Українська мова

1. Словотвір. Основа слова.

2. Загальна характеристика дієслова.

3. Розділові знаки в простому реченні.

Список використаної літератури.


1. Словотвір. Основа слова

Словотвір - розділ мовознавчої науки, що вивчає структуру слів i способи їх творення.

Усі слова нашої мови можна поділити на слова з непохідними основами (від яких утворюються інші слова) та слова з похідними основами. Під основою прийнято розуміти частину слова без закінчення (колір...). Непохідні основи мають у своєму складі лише корінь, похідні - ще й хоча б один словотворчий афікс (префікс, суфікс, постфікс). До слів з непохідними основами належать, наприклад, ліс, сад, море, поле, літо, синій, чорний, п'ю; до слів з похідними основами - перелісок, садівник, заморський, польовий, літній, посиніти, зчорнітися, допити.

Префікси, корені суфікси, закінчення, (флексії) та постфікси називаються значущими частинами слова, або морфемами.

Префікс (від лат.prae - попереду та fixus - прикріплений) - значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для творення нових слів чи нових форм (колір... ). Наприклад: казати - сказати, наказати, переказати, підказати доказати, вказати; сумнівний - безсумнівний; миліший - наймиліший. Корінь - це спільна частина споріднених слів (колір ...). Наприклад, для споріднених слів сад, садок, садівник, садовий коренем є спільна частина сад-; для ходити, заходити, перехід, вхід, вихід - частина ход- (хід- у закритому складі).

Суфікс (від лат suffixus - прикріплений) - значуща частина слова, яка стоїть після кореня і служить для творення нових слів чи нових форм (колір ...). Наприклад: малий - маленький, малесенький, малюсінький; трава - травинка, травиця, травиченька ; погойдати - погойдувати. Закінчення - це змінна морфема, яка стоїть після суфікса чи після кореня (у непохідних основах) і служить для зв'язку слів між собою (колір ---); нульове закінчення позначається 0: наприклад: кохання, швидкий, мужність0, малює.

Постфікс (від лат: postfixus - прикріплений після) - значуща частина, що стоїть після закінчення і служить для творення нових слів чи нових форм (графічне позначення таке ж, як і суфікса). Наприклад: бити - битися, скажи - скажи-но. Процес творення нових слів у мові має назву словотворення. Нові слова утворюються на базі вже існуючих. Слово, яке служить базою для утворення іншого, називається твірним. Наприклад, для іменника правдивість твірним словом є прикметник правдивий, а для правдивий - іменник правда; для прикметника ялинковий твірним словом є іменник ялинка, а для ялинка - іменник ялина. Твірною основою (колір ...) є та частина твірного слова, яка входить до складу нового (похідного) слова (при цьому флексія до уваги не береться). Наприклад: правдивість --- правдивий --- правда ялинковий --- ялинка --- ялина преніжний --- ніжний Твірною основою може бути і ціле твірне слово. Так, у наведених прикладах твірні слова і твірні основи збігаються: передивитися --- дивитися, накреслити --- креслити, підрозділ --- розділ, хористка --- хорист --- хор, надзвичайно --- звичайно. Ряд спільнокореневих слів, розташованих відповідно до послідовності їх творення, називається словотворчим гніздом. Наприклад: плід --- плідний --- плідник --- плідниковий; газета --- газетяр --- газетярство; чорний --- чорніти --- почорніти --- почорніння.

2. Загальна характеристика дієслова

Дієслово - самостійна частина мови, що позначає дію або стан предмета як процес і відповідає на питання що робити? що зробити?

В українській мові дієслово має 5 типових форм. Ці форми можна розпізнати за характерними закінченнями:

1. неозначена форма (інфінітив): писа-ти, говори-ти, літа-ти, гримі-ти, мерзну-ти, дивува-ти;

2. Особова форми: (він) пиш-е, писа-в-Ø, напиш-е, буде + писа-ти, писати-ме, писа-в-Ø + би, хай + пиш-е;

3. дієприкметник: пожовті-л-ий, посиві-л-ий; писа-н-ий, підписа-н-ий; залюбл-ен-ий, бач-ен-ий; вими-т-ий, коло-т-ий; активні дієприкметники (пишучий) українській мові не притаманні, цю функцію виконують описові конструкції - що (або який) пише.

4. безособова на –но/–то: написа-но, зробле-но,прожи-то, випи-то;

5. дієприслівник: пиш-учи, любл-ячи, підписа-вши, полюби-вши.

Дієслівні форми – це однокореневі слова з різними граматичними ознаками. Взявши інфінітив за вихідну форму, можна за певними правилами утворити всі інші типиформ. Дієслівні форми мають відмінні та спільні ознаки.

Відмінні ознаки визначаються:

  • за типом питання;
  • за характером змінюваності;
  • за роллю в реченні.

3. Розділові знаки в простому реченні

У простому реченні кома ставиться:

1. Між однорідними членами речення, не з’єднаними сполучниками:

Під вікнами насадила Ганна бузку, любистку, півників та півонії (Нечуй-Левицький).

2. Між однорідними членами речення, з’єднаними двома або більше однаковими сполучниками: і…і (й...й), ні...ні (aнi...ані), то...то (не то...не то), чи...чи (чи то...чи то), або…або:

А тим часом місяць пливе оглядать

І небо, і зорі, і землю, і море (Шевченко).

3. Між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками а, але, однак, проте, а проте, зате, та (= але), так, хоч (хоча):

В життя розкритій книзі

Сторінок безліч є,

В які вписати мусиш

І ти життя своє.

Вписати не чорнилом,

А полум’ям душі (Братунь).

4. Перед сполучниками і, а також, ще й, а то й, та й, та ще, які приєднують до попередніх членів речення ще один елемент:

Давид роздягся, шинель на ключці повісив, і будьонівку (Головко).

5. Перед другим з парних сполучників не тільки... а й (не тільки... але й, не тільки... а ще й, не тільки... але також і), як... так і, не так... як, хоч... але (та), не стільки... скільки, що вживаються при однорідних членах речення:

Як би це добре було, коли б я не тільки спочив, а й вивіз собі матеріал для роботи (Коцюбинський).

6. Перед словами а саме, як-от, як та ін., що стоять у реченні з однорідними членами після узагальнюючих слів:

Ми певні, що... Ваше чуле серце не обмине... нашого благання й жаги — бачити рядом із такими талановитими виставниками «Наталки Полтавки», як Кропивницький, Саксаганський, Садовський, Затиркевич, і Вас, наша зоре! (Панас Мирний).

7. При повторенні слова для означення великої кількості предметів, тривалості дії, для підкреслення згоди або заперечення тощо:

Все, все згадала в ту хвилину! (Довженко).

8. Для виділення звертань і зв’язаних з ними слів:

Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Тільки камінь має! (Воробкевич).

9. Після вигуків, якщо вони вимовляються з окличною інтонацією меншої сили, ніж наступні слова в реченні:

Гей, на коні, всі у путь! (П. Тичина).

10. Після стверджувальних слів так, еге, гаразд, (а)якже, авжеж та ін., заперечення ні, запитання що, а також підсилювального що ж, коли безпосередньо за цими словами йде речення, яке розкриває їх конкретний зміст:

Так, це була вона, його земля,

Про неї він співав і нею марив (Павличко).

11. Для виділення порівняльних зворотів, що вводяться словами як, мов, наче, немов, ніби, як і, ніж і т. ін.:

Із степу, як із вогкої печери, тягло свіжою прохолодою (Гончар).

12. Для виділення відокремлених обставин, виражених одиничними дієприслівниками, коли вони означають час, причину, умову дії:

Повечерявши, полягали спати (Панас Мирний).

Список використаної літератури

1. Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; За ред. О.Д. Пономарева. – 2-ге вид., перероб. – К., Либідь, 2001. – С. 244–259; 273–301.

2. Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні Ін-т української мови. 4-те вид., випр. і доп. – К.: Наук. думка, 1993. – С. 126–151.

Схожі роботи
Види і форми професійного навчання
Основні напрями підвищення кваліфікації.Професійне навчання та підвищення кваліфікації.Типи, види, форми та мета професійного навчання робітників...
Обдаровані діти в масовій школі
Робота з обдарованими дітьми в загальноосвітній школі.Форми і методи роботи з обдарованими дітьми...
Зміст освіти і контроль навчання
Аналіз змісту освіти зарубіжної школи педагогіки. Взаємозв’язок загальної, політехнічної та професійної освіти. Поняття про зміст освіти. Вдосконалення змісту освіти відповідно до вимог...
Риторика
Алхімія (магія) слова.Мистецтво говорити. Навести приклади.Іоаникій Галятовський-видатний оратор і богослов...