Значення та загальна характеристика патентної документації

Вступ.

1. Патентна документація і нормативна база патентно-інформаційної діяльності.

2. Державна система патентної інформації.

3. Система класифікацій.

4. Патентний пошук та його види.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Патентний документ містить інформацію про результати науково-технічної діяльності, заявлених чи признаних в якості об’єктів промислового майна, і про права власників на винахід.

Патентна документація – це сукупність первинних і вторинних документів, складених у відповідності з патентним законодавством і встановлюючих офіціальне визнання наявності винаходів, промислових зразків і корисних моделей. Патентний документ підпорядковується юридичній охороні держави, підтверджується висновками державної експертизи і не може містити неперевірених даних.

Патентна документація представлена описами винаходів, документацією про промислові зразки, корисних моделей і товарних знаків.

Патентна документація являється об’єктом вивчення патентознавства.

Патент (лат. рatens – посвідчення, грамота) – документ, що встановлює офіційне визнання чогось винаходом і право винахідника на нього. Крім цього, це документ на право займатися торгівлею чи промислом.

Патент дає право винахіднику чи його спадкоємцю на розпорядження винаходом. Це означає, що власник патенту сам вирішує питання про те, як поводитися з винаходом: продати його чи видати ліцензію на його використання, або ж не робити ні того, ні іншого.

Патент видається державним патентним відомством, і його діяльність розповсюджується по території тієї держави, де виданий патент. Строк дії патенту встановлюється національним патентним законодавством (приблизно 15-20 років).


1. Патентна документація і нормативна база патентно-інформаційної діяльності

Патентна документація — це сукупність опублікованих і неопублікованих документів (і витягів із них), що містять відомості про результати науково-технічних і проектно-конструкторських розробок, заявлених або визнаних винаходами, корисними моделями, промисловими зразками та іншими об'єктами промислової власності, а також відомості про охорону прав ви нахідників, патентовласників, володарів охоронних документів на винаходи, корисні моделі, промислові зразки і товарні знаки (тобто офіційні публікації патентних відомств).

Патентно-інформаційна база (ПІБ) — це сукупність певним чином підібраних та впорядкованих джерел інформації, насамперед патентної, призначеної для проведення експертизи заявок на винаходи по суті. Для застосування Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі", згідно з Постановою Верховної Ради України від 23.12.93 р. № 3769-ХІІ, Держпатентом України створено та з 1 липня 1997 р. в НДЦПЕ введено в експлуатацію ПІБ та довідково-пошуковий апарат (ДНА) до неї. ПІБ Укрпатенту містить: зарубіжну та національну патентну документацію, патентно-асоційовану і довідково-технічну літературу.

Види патентної документації: описи винаходів, описи корисних моделей, патентні бюлетені, реферати описів винаходів, патентно-правова література. З урахуванням застосовуваної технології пошуку зарубіжна патентна документація в ПІБ комплектується на глибину, на яку наявні публікації зарубіжних патентних документів на оптичних дисках CD-ROM: PCT (з 1978 p.), ЄПВ (заявки — з 1978 p.; патенти — з 1980 p.), Російської Федерації (з 1994 р.), США (з 1975 p.), що складає понад 7000 оптичних дисків. Патентна документація Євразійської патентної організації (ЄАПО) (з 1996 р.) та України (з 1993 р.) комплектується на паперовому носієві. ДПА до ПІБ включає: Міжнародні класифікації об'єктів промислової власності, систематичні та нумераційні покажчики патентів і заявок, іменні покажчики заявників та власників патентів, бюлетені змін у правовому статусі патентних документів, порадники користувачів патентно-інформаційних продуктів на оптичних дисках,

Таким чином до основної документації патентних відомств різних країн відносяться:

• Офіційні патентні бюлетені;

• Описи до заявок на винаходи (які пройшли або не пройшли експертизу);

• Описи винаходів до авторських свідоцтв і патентів;

• Описи корисних моделей;

• Описи до свідоцтв про корисність (Франція);

• Описи промислових зразків;

• Офіційні публікації про зміни в стані правової охорони;

• Офіційні патентні покажчики.

До патентної документації можуть бути умовно віднесені і

так звані захисні публікації, що містяться в офіційних бюлетенях (наприклад, у США), а також відомості про товарні знаки. Існує декілька варіантів офіційних публікацій у бюлетенях у залежності від стадії діловодства:

• На трьох стадіях (І — під час подачі заявки, II — під час акцептації заявки для загального ознайомлення, III — під час видачі патенту);

• Тільки на двох стадіях (І і III) — так в Україні;

• Тільки на одній стадії (або І, або II, або III).

У багатьох країнах офіційні публікації — на III стадії, тобто при видачі патенту.

Існують публікації і про нерозглянуті заявки, що перспективно (Австралія, Великобританія, Франція, ФРГ, Японія, Європейське патентне відомство — ЄПВ, ВОІВ).

Щорічно більш ніж у 100 країнах світу публікується біля 1 млн патентних документів, стосовно 280-300 тис. винаходів. Це число щорічно зростає на 2-3 %.

Вже опубліковано більше 30 млн патентних документів, більше 11 млн свідоцтв на товарні знаки, більше 5 млн патентів на промислові зразки.

Біля 4 млн виданих охоронних документів — діючі.

З жовтня 1977 р. Європейське патентне відомство (ЄПВ) видає описи винаходів на європатент.

У відповідності з Договором про патентну кооперацію (РСТ) бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) публікує описи винаходів до міжнародних заявок на п'яти мовах: російській, англійській, французькій, німецькій, японській.

З травня 1978 р. Міжнародне бюро видає два рази в місяць бюлетень на англійській і французькій мовах.

Основним видом патентної документації є опис винаходу і патентні бюлетені.

Міжнародне бюро ВОІВ розробило стандарти для патентної інформації і документації, які можна згрупувати відповідно до таких категорій:

b — що відносяться до патентних документів у цілому (ST.6, ST.9, ST.10, ST.13, ST.14, ST.15, ST.16, ST.21, ST.22);

с — спеціальні, що застосовуються до вторинних публікацій — бюлетні, покажчики, реферати (ST.11, ST.12, ST.17, ST.18, ST.19, ST.20);

d — спеціальні, що відносяться до мікроформ (ST.7);

є — спеціальні, що відносяться до машиночитабельних носіїв інформації (ST.8, ST.30, ST.31, ST.32, ST.33, ST.34,

ST.35, ST.40);

f — спеціальні, що відносяться до товарних знаків (ST.62, ST.63, ST.64);

g — спеціальні, що відносяться до промислових зразків

(ST.80, ST.81). У патентній документації різних країн використовується понад 250 різних бібліографічних даних (елементів), однак згідно зі стандартом ВОІВ ST.9 визначений мінімум (приблизно 60 індивідуальних бібліографічних даних, які ідентифікуються завдяки цифровим кодам ІНІД — INID). Обов'язковий мінімум бібліографічних елементів, що виносяться на титульний лист (з числовим двозначним кодом) такий:

(10) — ідентифікація патенту, свідоцтва додаткової охорони або патентного документа;

(11) — номер патентного документа;

(12) — словесне позначення виду документа;

(13) — код виду документа (згідно зі стандартом ST. 16); (19) — код країни (згідно зі стандартом ST. З з двох латинських літер, наприклад, UA — Україна);

(21) — реєстраційний номер заявки;

(22) — дата подачі заявки;

(23) — інші дати;

(24) — дата початку дії прав промислової власності;

(30) — дані, які відносяться до пріоритету згідно з Паризькою конвенцією;

(31) — номер (и), виданий пріоритетній заявці (ам) відповідно до Паризької конвенції з охорони промислової власності;

(32) — дата(и) подачі пріоритетної(их) заявки(ок);

(40) — дата(и) подання документа для загального ознайомлення;

(41) — дата публікації заявки, яка не пройшла експертизу;

(46) — дата публікації формули винаходу патентного документа;

(47) — дата подання для загального ознайомлення копії патентного документа, за яким прийняте позитивне рішення;

(50) — технічна інформація;

(33) — код країни пріоритетної заявки (згідно зі стандартом ST.3);

(51) — міжнародна патентна класифікація (МПК);

(52) — внутрішня або національна класифікація;

(53) — універсальна десяткова класифікація (УДК);

(54) — назва винаходу; (57) — реферат або формула винаходу;

(60) — посилання на інші юридичні патентні документи;

(61) — основний патент;

(62) — дані по раніше поданій заявці;

(63) — дані по раніше поданій заявці, щодо якої даний документ є продовженням;

(64) — номер перевиданої більш ранньої публікації;

(70) — ідентифікація осіб, які мають відношення до патенту або до свідоцтва додаткової охорони;

(71) — ім'я (імена) заявника(ів);

(72) — ім'я (імена) винахідника(ів) охоронного документа;

(73) — ім'я (імена) власника(ів);

(74) — ім'я (імена) патентного(их) повіреного(их);

Можуть бути й інші додаткові бібліографічні елемен