Профілактика кандидо-асоційованого альвеоліту

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Незважаючи на постійне вдосконалення методики і інструментів, що використовуються, видалення зуба нерідко ускладнюється інфекційно-запальними процесами, при цьому частота їх виникнення знаходиться на рівні 24,9% (Яременко А.И., 2006). Найбільш відомим з таких ускладнень є альвеоліт, який виникає в 2,5% випадків при типовому видаленні зуба і в 34% - при складній або атипової екстракції (Скрипніков П.М., Білоконь Н.П., 2005). Заходи, які використовуються для профілактики, не завжди приводять до бажаного результату. Запальний процес в лунці нерідко затягується, викликаючи тривалі страждання пацієнта і втрату ним працездатності. При неефективному лікуванні альвеоліт веде до розвитку більш важких ускладнень, таких як гострий лімфаденіт, остеомієліт щелепи, абсцес і флегмона, що вимагають застосування комплексного лікування в умовах стаціонару (Рузин Г.П., 2008; Маланчук В.О., 2009; Тимофєєв О.О., 2010).

До основних причин виникнення важких форм альвеоліту відносять агресивність мікробної флори і зниження імунореактивності організму на тлі безсистемного та безконтрольного застосування антибактеріальних препаратів (Шурыгина О.В., Шумский О.В., 2006). В останні роки в літературі з'явились повідомлення про часту присутність у вогнищі запалення грибкової флори та її асоціацій з іншими мікроорганізмами. Так, у 23,3% хворих виявлено дріжджоподібні гриби роду Candida в пародонтальних карманах і в 40-67% випадків - в одонтогенних гранульомах (Ушакова Т.В, Царев В.Н. с соавт., 2004; Лукоянова Н.С., Авдоніна Л.І., 2004; Лукоянова Н.С., Кирсанова М.А. с соавт., 2009). При цьому, в процесі видалення зуба вміст пародонтального карману або гранульоми неминуче потрапляє до лунки, що представляє собою відкриту кісткову рану, а запальний процес, що розвівається, може ускладнюватися за рахунок активності грибкової мікрофлори. Відомі методи профілактики і лікування місцевих гнійно-запальних постекстракційних ускладнень не завжди ведуть до позитивних результатів (Иорданишвили А.К., 2001; Шурыгина О.В., Шумский О.В., 2006).

Характер загоєння лунки зуба накладає свій відбиток на терміни заміщення виникаючого дефекту кісткової тканини і на її якісні характеристики. У випадку розвитку запалення в лунці, атрофічні процеси посилюються. Від створених при цьому умов значною мірою буде залежати ефективність подальшого зубного протезування, в тому числі і з опорою на імплантати (Чумаченко О.В., Сегал Ю.В. зі співав., 2009).

Таким чином, дані, представлені в літературі, свідчать про невисоку ефективність методик профілактики альвеоліту, що застосовуються сьогодні. Значною мірою це обумовлено змінами у місцевому мікробному пейзажі. У зв'язку з цим дослідження, спрямоване на розроблення нових патогенетично обгрунтованих підходів до запобігання розвитку альвеоліту в умовах присутності у кістковій рані кандідо-асоційованої інфекції, представляється актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану НДР кафедри хірургічної стоматології Державної установи "Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського": «Комплексна профілактика ускладнень хірургічного лікування стоматологічних хворих» (№ ДР 0110U002973). Автор був виконавцем окремого фрагмента вищезгаданої теми.

Мета дослідження– підвищення ефективності лікування хірургічних стоматологічних хворих за рахунок зниження частоти розвитку альвеолітів, викликаних кандідо-асоційованою інфекцією, шляхом місцевого застосування комбінованої лікувально-профілактичної пов'язки, що складається з препарату "Трикален" і ліофілізованого ксенодермотрансплантата.

Для досягнення вказаної мети поставлені наступні завдання:

1. З'ясувати роль грибкової мікрофлори у розвитку альвеоліту за допомогою бактеріологічного метода;

2. Оцінити клінічний ефект, обумовлений місцевим впливом лікувально-профілактичної пов'язки, до складу якої входить Трикален і ліофілізований ксенодермотрансплантат, в попередженні розвитку виражених місцевих постекстракційних запальних реакцій та альвеоліту;

3. Вивчити динаміку стихання місцевих симптомів запалення в паравульнарной зоні з використанням методу локальної термометрії при різних методичних підходах до ведення постекстракційних ран;

4. Оцінити ефективність застосування лікувально-профілактичної пов'язки у хворих після операції видалення зуба за допомогою біохімічних і цитологічних методів дослідження;

5. Простежити віддалені результати лікування хворих в групах порівняння із застосуванням рентгенографічного та антропометричного методів.

Об'єкт дослідження- процес загоєння постекстракційної рани після виконання операції видалення зуба.

Предмет дослідження– вплив лікувально-профілактичної пов'язки, що включає Трикален і ксенодермотрансплантат, на місцеві запальні і відновлювальні реакції хворих після операції видалення зуба.

Методи дослідження:клінічні, лабораторні (біохімічний, мікро-біологічний, цитологічний), додаткові (термометричний, рентгенографічний, антропометричні, статистичний) – для визначення частоти виникнення ускладнень (постекстракційного альвеоліту), вираженості місцевих запальних і відновлювальних реакцій, що протікають у тканинах альвеолярного відростка щелеп після операції видалення зуба в умовах застосування традиційної та запропонованої методик ведення постекстракційних ран.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше на підставі результатів проведеного комплексного клініко-лабораторного дослідження темпів загоєння постекстракційних ран та причин виникнення місцевих ускладнень у хворих після виконання операції видалення зуба встановлено, що гриби роду Candida як у складі асоціацій, так і в монокультурі сприяють розвитку септичного запалення в післяопераційній рані, про що свідчить наявність грибів у постекстракційних лунках в 65,2% випадків.

Встановлено, що при виникненні ускладнення у вигляді альвеоліту після операції видалення зуба гриби роду Candida з високим рівнем обсіменіння у постекстракційних лунках зустрічаються в 63,6% випадків, що дає підстави розглядати їх як один з провідних етіологічних факторів розвитку альвеоліту.

Показано, що максимальний кількісний показник грибів роду Candida реєструється на 3-ю добу після видалення зуба.

Розроблено, патогенетично обґрунтовано і запропоновано комплекс заходів для профілактики інфекційно-запальних ускладнень, які викликаються кандидо-асоційованою інфекцією у лунці видаленого зуба, що полягає у вне-сенні до рани препарату антибактеріальної та антифунгіцидної дії (Трикален) з подальшим закриттям лунки захисною пов'язкою (ліофілізований ксено-дермотрансплантат) (Патент на корисну модель № 44638 від 12.10.2009 р.).

Встановлено, що застосування комбінованої лікувально-профілактичної пов'язки, що складається з препарату Трикален та ліофілізованого ксенодермотрансплантату, сприяє збереженню об'ємів кров'яного згустку, попереджає розвиток виражених місцевих післяопераційних запальних реакцій, скорочує терміни їх реєстрації до 7 діб, оптимізує умови для раннього запуску відновлювальних процесів, достовірно скорочує частоту розвитку альвеоліту та обсіменіння рани грибково-бактеріальними асоціаціями.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі даних, отриманих в ході виконання дисертаційного дослідження, встановлено, що заходи, спрямовані на профілактику розвитку постекстракційного ускладнення у вигляді альвеоліту (при хірургічному лікуванні загострення хронічного періодонтиту), необхідно проводити вже в ході хірургічної операції. В алгоритм обов'язкових дій лікаря-стоматолога-хірурга слід включити закриття постекстракційної рани комбінованою лікувально-профілактичною пов'язкою, яка має антибактеріальну та антифунгіцидну дію.

У здійсненні контролю за перебігом запального, відновлювального і атрофічного процесів після видалення зуба високий рівень об'єктивності досягається при використанні діагностичного комплексу, який включає клінічний, рентгенографічний, термометричний методи, біохімічне дослідження протеолітичної активності ротової рідини, антропометричне вимірювання альвеолярних відростків в динаміці клінічних спостережень, а також цитологічне дослідження мазків-зіскрібів з обчисленням індексу диференціювання клітин.

Розрахунок індексів Р. Дажо і Р. Уіттекера дає достовірну та розширену інформацію щодо ролі бактеріальних або бактеріально-грибкових асоціацій у розвитку місцевого інфекційно-запального процесу, що дозволяє здійснювати контроль за ефективністю застосованого методу профілактики та лікування альвеоліту.

Результати дослідження впроваджені в практику щелепно-лицьового відділення клініки ДУ "Кримський державний медичний університет імені. С.І. Георгієвського", відділення стоматології КРУ клінічної лікарні імені. Н.А. Семашко, міської стоматологічної поліклінік