Економічна криза 90-х років в Україні

Вступ.

Розділ 1. Суть і причини економічної кризи перехідного періоду в Україні 1991-2001.

1.1. Необхідність переходу від соціальної до капіталістичної ринкової системи.

1.2. Соціально економічні наслідки економічної кризи перехідного періоду в Україні.

1.3. Суть кризи перехідного періоду її основні причини.

Розділ 2. Характерні ознаки стабілізації економіки після проведення ринкових реформ.

2.1 Суть і напрями реформованої власності.

2.2 Наслідки роздержавлення і приватизації.

2.3 Зростання обсягів національного виробництва після завершення перехідного періоду.

Розділ 3. Посилення державного регулювання та шляхи виходу з кризи.

3.1 Фіскальна політика.

3.2 Антиінфляційна політика.

3.3 Соціальний захист населення.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Актуальність теми. Стратегія переходу до сучасних ринкових відносин потребує глибокого теоретичного аналізу та осмислення як загальних закономірностей становлення та функціонування цивілізованої ринкової системи, так і нашої національної специфіки руху до повноцінного ринку. За цих умов першочергової ваги набуває проблема обґрунтування місця і ролі держави для досягнення визначеної концептуальної мети — формування соціально орієнтованої ринкової економіки. При цьому, звичайно, важливо переосмислити через призму національної специфіки державного процесу становлення ринку досвід його використання в інших країнах, в тому числі — в державах з перехідною економікою. Це, в свою чергу, передбачає теоретичний аналіз та узагальнення основних функцій держави в перехідній економіці, її роль в розробці відповідної економічної стратегії і тактики, які повинні забезпечити постановку, реалізацію адекватних сучасному станові суспільно-економічної системи України трансформаційних завдань, виділити пріоритети та визначити способи, шляхи раціонального досягнення загальної мети.

На жаль, сучасний рівень теоретичних досліджень проблем трансформації адміністративно-командної системи в ринкову не відповідає вимогам практики, зокрема і в Україні.

Нині першочерговим завданням економічної теорії, передусім її складової - політичної економії, є дослідження і пізнання основних закономірностей розвитку соціально-економічної системи, особливостей трансформації, визначення місця, функцій та ролі в ній держави, а відповідно і передумов формування її економічної політики на шляху до ринкової системи. В українській економічній думці ці проблеми потребують наукового аналізу як у світлі світового досвіду, так і з урахуванням національних особливостей перехідного періоду.

Актуальність поставленої проблеми суттєво зростає і в зв'язку з курсом на радикалізацію економічних перетворень, посилення їх керованості, який проголошений нині в Україні.

Широке відображення різних сторін становлення і функціонування ринкових відносин в постсоціалістичній (перехідній) економіці, в тому числі, — аналіз місця, ролі та методів державного регулювання цих процесів, знайшло в працях відомих українських економістів Ю.Бажала, Л.Бесчасного, О.Беляєва, В.Богині, А.Гальчинського, В.Геєця, О.Гоша, С.Дорогунцова, П.Єщенка, Б.Кваснюка, Т.Ковальчука, І.Лукінова, С.Мочерного, В.Панасюка, Ю.Пахомова, А.Покритана, В.Черняка, А. Чухна та інших, а також відомих російських економістів Л.Абалкіна, П.Буніча, Є.Гайдара, Л.Гатовського, В.Іноземцева, Л.Колганова, В.Кулікова, А.Лівшиця, Н.Петракова, Б.Плишевського, В.Радаєва, С.Шаталіна, Н.Шмельова, Г.Явлінського та багатьох інших.

Основною метою дослідження є методологічне, теоретичне і практичне обґрунтування змісту, функцій та зростаючої ролі державного регулювання в перехідній економіці як структуроутворюючого чинника становлення і розвитку цивілізованих ринкових відносин.

Відповідно до означеної мети в роботі поставлені і вирішувались такі завдання:

- розкрити теоретико-методологічні засади формування державної економічної політики та еволюцію її функцій;

- здійснити аналіз складових економічної політики і з’ясувати взаємозв'язок між ними;

- визначити основні суперечності перехідної економіки та місце і роль держави в їх розв'язанні;

- обґрунтувати зростаючу регулюючо-створювальну економічну роль держави в ринкових трансформаційних процесах;

- розкрити об'єктивні тенденції структурних зрушень в економіці.

Предметом дослідженняє механізм формування та основні напрями і методи державного регулювання ринкових трансформацій в перехідній економіці.

Об'єктом дослідженнявиступає конструктивна (утворююча) економічна роль держави при переході від адміністративно-командної економіки до ринкової.


Розділ 1. Суть і причини економічної кризи перехідного періоду в Україні 1991-2001

1.1. Необхідність переходу від соціальної до капіталістичної ринкової системи

Економіка перехідного періоду від капіталізму до соціалізму виступає як змішана не тільки тому, що в ній існують різні суспільно-економічні уклади, а й тому, що в кожному з існуючих укладів діють відповідні економічні закони. Передусім в перехідний період починають діяти об'єктивні економічні закони, що виражають суть соціалістичних виробничих відносин - основний економічний закон, закон планомірного, пропорціонального розвитку народного господарства, закон розподілу за працею, закон соціалістичного нагромадження, соціалістичний закон народонаселення та інші. Хоча ці закони діють переважно в рамках соціалістичного укладу, всі вони роблять вирішальний вплив на розвиток економіки в цілому. А це означає, що під їхнім впливом дещо модифікується дія економічних законів, притаманних іншим, несоціалістичним укладам. Так, закон додаткової вартості, закон капіталістичного нагромадження, закон конкуренції та анархії, капіталістичний закон народонаселення та інші, що діють в перехідний період у приватнокапіталістичному укладі, мають вузьку сферу дії, і їх роль обмежена дією економічних законів соціалізму. В перехідній економіці існують товарно-грошові відносини, діє закон вартості та зв'язані з ними економічні форми й категорії (гроші, ціни, торгівля, кредит, прибуток тощо), але суть та роль їхня істотно змінилися. В умовах соціалізму вони використовуються з метою реалізації нової мети суспільного виробництва - підвищення добробуту населення.

Економічна система соціалізму, як і будь-яка інша, проходить кілька етапів: перехідний період, соціалізм, побудований в основному, і зрілий соціалізм. Для змішаної економіки перехідного періоду найбільш характерною рисою, як вже зазначалося, є існування багатоукладності. В умовах соціалізму, побудованого в основному, багатоукладність, як правило, відсутня або майже відсутня. Скажімо, в окремих сферах можуть зберігатися незначні залишки дрібнотоварного укладу. В процесі просування суспільства від соціалізму, побудованого в основному, до зрілого ці залишки відмирають[17, c. 3-4].

Проте в цей час в економічній системі соціалізму ще залишаються елементи, що мають місце в умовах зрілого та перезрілого капіталізму. Це передусім наступні:

рівень розвитку продуктивних сил ще не забезпечує виробництво такої кількості матеріальних благ і послуг, яка потрібна для повного задоволення ними всіх членів суспільства;

наявність двох форм власності (державної і кооперативно-колгоспної) зумовлює певні відмінності в організації та науково-технічному забезпеченні державних і кооперативних підприємств;

існування соціально-економічних відмінностей між містом і селом, розумовою та фізичною працею, робітничим класом та селянством, робітничим класом та селянством, з одного боку, та інтелігенцією - з іншого;

відсутня соціальна рівність членів суспільства, тобто рівність у споживанні матеріальних благ та послуг, оскільки при соціалізмі розподіл життєвих засобів здійснюється у відповідності з кількістю та якістю затраченої праці. Хоча цей принцип розподілу вперше в історії людства забезпечує економічну рівність всіх членів суспільства;

зберігається потреба у використанні товарно-грошових відносин як механізму стимулювання праці трудових колективів та окремих працівників.

Ці та інші елементи відносин попереднього способу виробництва будуть зникати в процесі поступового переростання зрілого соціалізму в повний комунізм. Повний комунізм становить собою безкласовий суспільний лад з єдиною загальнонародною власністю на засоби виробництва, повною соціальною рівністю всіх членів суспільства, високим рівнем розвитку продуктивних сил, здатним забезпечити розподіл матеріальних благ і послуг за принципом: від кожного - за здібностями, кожному - за потребами[12, c. 9-10].

1.2. Соціально економічні наслідки економічної кризи перехідного періоду в Україні

Одна з найбільш важливих проблем сучасного розвитку — вибір правильного напрямку нашого руху. Україна має вибрати власну, яка б відповідала саме її умовам, модель ринкової економіки, а не копіювати чужі моделі. В принципі цей вибір необхідно зробити між двома найбільш загальними моделями ринкової економіки: ліберальною чи регульованою. Перша передбачає створення самокерованого, нерегульованого ринку епох