Аудит

1. Застосування міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості в Україні.

2. Особливості аудиту коштів на валютних рахунках в банку.

3. Мета та завдання аудиту виробництва. Нормативно-законодавче та інформаційне його забезпечення.

Список використаної літератури.


1. Застосування міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості в Україні

Внаслідок входження нашої країни в систему міжгосподарських зв'язків постає завдання виходу українського аудиту на міжнародний рівень. Наприклад, якщо зараз українське підприємство хоче одержати кредит у іноземних банків (чи вийти на закордонний ринок цінних паперів), то воно змушене проходити аудит у представництв солідних закордонних аудиторських фірм в Україні (чи у спільних фірм), причому, як правило, з попереднім складанням фінансової звітності за міжнародними стандартами. І перехід бухгалтерського обліку на міжнародні нормативи, і робота вітчизняних аудиторських фірм за всесвітньо визнаними нормативами — це необхідні умови включення українських аудиторських фірм у подібні процедури.

Основними інструментами вирішення цих завдань є прийняття відповідного закону щодо регулювання аудиторської діяльності в країні, впровадження в дію нормативів (стандартів) аудиту, активізація діяльності громадської асоціації аудиторів тощо.

Аудит, без сумніву, належить до високоінтелектуальних видів діяльності, у зв'язку з чим обов'язкова регламентація повинна мати тут переважно рамковий характер і тільки досить незначно може поширюватися на зміст роботи аудиторів.

Значення впровадження нормативів аудиту полягає в такому. Основними користувачами системи аудиторських стандартів будуть аудиторські фірми і аудитори, які працюють самостійно як індивідуальні підприємці. Сумлінні аудиторські фірми і аудитори, що працюють самостійно як індивідуальні підприємці, одержать серйозну методичну допомогу, безвідповідальні фірми-одноденки — перепону на шляху їх шкідливої для суспільства діяльності.

Дещо більший інтерес, ніж на Заході, у нас можуть виявляти до стандартів, з яких керівництво клієнта, власники, потенційні інвестори, аналітичні фірми, засоби масової інформації, майбутні аудитори тощо можуть дізнатися, що чекати від аудиту й аудиторів. Всі вони в умовах масових фінансових скандалів в Україні, минулих і майбутніх, будуть зацікавлені в уточненні можливостей аудиту при перевірках достовірності фінансової звітності та з'ясуванні процедур його проведення.

Проведення аудиту згідно з МСА значно підвищить якість аудиторських послуг і наблизить український аудит до міжнародного. Що стосується зниження вартості аудиторських послуг, то широке впровадження основних стандартів стосовно планування аудиторських перевірок, використання в них вибіркових методів, регламентації відносин зацікавлених сторін (навіть до зразків різних документів) суттєво сприяє вирішенню і цього завдання.

У зв'язку з переходом України до міжнародних стандартів аудиту основними проблемами сучасного професійного аудиту залишаються: розробка та впровадження економічного механізму регулювання аудиту, що включає в себе великі штрафні санкції за неякісні аудиторські перевірки, страхування аудиторської відповідальності, розвиток цивілізованої конкуренції на ринку аудиторських послуг тощо. Але у сучасних умовах відсутній достатній законодавчий фундамент і досвід судового розгляду позовів щодо аудиторських фірм (аудиторів), немає відпрацьованих методик оцінки розмірів збитку користувачів від неякісного аудиту, суди не мають можливості швидко вирішувати справи і впроваджувати у життя свої рішення, страхові фірми ще не підготовлені до масового страхування аудиторської відповідальності тощо, тому основним засобом підвищення якості аудиту в сучасних умовах поки що залишається професійний контроль за якістю аудиторських перевірок.

Необхідно зазначити, що згідно з МСА 120 «упевненість» означає «переконаність аудитора у достовірності твердження, зробленого однією стороною для іншої». Для надання такої впевненості аудитор оцінює свідчення, зібрані в результаті проведених процедур, висловлює думку. У результаті ж проведення погоджених процедур аудитор просто подає висновок про фактичні дані, тому впевненість не висловлюється. Натомість користувачі звіту самостійно оцінюють процедури та дані, викладені аудитором у висновку, і роблять власні висновки за результатами роботи аудитора.

У сучасних умовах існує 37 міжнародних стандартів аудиту та супутніх положень, які поділені на 10 груп. Збільшення кількості стандартів у системі МСА відбулось перш за все за рахунок групи «Положення з міжнародної практики аудиту», зокрема за рахунок стандартів, які висвітлюють різні питання застосування комп'ютерної техніки. До 1974 р. МСА складались із 33 стандартів, поділених на 4 групи: загальні (4 стандарти), робочі (23), стандарти звітності (4), специфічні стандарти, які використовуються для аудиту в окремих галузях (2).

Як уже зазначалось, в Україні до 2003 року існували національні нормативи, а з 18 квітня 2003 р. в якості національних стандартів впроваджено Міжнародні стандарти аудиту, що підлягають обов'язковому застосуванню аудиторами і аудиторськими фірмами.

МСА слід застосовувати при аудиторській перевірці фінансової звітності, а також при аудиторській перевірці іншої інформації та при наданні супутніх послуг. МСА містять принципи та процедури, а також відповідні рекомендації щодо проведення аудиторської перевірки.

МСА 200 «Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів» встановлює мету й головні принципи, які є основою аудиторської перевірки фінансових звітів.

Метою аудиторської перевірки фінансових звітів є надання аудиторові можливості висловити свою думку стосовно того, чи відповідають підготовлені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах концептуальній основі фінансової звітності.

Загальні принципи аудиторської перевірки згідно з МСА 200 такі:

1) аудиторові слід дотримуватися «Кодексу етики професійних бухгалтерів», розробленого Міжнародною федерацією бухгалтерів;

2) аудиторові слід проводити аудиторську перевірку згідно з МСА;

3) аудитор повинен планувати і проводити аудиторську перевірку з професійним скептицизмом, усвідомлюючи, що можуть існувати обставини, які є причиною суттєвого викривлення у фінансових звітах;

4) аудитор несе відповідальність за формування та висловлення думки стосовно фінансових звітів, відповідальність за підготовку і надання фінансових звітів покладається на управлінський персонал суб'єкта господарювання.

МСА 210 «Умови завдань з аудиторської перевірки» встановлює та надає рекомендації щодо:

1) погодження умов завдання з замовником;

2) складання відповіді аудитора на прохання замовника змінити умови завдання на такі, що забезпечать нижчий рівень упевненості. Аудитор і замовник повинні погодити умови перевірки, які повинні задокументувати в листі-зобов'язанні або в будь-якій іншій договірній формі. В інтересах і замовника, і аудитора доцільно, щоб аудитор надіслав замовникові лист-зобов'язання, що допоможе уникнути непорозумінь щодо завдань. Лист-зобов'язання документує і підтверджує прийняття призначення аудитора перед клієнтом і форму будь-яких звітів та висновків.

Лист-зобов'язання складається із таких частин:

• основний зміст (мета перевірки, відповідальність, обсяг, форма звітів та висновків, вимога про вільний доступ до всієї необхідної інформації, за необхідності — інші умови);

• аудит компонентів, якщо аудитор материнської компанії є також аудитором філії, дочірніх компаній чи підрозділів.

У разі проведення повторної аудиторської перевірки аудиторові слід розглянути, чи вимагають обставини перегляду умов перевірки та чи є необхідність нагадати замовникові про чинні умови завдання.

Якщо до завершення завдання до аудитора звернулися з проханням змінити умови завдання на такі, що забезпечують нижчий рівень упевненості, аудиторові слід розглянути доцільність такої зміни. У разі зміни домовленості аудиторові й замовникові необхідно погодити нові умови. Аудиторові не слід погоджуватися на зміну домовленості, якщо це не виконано. Якщо аудитор не може погодитися на зміну домовленості і йому не дозволяють продовжувати початкове завдання, то йому слід відмовитися від домовленості.

МСА 220 «Контроль якості аудиторської роботи» встановлює положення та надає рекомендації щодо контролю якості, зокрема:

1) з політики та процедур аудиторської фірми стосовно аудиторської роботи в цілому;

2) з процедур стосовно роботи, дорученої асистентам під час проведення окремої аудиторської перевірки.

У цьому МСА вживаються такі терміни:

• «аудитор» — фізична особа, яка несе остаточну відповідальність за аудит;

• «аудиторська фірма» — партнери фірми, які надають аудиторські послуги, або один приватний аудитор-практик, якій надає аудиторські послуги;

• «персонал» — всі партнери та фахівці, задіяні в аудиторській діяльності фірми;

• «асистенти» — це працівники, які беруть участь в аудиторських перевірках, але не є аудиторами.

Політику і