Психічні розлади при резистентній скроневій епілепсії та їх динаміка на різних етапах відновного лікування

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Високі показники захворюваності на епілепсію, переважно за рахунок її симптоматичних форм, етіологічна і клінічна гетерогенність епілепсії, значна питома вага психічних розладів, істотна частка резистентних форм,інвалідизація і соціальна дезадаптація хворих, тривала і дорога терапія визначають медичну і соціальну значущість проблеми, а її рішення набуває особливої актуальності (Голубков О.З., 2002; Дзяк Л.А., 2001; Дубенко А.Е., 2202, 2006, 2008; Карлов В.А., 1990-2009; Литовченко Л.А., 2002; Мельник В.И., 1995, 1998; Михайлов Б.В., 2003; Мищенко Т.С., 2008; Мухин К.Ю., 2000, 2005).

Проблема патогенезу психічних порушень при епілепсії достатньо складна, оскільки ці розлади є складовими єдиного патологічного процесу (Болдырев А.И., 2000, 2001; Абрамов В.А., 2008; Громов С.А., Киссин М.Я., 2006; Максутова А.Л., 2001; Мар’єнко Л.Б., 2006; Полянский Д.А., Калинин В.В., 2009; Юр’єва Л.М., Носов С.Г., 2007). Успіхи сучасної епілептології дозволяють віднести епілепсію до курабельних захворювань (Воронкова К.В., 2008; Гехт А.Б. і співавт., 1999 та ін.). Водночас саме скронева епілепсія (СЕ), яка є однією з поширених форм у дітей і дорослих, відрізняється несприятливим перебігом з резистентністю до терапії, різноманітними психічними розладами різного ступеня вираженості (Бачериков А.М., 2011; Громов С.А., 2004, 2005; Зенков Л.Р., 1999-2009; Скрябин В.В. з співавт., 2005).

Інтерес дослідників до вивчення психічних розладів при епілепсії останнім часом пов’язаний з оцінкою впливу протиепілептичних препаратів (ПЕП) на стан психічних функцій і поведінку хворих, плануванням і прогнозом результатів нейрохірургічних втручань, реабілітаційних заходівзначною мірою саме при резистентних формах епілепсії (Зав’язкіна Н.В., 2002; Захаров В.В., 2006; Лапоногов О. О. з співавт.,2008; Яхно Н.Н., 2006; Aldenkampf А. P., 2003; Besag F. M., 2004 та ін.). В зв’язку з цим актуальним є вивчення зв’язку психічних розладів з показниками пароксизмального процесу і наявністю фармакорезистентності. Раннє виявлення психічних розладів та оцінка їх динаміки у хворих з пароксизмальною активністю дозволяє прогнозувати не тільки темп розвитку, в тому числі і формування резистентності до ПЕП, але і значною мірою обирати тактику лікування, в тому числі і нейрохірургічну.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дослідження є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри психіатрії, загальної та медичної психологіїДніпропетровської державної медичної академії за темою «Роль соматопсихічних взаємодій у ґенезі психічної, соціально-психологічної дезадаптації осіб із соматичними порушеннями» (№ державної реєстрації 0104U000180).

Мета роботи:встановити закономірності формування психічних розладів у хворих на скроневу епілепсію, резистентну до протиепілептичних препаратів, та оцінити їх динаміку на різних етапах відновного лікування.

Задачі дослідження:

1.Визначити стан психічних функцій при резистентних формах епілепсії.

2.Дослідити динаміку психічних розладів при скроневій епілепсії на різних етапах відновного лікування.

3.Встановити клінічні характеристики, що беруть участь у формуванні фармакорезистентності.

4.Дослідити соціально-демографічні та нейрофізіологічно-анатомічні характеристики перебігу фармакорезистентної скроневої епілепсії.

5.Оцінити взаємозв’язок вираженості когнітивно-психологічних порушень та соціально-демографічних, клініко-лабораторних даних із результатами нейровізуалізаційного, електрофізіологічного обстеження.

6.Розробити науково-обґрунтовані рекомендації з ранньої діагностики і корекції психічних розладів у хворих на скроневу епілепсію.

Об’єкт дослідження:хворі на скроневу епілепсію, резистентну до протиепілептичних препаратів.

Предмет дослідження: клінічні та електро-анатомічні характеристики скроневої епілепсії, психічні розлади, когнітивні функції, якість життя, ефективність оперативного і консервативного лікування.

Методи дослідження: клініко-анамнестичний, психопатологічні, психодіагностичні, психометричні, нейрофізіологічні (ЕЕГ, ЕхоЕГ), нейровізуалізаційні (КТ, МРТ), статистичні.

Наукова новизна результатів дослідження. В результаті комплексного клінічного, патопсихологічного, нейрофізіологічного, нейровізуалізаційного і нейропсихологічного досліджень систематизовані дані про закономірності перебігу фармакорезистентних форм скроневої епілепсії у дорослих.

Вперше проведено порівняльний аналіз психічних розладів хворих при фармакорезистентному і доброякісному перебігу скроневої епілепсії. У всіх хворих на фармакорезистентну скроневу епілепсію діагностовано психічні розлади, включно з порушеннями пізнавальних процесів різного ступеня вираженості. Доведено, що в структурі пізнавального (когнітивного) дефіциту виявляються порушення мнестичних функцій, уваги і мислення, які корелюють з показниками пароксизмального процесу.

Визначена тактика лікування хворих на скроневу епілепсію, яка має бути диференційованою і спрямованою не тільки на зникнення або зменшення частоти нападів, але і на збереження психічних функцій. Отримані нові дані, які свідчать про здатність психічних розладів, зокрема у сфері пізнавальних процесів, при комплексному відновному лікуванні регресувати тією чи іншою мірою.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони стали підставою для:

-обґрунтування доцільності проведення комплексної клінічної, патопсихологічної та нейропсихологічної оцінки порушень психічних функцій у хворих на скроневу епілепсію, резистентну до протиепілептичних препаратів, для верифікації клінічних особливостей перебігу захворювання;

-обґрунтування доцільності використання запропонованих підходів до діагностики і раціонального вибору лікувальної тактики у хворих на резистентну до психофармакотерапії скроневу епілепсію;

-запровадження в практичну діяльність лікарів епілептологів і психіатрів критеріїв оцінки і методів корекції психічних розладів, зокрема когнітивних порушень, при скроневій епілепсії, що сприятиме ранній діагностиці, своєчасному вибору адекватної лікувальної тактики і реабілітаційних заходів, покращанню якості життя таких хворих.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи наступних лікувально-профілактичних закладів:

обласний комунальний заклад «Психоневрологічний диспансер м.Кривий Ріг». Акт впровадження від 16.11.2009 р. №34 «Якість життя хворих на епілепсію з тривожними та депресивними розладами»;

комунальний заклад «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня». Акт впровадження від 05.01.2010 р. №1 «Діагностика та лікування хворих на скроневу епілепсію»;

міська лікарня №14 м. Дніпропетровська (Дніпропетровський психоневрологічний диспансер). Акт впровадження від 12.01.2010 р. №4 «Діагностика та лікування хворих на скроневу епілепсію»;

КЗОЗ «Дніпродзержинська міська лікарня №1» (психіатрична). Акт впровадження від 21.06.2010 р. №866/01 «Оптимізація лікування хворих на епілепсію»;

обласний комунальний заклад «Психоневрологічний диспансер м.Кривий Ріг». Акт впровадження від 03.09.2010 р. №22 «Доклінічна діагностика епілепсії за даними динаміки когнітивних розладів»;

Нікопольська міська психоневрологічна лікарня. Акт впровадження від 15.10.2010 р. №10 «Діагностика та лікування хворих на скроневу епілепсію»;

міська лікарня №14 м. Дніпропетровська (Дніпропетровський психоневрологічний диспансер). Акт впровадження від 12.01.2010 р. №4 «Оптимізація лікування хворих на епілепсію»;

у навчальний і науковий процес на профільних кафедрах Дніпропетровської державної медичної академії.

Особистий внесок автора. Дисертація є особистою науковою працею автора. Дисертантом особисто проведені науково-інформаційний пошук в медичній і патентній літературі, клінічні дослідження і статистичні розрахунки. Автор брав безпосередню участь в розробці лікувально-діагностичних, профілактичних і реабілітаційних програм, самостійно провів узагальнення і інтерпретацію результатів дослідження, підготував наукові праці до публікації, сформулював висновки і практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались та обговорювались на: науково-практичній конференції, присвяченій 110-річчю Дніпропетровської обласної клінічної психіатричної лікарні (Дніпропетровськ, 2007), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Возрастная нейропсихология и нейропсихиатрия» (Київ, 2007), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальные проблемы оказания психиатрической помощи в Северо-Западном регионе РФ» (Санкт-Петербург, 2008), Всеросійській конференції з міжнародною участю «Взаимодействие специалистов в оказании помощи при психических расстройс