Біржові операції, їх види та значення

Вступ.

1. Поняття та зміст біржової операції.

2. Класифікація біржових угод та операцій.

3. Мета і особливості здійснення біржових операцій.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Біржові угоди характеризуються з юридичної, організаційної, економічної та етичної сторін.

З юридичної точки зору угода являє собою взаємну угоду сторін, пов'язану з появою, тимчасовим припиненням, припиненням або зміною певних майнових прав і обов'язків. Правова сторона біржових угод також торкається прав і обов'язків учасників (контрагентів) таких угод. На фондовому ринку, зокрема, такі права випливають зі змісту цінних паперів, що знаходяться в основі того чи іншого договору.

Організаційна сторона біржових угод передбачає визначення їх учасників, види біржових операцій, а також порядок виконання певних дій, що призводять до укладення біржових угод і відображення їх в конкретних документах.

Економічна сторона показує мету укладення біржової угоди (задоволення конкретних потреб, реалізації біржового товару, встановлення ціни, отримання прибутку, вкладення грошей, спекуляції і т.д.).

З етичної сторони біржові угоди пов'язані з суспільними відносинами і дотриманням біржових законів (традиції, норм і правила поведінки, що не знайшли відображення в законі, але обов'язкові для їх дотримання). Внаслідок біржових операцій їх учасники отримають певний прибуток, але не будь-якою ціною, а відповідно до прийнятого законодавства.

Основою для укладення угоди є усна згода контрагентів, висловлена ними у процесі відкритих торгів і зафіксована маклером, який обслуговує товарну секцію на цій біржі.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. При здійсненні угоди сторони погоджують між собою її зміст, тобто перелік питань, що вирішуються при її укладенні.


1. Поняття та зміст біржової операції

Біржова операція - угода про взаємну передачу має рацію і обов’язків відносно біржового товару, допущеного до звернення на біржі і віддзеркалення, що знайшло, в бірж. договорі, контракті, ув’язненим в ході біржових торгів.

Біржова операція характеризується декількома сторонами:

1. Юридична сторона операції. Розуміється дія, направлена на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов′язків.

Юридична правова сторона бірж. операцій так само стосується прав і обов′язків учасників.

2. Організаційна. Припускає встановлення учасників операцій, припускає види бірж. операцій, а так само порядок або черговість виконання певних дій до висновку бірж. операцій і їх віддзеркалення в документах.

3. Економічна. Припускає мету укладення оборудки: задоволення потреб, спекуляція, продаж, т.д.

4. Етична. Припускає дотримання традицій, норм і правил поведінки.

Операції мають наступні моменти:

1. операція повинна бути угодою про купівлі-продажу бірж. товару з негайним постачанням або до певного терміну в майбутньому;

2. учасники біржової операції є учасниками біржових торгів;

3. операція виконується поза біржами;

4. слідує обов′язкова реєстрація відповідно до встановлених правил;

5. біржа є гарантом виконання операцій, зареєстрованих на її торгах;

6. біржа має право застосовувати санкції до учасників бірж. торгівлі, не здійснюючих біржових операції;

7. біржові операції не можуть здійснюватися від імені і за рахунок біржі, укладення оборудок - це функції учасників бірж. торгів, тобто членів біржі і брокерів, виступаючих в ролі професійних посередників.

Умови змісту операції:

1. найменування товару;

2. якість;

3. кількість;

4. ціна;

5. форма оплати;

6. форма постачання;

7. місцезнаходження і шлях доставки;

8. термін виконання.

Істотним моментом операції є ціна товару. Клієнт брокерської контори, що доручає укласти операцію може звести наклеп, виставити вимогу з приводу ціни, покупки-продажу товару.

Операція може полягати по:

1. поточній ціні бірж. дня - ця ціна зафіксована у момент укладення оборудки, вона або оголошена, або встановлюється при аукціоні;

2. заданій ціні;

3. лімітній ціні - обумовлена межа коливань (від і до);

4. ціні на певну дату;

5. довідковій ціні, зафіксованій на момент відкриття або закриття біржі.


2. Класифікація біржових угод та операцій

Залежно від предмета біржові угоди поділяються на валютні, дисконтні, ломбардні (у тому числі й репортні операції з акціями через посередництво брокера), фондові, товарні, страхові, фрахтові.

З іншої точки зору, існують три категорії біржових угод: реальні, ф'ючерсні і арбітражні.

При класифікації біржових операцій на види слід виходити з декількох критеріїв. Найбільш значущим критерієм є термін виконання операції. При цьому розрізнюють два основних типи: касові, при яких сплата за біржову операцію відбувається відразу або в найближчі 2-3 дні, і строкові.

Касові угоди, або угоди з готівкою, - угоди, що мають на меті дійсне придбання або відчуження товарів чи цінних паперів, що передбачає негайне виконання. За своєю юридичною природою касова угода - типовий договір купівлі-продажу.

Поняття "негайне виконання" для біржової угоди у зв'язку з відсутністю на біржі предмета угоди носить умовний характер. Виконання відбувається поза біржею і вимагає відповідно певного часу. Правила біржової торгівлі, що діють на тій чи іншій біржі, завжди чітко визначають зміст поняття "негайне виконання", встановлюючи короткий строк, що необхідний для здійснення виконання: через день, на третій день, до сьомого біржового дня і т.д.

Строкові угоди на відміну від касових передбачають досить великий проміжок часу між укладенням угоди і її виконанням. Юридична природа строкової біржової угоди -договір про поставку. При укладенні строкової угоди постачальник, як правило, не має на руках товару або цінних паперів, які він продає на строк, він діє з розрахунку на певні умови, що склалися на момент виконання договору.

При строковій біржовій угоді предмет (товар або контракт) і права на нього повинні бути передані в момент її укладення, а гроші сплачуються через певний строк.

Для строкових угод правилами біржової торгівлі встановлюється певний період виконання: традиційно - на кінець місяця (per ultiom) або на середину місяця (per medio), рідше - до двох місяців. У встановлені терміни проводиться загальна ліквідація всіх укладених до даного терміну угод, через ліквідаційне бюро (розрахункову палату). Як правило, предметом строкових угод виступають цінні папери, значно рідше - товари (сировина, зокрема, зерно тощо.)

Угоди на різницю (або так звані умовні) - різновид строкових угод, що мають на меті не дійсне придбання або відчуження предмета угоди, а тільки отримання різниці в ціні: між ціною, встановленою при укладенні угоди, і ціною, яка склалася на біржовому ринку до моменту виконання угоди. Угода на різницю виконується простим розрахунком різниці.

Різновиди угод на різницю, що укладаються виключно з цінними паперами - репорт і депорт або так звані пролонгаційні угоди.

Репорт - це угода, що поєднує купівлю за готівку і продаж в кредит з обов'язком передати папери такого ж виду до певного терміну. При репорті одна особа купує за готівку цінні папери і одночасно продає їх тій же особі до певного терміну за підвищеною ціною. Різниця в ціні становить винагороду за користування кредитом. Мета угоди - продовжити можливість біржової гри на підвищення.

Депорт - це продаж паперів за готівку купівлею їх на термін. Депорт дуже близький до репорту. Різниця лише в тому, що кредитор і позичальник міняються місцями. Мета репорту - продовжити гру на зниження курсу. Головними учасниками пролонгаційних угод, як правило, є банки й інші кредитні установи.

Арбітражні угоди - це різновид строкових біржових угод з цінними паперами, сторони яких мають у своєму розпорядженні відомості про умови торгів на інших біржах і прагнуть використати різницю в ціні. Від звичайних строкових угод арбітражні відрізняються тим, що розрахунок базується на різниці курсу не в часі, а в просторі. Результат арбітражних угод - вирівнювання курсу цінних паперів на різних біржах і, зрештою, створення загальносвітового валютно-фондового ринку. Розрізняють:

1)вексельні, або девізні арбітражні угоди, їх суть полягає в скуповуванні певної валюти на одних біржах, де її курс нижчий, з метою реалізації на інших, де курс значно вищий. Цей процес призводить до вирівнювання валютних курсів, встановлення курсового паритету. При цьому можуть мати місце:

а) прямі угоди, якщо на куплену на одній біржі валюту на іншій безпосередньо купується інша;

б) непрямі арбітражні операції у тих випадках, коли вигідно перейти через валюту третьої і навіть четвертої країни);

2) фондові арбітражні угоди.

Вони пов'язані з реалізацією брокерами за наказом арбітражерів акцій та інших цінних паперів в одному місці і купівлею їх в іншому. Як і при вексельному арбітражі клієнтам доводиться враховувати суму витрат, пов'язану з обома угодами. Коли операція здійснюється між містами двох країн, фондовий арбітраж пов'язаний з вексельним.

3) товарні арбітражні угоди, де предметом виступають виключно біржові товари. Крім того, велику рол