Складання балансу та його використання (теорія)

1.Призначення, зміст і принципи побудови бухгалтерського балансу.

2. Структура та групування статей в балансі.

3. Бухгалтерський баланс та основи його побудови.

4. Господарські операції та їх вплив на статті Балансу.

Список використаних джерел.


1.Призначення, зміст і принципи побудови бухгалтерського балансу

Управління підприємством вимагає вірогідних даних про стан і наявність ресурсного потенціалу, джерел формування і цільове призначення їх. Інформацію про ці об'єкти (майно і капітал), узагальнену і згруповану певним чином, отримують за допомогою бухгалтерського балансу. Бухгалтерський баланс являє собою спосіб економічного групування та узагальненого відображення у грошовому вимірнику наявних засобів і джерел на певну дату.

Термін "баланс" (лат. bis — двічі, lans — чаша терезів) означає рівновагу: балансовий метод широко використовується в економічних науках, наприклад, баланс доходів і витрат, баланси матеріальних і трудових ресурсів тощо. Як символ рівноваги, вага (терези) зображені на гербі Міжнародної спілки бухгалтерів. Баланс є обліковою категорією, синтезом облікових записів відображення стану господарських засобів (майна) за їхнім складом і джерел утворення (капітал) у вартісній оцінці на певну дату. Баланс водночас є складовою (елементом) методу бух-галтерського обліку і найважливішим документом бухгалтерської звітності, джерело інформації для управління, аналізу, планування, контролю тощо.

За формою баланс — таблиця, на лівій стороні якої (актив) відображають склад і розміщення господарських засобів, а на правій стороні (пасив) відображають джерела формування господарських засобів. Термін "актив" і "пасив" є технічними термінами, якими позначають відповідні сторони таблиці бухгалтерського балансу. У загальноекономічному розумінні під активом мають на увазі ресурсний потенціал (матеріальні і нематеріальні засоби), під пасивом - капітал (власний і залучений). У юридичному розумінні пасив балансу характеризує ступінь відповідальності підприємства перед засновниками, державою, кредиторами, різними організаціями і особами за довірене йому майно, яким користується і розпоряджається підприємство.

З чисто технічного структурування розрізняють горизонтальну і вертикальну будову балансу, які, проте, змістовно і економічно є рівнозначні (еквіпотенціальні). Горизонтальна форма побудови бухгалтерського балансу, як правило, характерна для європейських країн. Для України така побудова є традиційною. В англо-американських і азіатських країнах переважно використовують вертикальну форму побудови бухгалтерського балансу: спочатку показують склад активу, а потім — пасиву. Вважається, що така форма дозволяє у декількох колонках відобразити динамічні показники. Бухгалтерський баланс схематично можна зобразити так:

У бухгалтерському балансі всі господарські засоби підприємства та джерела формування їх об'єднані в економічно однорідні групи, які називають статтями балансу. Отже, статті балансу - це складова частина активу або пасиву балансу, яка являє собою відображення у грошовому вимірнику сукупності однорідних видів засобів або джерел. Статті бухгалтерського балансу поділяють на активні (актив балансу) і пасивні (пасив балансу) і мають загальну назву, окремий код, їх записують окремими сумами. Статті активу характеризують господарські засоби: основні засоби, нематеріальні активи, запаси, кошти, дебітори та ін. Статті пасиву характеризують структуру капіталу - джерела власних і залучених коштів, спрямованих на придбання засобів: статутний капітал, прибуток, кредити банку, заборгованість перед постачальниками тощо.

З наведеного прикладу видно, що загальні підсумки активу і пасиву балансу рівні між собою. Це обов'язкова умова правильності його складання. У цьому проявляється балансове рівняння. Рівність підсумків активу і пасиву балансу зумовлена тим, що в обох його частинах відображено у вартісній оцінці одні й ті ж господарські засоби, тільки згруповані за різними ознаками: в активі — за складом і розміщенням, у пасиві — за джерелами їх формування. Майно, оцінене в 10-ть тисяч, складає 10-ти тисячний капітал. Кожна група господарських засобів, розміщених в активі, має відповідне джерело їх формування, відображене в пасиві балансу. Наприклад, грошові кошти, отримані від засновників відображають за статтею "Грошові кошти" і, водночас, ті ж грошові кошти, як у дзеркалі, відображують у пасиві за статтею "Статутний капітал" для окреслення джерел їх надходження; кошти, отримані від банку як кредит, знаходять дзеркальне відображення в пасиві за статтею "Кредити банку" як чужий залучений, на певний період, капітал. З цієї причини облік іноді називають "дзеркалом капіталу". Відсутність рівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про наявність помилок, допущених при його складанні. Отже, бухгалтерський баланс — це фіксування на певну дату активів і пасивів у грошовій оцінці, які складаються з окремих статей.


2. Структура та групування статей в балансі

Зміст бухгалтерського балансу визначається його будовою та структурою. Однорідні за економічним змістом статті балансу об'єднуються в розділи активу і пасиву. Розділ балансу - сукупність статей активу або пасиву бухгалтерського балансу, які об'єднано економічно однорідні групи. В основу будови балансу покладено економічну класифікацію засобів та джерел. Підсумок даних по всіх розділах балансу називається валютою балансу. Майно, матеріали та інші засоби, які не належать підприємству, але перебувають у його користуванні (оренді) або на зберіганні, у балансі не відображають, а обліковують на забалансових рахунках.

Формування структури балансу пройшло тривалий еволюційний шлях. Кожному етапу розвитку суспільства і стану економіки властива своя побудова балансу, залежна від форм власності, рівня продуктивних сил і виробничих відносин.

За вітчизняною обліковою регламентацією бухгалтерський баланс призначається не тільки для відображення стану господарських засобів та джерел їх формування на певну дату, а й для одержання інформації, необхідної для управління діяльністю підприємства, а також для задоволення потреб зовнішніх користувачів—статистичних, податкових, фінансових органів, банків, інвесторів та ін.

Форма діючого в Україні бухгалтерського балансу та порядок його заповнення регулюються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" баланс, разом зі звітом про фінансові результати, звітом про рух грошових коштів, звітом про власний капітал та примітками до звітів визнаються фінансовою звітністю підприємства.

Діючий баланс підприємства має таку структуру:

У трьох розділах активу балансу і п'яти пасиву згруповано економічно однорідні засоби і джерела у спосіб, що дозволяє відстежувати взаємозв'язок між складом господарських засобів в активі та джерелами їх формування в пасиві балансу. Це істотно підвищує пізнавальні якості балансу, полегшує контроль та забезпечує аналіз фінансового стану підприємства.

У I розділі активу балансу "Необоротні активи " об'єднано статті:

нематеріальні активи, основні засоби за початковою та залишковою вартістю, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи.

У II розділі активу балансу "Оборотні активи" наводяться дані про грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом 12 місяців з дати балансу. До цього розділу належать: виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари, векселі одержані, дебітори, грошові кошти і їх еквіваленти. До еквівалентів грошових коштів відносять короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості (грошові документи, депозитні сертифікати, чеки тощо).

У ІІІ розділі активу балансу "Витрати майбутніх періодів " подають інформацію про витрати майбутніх періодів. Це витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але за економічним змістом належать до наступних періодів.

У І розділі пасиву балансу "Власний капітал" відображають власний капітал підприємства, що дорівнює частиш активу підприємства, яка залишається після вирахування його зобов'язань. До власного капіталу відносять: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток. Власний капітал є важливим джерелом покриття активів підприємства.

У ІІ розділі пасиву балансу "Забезпечення наступних витрат і платежів " подають інформацію про нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі, величину яких на дату складання балансу можна визначити тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, отриманих з бюджету т