Забезпечення безпеки при роботі з електронними документами

Вступ.

Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти роботи з електронним документом.

1.1. Поняття «електронного документу» та його особливості.

1.2. Суб’єкти електронного документообігу та проблеми його захисту.

Розділ 2. Особливості захисту при роботі з електронними документами.

2.1. Основні засоби захисту електронних документів.

2.2. Склад та спрямування захисту документної інформації.

Розділ 3. Забезпечення безпеки при роботі з електронними документами.

3.1. Особливості забезпечення безпеки при роботі з електронними документами.

3.2.Вимоги щодо надійності комунікаційних і документаційних систем.

3.3. Вдосконалення законодавства щодо захисту електронного документообігу та безпеки роботи з електронними документами.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Актуальність теми. Порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.

Найбільш важливим стримуючим фактором розвитку електронної комерції є відсутність документального оформлення угод, проведених за допомогою Інтернету. Дана ситуація робить актуальною проблему оформлення і використання електронного документа (документа в електронній формі). Для виконання електронним документом функцій, що покладаються на нього, використовується електронно-цифровий підпис (ЕЦП), який являє собою вид аналога власноручного підпису.

Останнім часом, у зв'язку з бурхливим розвитком комп'ютерної техніки і комп'ютерних мереж загального доступу, виникла можливість перенесення частини діяльності господарюючих суб'єктів і державних органів управління в так званий “кіберпростір”, під яким варто розуміти циркуляцію вмісту локальних і глобальних мереж, об'єднаних Інтернетом.

У результаті виникло таке нове поняття як “електронна комерція”. Проведене дослідження дозволяє зробити та обґрунтувати висновок про те, що електронну комерцію можна розглядати як одну із сучасних форм організації і здійснення господарської, переважно банківської і торговельної, діяльності. Відмінною рисою даної форми діяльності є використання загальнодоступних інформаційних систем та комп'ютерних мереж, об'єднаних Інтернетом. Електронна комерція має ряд переваг в економічному відношенні, але в Україні вона ще не одержала достатнього розвитку.

Слід відзначити, що у сучасній вітчизняній науковій юридичній літературі відсутні комплексні роботи з питань правового регулювання електронної комерції та електронного документообігу. Існуюче становище дуже далеке від ідеального і не відповідає інтересам ні держави, ні самих учасників електронної комерції, що також обумовлює актуальність дослідження. Таким чином, комплексне теоретичне дослідження аспектів електронної комерції, а також тісно пов'язаного з нею процесу електронного документообігу, є доцільним та актуальним.

Поняття ЕД в основному розглядається як частина електронного документообігу і тому є предметом дослідження багатьох галузей як гуманітарних (документознавства, права), так і технічних наук (інформатика, кібернетика). Але, незважаючи на це, у вітчизняній юридичній науці вивченню цього питання, на нашу думку, приділяється недостатньо уваги. Більшість досліджень проводилися в межах господарського права, де ЕД розглядався як інструмент щодо електронної комерції. Серед українських дослідників-правознавців необхідно відмітити праці А.В. Чучковської та М.М. Дутова. У російській юридичній науці зазначеній проблемі присвячено більше уваги. Питання визначення поняття ЕД висвітлювали такі дослідники, як І.Л. Бачило, О.Л. Градов, Я.О. Карев, Т.Ю. Кулик, О.В. Ткачьов, О.Ю. Шишаєва, О.О. Шелепіна, А.В. Шамраєв та ін.

Метою роботиє аналіз теоретичних підходів до визначення поняття "електронний документ" та формулювання безпеки при роботі з електронними документами.

Реалізація зазначеної мети обумовила необхідність вирішення наступних задач:

· визначення поняття електронного документу;

· аналіз суб’єктів електронного документообігу та проблеми його захисту;

· формулювання на основі проведеного аналізу понять “електронний документ”, “електронно-цифровий підпис”, “електронний документообіг”;

· розробка пропозицій щодо створення законодавства у сфері електронного документообігу.

Об'єктом дослідженнявиступає електронний документ як специфічна нова форма організації і здійснення господарської діяльності.

Предметом дослідженняявляються теоретичні й практичні проблеми забезпечення розвитку електронної комерції, основна увага серед яких приділяється створенню захисту та безпечної роботи електронного документообігу.

Методи дослідження. У рамках порівняльно-правового і формально-юридичного методів був здійснений порівняльний аналіз різних підходів до правового регулювання тих самих питань у вітчизняній і міжнародній практиці, наукових позицій вчених, поглядів практиків на актуальні питання, досліджувані в дисертаційній роботі.

Спеціально-юридичний метод дозволив знайти відмітні ознаки правового регулювання електронної комерції і систем електронного документообігу.


Розділ 1.Теоретико-методологічні аспекти роботи з електронним документом

1.1. Поняття «електронного документу» та його особливості

Поняття "електронний документ" є полісемічним за своєю сутністю. Це пов'язано з тим, що на відміну від документа в традиційному розумінні ЕД нерозривно пов'язаний з програмно-апаратними засобами ЕОТ, за допомогою якої він створюється, підписується, передається та зберігається.

Електронний документ буде обмежений такими параметрами, як його вміст, структура даних, формати й стандарти режиму передачі й, найважливіше, характер його використання. При зміні кожного із цих параметрів відповідно буде змінюватися документ. Він буде відкритим, гнучким, адаптуємим, багатомірним.

Законом України "Про електронні документи й електронний документообіг" від 22.05.2003 р. регулюються організаційно-правові основи використання електронних документів у всіх сферах економіки. [1]

Електронний документ- це зафіксована інформація у виді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа відповідно до Положення про документальне забезпечення записів затвердженим Міністерством фінансів України.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою представлення електронного документа є відображення даних, що містяться в ньому, електронними або засобами на папері у формі, придатній для сприйняття його змісту людиною.

Електронний документ повинний мати обов'язкові підписи осіб, що дозволили виконання господарської операції і її оформлення електронними засобами, а також осіб, що виконали цю операцію. У випадку відсутності одного з цих підписів електронний документ не може мати юридичного статусу.

Оригіналом електронного документа вважається електронний екземпляр документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронними цифровими підписами осіб, що приймали участь у його створенні. При використанні електронного документа різними користувачами, його зберегають на декількох електронних носіях інформації, кожний з електронних екземплярів вважається оригіналом електронного документа. У випадку перетворення його в паперову форму в декількох екземплярах кожний з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Оригінал електронного документа повинний давати можливість довести його цілісність і дійсність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках він може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, у тому числі в паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується в порядку, установленому законом.

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне представлення електронного документа на папері, засвідчений у порядку, установленому законодавством для первинних документів[9, c. 15-16].

Юридична сила електронного документа і його використання як доказу не можуть бути спростовані винятково через те, що він має електронну форму.

Електронний документ не може бути застосований як оригінал при оформленні наступних операцій:

· одержанні свідчення про право на спадщину;

· створенні його лише в одному оригінальному екземплярі, крім випадків, коли мається централізоване сховище оригіналів електронних документів;

· в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріальне посвідчення цивільно-правової угоди, укладеного шляхом створення електронного документа (електронних документів), здійснюється в порядку, установленому законодавством про господарські договори.

Електронний документообіг– це сукупність процесів створення, обробки, відправлення, передачі, одержання, збере