєстрації даних, які містяться в первинних документах. Послідовність обробки інформації має наступний вигляд (Див. Додаток рис.2.3.).

На первинних документах, що пройшли обробку, ставиться відмітка (дата запису до облікового регістру), яка виключає можливість їх повторного використання.

Шлях, який проходить той чи інший документ, залежить від змісту останнього і визначається графіком документообігу.

Графік документообігу сприяє покращенню усієї роботи на підприємстві, посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку.

Графік документообігу розроблено головним бухгалтером ТОВ „Спецвисотмонтажбуд”, затверджений і введений в дію наказом керівника підприємства і є обов`язковим не тільки для облікових, але й для інших працівників, пов`язаних з веденням обліку на підприємстві.

Відповідальність за дотримання графіку документообігу, а також своєчасне і якісне створення документів, своєчасну передачу їх для відображення в бухгалтерському обліку та звітності, достовірність даних, що містяться в документах, несуть особи, які їх створили і підписали.

Контроль за дотриманням графіку документообігу на підприємстві здійснює головний бухгалтер.

Формування облікової політики підприємства здійснюється головним бухгалтером і затверджується наказом керівника. Основна мета облікової політики - забезпечити одержання достовірної інформації про фінансовий і майновий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень.

Облікова політика ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” висвітлена в наказі про облікову політику.

2.3. Особливості обліку товарних запасів на підприємстві „Спецвисотмонтажбуд”

Відповідно до Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" запаси (в тому числі і товарні)визнаються активами в тому випадку, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та вартість яких можна достовірно визначити. Товари при ньому є матеріальними цінностями, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид) [18, с. 322].

Актуальним стає завдання правильної оцінки товарів при їх придбанні, продажу та відображенні на дату балансу. Згідно з П(С)БО 9придбані (отримані) товари зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю (собівартістю), яка складається з фактичних витрат на придбання товарів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для продажу.

Формування первісної вартості залежить від того, яким чином товари надійшли на торговельне підприємство. Для цього можна поділити товари на чотири категорії залежно від форм розрахунків з постачальниками:

- товари, вартість яких оплачено грошовими коштами;

- товари, отримані в межах бартерних операцій;

- товари, отримані підприємством безоплатно;

- товари, отримані від засновників як внесок до статутного капіталу.

Такий розподіл необхідний, оскільки кожній категорії відповідає свій порядок формування первісної вартості.

Особливості визначення первісної вартості запасів залежно від джерел надходження наведені в таблиці 2.6.

Транспортні витрати торговельного підприємства включають:

- вартість транспортних послуг за доставку товару сторонніми організаціями;

- витрати підприємства на доставку товару власними силами (власним або орендованим транспортом).

Адміністративні та інші подібні витрати, не пов'язані безпосередньо з придбаннямі доставкою товарів та доведеннямїх до стану, придатного для використання, відносятьсяна витратитого звітного періоду, в якому вони були здійснені (встановлені) (наприклад, відсоткиза користування позиками, витрати на збут та інші).

Товари в обліку відображаються за роздрібними (продажними) цінами або за купівельними цінами. Оцінка за цінами реалізації застосовується при роздрібному продажі з використанням середнього відсотка торгівельної націнки. При оптовому продажу товарів обліковуються за цінами придбання у виробника продукції чи цінами реалізації. Облік товарів, що є власністю підприємства, здійснюється за купівельними цінами. Товари, прийнятті на відповідальне зберігання, обліковуються на позабалансовому рахунку 02 за цінами, поставленими в товаро- супровідних прибуткових документах. Товари, прийняті на комісію, обліковуються за продажними цінами.

Перед бухгалтерським обліком постає завдання розподілу і віднесення витрат, які раніше не включалися у вартість придбаних товарів (наприклад, витрат на транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи та ін.) на собівартість по найменуваннях товарів. При цьому ціна продажу при оцінці товарів при їх продажу населенню включає первісну вартість і торгову надбавку (в тому числі ПДВ). Собівартість проданих товарів визначається як, різниця між продажною (роздрібною) вартістю проданих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Розрахунок середнього проценту торгових націнок для визначення такого показника проводиться за методикою, прийнятою в П(С)БО 9 [18, с. 336].

Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотку торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на кінець звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

При відпуску запасів у виробництво, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:

- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів

- середньозваженої собівартості;

- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

- собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

- нормативних затрат;

- ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку товарів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

На дату балансу товарні запаси оцінюються за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Чиста вартість реалізації товаріввизначається як різниця між очікуваною ціною реалізації (роздрібною ціною) і очікуваними витратами на реалізацію товарів. До складувитрат на збут в торговельних підприємствах згідно з Положенням 16 "Витрати" включаються витрати на продаж, крім адміністративних, інших операційних та фінансових витрат. Якщо чиста вартість реалізації нижча за собівартість (знецінення запасів внаслідок втрати очікуваної вигоди від їх реалізації - псування, пошкодження, застарілість товарів), підприємство повинно відобразити в обліку витрати від такого знецінення. Згідно з П(С)БО 9 названі витрати відображуються яквитрати звітного періоду. На витрати звітного періоду також відноситься вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, Що не вистачає) товарів. Одночасно сума виявлених нестач та втрат від псування цінностей, до прийняття рішення про конкретних винуватців, відображаються на позабалансових рахунках. З цього моменту виникаєдебіторська заборгованість і доходи звітного періоду на суму, належну до відшкодування [19, с. 467].

Основоположним документом, що слугує підставою для здійснення будь-якої торговельної операції є договір.Він визначає характер угоди (купівля-продаж, консигнація, бартерний контракт тощо), а відповідно і методологію відображення цих операцій в бухгалтерському обліку.

Бухгалтер підприємства візує всі угоди, одночасно здійснюючи перевірку правильності їх складання: повнота викладення умов угоди, які повинні бути конкретизовані в частиш строків виконання зобов'язань; вимоги до якості товару, способу доставки; відповідальність сторін за порушення умов угоди; порядок оформлення виконання зобов'язань, фінансових гарантій, що забезпечують виконання умов угоди.

Не менш важливою є перебірка відповідності змісту угоди видам господарської діяльності, передбачених Статутом підприємства. У випадку порушення цієї умови, угода може бути визнаною недійсною з наслідками, що звідси випливають, з точка зору прав на податковий кредит і включення сум отриманих товарів до валових витрат.

При отриманні запасів безпосередньо від постачальників» доставлених їх транспортом або транспортом сторонньої організації безпосередньо на склад підприємства, складаєтьсятоварно-транспортна накладна.Товарно-транспортними накладними (ТТН) оформлюється відпуск товарів зі складу при централізованій доставці.

Обов'язковим є заповнення всіх реквізитів, які містяться в цьому документі: підстава на відпуск товарів (замовлення тощо) номер автомашини, номер дорожнього листа, прізвище водія і вантажника, через кого відпускається товар, ким і кому відпущений товар, найменування, кількість, ціна і вартість товару. В тих випадках, коли в розділі "Відомості про вантах" ТТН неможливо перерахувати всі назви і характеристики товарів, що перевозяться, до товарного розділу ТТН додатково складається,як невід'ємна її частина, належним чином оформлена спеціалізована форма товарної накладної (сертифікат або інша форма первинного обліку), яка застосовується підприємством для оформлення передачі товарно-матеріальних цінностей.

При незаповнені реквізитів розділів "Навантажувально-розвантажувальні операції”, "Транспортні послуги" ТТН підприємства не мають права віднести до складу валових витрат витрати по - перевезенню,навантаженню і розвантаженню товару.

Накладнапідписується матеріально відповідальною особою, що відпустила товар, агентом або іншим працівником, що прийняв товар до перевезення, а також матеріально відповідальною особою підприємства -отримувача, що прийняла товар (тут же ставиться штамп підприємства - отримувача).

Важливе значення в організації обліку надходження товарів маєправильне документальне оформлення приймання товарів із зазначенням їх кількості. Порядок оформлення приймання залежить від місця приймання товарів (склад постачальника чи торговельне підприємство), виду постачання (в тарі або без тари), способу доставки та інших факторів.

Для одержання товарів безпосередньо на складі постачальника чи станції (пристані) призначення представнику торговельного підприємства видастьсядорученнятипової форми, підписане керівником, головним бухгалтером і завірене печаткою.

Доручення видається на строк, який встановлюється в залежності від можливості отримання і вивезення відповідних цінностей за нарядом, рахунком, накладною або іншим документом, що їх замінює, на підставі якого видане доручення, але не більше, ніж на 10 днів. Особам, які не відзвітувались про використання доручень або ж не повернули невикористане доручення, термін дії якого закінчився, нове доручення не видається. У виданому дорученні наводиться перелік цінностей, які потрібно отримати по ньому (обов'язково з зазначенням назви і кількості, незалежно від того, чи є такі відомості в документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей). Незаповнені рядки доручення необхідно прокреслювати.

Забороняється відпускати цінності у випадках:

- подання доручення, що видане з порушенням встановленого порядку заповнення або з незаповненими реквізитами;

- якщо доручення містить виправлення або помарки, що не підтверджені підписами тих же осіб, які його підписали;

- відсутність в дорученні даних паспорту або іншого документу, що засвідчує довірену особу;

- закінчення терміну дії доручення;

- отримання повідомлення підприємства - отримувача цінностей про анулювання доручення.

При постійних зв'язках торговельного підприємства з постачальником виписується довготермінове доручення, але не більше як на 3 місяці із зазначенням посадових осіб, яким надано право на одержання товарів. Доручення реєструються в спеціальному журналі, в якому виділяються графи для розписки про одержання доручення та відмітки про його використання на підставі наданих документів.

Затарені товари на складі постачальника приймаються за кількістю місць без перевірки і підрахунку кількості вмістимого. При цьому ретельно перевіряються кількість місць, вага, стан упаковки, цілісність тари. Матеріально відповідальна особа ставить підпис на товарно-транспортній накладній, чим засвідчує приймання товарів у постачальника і відповідає за збереженість товару.

Відвантаження (відпуск) товарів зі складів оптових баз проводиться матеріально відповідальними особами. Торговий відділ бази повинен виписуватирахунок-фактуруіз зазначенням найменування та кількості товарів, що підлягають відпуску, а також фактично відпущеної кількості товарів. Таким чином, рахунок-фактура є нарядом на відпуск товарів і документом, що підтверджує їх фактичний відпуск по кількості.

Рахунок-фактура як платіжний документ служить підставою платежу та його розміру, виписується у випадку передоплати за товар або за фактично відпущений товар на підставі документів на відпуск, відвантаження або доставку товарів. Рахунок-фактура додається до платіжного доручення або платіжної вимоги-доручення на оплату товару. При відвантаженні товару залізничним або водним транспортом до рахунку-фактури додається також вантажна квитанція, яка підтверджує приймання вантажу на станції (пристані) відправлення для доставки на адресу вантажоодержувача.

Право на податковий кредит виникає у платника податку тільки при наявностіподаткової накладної, що виписана у відповідності до діючого законодавства. Податкова накладна є як обліковим, так і звітним документом. На підставі податкової накладної заповнюється книга обліку придбання товарів підприємствами - платниками ПДВ.

Облік товарів і тари в торговельних підприємствах ведеться на рахунку 28 «Товари» за субрахунками:

281«Товари на складі»,

282«Товари в торгівлі»,

283«Товари на комісії»,

284«Тара під товарами»

285«Торгова націнка».

На субрахунку281 «Товари на складі» ведеться облік наявності і руху товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих складах, базах, овочесховищах, морозильниках та ін.

На субрахунку282 «Товари в торгівлі» ведеться облік наявності і руху товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі (універмагах, універсамах, магазинах, у буфетах підприємств громадського харчування та ін.).
Субрахунок 283 «Товари на комісії» призначений для обліку товарів, переданих на комісію за договорами комісії та іншими цивільно-правовими договорами, які не передбачають перехід права власності на цей товар до оплати їх вартості.

На субрахунку284 «Тара під товарами» торговельні підприємства ведуть облік наявності і руху порожньої тари під товарами як покупної, так і власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих і господарських потреб (облік якої ведеться на рахункуII «Інші необоротні матеріальні активи» або20 «Виробничі запаси»).

Субрахунок285 «Торгова націнка» торговельні та постачальницько-збутові підприємства використовують у тому випадку, коли облік товарів на субрахунках281 «Товари на складі» або282 «Товари в торгівлі» ведеться за продажними цінами.

На рахунку 28 „Товари” здійснюється облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу.

По дебету субрахунків 281-284 відображається надходження товарів (тари) і збільшення їх вартості, а по кредиту – зменшення товарів.

Субрахунок 285 є контрактивним (пасивним), регулюючим; по кредиту даного субрахунку відображається нарахування торгівельної націнки, по дебету - її списання [19, с. 490].

Аналітичний облік товарів в бухгалтерії здійснюється тільки у вартісному вираженні в розрізі матеріально відповідальних осіб і великих груп товарів.

Аналітичний облік реалізації товарів вроздріб ведеться за місцями їх продажу (відділами, секціями, кіосками тощо) і торговельним підприємством в цілому.

Аналітичний облік товарів ведеться в розрізі товарних груп, за допомогою карток складського обліку, які розміщують в картотеці відповідно до номенклатури цінника. Кожному товару присвоюється коротке числове позначення (номенклатурний номер), яке записують до спеціального реєстру - номенклатури-цінника, де також вказують одиницю виміру та облікову ціну товару.

Кодування номенклатури-цінника здійснюють за змішаною порядково-серійною системою, використовуючи семи і восьмизначні коди. Перші два знаки вказують на синтетичний рахунок, третій - на субрахунок, один або два наступні знаки означають групу, виробничих запасів, решта - знаки, які характеризують виробничі запаси. Інформація, що міститься у номенклатурах-цінниках, належить до умовно-постійної. Її записують на машинних носіях і багаторазово використовують для одержання необхідних вихідних даних.

На кожному документі з руху товарів повинно бути вказано не тільки найменування товару, а й номенклатурний номер, що дозволяє уникати помилок під час заповнення прибуткових і видаткових документів та здійснення записів у складському і бухгалтерському обліку товарів.

На підставі залишків на перше число місяця, які виводяться по кожному номенклатурному номеру в картках складського обліку, складаються відомості обліку залишків товарів (сальдові відомості), які використовуються для порівняння даних аналітичного і синтетичного обліку товарів.

Журнал господарських операцій за січень 2005 р. ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” створено на підставі первинних документів.

Інвентаризація товарів і тари на складах торговельного підприємства проводиться для перевірки їх наявності і стану. При цьому виявляється відповідність фактичної наявності товарів і тари залишкам за даними бухгалтерського обліку на момент проведення інвентаризації. Крім забезпечення збереження цінностей і перевірки правильності організації матеріальної відповідальності проведення інвентаризації дозволяє:

  1. перевірити реальність відображення облікових даних по товарах і тарі в балансі;
  2. виявити невикористані товари, товари, що залежалися, застарілі фасони і моделі, а також ті, що частково втратили свої споживчі властивості;
  3. перевірити дотримання лімітів та виявити понаднормативні запаси і ті товарні запаси, що не використовуються;
  4. вивчити товарні запаси по асортименту.

Одночасно з фактичною перевіркою товарів в натурі перевіряється стан і ведення складського господарства, в тому числі правильність організації зберігання і розміщення товарів, при цьому мається на увазі різноманітність фізико-хімічних властивостей багатьох товарів, зокрема таких, що:

- швидко псуються (продукти садівництва, тваринництва, птахівництва тощо);

- легко сприймають вологу (сіль, цукор тощо);

- легко сприймають сторонні запахи (цукор, чай, борошно, крупа тощо);

- володіють специфічними запахами (риба, тютюн тощо);

- зменшуються в вазі (овочі, баштанні, м'ясні тощо);

- легко запалюються тощо.

Для безпосереднього проведення інвентаризації керівником ТОВ „Спецвисотмонтажбуд” створено постійну інвентаризаційну комісію. Постійна комісія створює робочі інвентаризаційні комісії по кожному відділу, секції, коморі. Персональний склад робочих комісій затверджується наказом керівника підприємства. Якщо інвентаризація проводиться за ініціативою ревізора, то ним же формується склад комісії. До складу робочих комісій входять: представник керівника підприємства, що призначає інвентаризацію (голова комісії), спеціалісти (товарознавці, технологи, економісти, бухгалтери).

Інвентаризація проводиться на підставі наказу керівника. В наказі встановлюється строк початку та закінчення проведення інвентаризації. Наказ реєструється бухгалтером в книзі контролю за виконанням наказів про проведення інвентаризації. Наказ надається робочій комісії перед початком інвентаризації разом з контрольним пломбіром, що видається голові комісії.

Інвентаризація товарів і тари проводиться робочою комісією раптово без попереджень при обов'язковій участі матеріально відповідальних осіб.

Початком інвентаризації для МВО є момент пред'явлення наказу про проведення інвентаризації.

Перед безпосереднім "зняттям залишків" інвентаризаційна комісія оглядає приміщення та переконується в тому, що проникнення до нього є можливим лише через єдиний вхід. Також обов'язковим є отримання від МВО всіх останніх прибуткових і видаткових документів з наступним одержанням розписок про те, що на момент проведення інвентаризації всі документи по оприбуткуванню і витрачанню цінностей передані до бухгалтерії та в складському приміщенні немає неоприбуткованих цінностей і таких, що були раніше списані.

Одержаний звіт перевіряється головою комісії, візується кожний документ, після чого передається до бухгалтерії. Перед "зняттям залишків" призупиняються операції по надходженню і вибуттю товарів.

Інвентаризація товарів і тари проводитися в порядку їх розміщення в приміщенні. Під час її проведення не допускається безладний перехід від одного товару до іншого, оскільки при цьому можна один і той же товар записати двічі або пропустити. Тому товари попередньо розсортуються і навпроти кожної партії вішається ярлик з детальними відомостями щодо якості та кількості.

Для визначення фактичної наявності товарів, затарених в тару, застосовуються такі органолептичні прийоми:

- перерахунок та зважування для контролю ваги, що зазначена на тарі;

- для незатарених товарів (яловичини туші, ковбасні вироби, риба копчена тощо) - зважування;

- для товарів, що зберігаються навалом та вимірюються на вагу (овочі) - обміром з подальшим розрахунком ваги;

- для товарів, що обліковуються у одиницях обсягу (пиломатеріали),- обміром

Всі дії по визначенню фактичної наявності товарів відбуваються за обов'язковою участю всіх членів інвентаризаційної комісії.

При явній недоцільності переважування або перерахунку тих чи інших товарів, наприклад, при надходженні товарів в пронумерованих пачках, ящиках, бочках допускається внесення в описи цих товарів за специфікацією чи маркуванням, які зазначені на тарі. При цьому комісія обов'язково перевіряє окремі місця вказаних цінностей, зазначаючи це в примітці до опису.

Якщо вибірковою перевіркою встановлені відхилення між фактичною наявністю і даними, вказаними в специфікаціях чи маркуванні, то інвентаризаційна комісія проводить повну перевірку наявності цих цінностей.

Дані про фактичні залишки товарів і тари записуються в інвентаризаційні описи (форма № Інв-3) в двох або трьох (при зміні матеріально відповідальних осіб) примірниках. Описи складаються окремі, по кожній матеріально відповідальній особі або за місцем зберігання цінностей.

Один примірник опису заповнює матеріально відповідальна особа, два інших - під копіювальний папір один - з членів комісії. В процесі заповнення описів ведеться взаємна звірка кожної сторінки опису, у випадку помилки (розходження) проводиться перевірка цінностей.

В інвентаризаційних описах вказують прейскурантний номер чи артикул товару, найменування, гатунок, кількість, ціну за одиницю і суму. По вагових товарах в тарі зазначають кількість