Інвестиційні ризики та їх страхування

Вступ.

Розділ І. Економіко-теоретична сутність інвестиційних ризиків.

1.1. Сутність та причини виникнення інвестиційних ризиків.

1.2. Класифікація інвестиційних ризиків.

1.3. Нормативно-правове регулювання інвестиційної діяльності.

Розділ ІІ. Аналіз страхування інвестиційних ризиків.

2.1. Сучасний стан страхового ринку України.

2.2. Управління ризиками інвестиційної діяльності страхової компанії «Еталон».

2.3. Оптимізація процесу управління інвестиційним потенціалом страхової компанії «Еталон».

Розділ ІІІ. Проблеми і перспективи вдосконалення страхування інвестиційних ризиків.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Актуальність теми. Поглиблення взаємозалежності економічних суб’єктів в умовах сучасної ринкової економіки, збільшення кількості зв’язків та посилення їх тісноти значно розширює невизначеність середовища функціонування суб’єктів економічної діяльності. Це обумовлює зростання ступеня ризику при прийнятті рішень на усіх рівнях управління.

Проблема ризику у підприємницькій діяльності аналізувалась економічною теорією з часів пізнього Середньовіччя. Особливо активізувалися ці дослідження в роботах представників класичної школи політичної економії (А.Сміт, Дж.С.Мілль, Сеньор та інші), які розглядали ризик як невід’ємний компонент підприємницької діяльності. Подібних позицій дотримувався й А.Маршалл, він вважав економічний прибуток винагородою, яка дістається підприємцю за готовність до ризику. Дж.М.Кейнс, визнаючи важливість ризику для підприємництва, робить перший крок до спеціального дослідження окремих видів ризику, перш за все фінансового. Ці ідеї знайшли подальший розвиток у роботах Ф.Найта, Г.Маркевича, В.Шарпа та інших.

Разом з тим, слід зазначити, що останнім часом увага до проблеми ризиків з боку представників вітчизняної економічної теорії була недостатньою. За останні роки важко виділити фундаментальні економіко-теоретичні дослідження в межах теорії ризиків та її адаптації до умов сучасної української економіки. Як результат – сьогодні відчувається брак цілісної теорії ризиків, залишаються не дослідженими її окремі сторони та механізми застосування для вирішення проблем реального управління на підприємстві.

Метою дослідженняє дослідження страхування інвестиційних ризиків та можливих шляхів вдосконалення регулювання страхування ризиків на ринках фінансових послуг з метою мінімізації збитків учасників цих ринків.

Для досягнення поставленої мети в роботі були визначені наступні основні завдання:

- з’ясувати дійсний стан правового регулювання страхування інвестиційних ризиків на ринках фінансових послуг;

- здійснити всебічний аналіз інституту страхування інвестиційних ризиків на ринках фінансових послуг;

- проаналізувати особливості виникнення й розвитку інституту страхування інвестиційних ризиків;

- розробити класифікацію інвестиційних ризиків, що виникають на ринках фінансових послуг;

- зробити аналіз фактичного підходу до правового регулювання страхування на ринках фінансових послуг, порівняти існуючі й перспективні моделі такого регулювання;

- проаналізувати окремо інвестиційні ризики, що виникають на ринках фінансових послуг.

Окремим питанням економічних та фінансових ризиків, їх вимірюванню та урахуванню в управлінні присвячені роботи вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як: Грабенко О., С.Кирилова, Клапківа М., Кондрашихіна А., Коцюби О., Мацибори Т. В., Панікар Г., Скоромнюк М., Пікус Р., Тарасова О., Фурман В., О.Ястремського та інших.

Об'єктом дослідженнявиступають суспільні відносини, пов’язані зі страхуванням ризиків на ринках фінансових послуг, у рамках яких виникають публічні і приватні інтереси й методи їх реалізації.

Предметом дослідженнявиступає сукупність явищ ризиків, що виникають у процесі здійснення фінансово-інвестиційної діяльності страховою компанією.


Розділ І. Економіко-теоретична сутність інвестиційних ризиків

1.1. Сутність та причини виникнення інвестиційних ризиків

Як зазначає Б. М. Щукін, "інвестиції завжди орієнтовані на майбутнє і тому пов'язані зі значною невизначеністю економічної ситуації та поведінки людей. Від цього походить високий рівень ймовірності невиконання інвестиційних планів з об'єктивних чи суб'єктивних причин".

Інвестиційний ризик являє собою можливість нездійснення запланованих цілей інвестування (таких, як прибуток або соціальний ефект) і отримання грошових збитків. Цей ризик необхідно оцінювати, обчислювати, описувати та планувати, розробляючи інвестиційний проект.

Розрізняють загальноекономічнийризик, що походить від несприятливих умов в усіх сферах економіки, та індивідуальнийризик, пов'язаний з умовами певного проекту.

Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 р. поняття інвестиції визначає як майнові та інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається певний соціальний ефект.

Інвестиційна діяльність - сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб та держави з реалізації інвестицій.

Інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичених і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування.

До майнових та інтелектуальних цінностей відносять:

· грошові засоби, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

· рухоме та нерухоме майно;

· майнові права, пов'язані з авторським правом, досвідом та іншими видами інтелектуальних цінностей;

· сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок та виробничого досвіду, необхідного для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованого ("ноу-хау");

· права користування землею, водою, іншими ресурсами, будівлями, спорудами, устаткуванням та інші майнові права;

· інші цінності [18, c. 107-108].

Інвестиції розподілять на три великі групи:

· споживчі;

· підприємницькі;

· фінансові.

Споживчі інвестиції безпосередньо не пов'язані з отриманням доходу. По суті, це вкладення в предмети споживання довгострокового користування (житло, дачі, автомобілі, гаражі тощо).

Підприємницькі (реальні) інвестиції - це вкладення в основний капітал підприємств, спрямовані як на оновлення, так і на розширення виробництва.

Фінансові (портфельні) інвестиції - це затрати грошового капіталу на купівлю активів у формі цінних паперів, як майнових, так і кредитних.

Споживчі інвестиції, безумовно, підлягають страхуванню, але не в системі страхування інвестиційних ризиків. У розглянутих нами раніше випадках страхування (майнове, будівель, автомобільне) реалізується страховий захист споживчих інвестицій, а тому в цьому розділі ми їх розглядати не будемо.

Підприємницькі й фінансові інвестиції пов'язані з отриманням доходу, тому кожен інвестор прагне певних гарантій безпеки вкладених ним засобів.

У зв'язку з уже викладеним нас насамперед цікавитимуть підприємницькі та фінансові інвестиції.

Страхові компанії інвестують свої капітали передусім у цінні папери (ЦП). На ринкову вартість цінних паперів впливають ряд чинників:

· вид ЦП;

· величина доходів (прямо пропорційна залежність);

· рівень інфляції;

· кон'юнктура ринку;

· фаза економічного циклу (криза характеризується падінням попиту на інвестиції, піднесення - зростанням);

· прибутковість діяльності емітента, його надійність та стабільність;

· засоби та міра втручання держави в регулювання фондового ринку;

· рівень ліквідності ЦП;

· ступінь ризику за кожним з видів ЦП.

· Залежно від рівня ризиковості та дохідності цінні

· папери розподіляють на такі:

· найризиковіші: спекулятивні звичайні акції з рівнем дохідності 15-20%;

· високоризикові: звичайні акції компаній що швидко зростають, які забезпечують їхньому власнику дохід у розмірі 10-12%;

· з помірним ризиком: цінні папери взаємних інвестиційних фондів із незбалансованим портфелем, цінні папери взаємних інвестиційних фондів із збалансованим портфелем, конвертовані акції із фіксованим дивідендом, конвертовані облігації. Рівень доходу, який вони забезпечують, у середньому становить 8-10%;

· з низьким рівнем ризику: муніципальні та державні облігації з доходом 4-6%. Цінні папери цього виду найбільше підпадають під ризик у зв'язку з несприятливою зміною облікової ставки процента або індексу інфляції, навіть за умови незначних змін [15, c. 42-44].

Ризики, пов'язані з купівлею-продажем цінних паперів, підлягають страхуванню трьома різними шляхами:

· за допомогою механізму страхування, властивого тій чи іншій моделі фондового ринку;

· самострахування;

· страхування майнових інтересів та відповідальності учасників ринку цінних паперів третьою стороною, страховою компанією, яка не є безпосередн