Державне регулювання зовнішніх ефектів

Вступ.

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження зовнішніх ефектів.

1.1. Сутність та форми вияву зовнішніх ефектів.

1.2. Теорія зовнішніх ефектів Пігу.

Розділ 2. Держава як економічний суб’єкт регулювання зовнішніх ефектів.

2.1. Адміністративне регулювання зовнішніх ефектів.

2.2. Податкове регулювання зовнішніх ефектів.

2.3. Приватне вирішення проблеми зовнішніх ефектів.

2.4. “Трагедія общин” та теорема Коуза та її наслідки.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Актуальність теми дослідження. Дослідження сучасних ринкових структур переконали багатьох економістів, що ринок неспроможний вирішити чимало важливих проблем економічного розвитку і розподілу матеріальних благ. Еволюція ринкового механізму виявила ряд притаманних йому дефектів, які стали гальмом у суспільному прогресі, що і послугувало основним аргументом на користь державного регулювання економіки. Серед економістів немає одностайності в оцінці державного втручання в приватну господарську діяльність. Існує багато аргументів за і проти такого втручання. Результати державного втручання змінюють перш за все поведінку мікроекономічних суб'єктів. І з цієї точки зору важливо окреслити основні дефекти ринку, тобто сфери його неспроможності, з'ясувати особливості та наслідки їх регулювання.

Виділяють наступні дефекти ринку:

· циклічний характер розвитку економіки;

· монопольна влада;

· недостатня Інформованість ринкових суб'єктів;

· неспроможність забезпечити виробництво суспільних благ;

· екстерналії, або зовнішні ефекти виробничої діяльності;

· нерівномірний розподіл насущних благ, що суперечить принципу справедливості.

На конкурентних ринках можуть виникати обставини, які ведуть до відхилення обсягів випуску від рівноважних та ефективних. Внаслідок існування цих обставин ринковий механізм нездатний без зовнішнього втручання з боку держави подолати перешкоди на шляху до ефективного випуску, і в таких випадках йдеться про неспроможність ринку.

Крім цього, неспроможність ринку пов'язана з наявністю позитивних та негативних зовнішніх ефектів (екстерналій) та існуванням суспільних благ.

Зовнішні ефекти мають місце у тих випадках, коли на економічний стан суб'єктів здійснюється позитивний або негативний вплив у результаті дій Інших економічних суб'єктів (без сплати за позитивний вплив або компенсації шкоди). Внаслідок такого впливу власні витрати та вигоди (які відображаються у витратах і доходах відповідних виробників та споживачів) відрізняються від суспільних витрат і вигод (тих, що виникають у суспільстві в цілому).

Негативні зовнішні ефекти є вартістю ресурсів, які використовуються виробником, але не сплачуються ним за ринковою ціною.

Позитивні зовнішні ефекти є додатковою користю, яка не відображається в ринковій ціні й отримується третіми особами.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об'єктом дослідженнякурсової роботи є теоретичні засади мікроекономіки.

Предмет дослідження - зовнішні ефекти та їх регулювання.

Метою курсової роботиє дослідження зовнішніх ефектів та їх регулювання.

Мета роботи реалізується шляхом виконання таких завдань:

· охарактеризувати зовнішні ефекти та їх вплив на економіку;

· дослідити рішення проблеми зовнішніх ефектів в теорії і на практиці.


Розділ 1. Теоретичні основи дослідження зовнішніх ефектів

1.1. Сутність та форми вияву зовнішніх ефектів

Зовннішні ефекти - це не відбиті в ринкових цінах товарів і послуг вигоди або витрати деяких третіх осіб, що не беруть участь у ринковій операції. Ці вигоди або витрати є «зовнішніми» по відношенню до ринкових цін (оскільки вони не враховуються при формуванні цін), за якими здійснюються операції, тобто купівля-продаж товарів і послуг на ринку.

Зовнішні ефекти можуть бути негативними, якщо яка-небудь виробнича або споживча діяльність приводить до виникнення витрат у осіб, що не мають безпосереднього відношення до даної діяльності. Зовнішні ефекти можуть бути позитивними, якщо яка-небудь виробнича або споживча діяльність приводить до виникнення певних вигод (користь) у осіб, що не мають безпосереднього відношення до даної діяльності.

Позитивні зовнішні ефекти - це вигода деяких третіх осіб, не відбита в ціні, за якою здійснюється ринкова операція. Наприклад, біля свого будинку ви розбили чудний садок і найняли садівника, щоб він утримував його у повному порядку. Зрозуміло, ви оплачуєте садівнику його працю. Іншими словами, послуга, яку надає вам садівник, має свою ринкову ціну. Проте своїм чарівним садком насолоджуєтеся не тільки ви один. Ним милуються день за днем всі ваші сусіди. Безумовно, їм набагато приємніше вдихати аромат троянд, ніж запах сміттєвого звалища, яке могло б бути на місці вашого саду.

Таким чином, крім приватної вигоди, що одержується особою, яка оплачує зміст саду, існує ще й зовнішня вигода сусідів, тобто третіх осіб по відношенню до ринкової операції між садівником і особою, яка найняла його на роботу. Причому, сусіди одержують вигоду (задоволення від споглядання садових троянд) абсолютно безкоштовно, тобто їх вигода не врахована при формуванні ринкової ціни на послуги садівника. Тут суспільна вигода буде більша, ніж приватна вигода особи, що оплачує дану послугу, оскільки суспільна вигода включає як приватну вигоду, так і позитивний зовнішній ефект, тобто вигоду третіх осіб[2, c. 105-106].

Інтерналізація зовнішніх ефектів означає переведення зовнішніх ефектів у внутрішні. Інтерналізація позитивних зовнішніх ефектів досягається шляхом коректування приватної вигоди так, щоб вона відображала дійсну суспільну вигоду. Іншими словами, необхідно створити такий механізм, який дозволив би врахувати вигоди третіх осіб при формуванні ціни.

Так, наприклад, якби ваші сусіди узяли на себе частину витрат з оплати послуг садівника, то, по-перше, садок міг бути більшим, по-друге, зарплата садівника стала б вищою і, по-третє, ціна послуги для кожного окремого платника стала б меншою. Дійсно, сума грошей, що сплачується колективно, не така велика для кожного платника, навіть якщо вона перевищує ту суму, яку раніше сплачував єдиний житель даного мікрорайону. Вища ціна операції всіх сусідів з садівником відображає всі суспільні вигоди і приводить до збільшення об'єму виробництва даного блага. Насправді, за іншою ціною садівник, а також його колеги, готові надати більший об'єм послуг відповідно до закону пропозиції. В той же час зниження ціни для кожного окремого покупця даної послуги приведе до збільшення кількості попиту послуги відповідно до закону попиту. Тим самим може значно збільшитися площа саду, і в ньому розцвітуть ще більш екзотичні квіти. Очевидно, що для суспільства розподіл ресурсів буде ефективнішим, якщо скоротитися кількість брудних пустирів і збільшиться площа, займана садами. Отже, при інтерналізації позитивного зовнішнього ми рухаємося до ефективнішого розподілу ресурсів і благ [8, 266].

Питання полягає в тому, чи захочуть ваші сусіди внести свій внесок в оплату послуг садівника? Чесно кажучи, малоймовірно. Адже вони можуть насолоджуватися вашим садом абсолютно безкоштовно. Це дуже серйозна реальна проблема, яка не може бути вирішена в рамках системи ринків і цін. Вона вимагає втручання держави в економічну сферу.

Негативні зовнішні ефекти - це витрати третіх осіб, не включені в ціну товару. Отже, ціна, за якою виробник продаватиме свій товар, виявиться нижчою, ніж ціна, що враховує всі витрати: і

Витрати виробника, так і витрати осіб, які не беруть участь у купівлі-продажі даного товару.

Розглянемо, наприклад, целюлозно-паперову промисловість. У технології виробництва паперу використовується багато води. Тому такі підприємства будують на берегах річок і озер. Але підприємства скидають у водоймища свої відходи. Збиток, що наноситься при цьому скиданням відходів, включає втрату вигод, пов'язаних з використанням річок в інших цілях. Наприклад, чи більше забруднена річка, тим менше вигоди від використання її для рибальства, тим менша її корисність для купання. Якби вдалося примусити підприємства відшкодувати збиток, то ціна паперу збільшилася б.

Таким чином, риболови несуть певні витрати, пов'язані з діяльністю целюлозно-паперових підприємств[8, c. 268].

Сукупні зовнішні витрати (ТЕС) - це сукупний збиток, що наноситься третім особам (в даному випадку - риболовам). Чим більший об'єм випуску (Q) підприємств, тим більша шкода, що наноситься водному середовищу, і тим більші ТЕС (рис. 1.1).

Граничні зовнішні витрати (МЕС) - це додаткові ТЕС, пов'язані з випуском кожної додаткової одиниці продукції- Вони не оплачуються виробниками, а перекладають на третіх осіб.

Припустимо, що МЕС залежать від об'єму випуску (Q) так, як показано на рисунку 1.2, тобто лінійно зростають із збільшенням випуску.

Економічний сенс цього графіка: кожна наступна додаткова одиниця відходів, що скидаються у водоймище, шкодить більше навколишньому середовищу, чим попередня. Це – реальна передумова: малі концентрації шкідливих речовин