Туристично-екскурсійні ресурси Закарпатської області

ВСТУП

1. Загальна характеристика Закарпатської обл.

2. Природно-рекреаційні ресурси досліджуваного регіону

3. Історико-культурний потенціал краю

4. Сучасний стан і перспективи розвитку на Закарпатчині

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Вступ

Актуальність теми. Значення туризму в світі постійно зростає, що пов'язано з впливом туризму на економіку окремої країни. Розвиток міжнародного туризму приводить до розвитку економічної інфраструктури країни і мирних процесів. Таким чином міжнародний туризм потрібно розглядати разом з економічними відносинами окремих країн. Найбільший розвиток міжнародний туризм отримав в західноєвропейських країнах. На частку цього регіону доводиться понад 70% світового туристичного ринку і біля 60% валютних надходжень. Приблизно 20% доводиться на Америку, менше за 10% - на Азію, Африку і Австралію разом взяті. Таким чином, туристські і екскурсійні організації сприяли ширшому розвитку туристського руху, що носив не тільки розважальний, але і практичний характер. Проте цей рух не став масовим, а перша світова війна, що почалася, взагалі припинила всяку туристську діяльність. Європа та Америка й надалі збережуть свої лідерські позиції, але темпи зростання обсягів міжнародного туризму тут зменшаться і це позначиться на перерозподілі світового туристичного процесу: частка Європи зменшиться до 46%, Америки - до 18%. До 1914 туризм в Україні був мало розповсюджений. Подорожами закордонних туристів в УРСР, як і в усьому СРСР, керує Всесоюзне державне товариство Інтурист з осідком у Москві й уповноваженим у Києві. Після розвалу СРСР правонаступником Інтуриста стає ЗАТ "Укрпрофтур" Федерації профспілок України. ЗАТ "Укрпрофтур" на даний час - саме велике в Україні туристичне підприємство. Обласні підприємства представництва і офіси його працюють в 23 містах України. Будучи об`єднаними в мережу подібних підприємств в рамках ЗАТ "Укрпрофтур" підприємства здатні обслуговувати туристів та туристичні групи по всій Україні.

Результатом та значенням туристичної діяльності в Україні є певні переваги які одна сторона може запропонувати іншій, і які можуть мати матеріальний вираз і виступати в формі товару, наприклад: послуги виробництва, пошиття одягу тощо. Або тільки діяльності і не мати матеріального виразу, наприклад: послуги страхування, інформаційні та інші. Зокрема, за загальною кількістю відвідань країна ще значно поступається іншим країнам, що межують з Україною: 2003 р. тільки столицю Чехії відвідало понад 20 млн осіб; зберігаються помітні регіональні диспропорції у розвитку туризму: у 2003 р. 80% відвідань іноземних туристів, як і раніше, припадало на 4 регіони: АР Крим (27%. Регіон відвідало 4,6 млн відпочивальників, до бюджетів різного рівня надійшло 1278 млн грн), Київ (26%), Одеську область (16%) та Севастополь (11%), хоча з’явилися певні ознаки зростання кількості іноземних туристів у інших регіонах (протягом 1998-2003 рр. показник відвідань зріс у Запорізькій, Донецькій, Тернопільській областях - більш ніж у 6 разів, Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській і Одеській - від 3 до 5 разів). Однак досі рекреаційно-туристичний потенціал більшості областей України використовується недостатньо.

Один з найпривабливіших в туристичному регіоні України є Закарпаття. Закарпаття — один з найперспективніших субрегіонів розвитку Карпатського зеленого туризму. Воно володіє територією - 12777 км², унікальний історико-культурний комплекс, що налічує 1.817 пам'ятників історії, культури, мистецтва, з них 496 - археології, 1.273 - історії, 48 - мистецтва; театри: Ужгород (український музично - драматичний театр, театр ляльок), Мукачево (обласний російський драматичний театр), Берегово (угорський театр), а також центри атракціонів - цирк "Яцко" і "Дружба", Зарічево, Хуст, Мукачево, Ужгород; розвинутою економічною структурою розгалуження.

Проте туристичні можливості Закарпаття достатнатньо слабо висвітлені в спеціальній туристичній літературі, що спонукало автора до написання цієї курсової роботи.

Об’єктом дослідженнякурсової роботи є туристично-рекреаційний потенціал Закарпатської області.

Географічні рамки курсової роботи обстежує території Закарпатської області за сучасними адміністративними територій поділом країни.

Хронологічні рамки: охоплює період від пізнього палеоліту до сьогодення.

Джерельна база: у процесі підготовки роботи автором було опрацьовано понад 25 джерел. Насамперед варто відзначити фундаментом академічні праці, що всебічно і найповніше висвітлені питання цієї теми: Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти), Кифяк В.О. Організація туристичної діяльності в Україні, Зачаровані Карпати: Заповідники та національні природні парки Закарпаття / Під заг. ред. Ф. Д. Гамора, В. І. Камендаря та ін.

Для написання І розділу автором було використано працю таких вчених: Любіцева О.О.[11], Кифяк В.О.[9], Ф. Д. Гамора, В. І. Камендаря Антосяк В. М., Довганич Я. О., Павлей Ю. М., Покиньчереда В. Ф., Поляновський А. О.[4]та ін.

Історико– культурні пам’ятки області конкретно досліджено авторами - Ф. Д. Гамора, В. І. Камендаря[7], Котигорошко В.[10]

Найскладніше було написання четвертого розділу оскільки у вітчизняній науковій літературі немає жодного спеціалізованого видання присвяченого досліджувальній тематиці у цьому контексті варто перед усім згадати наукові публукації інституту туризму ФПУ, а саме «Історико-культурна спадщина України», «Туристично-краєзнавчі дослідження: Збірник наукових статей».

Крім того значний масив інформації автор віднайшов в окремих публікаціях Антосяка В. М., Довганича Я. О., Павлей Ю. М., Покиньчереда В. Ф., Поляновського А. О.[4], Кифяк В.О. [9], Габчак Н.[6]

Всі вище зазначені видання стали методологічною основою для підготовки курсової роботи.

Метою курсової роботиє всебічне дослідження ресурсного потенціалу та перспектив (пріоритетів) в Закарпатськійобласті.

Для досягнення цієї мети у роботі автор ставить перед собою певні завдання:

  • дати загальний характер досліджувального об’єкту.
  • описати природні ресурси та кліматичні умови досліджуваного регіону;
  • дослідити історико-культурну спадщину краю;
  • проаналізувати сучасний розвиток туризму на Закарпатті та визначити його перспективи.

Структурно курсова робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (27 найм.).


1. Загальна характеристика Закарпатської області

Найбільш давні знахідки Закарпаття відносяться до палеоліту ("старий камінь"), який ділиться на періоди: нижній палеоліт (2 млн. років до н.е. - 40 тис. років до н.е.) і верхній палеоліт (40 тис. років до н.е. - 12 тис. років до н.е.). Найперші люди на території Закарпаття зупинялися біля таких місць, як Корольово (найбільш давня стоянка в Центральній і Східній Європі - 1 млн.100 тис. років), Рокосово, Ужгород, печера Молочний камінь (Тячевській район).

В період неоліту людина перейшла від привласнення дарів природи до їх виробництва. Відбувся розподіл на землеробів і скотарів. Скотарство сприяло заселенню гірських районів, про що свідчать дуже давні найменування урочищ, які згодом стали назвами відповідних поселень: Волове, Воловец, Ськотарськоє, Бичків, Чабанівка.

Історія потекла новим руслом. У 1376 р. королева Угорщини і Польщі, Эржібет, надала Мукачеву статус привілейованого міста, а також дала дозвіл користуватися власним друком. І ось в 1394 році на Закарпатті з Литовсько-російської держави прибув відомий подільський князь Федір Корятовіч, який зробив багато корисного для культурного розвитку і збагачення нашого народу. Він заснував монастир на Чернечій горі, а вже в 1440 р. було засноване окреме Мукачівське єпископство.

У 1690 р. припинило своє існування Трансільванське князівство. Тепер уже все Закарпаття увійшло до складу Австрійської імперії. Але вже в 1703 р. почалася визвольна війна угорців проти Австрії під буттям на чолі князя Ференца II Ракоци. Спочатку його підтримали тільки 6 тисяч чоловік, з яких тільки 800 були озброєними. 7 червня 1703 р. відбулася перша пам'ятна битва куруцев біля села Довге, а потім, 15 лютого 1704 р., повстанці захопили замок в Мукачеве.

Перша світова війна уповільнила темп розвитку краю. Після розпаду Австро-Угорщини восени 1918 р. багато закарпатців виявило бажання приєднатися до України, про що чітко було заявлено на з'їзді в Хусте 21 січня 1919 р.

Але 10 вересня 1919 року Закарпаття офіційно увійшло до складу Чехословацької республіки. Місто Ужгород стало адміністративним центром краю. Саме за часів Чехословацької республіки Закарпаття придбало сучасну архітектурну і культурну зовнішність: у 1921 році Але рішенням Віденського арбітражу від 2 листопада 1938 р. частина Закарпаття була передана Угорщині. У іншій частині Закарпаття 15 березня 1939 р. була проголошена нова державна освіта - Карпатська Україна, з центром в місті Хуст, а першим її президентом став Августин Волошин. На жаль,