Система науково-технічної інформації, її склад

Вступ.

1. Поняття та сутність науково-технічної інформації.

2. Структура та склад науково-технічної інформації.

3. Державна політика в сфера науково-технічної інформації.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Досягнення високого духовно-інтелектуального потенціалу з використанням наявних об'єктів інтелектуальної власності, науково-інтелектуальних можливостей, з інноваційною спрямованістю і новаторською мотивацією суспільства, і перш за все, його національної еліти — основа-основ утвердження України як високорозвиненої, конкурентоспроможної держави. Безумовно, що така мета — це поєднання науки й освіти підростаючої молоді, що є основним завданням сьогоднішнього часу.

Таким механізмом, що забезпечує тяглість розвитку культурних традицій, системи освіти, науки, інформаційно-мовного простору та інших чинників формування духовно-інтелектуального потенціалу як в національному, так і в інтегральному контекстах, є підвищення духовної інформаційної мобільності кожної нації в напрямку активізації інтелектуальної власності, інноваційної діяльності з одночасним розвитком національних культурних традицій на основі освіти підростаючого покоління, яке готує себе до нових форм господарювання у ринковій економіці [9].

Науково-технічна інформація відповідно до чинного законодавства є об'єктом права власності.

Підставою виникнення права власності на науково-технічну інформацію є створення науково-технічної інформації своїми силами і за свій рахунок; виконання договору про створення науково-технічної інформації; виконання будь-якого договору, що містить умови переходу права власності на інформацію до іншої особи.

Право власності на науково-технічну інформацію, створену кількома громадянами або юридичними особами, визначається договором, укладеним між творцями цієї інформації.

1. Поняття та сутність науково-технічної інформації

Зростання ролі науки в суспільному житті і, зокрема, в процесі виробництва має певну суспільно-економічну основу. Наука безпосередньо впливає на скорочення часу від появи ідеї до її практичної реалізації.

Час виникнення нового задуму та його реалізації у різні періоди визначається проміжком часу. Наприклад, ідея фотографії виникла у 1727 p., а її реалізація почалася у 1839 p., що складає проміжок 112 років. Радіо: ідея в 1867 p., реалізація — в 1902 р. (проміжок 35 років). Телевізор: ідея — в 1922 p., реалізація — в 1936 р. (проміжок 14 років). Атомна бомба: ідея - 1938 p., реалізація — 1944 р. (проміжок 6 років).

Виникнення ідеї, донесення її до суспільства залежить (рис. 1) від інформаційної діяльності.

Відомості про наукові досягнення, розвиток техніки, створення винаходів, промислових зразків та інших об'єктів творчості, нагромаджені в процесі пізнання і виробничої діяльності, які передаються, використовуються у виробництві, дістали назву науково-технічної інформації.

Під інформацією розуміємо відомості, що передаються усно, письмово або іншим шляхом, у тому числі за допомогою технічних засобів.

З метою вивчення наукової інформації як науки у вищих навчальних закладах, зокрема, в педагогічних інститутах на факультетах підготовки вчителів менеджменту і маркетингу, автором розроблена навчальна програма: «ОСНОВИ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ» для учнів середніх і вищих навчальних закладів України, рекомендована на засіданні лабораторії трудового виховання і профорієнтації Інституту педагогіки АПН України [1]. Відповідно до навчальної програми автором розроблено і видано друком для навчального процесу підручник «Основи наукової інформації» для студентів вищих навчальних закладів та учнівської молоді (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України), які вивчають предмети підприємницької діяльності, економічні та загальнонаукові дисципліни [2].

Наукова інформація відбиває об'єктивні закономірності природи суспільства і мислення, з'ясовує де конкуренція стає передовою рушійною силою творчого прогресу в розвитку техніки і технології.

Інформація як наука тісно пов'язана з іншими науками: кібернетикою, статистикою, бібліотекознавством, економікою, технікою, патентознавством і журналістикою.

На базі інформації сьогодні широкого розвитку набуває інформатика, зорієнтована на полегшення пошуку необхідної інформації із банку даних, зберігання і обміну, що значно полегшує отримання необхідних джерел інформації (рис. 2)[6, c. 62-63].

Наука про інформацію — це комплексна галузь, що охоплює не тільки методи, пропозиції і використання інформації, але й такі засоби її зберігання і обробки, як електронно-обчислювальні машини та системи на їх основі.

Науково-технічна інформація (НТІ) є продуктом діяльності людини у сфері науки, техніки і виробництва.

Наука — сфера діяльності, завданням якої є теоретична систематизація і узагальнення об'єктивних знань про діяльність. Це поняття включає не тільки діяльність, спрямовану на одержання нового знання, але і її результат та суму знань, які утворюють науково-прогресивну картину світу.

Як правило, техніку класифікують за галузевою структурою (техніка зв'язку, машинобудування, медична, шляхова, транспортна, будівельна і т.п.). Техніка повинна відповідати вимогам економіки, технічної естетики, екології.

Процес розв'язання будь-якої науково-технічної проблеми поставленого завдання, включає в себе цикл «наука-техніка-виробництво-збут». Ефективний розвиток складових цього циклу можливий лише за умови швидкого впровадження наукових досягнень інтелектуальної власності у техніку і технологію, а потім у виробництво винаходів, промислових зразків і ноу-хау. Цю комунікаційну функцію виконує науково-технічна інформація. Інформація поділяється на наукову, науково-технічну, технічну, економічну, науково-економічну, природничу, медичну, статистичну та інші.

Національна система науково-технічної інформації складається з: спеціалізованих державних підприємств, установ, організацій, державних органів науково-технічної інформації, наукових і науково-технічних бібліотек, об'єднаних загальносистемними зв'язками та обов'язками; підприємств будь-яких організаційно-правових форм, заснованих на приватній чи колективній власності, предметом діяльності яких є інформаційне забезпечення народного господарства і громадян України. Діяльність складових частин національної системи науково-технічної інформації здійснюється на основі договірно-обумовленого поділу праці в її збиранні, накопичуванні, переробці, зберіганні, поширенні та використанні[4, c. 3-5].

Основними завданнями національної системи науково-технічної інформації є:

· формування на основі вітчизняних і зарубіжних джерел довідково-інформаційних фондів, включаючи бази і банки даних, та інформаційне забезпечення юридичних та фізичних осіб;

· одержання, обробка, зберігання, поширення і використання інформації, одержаної в процесі науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності юридичних та фізичних осіб;

· організація надходження до України, обробка, зберігання і поширення зарубіжної науково-технічної інформації на основі вивчення світового інформаційного ринку;

· підготовка аналітичних матеріалів, необхідних для прийняття державними органами, органами місцевого і регіонального самоврядування рішень з питань науково-технічного, економічного і соціального розвитку країни;

· аналітично-синтетична обробка першоджерел, реферування опублікованих і не опублікованих на території України джерел науково-технічної та економічної інформації, створення на цій основі і поширення інформаційної продукції та послуг;

· розроблення і впровадження сучасних технологій в науково-інформаційну діяльність;

· організація пропаганди і сприяння широкому використанню досягнень науки і техніки, передового виробничого досвіду;

· створення загальнодоступної мережі бібліотек, інформаційних центрів громадського користування, як бази для освіти, виробництва та наукових досліджень, системи реалізації прав громадян на культурний та фаховий розвиток.

Інформаційна продукція та послуги органів науково-технічної інформації, а також підприємств, організацій, установ, окремих громадян, які здійснюють науково-інформаційну діяльність, можуть бути об'єктами товарних відносин, що регулюються чинним законодавством. Ціни на інформаційну продукцію та послуги встановлюються договорами[2, c. 52-54].

2. Структура та склад науково-технічної інформації

Наукова інформація — це результат науково-дослідницької діяльності. Вона здобувається у процесі пізнання навколишнього світу і відображає його закономірності.

Технічна інформація є результатом творчої переробки наукової інформації, продуктом діяльності технологів, конструкторів, що впроваджують досягнення науки у виробництво. До неї належить також передовий виробничий досвід, втіленням якого є праця винахідників і раціоналізаторів. Технічна інформація узагальнює різні правила, методи та норми для