Залізнична система України

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика транспортної системи України

1.1. Залізничний транспорт, його місце і роль у господарстві України

1.2. Методика дослідження галузевих транспортних систем

Розділ 2. Чинники формування залізничної транспортної системи

2.1. Історичні чинники

2.2. Соціально-економічні чинники

2.3. Природно-екологічні чинники

Розділ 3. Структурний аналіз залізничної системи України

3.1. Організаційно-управлінська структура

3.2. Галузева і функціональна структура

3.3. Територіальна структура

Розділ 4. Перспективи розвитку залізничного транспорту

4.1. Основні напрямки технічного розвитку

4.2. Розвиток міжнародних залізничних транспортних коридорів на території України

Висновки

Список використаних джерел

Додатки


Вступ

Залізничний транспорт - один з елементів транспортної, а, отже, і економічної інфраструктури України, що займає в загальному вантажообігу країни друге місце після  трубопровідного (45,1% в 2004 році). Без обліку частки останнього обсяги залізничних вантажних перевезень лідирують (84,6% в 2004 році), перевершуючи обсяги перевезень на автомобільному, водному й повітряному видах транспорту разом узятих.

Завдяки більше низької вартості проїзду, чим на інших видах транспорту, частка залізничного транспорту в загальному пасажирообороті за період 1990-2005 років збільшилася з 41% до 62,5% (частка автомобільного транспорту, приміром, у той же час знизилася з 49% до 35%).

Тема: «Залізнична система України» є актуальною для економічного розвитку країни, оскільки залізниці України на даному етапі розвитку повністю забезпечують потреби населення й економіки країни в перевезеннях і покликані надалі сприяти підйому економічного розвитку держави.

При розгляді еволюції розвитку галузі чітко простежується тенденція домінування її ролі в економіці країни, особливо в самі важкі, переломні моменти в житті держави, коли залізниці залишалися важливою ланкою всього господарського механізму, перебудовуючи при цьому свою внутрішню структуру, відповідаючи на сформовану політико-економічну ситуацію перебудовою укладу складного залізничного господарства.

В умовах значного спаду промислового виробництва й кризи економіки України стабільність залізничних перевезень чи послужила не єдиною можливістю збереження єдиного економічного простору. При цьому централізоване керування галуззю зіграло свою позитивну роль.

Однак з розвитком у країні ринкових відносин і намітились в останній час, хоч і незначним, але все-таки ростом економіки, все помітніше позначилася необхідність реформування монополії, який є залізничний транспорт. Це обумовлено цілим рядом об'єктивних причин.

По-перше, існуюча система державного регулювання діяльності залізничного транспорту недостатньо ефективна. Недосконала й нормативна база функціонування залізничного транспорту.

По-друге, високий ступінь зношування основних фондів в умовах прогнозованого росту попиту на вантажні й пасажирські перевезення обумовить більше витрати на їхнє відновлення, ремонт і поточний зміст, може привести до втрати технологічної стабільності залізничного транспорту й визначає значну потребу в інвестиціях.

По-третє, сполучення функцій господарської діяльності й державного регулювання в одному галузевому органі державного керування стримує розвиток ринкових відносин у галузі й перешкоджає розвитку конкурентного середовища.

По-четверте, рівень ефективності залізничного транспорту, існуючий асортимент і якість послуг, надаваних користувачам, не повною мірою відповідають вимогам ринкової економіки й складної в цей час економічної ситуації.

Тому основні завдання курсової роботи:

 1. показати формування та використання залізниць в Україні;

 2. дати оцінку фінансово-економічного стану залізничної системи;

 3. загальна характеристика залізничного транспорту України.

 4. назвати чинники, які впливають  на підвищення використання та ефективності залізничної системи України.

Мета роботи: науково-теоретично обґрунтувати рівень ефективності, функціонування залізничного транспорту.

Розділ 1. Загальна характеристика транспортної системи України

1.1. Залізничний транспорт, його місце і роль у господарстві України

Залізничний транспорт є найрозвинутішим в Україні.

Перевагами цього виду транспорту є велика розгалуженість та низькі тарифи. Пропускна спроможність залізничної мережі значно перевищує поточні обсяги руху.  Важливість залізничного транспорту в системі транспортних комунікацій України посилюється і тим, що через територію держави пролягають основні транспортні транс'європейські коридори: Схід — Захід, Балтика — Чорне море. Залізницею здійснюється 46% від загальних перевезень, але закордонних перевезень – лише 14%.  Зокрема, транс'європейська залізнична магістраль Е-30, що бере початок в Берліні, перетинає Україну за маршрутом Мостиська — Львів — Київ і йде далі до Москви. Вона ж на території Польщі перетинається з швидкісними магістралями Е-59 та Е-65 і створює можливість швидкісного залізничного сполучення практично між усіма державами Європи.

Залізничний транспорт — одна з найбільш важливих галузей народного господарства України. Він забезпечує виробничі і невиробничі потреби матеріального виробництва, невиробничої сфери, а також населення в усіх видах перевезень.

За функціональними особливостями залізничний транспорт поділяється на вантажний та пасажирський. Це зв'язано з тим, що транспорт виступає необхідною передумовою функціонування як матеріального виробництва, так і сфери обслуговування, в тому числі пасажирських перевезень.

Пасажирський залізничний транспорт є галуззю невиробничої сфери і належить до інфраструктурних галузей. Вантажний транспорт — галузь виробничої інфраструктури. Не виробляючи безпосередньо матеріальної продукції, вантажний транспорт є четвертою галуззю матеріального виробництва після видобувної, переробної промисловості і сільського господарства. Жодна з названих трьох основних галузей матеріального виробництва не здатна функціонувати без транспортного забезпечення. Продукт тільки тоді готовий до споживання, коли він доставлений до споживача.

З одного боку, залізничний транспорт є неодмінною умовою функціонування самого виробництва, де він здійснює доставку сировини, паливно-енергетичних ресурсів, комплектуючих, устаткування і т. п., а з другого — доставляє готову продукцію до споживача. Таким чином, в процесі виробництва готової продукції транспорт істотно впливає на її собівартість, а звідси — на ефективність і ціну. Зменшення транспортної складової у собівартості виробленої продукції сприяє підвищенню ефективності виробництва. Зменшити транспортні затрати можна як за рахунок підвищення функціонування транспорту, заміною одного виду іншим, більш ефективним для перевезення даної продукції, так і шляхом удосконалення територіальної організації виробництва, що зменшить транспортні витрати для доставки сировини, паливно-енергетичних ресурсів, устаткування, готової продукції.[1, c.10]

Залізничний транспорт, як транспорт взагалі, є необхідною умовою спеціалізації і комплексного розвитку народногосподарських комплексів регіонів, формування ТВК як локального, так і районоутворюючого значення. Він сприяє суспільному територіальному поділу праці, формуванню зв'язків між населеними пунктами та всередині їх. Без транспорту неможлива інтеграція України у загальносвітову економічну систему. Це потребує модернізації старих та будівництва нових транспортних магістралей міждержавного значення.

Окремі види транспорту не функціонують ізольовано. Виконуючи спільну функцію по забезпеченню народногосподарського комплексу вантажними і пасажирськими перевезеннями, різні види транспорту формують між собою тісні взаємозв'язки. Внаслідок цього складається транспортна система, яка розвивається у взаємодії з усім народногосподарським комплексом країни. Транспортна система являє собою територіальне поєднання шляхів сполучення, технічних засобів транспорту і служби перевезень, які об'єднують всі види транспорту і всі ланки транспортного процесу у їх взаємодії і забезпечують успішне функціонування народногосподарського комплексу країни в цілому.

Роботу транспортної системи забезпечує транспортна інфраструктура, що включає в себе шляхи сполучення, рухомий склад, вантажно-розвантажувальне господарство транспортних та інших підприємств і організацій, які здійснюють навантаження, розвантаження і перевалку вантажів (що перевозяться всіма видами транспорту), а також засоби управління і зв'язку, різноманітне технічне обладнання.

Залізнична галузь незалежної України щорічно забезпечує перевезення понад 300 млн. т. вантажів та біля 500 млн. пасажирів, це можна прослідкувати у додатках А,Б,В,Г.

Вона пройшла складний період становлення і розвитку держави, пошуку шляхів виживання в умовах переходу до ринкових відносин.

Ситуацію ускладнювало різке падіння обсягів перевезень і несвоєчасні розрахунки клієнтів за перевезення, що призвело до знач