Система інформаційних служб в Україні

Вступ.

Розділ 1. Соціально-культурні аспекти інформатизації суспільства.

1.1. Аналітичний огляд джерел за темою дослідження.

1.2. Інформаційно-технологічна культура та компетентність особистості. Інформаційна безпека особистості та суспільства.

1.3. Структура інформаційного ринку та інформаційних служб.

Розділ 2. Роль та значення інформаційних служб в суспільстві.

2.1. Інформаційна служба підприємства як фактор переваг в інформаційному суспільстві.

2.2. Особливості системи інформаційних служб в Україні.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Актуальність теми. За останні роки в Україні покращилась інформатизація суспільства, завдяки так званим інформаційним службам та агенціям, чисельність яких стрімко зростає. Інформація – це найцінніший товар, який може приносити гарний прибуток. Інформація завжди була і буде цінним товаром. Держава зобов'язана постійно дбати про своєчасне створення, належне функціонування і розвиток інформаційних систем, мереж, банків і баз даних у всіх напрямах інформаційної діяльності. На сучасному етапі розвитку суспільства інформаційно-аналітична діяльність, безперечно, має розумітися як пріоритетний вид діяльності, винятково важливий для нашої країни та її стратегічних перспектив. З урахуванням глибини науково-інтеграційних процесів сучасності праця в цьому напрямку може бути достатньо успішною лише за умови органічної взаємодії інформатики з іншими галузями знання аж до таких найвищих щаблів узагальнення, як філософія людини і соціуму. Задоволення інформаційних потреб суб'єктів господарської діяльності є основним завданням, яке стоїть перед інформаційними службами. Вивчення умов їх діяльності сприяє вдосконаленню інформаційного обслуговування і розвитку підприємництва в цій сфері.

Об’єктом дослідження– є організація діяльності інформаційних служб.

Предметом дослідження– виступає специфіка інформаційної діяльності служб України.

Мета роботи– дослідити систему інформаційних служб України.

Мета роботи визначає завдання:

- розглянути інформаційну культуру особистості;

- дослідити інформаційно-технологічну компетентність особистості;

- проаналізувати інформаційну безпеку особистості і суспільства;

- виявити роль та значення інформаційних служб в суспільстві;

- дослідити інформаційну службу підприємства як фактор переваг в інформаційному суспільстві;

- проаналізувати особливості системи інформаційних служб в Україні ;

- розглянути становлення прес-служб в сучасній Україні;

- проаналізувати види і умови діяльності інформаційних служб.

Методи дослідження. Основу методологічної бази дослідження становить діалектичний підхід до пізнання суспільних явищ і процесів, за допомогою якого проведено аналіз і синтез основних понять.

Теоретичне підґрунтя дослідженнястановлять наукові праці вітчизняних і зарубіжних фахівців у галузі теорії управління, інформаційного права та інших галузевих наук.

Практичне значення одержаних результатівполягає у тому, що викладені в роботі висновки і пропозиції можуть бути використані для розробки концептуальних засад створення нової системи інформаційно-аналітичного забезпечення служб України, вдосконалення ряду законодавчих та інших нормативно-правових актів.

Структура роботи. Робота складається із вступу, 2 розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 19 найменувань. Обсяг роботи – 38 стор.


Розділ 1. Соціально-культурні аспекти інформатизації суспільства

1.1. Аналітичний огляд джерел за темою дослідження

У 90-х рр. ХХ ст. ключовим поняттям соціальних наук стало поняття інформаційного суспільства. Період становлення інформаційного суспільства співпав з процесом глобалізації, характерними проявами якого є: надшвидкий розвиток електронної комерції, скоординованість фінансових ринків, розвиток наднаціональних організацій. Радикальний характер розглянутих процесів інформаційного суспільства, який торкається першооснов соціальної організації життя людей, не викликає сумнівів. Соціальна педагогіка не могла не відгукнутися на це переглядом власних передумов, категоріальних структур, зміною статусу і завдань теоретичного знання. У цьому взяли участь провідні філософи і соціологи сучасності: Ю.Хабермас, Ж. Бодрійяр, Е. Гідденс, У.Бек, Н.Луман, І.Кастельс, І.Валлерстайн та ін. Про інформаційне суспільство сьогодні пишуть економісти, психологи, природодослідники різних галузей діяльності. Прихильність певним підходам, різним дисциплінам впливає на розстановку акцентів і знаходить вираз у різноманітності пропонованих трактувань нового стану соціуму.

Місце інформації в економічній системі та функціонування інформаційного ринку в умовах глобалізації, в тому числі в контексті інституційного аналізу, знайшло належне висвітлення у працях таких українських та російських вчених, як Т. Балабанов, О. Білорус, В. Бодров, І. Бочан, О. Вартанова, В. Геєць, А. Гриценко, Г. Задорожний, В. Іноземцев, В. Мельянцев, І. Михасюк, Л. Мяснікова, Ю. Пахомов, А. Філіпенко, Р. Цвильов, О. Яременко та ін. Місце та роль інформаційного ринку в інфраструктурі економіки глибоко розкрито у працях В.Лазаренка, В.Соболєва, А.Ткача, Ю.Щербініної та ін.

1.2. Інформаційно-технологічнакультура та компетентність особистості. Інформаційна безпека особистості та суспільства

Вплив інформаційно-комунікаційних технологій у соціально-культурній сфері можна поділити на дві основні групи:

- вплив інформаційно-комп’ютернихтехнологій (ІКТ) на свідомість людини – в першу чергу, за рахунок значного розширення її когнітивних і комунікативних можливостей;

- вплив ІКТ на соціальну організацію – використання інформаційно-комп’ютерних технологій принципово знижує витрати на передавання інформації, спрощується і прискорюється процес створення географічно розподілених соціальних груп, які характеризуються переважанням “горизонтальних” комунікацій. Сучасне соціокультурне середовище вирізняється інформаційною насиченістю, різноманітністю та полярністю впливів на людину. Проблема полягає у суперечності між інформаційно-технологічною динамічністю розвитку сучасного соціокультурного середовища і відсутністю сформованої цілеспрямованої стратегії формування інформаційної культури людини як умови її розвитку та інформаційної безпеки у глобалізованому інформаційному суспільстві.

Все частіше увага дослідників звертається до проблем, пов’язаних з використанням сучасних комп’ютерних технологій. Ще у середині минулого століття математик фон Нейман твердив, що середовище, у якому може відбуватись технологічний процес, стає чим далі, тим неорганізованішим, що, на його думку, є результатом не випадкових помилок, а іманентних зв’язків технології з соціально-екологічними факторами. Сучасні технології, як наголошує М.М.Моісєєв, “...впливають на духовний світ людей і здатні перебудовувати основи моральності. Людина отримала потужну, але вкрай небезпечну зброю...” [7, С.53]. На нинішньому етапі інформатизації особливу увагу слід приділити філософії технології, яка розглядає питання про природу артефакту, тобто зробленого людиною.

У загальному випадку, інформаційну культуру спеціаліста визначають як культуру людини, готової до творчої роботи в умовах технолого-інформаційної системи розвитку суспільства.

Поняття “інформаційна культура” доповнюється такими аспектами як інформаційна поведінка, інформаційна етика, інформаційна компетенція.

Поведінку можна визначити як систему пов’язаних між собою цілеспрямованих дій, вчинків, що здійснює суб’єкт з метою реалізації певної функції в процесі взаємодії з навколишнім середовищем.

Структурні складові інформаційної поведінки:

1. Суб’єкт у процесі пізнання, його уміння орієнтуватись у інформаційному просторі.

2. Об’єкт - інформаційні ресурси, інформаційні канали і засоби їх використання, тобто інформаційно-технологічні можливості

3. Бажання особистості реалізувати свої інформаційні потреби у повсякденному житті, навчанні та професійній діяльності. Отже, інформаційна поведінка, з одного боку, відображає активність особистості як суб’єкта у процесі пізнання, його уміння орієнтуватись у інформаційному просторі. З іншого боку, інформаційна поведінка значною мірою залежить від міри доступності та комфортності використання інформаційних ресурсів, доступності інформаційних каналів і засобів для їх використання, тобто інформаційно-технологічними можливостями, які надаються суспільством особистості, яка бажає реалізувати свої інформаційні потреби у повсякденному житті, у навчанні та професійній діяльності.

Таким чином, визначимо інформаційну поведінку особистості як спосіб дій, сукупність зусиль, застосовуваних для отримання, опрацювання й освоєння наявної інформації, отримання нових знань [10, С. 58].

Поняття “інформаційна етика” пов’язане з питаннями доступу до інформації, інтелектуальної власності, невтручання у приватне життя громадян, пов’язаних з р