Централізована каталогізація документів в Україні

Вступ.

Розділ 1. Централізована кооперативна каталогізація.

Розділ 2. Сучасні проблеми каталогізації: традиції і вплив інформаційних технологій.

Розділ 3. Перспективи розвитку централізованої каталогізації в світі.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Розвиток каталогізації, переведення її технології на сучасну інформаційну основу є життєво важливим фактором для національного бібліотекознавства, оскільки як суб'єкт документальних комунікацій вона значно впливає на виконання однієї з провідних функцій бібліотеки - інформаційної. Сьогодні важко знайти видання, в якому б комплексно висвітлювалися проблеми каталогізації.

У наш час інформація стає одним з основних економічних ресурсів і її збереження, розвиток та раціональне використання має величезне значення для будь-якої держави. Особливістю сучасного етапу розвитку суспільства є те, що інформація існує як в традиційній друкованій, так і в електронній формі. Забезпечення публічного, зокрема віддаленого, доступу користувачів до електронних інформаційних ресурсів стало одним з першочергових завдань інформаційного обслуговування науки, освіти і культури, у зв'язку з чим істотно змінюється роль і функції такого соціального інституту, як бібліотека — основного сховища і розповсюджувача інформації.

Під час створення централізованих каталогів актуальне значення буде мати підбір програмних систем, що відповідатимуть міжнародним стандартам, основним функціям бібліотеки та вимогам користувачів.

При цьому проблеми інтероперабельності та масштабованості є одними з ключових. У зв’язку з цим особливу увагу слід звертати на вибір стандартів, що будуть закладені в основу технічних і технологічних рішень.

На мою думку, вбачається доцільним використати для створення програмних засобів двокомпонентну схему, що матиме дві групи пакетів прикладних програм, орієнтованих відповідно на автоматизацію внутрішніх технологічних процесів у книгозбірні та підтримку Інтернет-технологій, за типом Greenstone.


Розділ 1. Централізована кооперативна каталогізація

Перший етап інформатизації, який пройшли провідні книгозбірні України, характеризується створенням «автономних» автоматизованих систем. Упродовж кількох років вони наповнюють бібліографічні та реферативні бази даних, ресурси яких надаються читачам. При цьому інформаційні процеси комплектування й обробки документів проводяться, як правило, з використанням принципу «інформаційного конвеєра». Він передбачає введення ідентифікаційних даних книга чи журналу на вході «конвеєра» (у відділах комплектування при замовленні та реєстрації документів) та наступне доповнення наявної бібліографічної інформації відсутніми елементами при каталогізації. Отримано перші результати також в організації обміну інформацією між бібліотеками в телекомунікаційному режимі. У значній частині книгозбірень України працює електронна пошта, а п'ять з них (НБУВ, Національна парламентська (НПБ), Донецька обласна, Міська ім. Лесі Українки (Київ) і Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія») мають Web-сервери.

Наступний етап інформатизації українських бібліотек - створення і впровадження в них онлайнових сітьових технологій, які мають інтегрувати автоматизовані системи окремих книгозбірень у комп'ютерну бібліотечну мережу України та включити її до світового інформаційного простору. Для цього, насамперед, необхідно розв'язати проблему кооперативної каталогізації нових надходжень до сукупного фонду наших вітчизняних книгозбірень.

Світова практика має значний досвід кооперативної каталогізації. Прикладом може бути OCLC (On-line Computer Library Center - онлайновий комп'ютерний бібліотечний центр, США), який надає 20 тис. бібліотек з 61 країни можливість користуватися ресурсами 50 бібліографічних, фактографічних і повнотекстових БД1. Інформаційним ядром OCLC є зведений ЕК 6.700 бібліотек - членів OCLC, в якому накопичено понад 30 млн. записів, що розкривають їх сукупний фонд (525 млн. од. зб.). Формування інформаційних ресурсів названого каталогу здійснюється підсистемою PRISM, яка забезпечує кооперативну обробку нових надходжень до фондів бібліотек - членів OCLC. Базова бібліотека OCLC, отримавши новий документ, звертається по каналах теледоступу до зведеного ЕК. Якщо обробку цього документа вже було проведено іншою книгозбірнею, вона доповнює існуючий бібліографічний запис своїми даними (сиглою бібліотеки, шифром зберігання видання у фондах тощо) і використовує його для власних потреб. Якщо ж бібліографічний запис відсутній, бібліотека проводить каталогізацію документа за єдиними для OCLC методичними правилами [7, c. 32].

Аналогічним шляхом кооперативної каталогізації йдуть і бібліотеки Росії. Федеральний проект спрямований па розробку і впровадження сітьової інформаційної технології каталогізації першоджерел (включаючи ретроспективні фонди бібліотек) спільними зусиллями провідних книгозбірень на основі єдиного формату, узгоджених методичних рішень з опису документів і загальних словникових засобів. Російський центр кооперативної каталогізації (Російський OCLC) буде створено як окрему незалежну організацію (засновники - найбільші бібліотеки та ряд відомств Росії). На першому ж етапі реалізації проекту базовою організацією обрана ДПНТБ цієї країни, що має 10-річний досвід експлуатації автоматизованої кооперативної бібліотечної системи - Російського зведеного каталогу науково-технічної літератури2.

Безперечно, що українські бібліотекарі мають перейняти все позитивне зі світового досвіду кооперативної каталогізації. Однак їм потрібно зважати й на реальний етап бібліотечної справи в нашій державі, що характеризується, зокрема, відсутністю фінансового забезпечення робіт у галузі інформатизації книгозбірень з боку держави й проблематичністю одержання такої підтримки в умовах економічних негараздів сьогодення. Названий чинник унеможливлює «сліпе» копіювання американської чи російської моделей кооперативної каталогізації і зумовлює необхідність створення української моделі, реалізація котрої не потребувала б на першому етапі додаткового фінансування. Ця модель має спиратися на результати, досягнуті колективами фахівців провідних книгозбірень, які реалізують інформаційні процеси комплектування і каталогізації в автоматизованому режимі, а також створені в цих книгозбірнях бібліографічні БД та ЕК ємністю в кілька десятків і сотень тисяч записів. Водночас при розробці української моделі кооперативної каталогізації потрібно врахувати й те, що відповідність існуючих у нас автоматизованих систем бібліотек ISO-стандартам та рекомендаціям IFLA декларується, але не забезпечується, в зв'язку з чим ці системи de-fakto несумісні. При цьому здебільшого доцільним вбачається не їх подальший розвиток, а перехід до систем нового покоління з конвертацією накопичених інформаційних ресурсів у формати, що відповідають міжнародним стандартам [8, c. 50-51].

В основу ж української моделі ми пропонуємо покласти принцип децентралізованої кооперативної каталогізації. Його концептуальними ознаками є:

- створення в складі автоматизованих систем бібліотек технологічних БД, куди заноситимуться бібліографічні записи про нові надходження до фондів інших книгозбірень;

- підтримка сітьового обміну між бібліотеками бібліографічною інформацією в уніфікованому текстовому вигляді;

- можливість роботи кожної книгозбірні при опрацюванні нових надходжень як у режимі доповнення відповідного запису вищезгаданої технологічної БД своєю інформацією (зі включеним механізмом кооперативної каталогізації), так і в режимі клавіатурного вводу всіх елементів бібліографічного опису документа (з виключеним механізмом кооперативної каталогізації).

Запропонований технологічний процес має властивість усталеності в аспекті забезпечення стабільності отримання вихідних параметрів (бібліографічних записів) при коливаннях вхідних (надходження бібліографічної інформації з інших книгозбірень). Опрацювання вхідного документного потоку проходитиме і при повністю автономній роботі кожної бібліотеки. Кооперативна ж каталогізація сприяє зменшенню сукупних трудовитрат і досягненню українськими книгозбірнями якісно нового рівня співпраці, що має привести в перспективі до створення української комп'ютерної бібліотечної мережі.

Впровадження технології централізованої кооперативної каталогізації базується на існуючій схемі опрацювання нових надходжень до фондів книгозбірень і не потребує створення додаткових функціональних чи організаційно-координуючих структур та перебудови автоматизованих систем українських бібліотек. Єдине нововведення - технологічна БД, у яку заноситимуться бібліографічні записи, створені іншими книгозбірнями. Тому особливості формування її інформаційних ресурсів слід розглянути детальніше.

Ця база є складовою частиною автоматизованого банку даних конкретної бібліотеки й тому розробляється на основі прийнятих у ньому проектних ріш