Регіональний аспект безробіття в Україні

Вступ.

Розділ 1. Безробіття як наслідок порушення макрорівноваги.

1.1. Причини виникнення безробіття.

1.2. Рівень безробіття.

1.3. Види безробіття.

Розділ 2. Регіональний аспект безробіття в Україні.

2.1. Порівняльний аналіз рівня безробіття по регіонах.

2.2. Державні та регіональні програми соціальних гарантій у сфері зайнятості населення.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Актуальність теми. Трансформація економіки України – складний, суперечливий, системний процес, який супроводжується певними кризовими явищами. Це проявляється у асинхронності формування окремих ринків і ринкових структур, диспропорціях між ними, і як наслідок, падінні рівня виробництва, скороченні інвестиційної активності, зниженні життєвого рівня населення, звуженні споживчого ринку та недовикористанні трудового потенціалу, зокрема у формі безробіття. Людина виступає головним і вирішальним фактором продуктивних сил, а ступінь розвитку останніх – головний критерій суспільно-економічного прогресу. Подальший розвиток національної економіки потребує значного підвищення використання людських ресурсів. В зв’язку з цим розв’язання проблеми безробіття в умовах трансформації економіки України повинно стати одним із пріоритетних завдань економічної політики. Це зумовлює необхідність більш глибокого теоретичного дослідження суті та причин виникнення безробіття.

Аналіз сучасного стану безробіття дає можливість дійти висновку, що напрямки розв’язання цієї проблеми повинні включати досить різнопланові заходи, не обмежуючись лише сферою трудових відносин. Розробка ефективної економічної стратегії вимагає комплексного підходу до вирішення економічних, соціальних, політичних проблем, які безпосередньо впливають та визначають стан безробіття.

Ретроспективний аналіз економічної думки свідчить про неоднорідність пояснення причин виникнення безробіття на різних етапах еволюції економіки. Окремі аспекти безробіття, причини його виникнення досліджуються у творах авторів фундаментальних праць А.Сміта, Д. Рікардо, К.Маркса, М. Фрідмена, А. Маршалла, Дж.М. Кейнса, Т.Мальтуса, Д. Хікса, К.Макконнелла, С. Брю, С. Фішера. Кожен з названих авторів висвітлює свої підходи до суті та причин виникнення цього явища.

Тенденції безробіття в умовах трансформації економіки розглянуті у працях російських вчених С. Аукуціонека, Л.Абалкіна, И.Бушмаріна, Н.Вишневської, С. Котляра, А. Лівшиця, І. Малахі, А. Нещадина, Н.Нікіфорової, А.Семенова, И.Ушакова, Р.Цвилєва,. Значний внесок у вивчення проблеми безробіття, його особливостей в Україні внесли такі вітчизняні вчені, як Д.Богиня, Г.Волинський, В. Геєць, В.Герасимчук, О. Грішнова, І.Давидова, В.Дем’яненко, С.Дзюба, С.Дорогунцов, С.Кузнєцова, Е. Лібанова, Г. Лук’янова, С. Мочерний, В.Онікієнко, І.Петрова, В. Петюх, В.Савченко, М. Соколик, А. Чухно, Л.Шевченко.

Враховуючи вагомі здобутки в дослідженні окремих аспектів безробіття, цілеспрямованого та комплексного теоретичного аналізу причин його виникнення в умовах становлення нової економіки з урахуванням інституційних чинників та глобалізації в економічній теорії ще не досягнуто. Назріла необхідність дослідження нових тенденцій і особливостей прояву безробіття в умовах трансформації економіки України та розробки напрямків розв’язання цієї проблеми.

Мета і задачі дослідження. Виходячи з досягнутого рівня теоретичної і практичної розробки проблеми, мета роботи полягає у розробці пропозицій щодо напрямків розв’язання проблеми безробіття в умовах трансформації економіки Україні за допомогою сприяння росту реального сектора виробництва та адекватних заходів соціально-економічної політики на ринку праці.

Відповідно до вказаної мети поставлені та розв’язані наступні задачі дослідження:

· провести теоретико-методологічний аналіз підходів різних економічних шкіл щодо визначення причин безробіття, його видів та форм в економічній системі;

· визначити основні фактори впливу на безробіття та проаналізувати закономірності його виникнення та розвитку;

· з’ясувати стан безробіття та його причини в умовах трансформації економіки України;

· проаналізувати соціально-економічні наслідки безробіття в Україні.

Об’єкт дослідження– трудові відносини та їх особливості в трансформаційній економіці.

Предмет дослідження – безробіття, причини його виникнення та специфіка в умовах трансформації економіки України.

Методи дослідження -методологічною основою дослідження є системний підхід. У роботі використано методологічні елементи законів діалектики, методи наукової абстракції,аналізу та синтезу. В основі аналізу явища безробіття, причин його виникнення лежить комплексний підхід, який базується на теоретичних та практичних положеннях робіт вітчизняних та зарубіжних вчених. Це дозволяє вивчати окремі економічні процеси із загальних позицій у рамках розвитку і взаємодії їх елементів. Для визначення особливостей безробіття в умовах трансформації економіки було використано окремі статистичні методи: факторний, порівняльний аналіз, зокрема порівняння в динаміці, табличне й графічне зображення даних.


Розділ 1. Безробіття як наслідок порушення макрорівноваги

1.1. Причини виникнення безробіття

Безробіття вважається, з одного боку, важливим стимулятором активності працюючого населення, а з іншого - великим суспільним лихом. Усі країни докладають багато зусиль до подолання безробіття, але жодній ще не вдалося ліквідувати його повністю. Навіть у таких країнах з розвиненою соціальне орієнтованою економікою, як Японія, Німеччина, США та інших, кількість безробітних, за різними даними, досягала не менше 2,0 - 3,0 % загальної кількості працездатних. Узагалі ж експерти Міжнародної організації праці вважають, що в наступні роки в середньому в світі безробіття становитиме близько 10 % і повністю ліквідувати його не зможе жодна країна.

Тому останнім часом повну зайнятість визначають як зайнятість, за якої оплачувану роботу мають менш як 100% працездатних. Інакше кажучи, в разі повної зайнятості рівень безробіття дорівнює сумі рівнів фрикційного та структурного безробіття. Такий рівень безробіття називають нормальним, або природним.

Спробу математичними розрахунками визначити рух рівня безробіття й зайнятості залежно від відхилення фактично виробленого валового національного продукту від потенційного зробив американський вчений Артур Оукен. Він вивів закон, згідно з яким щорічний приріст реального ВНП приблизно на 2,7 % утримує кількість безробітних на постійному рівні. Кожні додаткові два відсоткових пункти приросту реального ВНП зменшують кількість безробітних на один відсотковий пункт. Аналогічно, кожне додаткове скорочення темпів приросту ВНП на два відсоткових пункти спричинює зростання норми безробіття на один процентний пункт [1, с. 45].

Закон Оукена дає змогу визначити рівень нормального безробіття, що, як встановлено, підвищується внаслідок розвитку ринкової економіки. Так, для 60-х років природний рівень безробіття в США визначався в 4 %, а для 80-х - 6 - 7 % [1, с. 45]. В інших країнах він може бути нижчим через менші масштаби і мобільність ринку праці.

Із закону Оукена випливає, що, по-перше, певний приріст ВНП потрібний для того, щоб не дати збільшитись нормі безробіття. Чисельність робочої сили кожного року зростає, а її використання стає при цьому більш продуктивним. З цих причин від 2,5 до 3 % щорічного приросту реального ВНП має спрямовуватися на створення нових робочих місць, здатних стримувати безробіття на колишньому рівні. По-друге, більш швидкий приріст ВНП скорочує безробіття, тоді як відносне падіння темпів зростання збільшує кількість безробітних. Якщо темпи приросту ВНП збільшуються, наприклад, з 3 до 5 %, чисельність безробітних знижується приблизно на один відсотковий пункт [10, с.172-173].

Зважаючи на те, що економічні, моральні й соціальні втрати від безробіття величезні, уряди всіх країн докладають зусиль, щоб досягти зниження рівня безробіття нижче природного, або нормального. Тому вводиться ще одне поняття «оптимального безробіття», що означає безробіття, рівень якого нижче природного. Досвід ряду країн свідчить, що в міру зниження рівня безробіття нижче природного випуск продукції значно збільшується понад потенційний. Але, як не парадоксально, досягнення оптимального рівня безробіття не забезпечує максимального рівня добробуту населення. Це відбувається внаслідок дії законів ринкової економіки: існує тісна залежність заробітної плати й цін на споживчі товари від розмірів безробіття.

Відповідно до законів ринку за інших рівних умов зростання попиту на будь-який товар, включаючи робочі місця й робочу силу, збільшує його ціну. Якщо збільшується попит на робочу силу, зменшується безробіття, а отже, збільшується заробітна плата. У цьому разі платоспроможний попит населення на споживчі товари зростатиме. Однак, за тими самими законами, ціни на споживчі товари зростатимуть ще швидше, знецінюючи в такий спосіб грошові доходи населення, тобто призводячи до інфляції. Отже, ринкова економіка