Валютні ризики та формування раціональної політики щодо їх страхування

Вступ.

1. Місце валютних ризиків в системі комерційних ризиків.

2. Види валютних ризиків.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Валютний ризик (ризик курсових втрат) пов'язаний з інтернаціоналізацією ринку, створенням транснаціональних (спільних) підприємств, банків і диверсифікацією їх діяльності. Ці процеси супроводжуються використанням при розрахунках за контрактами валют різних країн.

Валютний ризик — загроза втрат, пов'язаних із зміною курсу іноземних валют під час здійснення зовнішньоекономічних угод.

Вартість будь-якого товару визначається за допомогою грошей — загального еквівалента обміну товарів. Тому вартість грошей безпосередньо впливає на усі ринки. Наприклад, при збільшенні вартості національної валюти вартість експортованих товарів, виражена в іноземній валюті, зростає, тобто відбуваються коливання валютного курсу — ціни певної національної валюти, вираженої в іншій валюті.

Отже, валютні ризики зумовлює дія (як правило, комплексна) таких основних факторів:

— коливання рівня цін, темпів інфляції, відсоткових ставок;

— інтервенція центрального банку (купівля або продаж валюти, в т. ч. національної);

— постанови з валютного регулювання;

— прискорення або сповільнення розрахунків із зовнішньоекономічних операцій;

— недостатнє знання і розуміння іноземних законів і правил;

— урядові постанови щодо регулювання експортно-імпортних операцій (ліцензування, торгові ембарго, квоти, стандарти, патенти тощо).


1. Місце валютних ризиків в системі комерційних ризиків

Підприємства та компанії в даний час стикаються у своїй фінансовій діяльності з ризиком і невизначеністю. Тому існує необхідність в інструментах фінансової політики фірми, що допомогли б знизити ступінь ризику і невизначеності. Іншими словами, має місце попит на методи хеджування. Хеджування припускає забезпечення стабільності майбутніх обмінних курсів і процентних ставок або гарантованої компенсації втрат від їх несприятливих змін за рахунок одержуваних прибутків.

Ризик потенційних збитків від зміни обмінних курсів можна підрозділити на операційний, трансляційний та економічний валютний ризик. На жаль, не існує загальновизнаних визначень цих трьох типів ризиків, особливо при економічному ризику, тому запропоновані в книзі визначення будуть неминуче ідеосинкратичними.

Операційний валютний ризик. Цей ризик можна визначити як можливість недоодержати прибутку або понести збитки в результаті безпосереднього впливу змін обмінного курсу на очікувані потоки коштів. Експортер, що одержує іноземну валюту за проданий товар, програє від зниження курсу іноземної валюти відносно національної, тоді як імпортер, що здійснює оплату в іноземній валюті, програє від підвищення курсу іноземної валюти відносно національної.

Невизначеність вартості експорту в національній валюті, якщо рахунок-фактура на нього оформляється в іноземній валюті, може стримувати експорт, тому що виникають сумніви в тому, що експортовані товари в кінцевому результаті можна буде реалізувати з прибутком. Невизначеність вартості імпорту в національній валюті, ціна на який встановлена в іноземній валюті, збільшує ризик втрат від імпорту, тому що в перерахунку на національну валюту ціна може виявитися не конкурентною. Таким чином, невизначеність обмінного курсу може перешкоджати міжнародній торгівлі[5, c. 124-125].

Економічний валютний ризик. Економічний ризик визначається нами як можливість несприятливого впливу змін обмінного курсу на економічне положення компанії, наприклад, можливість зменшення обсягу товарообігу або зміни цін компанії на чинники виробництва і готової продукції порівняно з іншими цінами на внутрішньому ринку. Ризик може виникати внаслідок зміни гостроти конкурентної боротьби, як з боку виробників аналогічних товарів, так і з боку виробників іншої продукції, а також зміни схильності споживачів до певної торгової марки. Вплив можуть мати й інші джерела, наприклад, реакція уряду на зміну обмінного курсу або стримування росту заробітної плати в результаті інфляції, викликаної знеціненням валюти.

Найменше до економічного ризику схильні компанії, що платять витрати тільки в національній валюті, не мають альтернативних джерел-чинників виробництва, на які могли б уплинути зміни валютного курсу. Ці компанії реалізують продукцію тільки всередині країни і не зустрічають конкуренції з боку товарів, ціни на які можуть стати більш виграшними в результаті сприятливої зміни курсу. Проте навіть такі компанії не цілком захищені, тому що зміни обмінного курсу можуть мати наслідки, яких не зможе уникнути жодна фірма. Наприклад, зниження курсу фунта стерлінгів може призвести до підвищення процентних ставок, що, у свою чергу, знизить загальний рівень споживчих витрат на внутрішньому ринку і збільшить витрати, пов’язані з погашенням боргових зобов’язань.

Коливання обмінних курсів може вплинути на ступінь конкуренції з боку інших виробників, зробивши вплив на структуру їх витрат або на їх продажні ціни, виражені в національній валюті. Компанія, що продає винятково на внутрішньому ринку, із витратами, оплачуваними тільки в національній валюті, постраждає від підвищення курсу внутрішньої валюти, оскільки конкурентні імпортні товари будуть дешевшими, так само як і товари внутрішніх виробників-конкурентів, витрати яких оплачуються частково в іноземній валюті.

Зміни вартості валюти країни можуть мати додаткову значимість для компанії, що розмістила свою філію в цій країні з метою забезпечення дешевого джерела постачань або на свій внутрішній ринок, або на ринки інших країн-споживачів. Наприклад, японський виробник автомашин, що побудував завод у Об’єднаному Королівстві для випуску машин за конкурентними цінами, не зрадіє підвищенню курсу фунта стерлінгів щодо інших європейських валют[3, c. 247-248].

Приховані ризики. Існують операційні, трансляційні й економічні ризики, що на перший погляд не очевидні. Наприклад, постачальник на внутрішньому ринку може використовувати імпортні ресурси, і компанія, що користується послугами такого постачальника, побічно схильна до операційного ризику, тому що підвищення вартості витрат постачальника в результаті знецінення національної валюти змусило б цього постачальника підвищити ціни. Ще одним прикладом може бути ситуація з імпортером, якому виписується рахунок-фактура в національній валюті і який виявляє, що ціни змінюються його закордонним постачальником відповідно до змін обмінного курсу з метою забезпечення сталості цін у валюті країни постачальника.

Приховані операційні та (або) трансляційні ризики можуть виникнути й у тому випадку, якщо закордонна дочірня компанія схильна до своїх власних ризиків. Припустимо, що американська філія британської компанії експортує продукцію в Австралію. Для американської дочірньої компанії існує ризик втрат від зміни курсу австралійського долара, і вона може понести збитки в результаті несприятливих змін курсу австралійського долара відносно долара США. Подібні збитки підірвуть прибутковість філії. Виникає непрямий операційний ризик, оскільки надходження прибутку від дочірньої компанії скоротяться. Материнська компанія також зіткнеться з трансляційним ризиком, якщо зменшення прибутку від філії буде відбито в оцінці вартості активів філії в балансовому звіті материнської компанії.

Управління ризиком – це балансування між ризиком та доходами. Для банків основний ризик – неповернення боргів (кредитів), для підприємця – ризик, пов’язаний з різницею в термінах виплат і надходженнях грошей.

Інвестування капіталу завжди супроводжує вибір варіантів інвестування і ризик. Вибір різних варіантів вкладення капіталу часто пов’язаний зі значною невизначеністю.

Натепер основними джерелами валютних ризиків є: зовнішньоторгові операції; розміщені за кордоном філії міжнародних корпорацій; вкладення у цінні папери, деноміновані в іноземній валюті.

Зниженню валютних ризиків сприяє прогнозування курсів валют, що передбачає проведення фундаментального, технічного, комп'ютерного і психологічного видів аналізу. Фундаментальний аналіз охоплює дослідження економічного стану країн походження валюти і «валютного кошика» (зазвичай, США, Великобританії, Японії, Євросоюзу), політичних подій і навіть чуток. Одночасно з макроаналізом можна вдатись і до мікроаналізу на рівні підприємства, інших факторів впливу на валютні ризики (наприклад, щодо продовольчого ринку відстежують погодні умови). Технічний аналіз передбачає вивчення графіків, що відтворюють коливання цін. Комп'ютерний аналіз дає змогу побудувати допоміжні графіки на основі інтегральних характеристик цін. Психологічний аналіз передбачає аналіз очікувань і переваг при виборі партнерів.

Теорія і методи дослідження теж позначаються на практичній ринковій діяльності. Наприклад, якщо всі учасники ринку поділяють думку, що підвищення відсоткових ставок центральним банком призводить до посилення (подорожчання) певної валюти, то вони починають інтенсивно купув