ТНК та її діяльність в Україні

Вступ.

Розділ І. Основні напрямки діяльності та організації національної структури ТНК.

Розділ ІІ. Особливості менеджменту компанії.

Розділ ІІІ. Особливості ТНК в Україні.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Актуальність теми. У результаті все більшої «прозорості» державних кордонів та посилення всезагальної виробничої взаємозалежності країн роль корпоративних структур, що реалізують їх зовнішньоекономічні зв'язки, стає стратегічною і значною мірою визначає національні промислові потенціали та параметри безпеки національних народногосподарських комплексів.

Прогнозуючи подальше посилення присутності ТНК на вітчизняному ринку, слід зазначити, що вони не мають на меті підняття національної економіки України, але їх діяльність має як негативні, так і позитивні наслідки. Проблема глобалізації за участі ТНК найбільш повно викладена в роботах українських учених.

На сучасному етапі, коли міжнародні ТНК набули дуже значного поширення, проблеми, пов'язані з розходженнями в особливостях правових режимів регулювання і контролю за діяльністю ТНК, є більш відчутними. Саме тому можна спостерігати тенденції до гармонізації правил регулювання і контролю за ТНК у світі або в межах одного регіону. Ці питання стоять на порядку денному, але спроби їх вирішення переважно обмежуються науковими дослідженнями та розробленням теоретичних концепцій.

Метою цієї роботиє визначення та аналіз законодавчої бази діяльності ТНК в Україні, класифікація інструментів і методів удосконалення державного регулювання діяльності ТНК в Україні.

Аналіз праць вітчизняних науковців дозволяє зробити висновок, що без державного регулювання процесів ринкових змін, у тому числі засад функціонування на території України ТНК, наша країна приречена бути інструментом, який використовують ТНК через МВФ, СОТ, ООН та інші впливові міжнародні організації.

Вагомим внеском у дослідження різних аспектів діяльності ТНК є праці вітчизняних учених Ю. Пахомова, В. Новицького, В. Рокочої, М. Рубцової, Д. Лук'яненка, В. Сіденка, А. Кредісова, А. Поручника, Є. Панченка, Л. Руденко, О. Щнипка, О. Рогача, М. Дудченка, В. Білошапки, О. Білоруса, А. Пересади, А. Філіпенка, А. Румянцева та ін. Разом із тим наявність, безумовно, значущих досліджень, які було проведено, не відкидає потребу в подальшому висвітленні важливих питань державного регулювання діяльності ТНК в Україні. Потребують більш повного розкриття питання про суттєві зміни в механізмі такого регулювання, актуальною є проблема розбудови нормативно-правової, економічної, інформаційної та організаційної складових регулювання та контролю за діяльністю ТНК.

Процес створення системи національного, двостороннього, регіонального та міжнародного регулювання діяльності ТНК у цілому почався набагато раніше, ніж на політичній карті світу з'явилася нова держава Україна та інші країни з перехідною економікою Центральної та Східної Європи.


Розділ І. Основні напрямки діяльності та організації національної структури ТНК

У процесі глобалізації світової економіки ТНК стають дедалі важливішими суб'єктами економічної діяльності й більше впливають на економіку країн і політику їхніх урядів. Причому цей вплив неоднозначний, він має позитивні й негативні наслідки. Тому постає гостра потреба дослідити характер такого впливу.

Останнім часом у світі, в тому числі й в Україні, з'являються публікації про діяльність ТНК у різних сферах економіки. Ця тема досліджується в книгах О.Г. Білоруса (Економічна система глобалізму), В.В. Рокочі (Транснаціональні корпорації) та інших. ТНК вже працюють і в країнах, що розвиваються. Однак їхню діяльність в цих країнах не можна охарактеризувати однозначно. З одного боку, ТНК вносять позитивні зміни в економіку й соціальну сферу життя країни, з іншого — присутній і певний негативний вплив на економіку. Тому тема характеру впливу ТНК є актуальною та потребує окремого дослідження.

Серед опублікованих робіт недостатньо уваги приділено впливу ТНК на економічний розвиток країн, зокрема позитивним і негативним тенденціям такого впливу. Тому постає питання, яким чином домогтися того, щоб максимізувати позитивний та мінімізувати негативний вплив ТНК.

Для сучасної світової економіки характерна значна концентрація великих обсягів капіталів та управління ними, як і багатьма іншими процесами, в руках транснаціональних корпорацій (ТНК). Адже за самим визначенням, ТНК — це міжнародні компанії, які мають свої підрозділи у двох або більше країнах і управління якими здійснюється з одного або кількох центрів. В основі такого управління — механізм прийняття рішень, який дає змогу здійснювати узгоджену політику й загальну стратегію, розподіляючи ресурси, технології та відповідальність для досягнення результату — одержання прибутку. ТНК контролюють комплекси виробництва, що знаходяться за межами країни базування, вони переносять за кордон не товар, а сам процес вкладання капіталу, поєднуючи його із закордонною робочою силою в межах міжнародного виробництва.

Нині ТНК контролюють понад 50 % світового промислового виробництва, 67 % міжнародної торгівлі, понад 80 % патентів і ліцензій на нову техніку, технологій та ноу-хау, майже 90 % прямих зарубіжних інвестицій, а також левову частку торгівлі сировиною на світових ринках. Зокрема, 90 % світової торгівлі пшеницею, кавою, кукурудзою, лісоматеріалами, тютюном, залізною рудою; 85 % — міддю, бокситами; 80 % — оловом, чаєм; 75 % — натуральним каучуком, сирою нафтою[11, c. 544].

Розвиток процесів транснаціоналізації особливо характерний для таких галузевих ринків як ринки харчових продуктів і напоїв, автомобілів, електротехнічних виробів та електроніки, машинобудування, а у сфері послуг — ринків транспортних, банківських, страхових, туристичних й інших послуг. Як свідчить досвід останніх глобальних фінансових криз, інвестиції у виробничий сектор є стабільнішою формою вкладення грошей і ресурсів, ніж банківські позики й портфельні інвестиції.

В окремих галузях економіки, зокрема в обробній промисловості, стратегія ТНК базується на якісно новій, глобальній комбінації матеріальних, фінансових і людських ресурсів та має на меті підвищення продуктивності праці й росту ефективності виробництва. За оцінками експертів, частка обробної промисловості у 2025 році не перевищуватиме 10 % світового ВВП, але за рахунок росту продуктивності праці й ефективності виробництва світова потреба в її продукції буде задоволена повністю. В цілому галузева структура 100 провідних ТНК світу, згідно з даними ЮНКТАД, виглядає наступним чином. У хімічно-фармацевтичній промисловості працює 21 ТНК, в електронній та електротехнічній — 18 ТНК; автомобілебудівній — 14 ТНК; у нафтодобувній і нафтопереробній — 13 ТНК; у виробництві напоїв та продуктів харчування — 9 ТНК;у диверсифікованій галузевій структурі — 7 ТНК.

Аналіз діяльності 100 найбільших за розмірами зарубіжних капіталовкладень ТНК світу та їх впливу на динаміку економічного зростання свідчить, що всі вони (за винятком 5 ТНК) розташовані у промислово розвинутих країнах. При цьому на їхню частку припадає 15 % зарубіжних активів, 22 % зарубіжних продаж і 19 % зайнятих у зарубіжних філіях працівників[7, c. 71].

З погляду країни походження, найбільшу групу становлять американські ТНК: їх налічується 27 із 100 найбільших. На їхню частку припадає 32,4 % сукупних зарубіжних активів, 26 % зарубіжних продаж і 25,6 % зайнятих робочих місць. Найбільшими американськими ТНК за обсягом зарубіжних активів є Дженерал Електрик, Форд Моторз, Ексон Корпорейшн та ІБМ. 17 місць із 100 найбільших ТНК світу займають японські ТНК із сукупними зарубіжними активами, які становлять 15,7 %, при цьому обсяг їхнього зарубіжного продажу — 22,8 % і число зайнятих у зарубіжних філіях — 10,7 % від відповідного показника 100 ТНК.

Сучасна тенденція діяльності першої сотні ТНК свідчить про те, що їхні інвестиційні проекти спрямовані на суттєве збільшення прямих іноземних інвестицій на проекти економічного зростання в країнах, котрі одержують прямі іноземні інвестиції. При цьому в числі останніх дедалі частіше відмічаються країни, що розвиваються. Крім того, у цих країнах виникли свої ТНК. Але їхня активна діяльність розпочалася лише останнім часом. Особливістю діяльності ТНК країн, що розвиваються, є розміщення їхніх філій в інших країнах, що розвиваються, свого та сусідніх регіонів. При цьому спостерігається чітка тенденція до розповсюдження сфер їхнього впливу на інші регіони світової економіки, в тому числі й у промислово розвинуті країни. У країнах з перехідною економікою також іде активний процес становлення ТНК на основі національних промислово-фінансових груп, Лідируючі позиції в цьому процесі займають Хорватія, Чехія, Словаччина та Угорщина. Дедалі значущу роль у світовій економіці відіграють російські ТНК, які також, як правило, створюються на базі фінансово-промислових груп[3, c. 53-54].

На сьогоднішній день "Кока-кола компані" володіє третім по величині у світі рівнем біржової капіталізації, що становить на Нью-Йоркській фондовій біржі $147млрд,що в 3.3 рази вище чим в "Дженерал моторс".У той же час по величині річно