Механізм валютного регулювання в Україні

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.В умовах посилення процесів глобалізації фінансових ринків, відкритості економік та їх взаємозалежності, що обумовлюють зростання нестабільності національних валют, роль механізму валютного регулювання постійно зростає. Глобальна фінансова криза, яка призвела до девальвації сильних та слабких валют, виявила фундаментальні проблеми у механізмах такого регулювання. Швидке розповсюдження кризи з обмеженого кола розвинених країн на світову економіку у цілому стало яскравим свідченням низької ефективності всього спектра інструментів і методів, якими користуються центральні банки для регулювання валютних курсів.

Призначення механізму валютного регулювання як важливої складової державного регулювання економічних процесів полягає у вирішенні ряду важливих завдань розвитку як суто економічного, так і соціального характеру. Високі девальваційні очікування, зростання рівня доларизації, необхідність зміни курсового режиму та розвитку валютного ринку – це далеко не повний перелік проблем, сприяти вирішенню яких можна шляхом формування ефективного механізму валютного регулювання.

В Україні механізм валютного регулювання, хоча й зазнав істотних реформаційних змін, втім і сьогодні недостатньо сприяє вирішенню зазначених проблем. Внаслідок цього в Україні погіршується ситуація на валютному ринку, зростає його тіньовий сегмент, катастрофічно зменшуються обсяги валютних резервів НБУ.

Питання розробки ефективних механізміввалютного регулювання впродовж останніх десятиліть перебувають у центрі уваги зарубіжних і вітчизняних дослідників. Вагомий внесок у теорію валютних курсів і практику їх регулювання в умовах різних курсових режимів зробили західні вчені: П.Вілсон, Р.Дорнбуш, П.Кенен, П.Кругман, Р.Манделл, М.Обстфельд, О.Онафавора, Дж.Робінсон, К.Рогофф, А.Роуз, Дж.Сакс.

Механізми реалізації пріоритетів валютної політики в розвинених іперехідних економіках, що пов’язані з управлінням валютним курсом, офіційними валютними резервами, сальдо платіжного балансу були предметом дослідження таких відомих російських економістів: О.Буторіної, М.Горлякової, С.Дробишевського, М.Єршова, Т.Золотухіної, Л.Красавіної, В.Крашенинникова, С.Моісеєва, А.Наговіцина, І.Платонової, А.Улюкаєва, Г.Фетісова.

Серед українських науковців, чий науковий доробок розкриває окремі аспекти ролі валютного регулювання в умовах фінансової глобалізації, потрібно виділити О. Барановського, Я.Белінську, Т.Вахненко, А.Вожжова, А.Гальчинського, В.Геєця, А.Гриценко, О.Дзюблюка, В.Козюка, С.Корабліна, Т.Кричевську, І. Крючкову, В.Міщенка, С. Михайличенка, О.Петрика, М. Савлука, А. Скрипника, В. Федосова, Т.Унковську, С.Шумську, В.Юрчишина.

Незважаючи на значну кількість праць, у яких містяться ґрунтовні рекомендації щодо напрямів валютної політики, системи регулювання валютного курсу, управління валютними резервами, оптимізації інструментів валютного регулювання та підвищення їх дієвості, проблема розбудови ефективного механізму валютного регулювання в Україні залишається нерозв’язаною. У вітчизняній економічній літературі бракує комплексних досліджень механізму валютного регулювання з виходом на теоретичні й системні узагальнення у контексті практичної реалізації завдань і напрямів його розвитку. Продовжує залишатися відкритим питання щодо дослідження механізму валютного регулювання з позицій інституційних основ формування валютної політики, вибору адекватного сучасному стану структурного розвитку економіки валютного режиму та ефективних інструментів його реалізації.

Гостра потреба у розв’язанні наукових і практичних питань валютного регулювання в Україні, окреслення найбільш дієвих його інструментів, вибір адекватного механізму та оцінка репресивності такого механізму визначають актуальність дисертаційного дослідження, його мету та основні завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до плану наукових досліджень, а саме науково-дослідних тем:

Національного університету ДПС України (НУ ДПСУ):

– „Фінансовий механізм структурної перебудови економіки” (номер державної реєстрації0107U01127). Особистий внесок автора – підрозділ „Вдосконалення структури інструментів валютного регулювання як ключового чинника його розвитку” (довідка НУ ДПСУ № 2614/01-12 від20.09.2011);

Інституту економіки НАН України (з 01.01.2004 р. – Об’єднаного інституту економіки НАН України (ОІ НАНУ):

– „Удосконалення фінансових і кредитних методів державного регулювання економічного і соціального розвитку”(номер державної реєстрації 0100U006259). Особистий внесок автора – підрозділ „Державне регулювання валютного ринку України”);

– „Валютне регулювання та інститути валютного ринку України” (номер державної реєстрації 0102U003937). Особистий внесок автора – підрозділи: „Державна політика на валютному ринку”, „Критерії ефективності валютної політики в Україні”, „Інститути валютного ринку”, „Валютне регулювання як фактор впливу на економічне зростання економіки України”, „Лібералізація системи валютного регулювання в Україні”;

– „Роль деривативів у розвитку фінансових ринків України” (номер державної реєстрації 0102U003936). Особистий внесок автора – підрозділи: „Строковий ринок як механізм підтримки макроекономічної рівноваги в умовах кон’юнктурних змін”, „Координація співпраці УМВБ, НБУ та ДКЦПФР у питаннях розвитку ринку деривативів в Україні” (довідка ОІЕ НАНУ № 122-9/592 від 19.12.2003 р.);

Державної установи „Інститут економіки та прогнозування НАН України” (ІЕПр НАНУ):

– „Фінансово-монетарні важелі регулювання економіки” (номер державної реєстрації 0105U006508). Особистий внесок автора – підрозділ „Валютно-курсова політика в Україні: недоліки та шляхи підвищення її ефективності”;

– „Фінансово-бюджетні механізми впливу на інфляційні процеси” (номер державної реєстрації 0106U010006). Особистий внесок автора – підрозділ „Валютна політика та її роль в підтримці оптимальних для України рівнів інфляції”;

– „Взаємозв’язок податкової, бюджетної та грошово-кредитної політики в системі забезпечення соціально-економічного розвитку” (номер державної реєстрації 0107U009119). Особистий внесок автора – підрозділ „Валютно-курсова політика як елемент стимулювання внутрішнього попиту та інструмент поліпшення платіжного балансу України і підвищення надходжень до бюджету”;

– „Структурно-функціональні деформації банківської системи України та її розвиток у посткризовий період” (номер державної реєстрації 0110U001575). Особистий внесок автора – обґрунтування впливу девальваційних шоків на стабільність національної банківської системи (Іетап); валютний чинник структурно-функціональних деформацій банківської системи України (ІІ етап), (довідка ІЕПр НАНУ № 135-15/579 від 08.06.2011р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методологічних засад механізму валютного регулювання та розробка перспективних напрямів його розвитку в Україні.

Для досягнення поставленої мети було передбачено вирішення наступних завдань:

– узагальнити і систематизувати існуючі теоретичні концепції щодо вихідних категорій і понять валютного регулювання, взаємозалежностей між ними та обґрунтувати на цій методологічній основі теоретично значущі положення, що розкривають економічний зміст, специфічність та функціональне призначення валютного регулювання;

– з’ясувати роль валютного курсу у забезпеченні внутрішньої і зовнішньої рівноваги економічної системи і на цій основі визначити його як домінанту валютного регулювання;

– дослідити теоретико-методологічні основи формування механізму валютного регулювання та обґрунтувати його структуру;

– визначити на основі адаптації положень теорії інституціоналізму роль валютної політики як інструмента реалізації функцій держави у сфері управління валютними відносинами;

– розробити основні критерії ефективності валютної політики;

– дати характеристику та поглибити класифікацію інструментів валютного регулювання;

– оцінити на основі аналізу тенденцій функціонування валютного ринку, формування і управління міжнародними резервами, руху потоків капіталу ефективність інструментів валютного регулювання НБУ;

– визначити характерні критерії поділу валют на міжнародні і внутрішні, закономірності їх курсоутворення і на цій основі обґрунтувати відмінності механізмів регулювання валют з різним ступенем інтернаціоналізації;

– розробити модель оцінки ступеня репресивності механізму валютного регулювання в Україні з використанням методів багатовимірного шкалування за блоками критеріїв, визначених експертним шляхом;

– на основі результатів оцінки ефективності і аде