Аудит правильності нарахування податку

1. Попередня перевірка податкової звітності

2. Перевірка правильності визначення валового доходу

3. Перевірка правильності визначення валових витрат

4. Перевірка правильності визначення амортизаційних відрахувань

Використана література

Аудит правильності нарахування податку на прибуток включає такі етапи:

  • попередня перевірка податкової звітності;
  • перевірка правильності нарахування валових доходів;
  • перевірка правильності визначення валових витрат;
  • перевірка правильності визначення амортизаційних відрахувань;
  • перевірка правильності визначення прибутку та сплаченого податку на прибуток.

1. Попередня перевірка податкової звітності

Відповідно до п. 16.1 статті 16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, платники податків самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті до бюджету.

Залежно від того, до якої категорії платників податку відноситься об”єкт аудиту, склад податкових декларацій і розрахунків з податку на прибуток може бути різним.

При аналізі податкових декларацій з податку на прибуток аудитор повинен виконувати такі дії:

  1. Визначити перелік податкових декларацій з податку на прибуток виходячи з періоду діяльності підприємства та періоду перевірки. Податкові декларації представляються платником податку незалежно від того, виникло у звітному періоді у підприємства податкове зобов”язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності.
  2. Перевірити правильність заповнення усіх передбачених у податкових деклараціях показників, використовуючи нормативні документи, які визначають форму, зміст та порядок заповнення кожного податкового звіту.
  3. Звірити та встановити зв”язок між показниками окремих форм податкових декларацій, а також зі звітністю про інші податки та збори (наприклад, з податку на додану вартість). Аудитор повинен визначити розбіжності для їх подальшого аналізу.
  4. Звернути увагу на правильність заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємства. Вони повинні містити усі передбачені показники. Незаповнені через відсутність операцій рядки прокреслюються. Податкова звітність з податку на прибуток підприємства заповнюється чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації та інших засобів, які забезпечують збереження записів протягом установленого терміну. У податкових деклараціях не повинно бути ніяких підчисток, виправлень. Виправлення помилок проводиться з дотриманням норм Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88. Податкові декларації на розрахунки з податку на прибуток підприємства заповнюються у тисячах гривень з одним десятковим знаком.
  5. Перевірити наявність передбаченої для звітності з податку на прибуток інформації
  6. Перевірити строки подання декларації та їх дотримання підприємством. У п. 4.1 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначена процедура подання податкових декларацій. Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період , що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року – протягом 60 календарних днів після останнього календарного дня звітного (податкового) року.

При цьому під терміном „базовий податковий період” мається на увазі період, визначений відповідним законом з питань оподаткування, - для податку на прибуток це звітний квартал.

Якщо закінчення строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.

Платники податку мають право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання декларацій з податку на прибуток надіслати їх податковому органу поштою з повідомленням про вручення.

2. Перевірка правильності визначення валового доходу

З 1.07.97 р. об”єктом обкладання податком на прибуток став прибуток, що визначається згідно з нормами Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” шляхом зменшення суми валового доходу звітного періоду, скоригованого на суму валових витрат і суму амортизаційних відрахувань

У додатку „Є” до Декларації про прибуток підприємства відображаються доходи, що підлягають виключенню зі складу валових доходів. Після такого виключення аудитор повинен отримати показник скоригованого валового доходу, який відображається у рядку 11 Декларації про прибуток підприємства.

Під час перевірки аудитор повинен звернути увагу на особливість обліку податку на прибуток, яка полягає у принципово іншому, ніж у бухгалтерському обліку, підході до часу виникнення доходів. Йому треба з”ясувати правильність визначення платником податку дати збільшення валового доходу відповідно до вимог пункту 11.3 статті 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Аудитор повинен визначити суму кожного виду валових доходів підприємства за звітні періоди з урахуванням часу їх виникнення.

3. Перевірка правильності визначення валових витрат

У податковій звітності валові витрати відображаються у рядках 12-33 Декларації про прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом ДПА України «Про затвердження форми Декларації про прибуток підприємства та Порядку її складання». Підставою для їх заповнення є інформація додатків «Ж» — «Л» до Декларації.

Під час перевірки усі витрати підприємства аудитор повинен умовно розділити на такі основні групи:

  • витрати, що не включаються до складу валових витрат;
  • витрати, що включаються до складу валових витрат;
  • витрати, що частково включаються до складу валових витрат, або витрати подвійного призначення.

Не повинні включатися до складу валових витратпідприємства витрати на:

— потреби, не пов'язані з веденням основної діяльності, а саме:

а)на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, і витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 Закону);

б)на придбання лотерей, участь в азартних іграх;

в)на фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7, та в інших випадках, передбачених нормами Закону;

  • придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які
    підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 Закону;
  • сплату податку па прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, установлених пунктами 7.8, 10.2 і статтею 13 Закону; сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок виплат таких доходів згідно із Законом України про оподаткування доходів фізичних осіб;
  • сплату вартості торгових патентів, яка враховується у зменшенні податкових зобов'язань платника податку в порядку, передбаченому пунктом 16.3 Закону;
  • сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, господарського або третейського суду;
  • утримання органів управління об'єднань платників податку, включаючи утримання холдингових компаній, які є окремими юридичними особами;
  • виплату емісійного доходу на користь емітента корпоративних прав;
  • виплату дивідендів;
  • виплату винагород або інших заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час);
  • будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними й іншими документами.

До складу валових витрат підприємства включаються:

  • суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 Закону.