Безпека життєдіяльності людини

Зміст

1. Вплив психологічної особливості людини на забезпечення безпеки життєдіяльності

2. Інформаційна безпека

3. Екологія та природовикористання

4.Список використаної літератури


1. Вплив психологічної особливості людини на забезпечення безпеки життєдіяльності

Психологічні аспекти безпеки традиційно пов'язують із психологією праці, і це, очевидно, зумовлено тим, що їхнє вивчення тривалий час було «прив'язане» до сфер виробництва і транспорту.

Із розвитком молодших галузей психології - інженерної, військової, авіаційної - виявилося, що психологічні аспекти безпеки оператора чи пілота не менш нагальні.Проблеми безпеки важливі не тільки для тих видів діяльності, у яких використовується техніка, а й для тих, у яких відбувається контакт «людина-люди-на», особливо в умовах, небезпечних для життя (наприклад, у роботі слідчого чи лікаря). Однак у суспільній свідомості, політиці та певною мірою у психологічній науці переважало досить вузьке уявлення про безпеку суспільства і людини.

Безпекою вважали захищеність людини (суспільства) від фізичної загрози. У центрі уваги при цьому опинялися інтереси держави і ЇЇ інститутів, тоді як потреби та інтереси людини відсувалися на задній план. У більш вузькому розумінні це поняття пов'язували із захистом державних секретів.Перегляд пріоритетів в інтерпретації проблеми безпеки і перенесення їх з інтересів держави, що звичайно сприймалися відособлено від потреб людини, на інтереси самої людини викликали необхідність розробки нового аспекту цієї проблеми - безпеки психологічної.Лінгвістичний аналіз показав, що в суспільній свідомості поняття безпеки пов'язується не стільки з відсутністю загрози, скільки зі станом, почуттями і переживаннями людини. Наприклад, у словнику С.І.Ожегова (1992) безпека визначається як «положення, при якому не загрожує небезпека кому -, чому-небудь». Остання існує завжди чи майже завжди й у певних межах може набувати позитивного значення, перетворюючись на одну зі складових необхідної активності людини. Небезпеки, стреси, проблеми, конфлікти не лише неминучі, але і до певної міри корисні, оскільки відіграють і мобілізуючу роль у діяльності, спілкуванні та поведінці людей.

Отже, безпека - це швидше не відсутність небезпеки, а встановлення захисту від неї. Вона є однією з умов самовизначення, саморозвитку суб'єкта (особи, спільності людей). Суб'єктами і разом з тим об'єктами безпеки виступають люди, групи людей, суспільство, держава.Системоутворюючою основою заходів для гарантування національної безпеки є сукупність збалансованих інтересів людини, суспільства і держави в усіх сферах життєдіяльності.

Вони визначені концептуально. Інтереси людини полягають у реалізації конституційних прав і свобод, гарантуванні особистої безпеки, підвищенні якості і рівня життя, фізичному, духовному й інтелектуальному розвиткові суб'єкта; інтереси суспільства - у зміцненні демократизації, державотворенні і досягненні суспільної згоди. Інтереси держави визначаються непорушністю конституційного ладу і суверенітету, територіальною цілісністю, політичною, економічною і соціальною стабільністю, розвитком рівноправного і взаємовигідного співробітництва.Таким чином, механізм гарантування безпеки заснований на врахуванні національних інтересів, внутрішніх і зовнішніх загроз цим інтересам і на створенні системи заходів для виявлення й усунення загроз. Останні можуть проявлятися у політичній, військовій, екологічній, економічній, інформаційній, психологічній та інших сферах.

Психологічна безпека - це такий стан суспільної свідомості, в якому суспільство в цілому і кожна людина зокрема сприймають існуючу якість життя як адекватну і надійну, оскільки вона створює реальні можливості для задоволення особистих і соціальних потреб громадян нині і дає їм підстави для впевненості в майбутньому. Психологічний підхід до проблеми безпеки має як самостійне значення (коли йдеться про суб'єктивне сприйняття громадянами становища в суспільстві в цілому), так і значення важливого додаткового аспекту (коли це стосується інших видів безпеки - військової, правової чи екологічної). Усі ці види безпеки когнітивно й емоційно відображаються на зовнішності людини.

Запропоноване розуміння психологічної безпеки має системний характер і залежить від усіх об'єктивних умов життя людини в сучасному суспільстві. Воно відображає психологічний стан суспільства, який, у свою чергу, можна описати за допомогою різноманітних показників, зокрема таких, як показники психічного здоров'я населення, статистика самогубств та ін.

Психічне здоров'я пов'язане з індивідуально-мотиваційною реалізацією індивідами своїх соціальних, психологічних і фізичних можливостей. Це поняття виражає визначену орієнтацію людини в напрямку власної безпеки. Однак у соціумі відсутня позитивна мотивація здоров'я, яка через низький рівень культури не посіла гідного місця в ієрархії потреб людини і тому може розглядатися як одна із загроз розвитку суспільства.Спираючись на викладене розуміння психологічної безпеки, ми можемо говорити про зміст поняття інформаційно-психологічної безпеки.Як відомо, нове століття називають століттям інформації. Цим підкреслюється не тільки організація усього життя у наш час, але й те, що життєздатність сучасного суспільства залежить від його інформаційного забезпечення.

Ми визначили, що безпека суспільства і людини полягає у стабільності їхніх становищ, а психологічна безпека - у відображенні цих становищ у свідомості. Тому інформаційно-психологічну безпеку можна розглядати з позиції впливу інформаційної системи на суспільну й індивідуальну свідомість, що відображає відносини суспільства і громадян нині і в майбутньому (таблиця).

Під впливом інформаційної системи ми розуміємо найширше коло процесів: формування або руйнування тих чи інших моральних, ідеологічних і політичних цінностей, включаючи інформаційну політику держави, систему освіти, діяльність ЗМІ, події культурного життя, масові явища та ін. Інформаційно-психологічна безпека (ІПБ) - це відсутність небезпеки інформаційних впливів. Саме активний соціальний суб'єкт і його психіка зазнають безпосередньою впливу інформаційних факторів, які, трансформуючись через його поведінку, дії (чи бездіяльність) дисфункціонально впливають на соціальні суб'єкта різної системно-структурної і функціональної організації.Природа впливів, які порушують безпеку особистості, може бути різною, але особливість інформаційних впливів на свідомість людини полягає в тому, що через свою універсальність вони можуть становити загрозу для будь-якого виду безпеки людини, і тому мають розглядатися з різних сторін.

Перша сторона розглядає людину як особистість - індивіда, який має свідомість і зазнає різноманітних маніпулятивних впливів, інформаційних за своєю природою. Вони формують морально-психологічну атмосферу, що може призводити до соціальної й особистісної дезадаптації.

Друга сторона ставиться до людини як до суб'єкта політичного життя, носія певного світогляду, що має правосвідомість, менталітет, духовні ідеали і ціннісні настанови. Життєва поведінка громадянина залежить від його довіри до влади. Формування довіри є основним політичним завданням влади, яка прямо чи опосередковано використовує усі ЗМІ, що перебувають у її розпорядженні. Поведінка громадянина може набувати як гострих форм конфлікту, екстремізму, так і форм політичної байдужості.Третя сторона передбачає аналіз інформаційних впливів на організовані чи неорганізовані групи людей, мета яких - викликати конфліктну поведінку в гострих життєвих ситуаціях (на страйках, мітингах).

Найбільше під маніпулятивні впливи підпадають соціально незахищені прошарки населення, оскільки вони відчули на собі систему заходів тоталітарного режиму, спрямованих на ранжирування рефлексивних механізмів свідомості, що робило їх слухняними виконавцями чужої волі.Введення до наукового обігу поняття ІПБ може бути корисним як для людини, так і для соціальних суб'єктів. Це пов'язано з тим, що, по-перше, поняття «безпека» і «захист» завжди несуть у собі особистісний зміст, а по-друге, захищеність пов'язується із поняттями адаптації, стійкості, стабільності, упорядкованості. Такі поняття можуть бути покладені в основу розробки критеріїв ІПБ.Узагальненою характеристикою, що реагує на незахищеність, є зміна тривожності як психічного стану. Таким чином, стан безпеки завжди суб'єктивний.

2. Інформаційна безпека

Чимало вчених і фахівців вважають, що проблеми інформаційної безпеки постали “на повен зріст” лише у другій половині нинішнього сторіччя у зв’язку з розвитком інформатизації. Зокрема, російський вчений А.Д. Урсул зазначає, що основним завданням (проблемою) інформаційної безпеки є нейтралізація негативних наслідків процесу інформатизації.

Визначень інформаційної безпеки на сьогодні існує досить багато. Лише в нормативних документах і в науковій літературі їх налічується шістнадцять. Єдиної думки про те, що таке і