Особливості перекладу невербальних форм дієслів з англійської на українську мову в економічній галузі

Вступ

Розділ І. Граматичні труднощі перекладу текстів в галузі економіки

Розділ ІІ. Переклад як комунікативний акт

Розділ ІІІ. Особливості перекладу невербальних форм дієслів в економічній галузі

3.1. Інфінітив

3.2. Інфінітивні парентетичні речення

3.3. Інфінітив у функції обставини мети

3.4. Інфінітив у функції обставини наслідку

3.5. Інфінітив у функції обставини ступеня

3.6. Суб'єктно-предикативний інфінітивний зворот

3.7. Об'єктний предикативний дієприкметниковий зворот

3.8. Герундій

3.9. Інвертований додаток

3.10. Дієприкметник І та дієприкметниковий зворот

3.11. Дієприкметник II і дієприкметниковий зворот

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Переклад - один з тих процесів розумової діяльності людини, які при поверхневому розгляді представляються досить простими або, принаймні, що піддаються елементарному логічному аналізу й поясненню. Про останній свідчить досить розповсюджене розуміння перекладу як відповідності між різнорівневими об'єктами й структурами мов, що беруть участь у ньому. Визначення перекладу «як процесу міжмовного перетворення або трансформації усного або письмового тексту, пред'явленого даною мовою, у текст (усний або письмовий) на іншій мові. Однак модель перекладу на базі встановлення відповідностей між об'єктами й структурами різних мов є очевидно неповною. Як відомо, неповноту цієї моделі насамперед яскраво демонструють недоліки систем машинного перекладу, дія яких саме й засновано, головним чином, на встановленні різнорівневих міжмовних відповідностей.

Відповідно до наукового підходу, що склались в останні десятиліття, переклад являє собою паралельну мовну реалізацію думки засобами двох мов. Викладаючи своє розуміння перекладу, В. Н. Комісаров пише, що в процесі перекладу «функціонують дві мовні системи, але вони функціонують не незалежно одна від одної, а співвіднесення, з паралельним використанням комунікативно рівноцінних одиниць» і визначає переклад як «особливим процесом співвіднесеного функціонування мов».

У процесі реального перекладу перекладач не підшукує відповідності окремим структурам однієї мови в іншому, а виражає зміст висловлення на одній мові, користуючись засобами іншого. Перекладацькі трансформації являють собою зручну й зрозумілу модель перекладу. Крім того, у результаті фіксації перекладацького досвіду у вигляді прямих трансформацій для багатьох найбільше тісно взаємодіючих у перекладі пар мов, які настільки часто використаються в перекладі, що можна, очевидно, говорити про те, що у свідомості перекладачів уже встановився прямий зв'язок між формами двох мов і переклад найчастіше йде по механізму прямі відповідностей.

Але при цьому в жодному разі не можна забувати, що трансформації є штучною моделлю перекладу, а в реальному процесі перекладу відсутні прямі відповідності між формами різних мов.

Все вищеокреслене дає можливість вважати розкриття особливостей перекладу невербальних форм дієслова у економічних текстах актуальним, потрібним і необхідним при вивченні сучасної англійської мови.

Мета роботи: дослідитиособливості перекладу невербальних форм дієслова з англійської мови на українську.

Об’єктом дослідженнявиступають невербальні дієслова та особливості їх перекладу.

Структури роботи.

Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку літератури. Перший розділ розкриває загальні теоретичні відомості про граматичні труднощі перекладу текстів в галузі економіки.

Другий розділ розкриває переклад як комунікативний акт, його значення та особливості.

Завершується робота висновками, в яких узагальнюється все вище зазначене, а також подається список використаної літератури.

Розділ І. Граматичні труднощі перекладу текстів в галузі економіки

1. Поділ складних випадків перекладу на граматичні та лексичні явища — досить умовний, адже в кожній мові граматичне тісно пов'язане з лексичним i спосіб передачі в перекладі граматичних форм і конструкцій нерідко залежить від їх лексичного наповнення. Одне и те ж граматичне явище залежно від конкретного лексичного вираження може

перекладатися різними способами. Однак існують певні загальні закономірності співвідношення та відповідності граматичних форм і конструкцій мов оригіналу і перекладу, тому докладний опис таких співвідношень, орієнтований на переклад, видається не тільки доцільним, а й необхідним, аби достатньо чітко уявляти, які можливості має перекладач у своєму розпорядженні для адекватної передачі у перекладі граматичних явищ оригіналу.

2. Мова економічної літератури відрізняється від розмовної мови або мови художньої літератури певними лексичними, граматичними та стилістичними особливостями. Якщо лексичні відмінності помітні навіть для нефахівця (а це передусім значна наявність спеціальної лексики, термінів), то у граматичному плані вони значно менш виразні, однак не менш різноманітні. Необхідно підкреслити, що тут йдеться не про інвентарні відмінності, тобто відмінності у складі синтаксичних конструкцій або морфологічних форм (що майже відсутні між текстами різних письмових стилів), а про відмінності у функціонуванні граматичних елементів. Однією з найпомітніших граматичних особливостей економічних текстів е велика кількість різного роду поширених складних (у першу чергу — складнопідрядних) речень, що вживаються для передачі типових для наукового викладу логічних відношень між об’єктами, діями, подіями та фактами.

3. Між економічними текстами, написаними різними мовами, також існують значні граматичні відмінності, зумовлені особливостями граматичної будови мови, нормами i традиціями письмового наукового мовлення. Так, в англійських фахових текстах значно частіше, ніж в українських, вживаються форми пасивного стану та неособові форми дієслів, дієприкметникові звороти и специфічні синтаксичні конструкції, особові займенники першої особи однини та одночленні інфінітивні и номінативні речення тощо. Та все ж найбільше між англійськими та українськими економічними текстами граматичних розбіжностей інвентарного характеру, зумовлене особливостями побудови цих мов.

4. Обов'язковою умовою адекватного перекладу е вміння правильно аналізувати граматичну будову іншомовних речень, правильно визначати граматичні труднощі перекладу и конструювати речення у переклад відповідно до норм мови i жанру перекладу. Зрозуміло, що перекладач повинен бути добре обізнаним з граматичними особливостями вихідної та цільової мов, основами теорії перекладу взагалі та економічного перекладу зокрема, а також із перекладними відповідниками у галузі граматики та лексики, перекладацькими трансформаціями, способами перекладу різних мовних та мовленнєвих явищ. Все це становить частину загальної компетенції перекладача, яка, звісно значно ширша від означеної нами. Для перекладача економічної літератури особливо важливе значення предмета галузі, до якої належить призначений для перекладу текст. Під час перекладу потрібно правильно зрозуміти зміст речень, смислові відношення між реченнями та значення метатекстових елементів, що беруть участь в організації тексту. Природно. що найбільший комплекс граматичних проблем перекладу пов'язаний із розумінням синтаксичної структури та морфологічного складу речень як мовних елементів, що е безпосередніми носіями предметної інформації.

5. Як відомо, англійська i українська мови належать не тільки до різних гілок індоєвропейської родини мов (перша— до германської, друга — до слов’янської), а й до різних структурних типів мов: перша — переважно аналітична мова, де граматичні відношення у реченні передаються вільними граматичними морфемами, а друга — флективна мова, де граматичні значення и відношення передаються за допомогою зв'язаних граматичних морфем — флексій. Саме розбіжності в будові мов, у наборі їхніх граматичних категорій, форм та конструкції i становлять першу велику групу граматичних труднощів перекладу. Так, в українській мові немає артиклів, герундія, часових форм дієслова груп Continuous та Perfect, складних підметових та додаткових інфінітивних конструкції, а в англійській мові — дієприслівників, категорії роду іменників i прикметників тощо. Певні відмінності існують у побудові речення: на відміну від української мови, де група підмета нерідко може міститися після групи присудка, в англійській мові порядок головних членів речення значно фіксованіший, що може вимагати перебудови речення при перекладі.

Друга група граматичних труднощів перекладу пов'язана з різним обсягом змісту подібних у двох мовах форм i конструкції. Так, форма теперішнього часу дієслова-присудка в українській мові відповідає за своїм змістом англійським