Об’єкти релігійного паломництва Тернопільської області

Вступ.

Розділ 1. Загальна характеристика туристичного та курортно-рекреаційного комплексу Тернопільської області.

1.1. Туристичний потенціал Тернопільщини.

1.2. Концепція розвитку туризму Тернопільської області на основі ефективного використання культурно-історичних та природно-рекреаційних ресурсів.

1.3. Пріоритетні види туризму.

Розділ 2. Релігійно-паломницький туризм Тернопільщини.

2.1. Характеристика релігійного туризму в Тернопільській області.

2.2. Основні об’єкти релігійного паломництва на Тернопільщині.

2.2.1.Зарваниця. Маріїнський духовний центр.

2.2.2. Гора Божа.

2.2.3.Збручанське. Церква Св. Миколая.

2.2.4. Монастир кармелітів.

2.2.5.Почаївська лавра.

2.2.6. Петропавлівський костел.

2.2.7. Підгірянський Василіанський монастир.

Розділ 3. Стан та перспективи розвитку туристично-рекреаційної галузі Тернопільської області.

3.1. Основні проблеми розвитку туристично-рекреаційної галузі Тернопільщини.

3.2. Стратегія інвестиційного розвитку туристично-рекреаційної галузі Тернопільської області на період 2005-2007 років.

3.3. Підвищення ефективності використання туристичних ресурсів.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Актуальність теми. В усьому християнському світі відомі духовно-релігійні центри, розташовані на Тернопільщині – уславлена Свято-Успенська Почаївська лавра, її величавий золотокупольний комплекс та Марійський відпустовий центр у Зарваниці. Осередком паломництва та релігійного туризму римо-католиків стало містечко Язлівець. Всього на території області понад 3600 пам’яток історії і культури, у т.ч. 34 старовинних замків (найбільше серед областей України). Майже в кожному містечку є залишки давніх фортець, що створюють неповторний туристичний профіль Тернопілля, а більшість сіл мають давню історію і притаманні їм “родзинки” – архітектурні, історичні, природні, зберігають національні традиції, місцеві звичаї, демонструють оригінальні зразки народних промислів, ремесел і фольклору, виступають носіями християнської моралі.

Екологічна чистота Тернопілля, його інтелектуальний, культурний та виробничий потенціал розкривають широкі можливості для розвитку рекреаційної індустрії і туризму. Цей край багатий талантами, відомий осередок культури кількох галузок українського етносу: галичан, подолян, волинян і лемків. Стали традиційними фактично всеукраїнські “Тернопільські театральні вечори”, фестивалі “Лемківська ватра”, конкурси дитячої та юнацької творчості “Кришталевий жайвір”, свята народних ремесел і фольклору, марш-паради духових оркестрів. 1986 р. вперше в Україні, у Тернополі створено Співоче поле.

Найвідомішими історико-архітектурними пам’ятками Теребовлянщини є: руїни Теребовлянського (XIV ст.), Микулинецького (XVI ст.) та Долинського (XVII ст.) замків, Микулинецькі палац, парк та Троїцький костел XVIII ст., Миколаївська церква (XVI ст.) оборонного типу, комплекс споруд монастиря кармелітів (XVII ст.) у Теребовлі, руїни Підгірянського або Угодницького Василіанського монастиря XVI століття.

Мета роботиполягає в тому, щоб на основі доступної літератури проаналізувати та з’ясувати основні риси туристичного та курортно-рекреаційного комплексу Тернопільської області.

Для досягнення цієї мети у роботі вирішується ряд задач:

  • визначити концепцію розвитку туризму Тернопільської області на основі ефективного використання культурно-історичних та природно-рекреаційних ресурсів;
  • дослідити об’єкти релігійного паломництва Тернопільської області;
  • охарактеризувати релігійний туризм в Тернопільській області;
  • дослідити стан та перспективи розвитку туристично-рекреаційної галузі Тернопільської області;
  • проаналізувати підвищення ефективності використання туристичних ресурсів.

Хронологічні рамки дослідженнязумовлені поставленими метою і завданнями. Необхідність з’ясування передумов виникнення об’єктів релігійного паломництва Тернопільщини, їх сучасний стан.

Географічні рамкиохоплюють всю сучасну територію Тернопільської області

Наукова новизна роботиполягає в тому, що на основі аналізу різнопланових джерел розглядається проблема релігійного паломництва Тернопільської області.

Об’єктом дослідженняє основи та загальні риси туристичного та курортно-рекреаційного комплексу Тернопільської області.

Предметом дослідженнявиступає об’єкти релігійного паломництва Тернопільської області.

При розробці цієї теми використано наукові праці В.А. Анучіна, П.Ф. Ведєнічева, Ю.А. Дмітревського, Я.І. Жупанського, Ф.Д. Заставного, Р.А. Івануха, А.Г. Ісаченка, О.М. Маринича, О.О. Мінца, М.М. Паламарчука, М.Д. Пістуна, В.М. Пащенка, Б.І. Пасхавера, В.П. Руденка, Л.Г. Руденка, О.І. Шаблія, А.Є. Юзефовича та ін.Так зокрема, Головко Г. у своїй статті «Святині мальовничої Тернопільщини //Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2006. - № 14-15», досить вдало розкриває об’єкти релігійного туризму на Тернопільщині – церкви та храми та досліджує їх історію та сучасний стан.

Праця Огієнко І. «Свята Почаївська лавра» розкриває нам історичну цінність перлини Тернопільського краю – Почаївської лаври.

І.Шаров також включив до своєї праці «100 визначних місць України» Почаївську лавру, що є дійсною прикрасою краю і місцем паломництва багатьох туристів.

У роботі поруч із загальнонауковими методами використовувалися спеціальні методи і підходи: системний, ландшафтознавчий, статистико-математичний, районування, порівняльно-географічний, картографічного моделювання та інші.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (12 найменувань). Повний обсяг роботи – 38 сторінок (основна частина роботи 34 сторінки, список використаних джерел і літератури – 1 сторінка).


Розділ 1. Загальна характеристика туристичного та курортно-рекреаційного комплексу Тернопільської області

1.1. Туристичний потенціал Тернопільщини

Потужним туристичним ресурсом на Тернопільщині є спелеологічний туризм. У світі поки що не відкрито інших таких великих горизонтальних гіпсових печер із специфічною будовою. Розташовані вони на глибині від 10 до 50-60 метрів під землею. У Тернопільській області, яка територіально є однією з найменших в Україні, таких печер більше сотні. Але спелеологи та туристи й досі продовжують відкривати нові печери. Більше того, існує думка, що на Тернопіллі відкрито лише 20 відсотків печер, а ще 80 відсотків з них чекають на свого першовідкривача.

А печера Оптимістична (довжина розвіданих ходів становить 214 км) занесена в книгу рекордів Гіннеса як найбільша у світі гіпсова печера і як друга в світі серед вапнякових. Утім, якщо буде знайдено сполучення печери Оптимістичної з печерою Голубі Озера (120 км), що, вважають учені, цілком імовірно, то Тернопілля матиме найбільшу в світі печеру. Печера Голубі Озера, як видно з назви, надзвичайно цінна своїми підводними плесами.

Немає сумнівів, що через рік-другий печера Вертеба поблизу села Більче-Золоте Борщівського району стане відомою всьому світу. Тут створюється чи не перший на планеті музей у печері – музей археології і трипільської культури, музей епохи неоліту. Річ у тім, що за кількістю і багатством знахідок предметів матеріальної культури різних епох, Вертеба не має рівних серед інших печер світу. Саме тому археологи називають її Наддністрянською Помпеєю.

Ще один багатющий туристичний ресурс на Тернопільщині — пам’ятки архітектури. Найдавнішою оборонною спорудою краю вважаються Троянові вали, які тягнуться півднем Тернопільщині. За попередніми даними, вони були насипані у І-ІІ столітті до нашої ери.

Однак найбільшого розквіту фортифікаційне мистецтво досягло в епоху середньовіччя, коли доводилося постійно боронитися від татарських та турецьких набігів. У той час і були збудовані десятки могутніх замків.

Зараз точно відомо, що більше третини всіх українських замків та їх руїн зосереджені на Тернопіллі. Найкраще зберігся палацово-замковий комплекс у Збаражі. Вражає своєю неприступністю замкова гора Бона у Кременці. Чекають своїх господарів та інвесторів, які перетворили б їх у туристські комплекси, замки та вежі у Кривчому та Скалі-Подільській Борщівського району, Бережанах, Золотому Потоці і Язловці Бучацького району, Скалаті Підволочиського району, Теребовлі, Микулинцях Теребовлянського району, Чорткові та інші.

Дуже подобаються туристам мальовничі замкові руїни у Ниркові Заліщицького району, Висічці та Кудринцях Борщівського району і в багатьох інших селах та містечках.

Серед архітектурних пам’яток «мирного характеру» найцікавішими є центральна частина Бережан та Кременця, ратуша у Бучачі, палаци у Коропці Монастирського району, Білокриниці Кременецького району, мисливський палац у селі Рай Бережанського району, палац та ландшафтний парк у Вишнівці Збар