Рекреаційні ресурси та готельно-ресторанна інфраструктура Криму

Вступ.

Розділ 1. Курортно-рекреаційний потенціал Криму.

1.1. Сутність місце і значення рекреаційного обслуговування в Криму.

1.2. Туристичні ресурси.

1.3. Основні туристичні об’єкти Криму.

Розділ 2. Природні ресурси Криму.

2.1. Кліматичні умови на півострові Крим.

2.2. Ландшафтні ресурси (рельєф, печери, мальовничі краєвиди).

2.3. Акваторія Криму.

2.4. Бальнеологічні (лікувальні мінеральні води, лікувальні грязі).

2.5. Лісові ресурси (мисливські ресурси).

Розділ 3. Проблеми та напрямки подальшого розвитку природно-рекреаційного потенціалу Криму.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Актуальність теми. Рекреаційні ресурси — природні й антропогенні геосистеми, тіла та явища природи, які мають комфортні властивості і споживчу вартість для рекреаційної діяльності і можуть бути використані з метою відпочинку та оздоровлення людей у певний час та за допомогою існуючих технологій і матеріальних можливостей. Визначальну роль у формуванні рекреаційно-лікувального потенціалу поряд з іншими природними факторами відіграють лісові екосистеми. Вони представлені гірськими лісами природного та штучного походження, що регулюють та стабілізують екологічну обстановку в регіоні, виконують важливу кліматорегулюючу, водоохоронну і ґрунтозахисну роль.

Курортно-рекреаційний потенціал Криму обумовлюється різноманітністю природних ландшафтів — від степових на півночі до покритих лісами Кримських гір у південній частині. Багатство Криму — це його клімат, для якого характерно достаток сонця, тепла та світла. Особливості циркуляції повітря в сполученні з впливом Чорного, Азовського морів та Кримських гір формують три основних кліматичних райони: степовий, гірський та південно-бережний. Вздовж південного узбережжя розташовані курорти: Ялта, Алупка, Сімеїз, Гурзуф, Місхор, Лівадія, Форос, Алушта. Різноманітність мікрокліматичних умов, достаток вічнозеленої рослинності гір та височин, родовища лікувальної грязі і джерел мінеральних вод сформували декілька типів курортів:

  • кліматичні (Старий Крим),
  • кліматобальнеологічні (Ялта, Алушта),
  • кліматобальнеогрязьові (Євпаторія, Феодосія, Саки).

Завдяки географічному положенню, екологічним та історичним умовам Крим з глибокої давнини був своєрідним перехрестям різних племен, народів та культур. Історико-культурні ресурси На території Криму понад 11,5 тисяч пам'ятників історії, культури та архітектури, що відносяться до різних історичних епох, цивілізацій, етносів і релігій. Найбільш унікальні з них, наприклад, комплекс печерних міст та монастирів, генуезька фортеця, святі місця різних конфесій і інші, використовуються як туристичні об'єкти.

Метою дослідженняє оцінка конкурентних позицій АР Крим на різних територіальних рівнях ринку рекреаційних послуг, визначення пріоритетних напрямків подальшого розвитку рекреаційно-туристичного потенціалу Криму. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

- дослідити природно-рекреаційні та туристичні ресурси Криму

- дати оцінку конкурентних позицій АР Крим на різних територіальних рівнях РРП - міжнародному, національному, а також провести порівняльний аналіз окремих рекреаційних районів Криму;

- обґрунтувати стратегічні напрямки розвитку ринку рекреаційних послуг Криму, зміцнення його конкурентних позицій.

Об’єктом дослідженняє природні та курортно-рекреаційних ресурси Криму.

Предметом дослідженнявиступає характеристика природно–рекреаційних ресурсів Криму.

Методологічною основоюдослідження є наукові розробки теоретичних і прикладних питань рекреаційної географії та економіки туризму в працях Азара В.І, Вєдєніна Ю.А., Крачило М.Г., Мироненка М.С, Папіряна Р.А., Преображенського В.С., Твердохлєбова І.Т. У посібнику Фоменко Н. «Рекреаційні ресурси та курортологія» цілий розділ присвячено рекреаційним та туристичним ресурсам Криму, де викладено його особливості, види туризму на півострові. Страчкова Н.В. у праці «Конкурентні позиції Кримського регіону на національному ринку рекреаційних послуг» детально розглянула оцінку конкурентних позицій Криму на міжнародному, національному й регіональному рівнях функціонування РРУ, виявлені сильні й слабкі сторони регіону.

Обсяг і структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (22 найменувань), додатків (1 додаток). Основна частина роботи викладена на 28 сторінках тексту.


Розділ 1. Курортно-рекреаційний потенціал Криму

1.1. Сутність місце і значення рекреаційного обслуговування в Криму

Відпочинок людини у спеціальній літературі називають рекреацією, а її поведінка, направлена на задоволення своїх потреб у відпочинку, лікуванні, компенсації життєвої енергії – рекреаційною діяльності.

Найбільшою освоєністю, розвитком і удосконаленням структури рекреаційного господарства відзначається кримський регіон, в межах якого рекреація є провідною галуззю спеціалізації. На нього припадає понад 35% санаторно-курортного фонду, 30% будинків відпочинку та пансіонатів і близько 18% турбаз України.

Розвиток рекреаційного господарства Криму стає одним із пріоритетних напрямів. Воно базується на використанні мінеральних вод (з потенційним дебітом 30 тис. м3/добу), лікувальних грязей (24 млн. м3), пляжів (протяжність 517 км), кліматичних і ландшафтних ресурсів, а також пам'яток історії і культури.

Всього в Криму нараховується близько 800 рекреаційних закладів (санаторіїв, пансіонатів, турготелів, дитячих таборів та ін.), з них 40% функціонують цілий рік. Кількість місць у рекреаційних закладах Криму у 1998 році становила 135,5 тисячі. Протягом 1990-1996 pp. зовнішній рекреаційний потік до Криму змінювався від 6 до 8,5 млн. чол. за рік, в 2006 р. в Криму відпочивало 4 млн. осіб[14, c. 187].

В окремих країнах складені потужні комплекси відпочинку курортного лікування, туризму. Такі комплекси одержали назву рекреаційних. Багатофункціональний рекреаційний комплекс можна умовно поділити на 3 групи:

1) лікувально-оздоровчий (санатрон-курортне лікування і оздоровлення);

2) пізнавальний (туризм);

3) економічний (регенерація робочої сили, сфера господарської діяльності).

Комплекс слід розглядати, як частину світового господарства, пов’язану з опануванням території для відпочинку, профілактичного та реабілітаційного лікування. Туризму. В окремих країна він дає чималі прибутки у загальну економічну діяльність, випереджаючи, іноді, промисловість та с/г.

Україна має всі необхідні умови для розвитку рекреаційного комплексу. У країні є лікувально-оздоровчі, спортивні (туристичні), пізнавальні системи комплексу. У нас багато рекреаційних ресурсів: бальнеологічних (мінеральні води, грязі), кліматичних, ландшафтних, пляжних, пізнавальних [10, c. 55-56].

Ресурси Криму дуже різноманітні. У приморських передгірних районах клімат середземноморського типу, що характеризується недостатньою вологістю влітку і м’якою зимою. Це один з головних курортів районів: він розташований на причорноморській смузі вздовж узбережжя Чорного моря від мису Асія (на заході) до Семидвір’я – на сході. До нього належать: Батиламан – Ласпі, Форс-Мелас, Оливи, Кастрополь, Блакитна затока, Алупка, Місхор, Ялта, Гурзуф, Карабах, Алушта.

Отже Крим має потужний рекреаційний комплекс, проте розвиток комплексу стримується низкою проблем, як-от збільшення пропускної здатності рекреаційного господарства, нерівномірному використанню рекреаційного господарства, тобто сезонність тощо.

Проблема в забруднені ґрунтів також не може не торкатись рекреаційного комплексу. У грунтово-рослинному покриві гір проявляється висотна поясність. Так Передгір’я вкрите степовою рослинністю на щебенистих чорноземах, що чергуються з дубовими лісами на дубово-карбонатних ґрунтах. На південному березі Криму поширені сухі ліси і чагарники на коричневих ґрунтах. Схили гір вкриті переважно дубовими і буковими лісами на бурих гірських ґрунтах. На вершинах (яблах) поширена лужно-степова рослинність. Але неправильне використання отрутохімікатів зменшує придатність всіх типі ґрунтів та зменшує видовид рослин[6, c. 64-65].

Рекреаційне господарство за масштабами розвитку відноситься до провідних, пріоритетних секторів економіки Криму. Щорічно на півострові відпочивають щонайменше 3,0-3,5 млн. чол. Кон'юнктурний аналіз РРП показав, що стан рекреаційної галузі АР Крим близький до кризового. Серед негативних рис виділяються такі:

- недостатня потужність рекреаційного потоку і, відповідно, невисока заповнюваність оздоровниць протягом року;

- незначна частка іноземних рекреантів (22,7%), у тому числі з далекого зарубіжжя (1,7%);

- низька економічна ефективність рекреаційних підприємств (у 2000р. близько 40% підприємств були збитковими);

- разючі диспропорції між рекреаційними районами щодо бюджетних надходжень за