ВЕБ-сайти книжкової палати України, як документно-інформаційна система

Вступ.

Розділ 1. Особливості використання Інтернет-ресурсів бібліотеками.

1.1. Аспекти формування електронних інформаційних ресурсів.

1.2. Типологія електронних ресурсів в інформаційному забезпеченні.

Розділ 2. Історія, види діяльності та послуг Книжкової палати України.

Розділ 3. Аналіз веб-сайту Книжкової палати України як документно-інформаційної системи.

3.1. Характеристика розділів веб-сайту Книжкової палати України.

3.2. Стан справ у сфері організації прийому, опрацювання і зберігання електронних документів для веб-сайту Книжкової палати України.

3.3. Шляхи вдосконалення та розвитку веб-сайту Книжкової палати України.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Актуальність теми. Книжкова палата України — державна наукова установа у сфері видавничої справи та інформаційної діяльності, заснована на загальнодержавній власності і перебуває у сфері управління Державного комітету телебачення та радіомовлення України.

Книжкова палата України є національним агентством України Міжнародної стандартної нумерації книг (ISBN) та Міжнародної стандартної нумерації нотних видань (ISMN).

Книжкова палата України створена з метою забезпечення інтересів держави у нарощенні інтелектуального та інформаційного потенціалу, сприяння розвитку національної культури, науки, освіти, книговидавничої та бібліографічної справи; повного статистичного обліку, комплектування й зберігання всієї друкованої продукції — документальної пам’яті України; проведення книгознавчих та бібліографознавчих досліджень; створення баз даних бібліографічної інформації; видання бібліографічних покажчиків і науково-аналітичних оглядів.

Велике значення інформації в розвитку будь-якої сфери людської діяльності є загальновизнаним. Однак можливості бібліотечних установ України щодо вдосконалення бібліотечно-інформаційного забезпечення вітчизняної галузі фізичної культури і спорту використовуються ще недостатньо. Аналіз наукових джерел, ресурсів Інтернет, практичного досвіду бібліотек виявив наявність проблемної ситуації, яка полягає в суперечності, з одного боку, між реальним зростанням ролі і значення інформації в Україні та сучасними можливостями задоволення інформаційних потреб користувачів існуючими бібліотечно-інформаційними ресурсами; з іншого – в невідповідності між потребами практики і відсутністю нових науково обґрунтованих підходів щодо створення адекватної системи в Україні в умовах інформатизації. Отже, актуальність теми дослідження визначається об’єктивною необхідністю розробки наукових основ формування системи бібліотечно-інформаційного забезпечення в Україні.

Науковому обґрунтуванню інформаційного забезпечення сприяли дослідження таких бібліотекознавців та бібліографознавців, як І. О. Давидова, В. В. Загуменна, В. О. Ільганаєва, С. Г. Кулешов, Н. М. Кушнаренко, М. І. Сенченко, М. С. Слободяник, А. А. Соляник, Ю. М. Столяров, Л. Я. Філіпова, Г. М. Швецова-Водка, А. С. Чачко, в яких розглядаються напрями трансформації бібліотечно-інформаційної діяльності в умовах інформатизації. Особливий інтерес становлять статті В. М. Гузарь, М. С. Дерепи, С. С. Єрмакова, Н. А. Олейник, І. Свістельник, присвячені окремим аспектам бібліотечно-інформаційного забезпечення.

Метою дослідженняє розробка теоретико-організаційних засад формування системи бібліотечно-інформаційного забезпечення в Україні.

Задачі дослідженнязумовлені його метою і передбачають:

♦ з’ясувати рівень наукової розробки проблеми бібліотечно-інформаційного забезпечення;

♦ проаналізувати сучасний стан бібліотечно-інформаційного забезпечення в Україні та роль веб-сайтів;

♦ виявити особливості галузевих інформаційних потреб користувачів як чинника формування системи бібліотечно-інформаційного забезпечення в Україні;

♦ проаналізувати структуру і тенденції розвитку документного потоку книжкової палати України;

♦ визначити стратегічні напрями збагачення документно-інформаційних ресурсів веб-сайту Книжкової палати України в умовах інформатизації;

Об’єкт дослідження– бібліотечно-інформаційне забезпечення та інтернет-ресурси. Предмет дослідження - веб-сайт книжкової палати України як документно-інформаційна система.

Розділ 1. Особливості використання Інтернет-ресурсів бібліотеками

1.1. Аспекти формування електронних інформаційних ресурсів

З метою розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет, забезпечення широкого доступу громадян до цієї мережі, ефективного використання її нових можливостей для розвитку вітчизняної науки, освіти, культури, підприємницької діяльності, зміцнення міжнародних зв’язків, належного інформаційного забезпечення здійснення органами державної влади та місцевого самоврядування своїх повноважень, повнішого задоволення потреб міжнародного співтовариства в об’єктивній, комплексній інформації щодо різних сфер суспільного життя в Україні, належного представлення напрямів державної політики у сфері інформатизації, задоволення конституційних прав громадян на інформацію, побудови відкритого демократичного суспільства, розвитку підприємництва було прийнято Указ Президента України "Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні".

Електронний документ розглядається у комплексі з носієм, на якому він зафіксований, або системою доступу. Він може бути виданням, або частиною видання (стаття з періодичного видання), інтернет-публікацією (призначеним для мережевого або комбінованого розповсюджування).

Загалом під «публікацією» розуміють опублікований твір [7, с. 48-50]. За нормативними документами, матеріали, що містяться в електронних ресурсах, включаючи віддалені електронні ресурси, вважаються опублікованими навіть за відсутності повних вихідних даних.

Електронна форма подання інформації — це спосіб фіксації інформації, який дозволяє її збереження, обробку, розповсюдження та надання користувачу за допомогою засобів обчислювальної техніки.

Усі використання визначення «електронні» («е-») можна узагальнити за такими ознаками, як подання інформації в цифровому вигляді (текст, звук, зображення тощо), необхідність програмних та апаратних засобів для сприйняття людиною (комп'ютерного обладнання та програмного забезпечення), необхідність телекомунікаційних засобів для отримання або розповсюдження інформації.

Різні аспекти формування електронних інформаційних ресурсів з мережі Інтернет, створення власних інформаційних ресурсів регіонального рівня, оптимальні методи організації доступу до світових електронних ресурсів пропонують українські та зарубіжні дослідники: М. Слободяник, В. Ільганаєва, Р. Гіляревський, А. Соколов, О. Коршунов та інші. Вони констатують, що в сучасних умовах у бібліотеках відбуваються фундаментальні зміни в інформаційному забезпеченні.

Інформаційно-прикладний аспект висвітлено у працях І. Давидової, Л. Філіпової, де акцентується увага на проблемах створення, зберігання, каталогізації електронних ресурсів [14, c. 24].

Питання підвищення ефективності застосування інформаційних ресурсів нерозривно пов’язане й з дослідженням тих можливостей, які надає електронна продукція, та інтенсивнішим залученням її потенціалу, з огляду на розширення комп’ютерної мережі й мережі Інтернет.

На бібліотечно-інформаційне обслуговування, як і на більшість інших напрямів діяльності книгозбірень, значний вплив справляють новітні технології, воно інтенсивно видозмінюється. Протягом останніх років у книгозбірнях створюються й застосовуються локальні й мережевні електронні ресурси, використовуються новітні носії інформації, відбувається освоєння пропозицій Інтернету, розвиваються мережевні бібліотеки. У зв’язку з цим усе частіше виникає полеміка про роль наукової бібліотеки в інформаційному майбутньому. На думку професора Я. Шрайберга, однією з основних тенденцій сучасної бібліотечно-інформаційної інфраструктури є перебудова концепції книгозбірні як системи та суспільного інституту. Вчений стверджує, що зміни в бібліотеках пов’язані, головним чином, із двома видами трансформації:

· типу й складу фондів;

· процесів і технологій обслуговування.

Визначальним компонентом розвитку бібліотечно-інформаційної інфраструктури стає поповнення книгозбірень електронними ресурсами, мережевними технологіями та методами доставляння документів.

Головна умова роботи з електронними інформаційними ресурсами для користувачів — хоча б початкове володіння навичками роботи з комп’ютерною технікою. Передбачається самостійне користування читачами бібліотеки електронними виданнями та базами даних.

Різноманітність електронних документів, що надаються їм, можна зобразити структурно — це фонд документів на оптичних компакт-дисках; фонд мережевни