Книжкова торгівля та шляхи її розвитку за даними підприємства

Вступ.

Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти книжної торгівлі в Україні.

1.1. Сутність книжної торгівлі та матеріально-технічна та інформаційна мережа роздрібних підприємств.

1.2. Основні вимоги до матеріально-технічної бази книготоргівельних підприємств.

Розділ 2. Аналіз основних тенденцій розвитку торгівлі книгою в Україні та дослідження зарубіжного досвіду.

2.1. Стан та тенденції книготоргівлі в Україні.

2.2. Дослідження досвіду книготоргівлі в Європі та Росії.

Розділ 3. Стан та організація торгівлі на підприємстві «Клуб сімейного дозвілля».

3.1. Загальна характеристика компанії «Клуб сімейного дозвілля».

3.2. Маркетингові підходи до формування асортименту на книготорговельному підприємстві «Клуб сімейного дозвілля».

3.3. Управління асортиментною політикою на основі стратегій зростання та життєвого циклу видавничої продукції.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Актуальність теми. Книговидання як традиційна основа інформаційної сфери України, яка має давню книжну культуру, належить до стратегічних пріоритетів держави у гуманітарній сфері й потребує особливої політичної відповідальності. Національне книговидання і книгорозповсюдження виконують основоположну функцію передусім у формуванні культурно-освітнього простору й духовного зростання нового покоління української нації, у розвитку й утвердженні мов етносів України та державної мови як вирішального етноконсолідуючого чинника. Національне книговидання як стратегічна галузь є невід’ємною складовою національної безпеки й потребує державного протекціонізму.

Мета роботиполягає в тому, щоб проаналізувати та з’ясувати основні риси розвитку книжкової торгівлі в Україні.

Для досягнення цієї мети у роботі вирішується ряд задач:

· визначити поняття та сутність книжкової торгівлі;

· охарактеризувати матеріально-технічну та інформаційну мережа роздрібних підприємств;

· дослідити основні вимоги до матеріально-технічної бази книготоргівельних підприємств;

· проаналізувати стан та тенденції книготоргівлі в Україні;

· охарактеризувати досвід книготоргівлі в Європі та Росії;

· здійснити аналіз стану організація торгівлі на підприємстві «Клуб сімейного дозвілля»;

· запропонувати маркетингові підходи до формування асортименту на книготорговельному підприємстві «Клуб сімейного дозвілля».

Об’єктом дослідженняє розвиток книжкової торгівлі в Україні.

Предметом дослідженнявиступає організація та вдосконалення книжкової торгівлі на підприємстві «Клуб сімейного дозвілля».


Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти книжної торгівлі в Україні

1.1. Сутність книжної торгівлі та матеріально-технічна та інформаційна мережа роздрібних підприємств

Через книжкову торгівлю неперіодичні видання потрапляють від виробника до споживача. Для ефективної організації товарообігу створено відповідну матеріально-технічну базу та апарат управління. Книжкова торгівля така ж специфічна, як і об'єкт її діяльності — книжка.

У книготорговельній літературі терміну "книжкова торгівля" відповідають три значення:

• книжкова-торгівля — вид діяльності (заняття);

• книжкова торгівля — галузь (частина культури та економіки);

• книжкова торгівля — процес (заміна товарної форми споживчої вартості книжки на грошову).

Роздрібна торгівля — це діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим споживачам для їхнього особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Для здійснення роздрібної торгівлі господарюючі суб'єкти використовують: магазини — стаціонарні пункти роздрібної торгівлі товарів, що займають окремі приміщення чи будівлі і мають торговельну залу для покупців[3, c. 16].

Магазини класифікуються:

• за товарною спеціалізацією—продовольчі, непродовольчі, змішані;

• за товарним асортиментом—спеціалізовані, неспеціалізовані, універмаги, універсами, будинки торгівлі, торгові центри (комплекси);

• за формою торгівлі — звичайного типу;

• самообслуговування, торгівлі за зразками, торгівлі за попереднім замовленням, дрібно гуртові, фірмової торгівлі.

Реалізацією книжок займаються палатки, кіоски, що мають окремі приміщення, але в них відсутня торговельна зала для покупців (дрібно-роздрібна мережа).

Правила діяльності дрібно-роздрібної торговельної мережі затверджені Міністерством зовнішніх економічних зв'язків та торгівлі України від 8 липня 1996 року № 369.

Роздрібна книжкова торгівля — заключна ланка сфери товарного обігу, куди гуртові підприємства постачають продукцію видавництв, що підлягає роздрібному продажу. В роздрібній торгівлі завершується процес товаропереміщення неперіодичних видань, забезпечується їхнє доведення до споживача.

Раціональне розміщення роздрібної книготорговельної мережі, правильне формування асортименту книжкової продукції в магазинах та кіосках, впровадження прогресивних методів обслуговування сприяють повнішому задоволенню попиту покупців на книжки, і, таким чином, підвищують культурний, професійний, ідейно-політичний рівень людей.

З урахуванням специфіки організації праці та обслуговування покупців розрізняють стаціонарну, пересувну та поштово-посилкову книготорговельну мережу. Основною формою роздрібної торгівлі книжками є стаціонарна книготорговельна мережа з книгарнями, бібліотечними колекторами та книжковими кіосками, тобто підприємствами, що мають спеціальне пристосоване приміщення для торгівлі книжками[6, c. 1-3].

Значне місце в роздрібній мережі займають книгарні, тому що в них, порівняно з іншими видами торговельної мережі (кіосками, пересувною мережею) представлений ширший асортимент видань, створені кращі умови для вибору книжок покупцями, застосовуються прогресивні методи обслуговування; магазини оснащені сучасними торговельним обладнанням, кваліфікація продавців значно вища. Тому матеріально-технічна база роздрібної книжкової торгівлі розвивається та удосконалюється насамперед за рахунок розширення мережі книгарень.

Книжкові кіоски, від стаціонарної мережі, відрізняються своїм наближенням до покупців. Вуличні кіоски мають власні приміщення (спеціально побудовані), де зберігається товар і є робоче місце для продавця-кіоскера. Покупців обслуговують через вікно. Книжкові кіоски порівняно з магазинами мають менше можливостей для показу асортименту та вибору книжок покупцями, проте мобільніші, тому що розташовані в найлюдніших або, навпаки, віддалених від центру місцях. Частина кіосків знаходиться на підприємствах, в установах та навчальних закладах. Вони мають або спеціальне приміщення, або столики, придатні для торгівлі книжками.

Пересувна книготорговельна мережа доповнює стаціонарну та ще наближеніша до покупців. Залежно від виду матеріально-технічної бази вона ділиться на розвізну та розносну. Розвізна мережа включає книжкові автолавки та їхні різновиди. До розносної мережі відносяться столики для торгівлі на вулиці, складні ятки, книжкові базари. Розносною торгівлею книжками займаються також книгоноші.

Поштово-посилкова книготорговельна мережа складається із магазинів та відділів "Книга-поштою". Нині вона володіє вищою мобільністю щодо інших форм торгівлі книжками, оскільки книжки потрапляють безпосередньо до покупців за їхніми замовленнями через розгалужену мережу поштової доставки. Акт реалізації (зміна форм вартості товарної на грошову) здійснюється при викупі накладом у приміщенні пошти.

У практиці роботи книготорговельних підприємств застосовують традиційні та прогресивні методи роздрібного продажу. Продаж товарів через прилавок вважають традиційним методом. Його застосовують у тих випадках, коли немає можливості перевести книготорговельні підприємства на роботу за прогресивними методами[8, c. 26-27].

До прогресивних методів роздрібної торгівлі віднесені, зокрема: самообслуговування, з відкритою викладкою, за зразками, за замовленням покупців, вдома у покупців, через автомати.

Вибір конкретного прогресивного методу продажу книжкових товарів залежить від їхніх специфічних особливостей (призначення, цінності, умов виходу у світ і тощо).

Матеріально-технічна база підприємства — це сукупність необхідних для виробничого процесу засобів виробництва (засобів праці).

Рівень розвитку матеріально-технічної бази тісно пов'язаний з технологічними процесами в народному господарстві. Річ у тім, що залежно від галузевого призначення підприємства та видів його діяльності, на розвиток і формування його матеріально-технічної бази істотно впливають ті чи інші галузі народного господарства. Тому під матеріально-технічною базою розуміють систему підприємств і господарств незалежно від їхнього відомчого підпорядкування. До матеріально-технічної бази належить три групи засобів виробництва, від яких певною мірою залежить діяльніс