Природно-ресурсний потенціал і розміщення продуктивних сил Запоріжської області

Вступ. 3

1. Значення і місце природних ресурсів у формування економічного потенціалу Запорізької області.

2. Компонентна структура ПРП, особливості розміщення й аналіз рівня забезпеченості території, що досліджується.

3. Вплив ПРП території на формування галузей спеціалізації господарства Запорізької області.

4. Проблеми антропогенного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище.

5. Проблеми ресурсозабезпечення та відтворення природних ресурсів.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Актуальність теми. Запорізький край є провідним центром вітчизняного авіаційного двигунобудування, виробництва трансформаторів та іншої високотехнологічної продукції, яка є фірмовим брендом, маркою світового класу якості та надійності.

Основу промислового потенціалу регіону складають металургійний та енергетичний комплекси, де виробляється 70% загального випуску легкових автомобілів, 17% готового прокату, 16,4% сталі, 9,7% чавуну, 8,9% коксу, 28,7% електроенергії країни (енергетичний комплекс області є найпотужнішим в Україні) тощо.

Лідерами регіонального, національного та світового рівня є такі підприємства Запорізької області: у галузі металургії та обробленні металу – відкриті акціонерні товариства „Запоріжсталь”, „Запорізький алюмінієвий комбінат”, „Дніпроспецсталь”, КП „Запорізький титаномагнієвий комбінат”; у галузі виробництва коксу та продуктів нафтопереробки – ВАТ „Запоріжкокс”; виробництва та розподілення електроенергії, газу, тепла та води – ВП „ Запорізька АЕС”; машинобудування – ЗАТ з іноземною інвестицією „Запорізький автомобілебудівний завод”, ВАТ „Мотор Січ”, ВАТ „Запоріжкран”.

Агропромисловий комплекс області є надзвичайно привабливим для інвестування. Головними складовими інвестиційної привабливості АПК регіону є родючі землі (п лоща сільськогосподарських угідь області складає 2248,4 тис. га або 5,4% сільгоспугідь України), кваліфіковані трудові ресурси (у сільській місцевості проживає 24,5% населення регіону, з яких понад 50% у працездатному віці), значні потужності переробної галуз і (успішно працюють понад 545 підприємств 8-ми провідних підгалузей – зернопереробної, зернокруп'яної, хлібопекарної, м'ясопереробної, молокопереробної, кондитерської, олійно-жирової, лікеро-горілчаної тощо), вигідне для експорту продукції географічне розташування.

Завдання прискореного відродження національної економіки потребувало винайдення докорінно нових підходів до формування політики регіонального розвитку, яка б забезпечила стале економічне зростання країни у цілому.

Як свідчить досвід, за останні роки відбулися істотні зміни в структурі господарства регіонів України, які підняли на рівні областей і територіально-господарських районів складний комплекс проблем розвитку і розміщення продуктивних сил. На тлі масштабних структурних зрушень, які у трансформаційному періоді охопили всі території країни відбуваються проблемні процеси відродження й розвитку національного виробництва. Тому, нагальним завданням є відображення стану економіки регіонів України.

У даній роботі значну увагу приділено ретроспективі й сучасному стану розвитку Запорізької області в розрізі оцінки спеціалізації, функціонально-галузевої та територіальної структури виробничої сфери. Висвітлюються й регіональні проблеми, оцінюються ймовірні шляхи їх ефективного вирішення та перспективи розвитку Запорізької області.


1. Значення і місце природних ресурсів у формування економічного потенціалу Запорізької області

По різноманітності і багатству мінеральний - сировинних ресурсів область займає одне з провідних місць в Україні.

Згідно державному балансу запасів в області налічується 25 видів корисних копалини, розвідано 131 родовище, 114 родовищ враховано Державним балансом України, з яких 36 знаходиться в експлуатації. У регіоні знаходяться значні запаси і марганцевих залізняку, гранітів. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає: пегматіти - 88%, апатіти - понад 63%, марганцеві руди - 69%, каоліни - 22,9%, залізняк - 10%, вогнетривкі глини - 8,6%.

Запорізька область поставляє на внутрішній і зовнішній ринки залізняк, каоліни, вогнетривку глину, формувальні піски, будівельні і облицювальні камені. Визначені перспективи розробки нового вигляду корисних копалини: газу, графіту, золота і алмазів.

Регіон має перспективні газові родовища, основним з яких є Приазовське газове родовище.

На території Васильєвського і Токмакського районів знаходиться одне з найбільших в світі Більше - Токмакськоє родовище марганцевих руд. За геологічними даними запаси руди складають 70% від запасів України. Середній вміст марганцю в руді - 25,8% (для порівняння: на Никопольськом родовищі - 23%).

Мінеральні ресурси представлені багатими покладами рудних корисних копалини, зокрема залізних і марганцевих. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає:

  • пегматит – 88,06%,
  • апатит – 63,42%,
  • марганцева руда – 69,1%,
  • вторинні каоліни – 22,9%,
  • вогнетривкі глини – 8,6%.

Бердянськ – рівнинний приморський кліматично-грязьовий курорт, розташований на узбережжі Азовського моря. Природні лікувальні ресурси – солоні озера з великими запасами лікувальних грязей, а також просторі піщані пляжі, південний морський та степовий клімат. Кирилівка – приморський кліматично-грязьовий курорт, розташований у степовій зоні на узбережжі Азовського моря. Значні запаси лікувальних грязей залягають на дні Утлюцького та Молочного лиманів. Функціонують численні санаторії, водогрязелікарні, будинки та бази відпочинку. 299 територій і об'єктів природно-заповідного фонду; 181 заказник, 95 пам'яток природи, 3 заповідні урочища, 20 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва.

Територія Запорізької області в адміністративних межах займає площу 2718,3 тис. га. Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси області є сільське господарство, промисловість, енергетика, транспорт.

Станом на 1.01.2007 р. сільськогосподарські землі займають площу – 2304,80 тис. га – це 84,79 %, землі промисловості, транспорту, зв’язку, технічної інфраструктури 61,855 тис. га - 2,28 % ( від загальної площі області).

За різноманітністю та багатством мінерально-сировинних ресурсів область займає провідне місце серед багатьох областей України.

Згідно державного балансу запасів в області налічується 20 видів корисних копалин, розвідано 131 родовище, 114 родовищ враховано Державним балансом України, із яких 32 знаходиться в експлуатації[12, c. 51-53].

Запорізька область поставляє на внутрішній та зовнішній ринки залізну руду, каоліни, вогнетривку глину, формувальні піски, будівельні та облицювальні камені.

Узбережжя Азовського моря багате на мінеральні лікувальні ресурси. Це такі родовища: лікувальних грязей “Озеро Велике” (Бердянська коса) та “Кирилівське” і мінеральних вод “Бердянське” та “Кирилівське”.

Багата сировинна база стала основою розвитку потужного гірничо-металургійного та енергетичного комплексу області. Високий ступінь техногенного навантаження на область негативно впливає на стан навколишнього природного середовища.

Природно-кліматичні умови, а також нераціональне використання сільськогосподарських земель збільшує площу деградованих ґрунтів. Ерозія, засолення, осолонцювання, ущільнення, підтоплення, порушення, зсуви – всі ці види деградації земель характерні для області.

Великої шкоди земельним ресурсам завдає металургійна промисловість, транспорт, енергетика. Значний вплив на забруднення ґрунтів чинять звалища промислових та побутових відходів. Недостатньо або повністю відсутні п ромислові потужності з переробки окремих видів відходів та їх утилізації. Актуальним є питання зберігання та знешкодження непридатних пестицидів та агрохімікатів.

Фахівці Держуправління розглядають документацію та погоджують відведення земельних ділянок і розробку родовищ корисних копалин, безпосередньо беруть участь в організації і координації виконання “Обласної програми екологічної реабілітації гірничодобувних районів Запорізької області”, яка розроблена вперше на Україні.

До основних екологічних проблем регіону у напрямку охорони і раціонального використання земельних ресурсів слід віднести наступне:

- в результаті недостатнього фінансування не впроваджується на достатньому рівні заходи комплексної програми захисту ґрунтів від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель на період 1995-2010 рр.;

- в районі курорту державного значення «Курорт Бердянськ» та на прилеглій території східного берега Бердянської коси за останні 1-2 роки почалося інтенсивне руйнування берегової лінії в результаті різкої