Особливості та проблеми залучення іноземних інвестицій в економіку України

Вступ

  1. Законодавство про іноземну інвестиційну діяльність
  2. Реєстрація іноземних інвестицій
  3. Сучасний стан розвитку спецрежимів інвестування в Україні

Висновок 

Використана література

Вступ

Незалежно від  рівня економічного розвитку будь-яка держава прагне залучити іноземний капітал, одержуючи прямий і непрямий ефекти від інвестиційних вкладень. Найбільшу роль у залученні інвестицій відіграють макроекономічні фактори, у т.ч. ємність внутрішнього ринку, валютна стабільність, політична стабільність, рівень розвитку інфраструктури, наявність кваліфікованої робочої сили. Істотним фактором є також інвестиційна політика приймаючої держави, що забезпечує гарантії іноземним інвесторам, ефективне і стабільне функціонування правової системи.  Інвестиційна політика визначає специфіку напрямів і засобів регулювання допуску іноземних інвестицій у приймаючу економіку, а також засобів стимулювання їх залучення.

Ця політика реалізується на національному рівні, що є, безсумнівно, основним, а також на трьох інших рівнях: двохсторонньому, регіональному й багатосторонньому. Кожний із зазначених  рівнів регулювання має свою специфіку  і ступінь впливу на приплив іноземних інвестицій.

Тема роботи: „Особливості та проблеми залучення іноземних інвестицій в економіку України”.

1.  Законодавство про іноземну інвестиційну діяльність

Почнемо з визначення: «Підприємство з іноземними інвестиціями - підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному фонді якого, за його наявності, становить не менше 10 %. Підприємство набуває статусу підприємства з Іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс» (ст. 1 Закону ).

Як бачимо, створення підприємства з іноземними інвестиціями передбачає не тільки обов'язкове внесення іноземної Інвестиції, але й повну відповідність законодавству, що визначає умови інвестиційної діяльності на території України.

У широкому розумінні інвестиційна діяльність - це сукупність дій громадян, юридичних осіб і держави, спрямована на довгострокове вкладення капіталу. Відносини, які виникають у процесі здійснення нерезидентами інвестиційної діяльності на території України, регулюються Законами, іншими законодавчими актами і нормативними документами, а також міжнародними договорами України. І якщо правила, встановлені яким-небудь міжнародним договором, відрізняються від українських, то застосовують міжнародні.

В Україні під захистом інвестицій розуміють «...комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню мета внесення інвестицій, ефективної діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у т. ч. права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій. Захист інвестицій забезпечується законодавством України, а також міжнародними договорами України» (ст. 19 Закону).

Мета ж будь-якої інвестиції, у т. ч. іноземної, -  одержання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Нерезиденти (іноземні громадяни або юридичні особи), які вирішили вкласти інвестиції в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, розташовані на території України, є суб'єктами інвестиційної діяльності (далі -  іноземні інвестори).

Декілька слів про об'єкти іноземної інвестиційної діяльності. Під ними розуміють майно, у т. ч. основні фонди, оборотні кошти, цінні папери, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, майнові права, інвестування в які не заборонене законодавством нашої держави. Розміщення інвестицій у такі об'єкти -  невід'ємне право іноземного інвестора, яке охороняється законом.

На іноземних інвесторів, які вкладають інвестиції на території України, поширюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності. Проте іноземне інвестування має свої особливості, які ми й розглянемо далі.

Режим іноземного інвестування встановлюється Законом. Зокрема, він уточнює перелік осіб, які можуть бути іноземними інвесторами. До них відносять:

  1. юридичних осіб, створених відповідно до іншого законодавства, ніж українське;
  2. фізичних осіб іноземців, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені в дієздатності;
  3. іноземні держави, міжнародні урядові й неурядові організації;
  4. інших іноземних суб'єктів інвестиційної діяльності, визнаних такими законодавством України.

Закон також визначає види і форми вкладення іноземних інвестицій. Назвемо найбільш поширені з них:

  1. іноземна валюта (постанова дає змогу іноземні інвестиції в Україну в іноземній валюті, яка визнана вільно конвертованою, широко використовується для здійснення платежів по міжнародних операціях і віднесена до 1-ї групи Класифікатора іноземних валют);
  2. валюта України (використовується при реінвестиціях в об'єкт первинного інвестування або в які-небудь інші об'єкти інвестування відповідно до законодавства України за умови сплати податку з прибутку (доходу);
  3. будь-яке нерухоме майно і пов'язані з ним майнові права;
  4. акції, облігації, інші цінні папери, а також корпоративні права (права власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших держав), виражені в конвертованій валюті;
  5. будь-які права інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена відповідно до законів (процедур) країни-інвестора або міжнародних торговельних порядків, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні;
  6. права на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами і використання природних ресурсів.

Інвестиціями можуть бути й інші види цінностей, внесення яких дозволене українським законодавством.

Іноземні інвестори здійснюють інвестиції в різних формах, наприклад, створюючи на території України нові підприємства, отримуючи у повну власність уже діючі підприємства, нерухоме майно, інші майнові права. Також іноземним інвесторам дозволено здійснювати підприємницьку та іншу господарську діяльність на підставі договорів із суб'єктами господарювання України без створення юридичної особи, тобто вести спільну діяльність.

Найбільш поширеною формою інвестицій іноземних інвесторів вважають пайову участь у підприємствах, які створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання ними частки працюючих підприємств.

ПІІ може створюватися і діяти в будь-якій організаційно-правовій формі, передбаченій чинним законодавством.

Закон  визначає види та організаційні форми підприємств, правила їхнього створення і реєстрації. У ст. 2 цього Закону перераховані види підприємств, які можуть діяти в Україні:

  • приватні, засновані на власності фізичної особи;
  • колективні, засновані на власності трудового колективу підприємства;
  • господарські товариства, засновані на власності об'єднань громадян;
  • комунальні, засновані на власності відповідної територіальної общини;
  • державні, засновані на власності держави;
  • казенні.
  • Крім Закону, визначення організаційно-правових форм, за допомогою яких суб'єктам господарювання дозволено здійснювати підприємницьку діяльність на території України, містять Закони, а також Класифікатор форм господарювання.

2. Реєстрація іноземних інвестицій

Якщо підприємство з іноземними інвестиціями претендує на пільги і гарантії, надані Законом, то йому слід у встановленому порядку зареєструвати іноземну інвестицію. Порядок такої реєстрації визначено Положенням. Підставами для державної реєстрації іноземної інвестиції служать:

  1. інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції в трьох екземплярах, заповнене за відповідною формою. У цьому документі повинна бути оцінка податкової інспекції за місцем здійснення інвестиції про фактичне її внесення;
  2. документи, що підтверджують форму здійснення іноземної інвестиції (у нашому випадку — установчі документи);
  3. документи, що підтверджують вартість такої інвестиції (виписки відділів банків, ВМД, коносаменти та ін.);
  4. документи, що свідчать про сплату реєстраційного збору, обсяг якого на сьогодні становить 20 неоподаткованих мінімумів прибутків громадян.

     Реєстрацію проводять органи державної влади (Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації). Протягом трьох днів, починаючи з дати надходження всіх необхідних документів, ці органи розглядають їх і приймають рішення про реєстрацію іноземної інвестиції або про відмову в ній. При цьому відмова можлива тільки у випадку, коли здійснення інвестиції суперечить законодавству України або надані документи не відповідають установленим вимогам. Відмо