Митні процедури та порядок митного оформлення вантажів

Анотація.

Вступ.

Розділ 1. Теоретичні основи митно-тарифної політики в Україні.

1.1. Правова основа митно-тарифного регулювання в Україні. Етапи розвитку митно-тарифного регулювання в Україні.

1.2. Порядок здійснення контролю за доставкою у митниці призначення вантажів, які знаходяться під митним контролем.

Розділ 2. Засади переміщення товарів під митним контролем.

2.1. Класифікація товарів.

2.2. Питання визначення митної вартості товарів.

2.3. Визначення країни походження товарів.

Розділ 3. Шляхи вдосконалення системи митного оформлення товарів.

3.1. Організація митного оформлення та контролю.

3.2. Міжнародна співпраця в рамках удосконалення митного-тарифного регулювання.

Висновки.

Список використаної літератури.


Анотація

Актуальність даної теми зумовлена роллю митного регулювання в процесі організації зовнішньоекономічної діяльності країни.

Метою дослідження є вивчення особливостей здійснення митного оформлення та регулювання перевезення товарів та вантажів.

Об’єктом дослідження є відносини, що виникають щодо митного оформлення та регулювання перевезення товарів та вантажів. Предметом дослідження є процес митного оформлення товарів та вантажів.

Робота складається з вступу, трьох розділів, поділених на сім підрозділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Загальна кількість сторінок роботи – 41 стор.

В роботі розглянуті актуальні питання митного оформлення товарів та проходження митних процедур на митницях України, сучасний стан та перспективи подальшого розвитку митного оформлення вантажів.

Одним з важливих напрямків роботи митних органів України є боротьба з контрафактною (піратською) продукцією, запобігання порушенням та неправомірному використанню прав інтелектуальної власності, а також виготовленню, зберіганню, розповсюдженню, переміщенню через митний кордон України товарів, що порушують права інтелектуальної власності. За останній час Державною митною службою України зроблено кілька важливих кроків для підвищення ефективності цієї роботи.

Прогалини митного законодавства України потребують заповнення за допомогою нормативних актів, метою яких має бути чіткий механізм визначення місця митного оформлення товарів. А господарюючі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, плануючи зміну місцезнаходження (перереєстрацію в іншу адміністративно-територіальну одиницю), повинні передбачити всі можливі наслідки цього кроку.


Вступ

Митна справа - це відносини, що складаються в системі зовнішньоекономічних відносин, важлива ланка в міжнародному співробітництві на регіональному та національному рівнях. Вона складається з митної політики, міжнародних правил, зовнішньо торгівельних угод, порядку та умов переміщення через митні кордони товарних, транспортних, фінансових та інформаційних потоків, а також із загально прийнятних заходів тарифного та нетарифного регулювання, експортного контролю тощо.

Актуальність теми. У нових умовах митна справа виступає не лише як інструмент та провідник зовнішньоекономічної діяльності, а й має важливіше значення, стаючи регулятором і засобом формування нових економічних відносин та зв’язків. Вивчення митної справи набуває особливої актуальності в сучасних умовах, оскільки її об’єктивно зростаюча роль у внутрішньо економічних процесах та розширення діапазону її впливу на зовнішньоекономічну діяльність зумовили, в свою чергу, необхідність підходу до регулювання всього складного та неоднорідного комплексу відносин, пов’язаних безпосередньо з реалізацією митної справи. Врахування цих обставин є необхідною умовою проведення ефективної митної політики. Кількісне зростання зовнішньоекономічних зв’язків, суттєві якісні зміни вимагають активного втручання держав у процес регулювання цієї діяльності з метою оптимізації, підвищення ефективності засобів, форм та інструментів.

Актуальність даної теми зумовлена роллю митного регулювання в процесі організації зовнішньоекономічної діяльності країни.

Метою дослідження є вивчення особливостей здійснення митного оформлення та регулювання перевезення товарів та вантажів.

Об’єктом дослідження є відносини, що виникають щодо митного оформлення та регулювання перевезення товарів та вантажів. Предметом дослідження є процес митного оформлення товарів та вантажів.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

· визначити поняття та особливості митного оформлення та регулювання перевезення товарів та вантажів;

· визначення нормативно-законодавчого регулювання митного оформлення та регулювання перевезення товарів та вантажів;

· здійснення економічного обґрунтування митного оформлення та регулювання перевезення товарів та вантажів;

· визначення шляхів удосконалення митного оформлення та регулювання перевезення товарів та вантажів.

Дане дослідження проводилось із застосуванням діалектичного підходу до вивчення сучасного стану митного оформлення та регулювання перевезення товарів та вантажів. В процесі дослідження організації митного оформлення та регулювання перевезення товарів та вантажів були використані загальнонаукові методи пізнання: поєднання абстрактного й конкретного, індукція, дедукція, аналіз і синтез, групування й порівняння, конкретизація. Для обробки даних, наведених у дослідженні застосовувались такі методичні прийоми: огляд, документальна перевірка, техніко-економічні розрахунки, аналітичні групування, структурний аналіз, узагальнення, підрахунок.

Інформаційною базою дослідження є праці вчених та практиків щодо митного оформлення та регулювання перевезення товарів та вантажів, законодавчі акти, нормативні документи, довідкові, інструктивні, методичні матеріали та рекомендації міністерств і відомств, періодичні видання.


Розділ 1. Теоретичні основи митно-тарифної політики в Україні

1.1. Правова основа митно-тарифного регулювання в Україні. Етапи розвитку митно-тарифного регулювання в Україні

Митно-тарифна політика будь-якої держави, яка здійснює радикальні економічні перетворення, повинна служити двом основним цілям:

1) створювати рівні умови для конкуренції вітчизняних та іноземних виробників, що спочатку може передбачати тимчасове застосування обмежених заходів захисту національних виробників, які здійснюють перебудову виробництва, його раціоналізацію і реструктуризацію, впроваджують нові методи управління з метою підвищення конкурентоспроможності;

2) забезпечувати належний рівень надходжень до державного бюджету і тим самим робити певний внесок у спільні зусилля уряду щодо макроекономічної стабілізації.

Слід зазначити, що Україна, як країна з перехідною економікою, повинна приділити особливу увагу зовнішнім джерелам надходжень у державний бюджет, оскільки перебудова в економіці призвела до падіння виробництва, а це зменшує базу податкових надходжень із внутрішніх джерел. Це не означає, що якщо Україна знаходиться на стадії економічної трансформації, вона повинна використовувати максимальні ставки мит на імпорт товарів. Світовий досвід доводить, що максимально ефективним рівень захисту є тоді, коли він помірний та становить 10—15 % (і не повинен перевищувати 30 %).

Перевищення цього рівня приводить не до збільшення, а навпаки — зменшення дохідної частини державного бюджету. Треба також врахувати, що тоді, коли обкладання визначеного товару стає непомірним, він переходить в "тіньову" частину економіки.

Відповідно до законодавства України в рамках митно-тарифної політики України визначаються:

— принципи формування митного тарифу та інших видів мита та податків (транспарентність, сталість, передбачуваність, можливість оперативного реагування);

— вид ставок, які застосовуються (адвалерні, специфічні або комбіновані);

— рівень ставок мита та інших видів еквівалентних мит, податків та зборів, що застосовуються в регулюванні зовнішньої торгівлі;

— порядок справляння мита (на загальній, пільговій, сезонній або преференційній основі тощо);

— характер побудови та рівень деталізації товарної номенклатури;

— перелік товарів і країн, які підпадають під дію національної схеми преференцій [24, c. 49-50].

З урахуванням цього імпортний митний тариф повинен застосовуватися з метою:

— створення сприятливих умов для розвитку вітчизняного виробництва;

— формування раціональної структури споживчого ринку на основі збалансованої пропозиції внутрішніх та зовнішніх ресурсів;

— сприяння структурній перебудові національної економіки України;

— покращення стану платіжного балансу держави;

— вирішення торговельно-політичних завдань у взаємовідносинах України з іноземними державами, їхніми союзами та групами;

— забезпечення реалізації фіскальної функції митного тарифу.

Реалізації зазначених цілей певною мірою повинна відповідати структура митного тарифу, яку умовно можна розподілити на три рівні ставок мита, що існують на даний час. Кожний ріве