Жанри газети

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ХУДОЖНЬО-ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ЖАНРІВ ГАЗЕТИ.

1.1. Роль художньо-публіцистичних жанрів в суспільному житті.

1.2 Історія вивчення художньо-публіцистичних жанрів газети.

1.3 Характеристика художньо-публіцистичних жанрів.

РОЗДІЛ 2. Функціонування художньо-публіцистичних жанрів на сторінках міської газети.

2.1. Жанри нарису на сторінках газети «ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ».

2.2 Жанри Фейлетону на сторінках газети «ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ».

2.3 Жанри Памфлету на сторінках газети «ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ».

2.4 Жанри Есе на сторінках газети «ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ».

ВИСНОВКИ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.


ВСТУП

Сучасний суспільний розвиток являє собою всеохопний загальнолюдський процес, одним із найсуттєвіших компонентів якого постає мова журналістики. Усі аспекти людської діяльності, усе соціально осмислене, виокремлене людською свідомістю, відображається у художньо-публіцистичному жанрі.

Останніми роками йде дискусія про ознаки та взагалі існування жанрів. І хоча стара система поділу на жанри не завжди була ідеальною, зовсім відмовлятися від неї не варто. Український журналістикознавець, професор А.З.Москаленко визначав жанр як предмет формотворення матеріалу і спосіб відображення теми. Іншими словами, жанр – це спільність логіко-композиційних ознак.

Жанр є елементом форми журналістського твору. До критеріїв поділу журналістики на жанри відносять:

― об'єкт відображення;

― призначення виступу;

― масштаб охоплення дійсності, масштаб узагальнення;

― особливості літературно-стилістичних засобів.

Поділ жанрів на відповідні групи значною мірою ґрунтується на відмінності та ступені складності інформації. Важливий внесок у розвиток теорії жанрів зробили журналістикознавці А.Москаленко, О.Гриценко, Г.Кривошея, В.Шкляр тощо.

В даний час різножанрова будова газетного тексту відрізняється особливою композиційної варіативності, функціональною синкретичністю окремих його компонентів, які вимагають теоретичного дослідження.

Об'єктом дослідженняданої роботи є газетні тексти, що відображають різноманіття художньо-публіцистичних жанрів.

Предметом дослідженняє будова сучасних українських міських газетних текстів залежно від їх жанрової диференціації, взаємна кореляція їх формальних і змістовних компонентів.

Мета дослідження полягає у визначенні структурних ознак сучасного газетного тексту як художньо-публіцистичного стилю, що динамічно розвивається.

Для реалізації мети дослідження необхідно вирішити наступні завдання:

― розглянути роль художньо-публіцистичних жанрів в суспільному житті;

― розглянути історію вивчення художньо-публіцистичних жанрів газети;

― охарактеризувати а художньо-публіцистичні жанри;

― проаналізувати функціонування художньо-публіцистичних жанрів на сторінках міської газети.

Методи дослідженняобумовлені метою і задачами роботи. В курсовій роботі застосовуються наступні методи дослідження:

- описовий метод;

- структурно-функціональний метод;

- порівняльний метод.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ХУДОЖНЬО-ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ЖАНРІВ ГАЗЕТИ


1.1. Роль художньо-публіцистичних жанрів в суспільному житті

Публіцистика, яку називають літописом сучасності, оскільки вона у всій повноті відображає поточну історію, звернена до злободенних проблем суспільства - політичних, соціальних, побутових, філософських і інших, близька до художньої літератури. Так само, як і белетристика, публіцистика тематично невичерпна, величезний її жанровий діапазон, великі виразні ресурси. Всі ці особливості зумовили своєрідність образної системи саме художньо-публіцистичного стилю.

В рамках кожного функціонального стилю існує внутрішня диференціація: підстилі, жанрові стилі. Розмежування всіх стилів на підстилі засновано на додаткових, специфічних для кожного стилю чинниках. В принцип розділення жанрів в газетно-публіцистичному стилі включають композиційно-мовні категорії і «образ автора» (В.В. Віноградов), мовні жанри (М.М. Бахтін), комунікативні типи мови (Г.А. Золотова). Газетно-публіцистичний стиль звичайно підрозділяють на три великі групи жанрів: інформаційні, аналітичні і художньо-публіцистичні жанри (Грабельников, 2002) [ 5, c. 64 ].

Однак публіцистика не тільки використовує готовий матеріал. Публіцистика перетворює, трансформує слова з різних сфер мови, додаючи їм оцінне звучання. Для цієї мети використовується спеціальна лексика в переносному значенні: інкубатор злочинності, конвейєр мілітаризму, маршрути технічного прогресу; лексика спорту: раунд, тур (переговорів), передвиборний марафон, оголосити шах уряду; найменування літературних жанрів, лексика театру: драма народу, кривава трагедія, політичний фарс, пародія на демократію і ін. Газета народжує і культивує і свою фразеологію. Стійкі поєднання є готовим арсеналом газетних стандартів і нерідко переходять в штамп.

Слідує враховувати, що газета (частково і інші види публіцистики) відрізняється істотною своєрідністю умов мовної творчості: вона створюється в найкоротші терміни, деколи не даючи можливості довести до ідеалу обробку мовного матеріалу. В той же час вона створюється не однією особою, а множиною кореспондентів, які готують свої матеріали часто у відриві один від одного.

Газета - один з найтиповіших засобів масової інформації і пропаганди. Тут масовим виявляється і адресат, і автор. Власне, газета і конкретний кореспондент виступають не від імені якоїсь однієї особи або вузької групи осіб, але, як правило, виражають позицію мільйонів однодумців. У зв'язку з цим однією з характерних стилістичних рис публіцистичної, особливо газетної, мови є своєрідна збиральність, що знаходить свій вираз в особливостях значень і функціонуванні мовних одиниць [ 16, c. 61].

Художньо-публіцистичні жанри є найскладнішими, тут, разом із змістом, особливу естетичну роль грає форма. Це припускає підвищену вимогливість до мови, художньої образності, емоційної насиченості.

Художньо-публіцистичні жанри займають особливе місце в системі жанрів журналістики і суспільному житті, оскільки у багатьох випадках він повинен переробляти тексти, створені в рамках інших стилів. Наукова і ділова мова орієнтовані на інтелектуальне віддзеркалення дійсності, художня мова - на її емоційне віддзеркалення. Публіцистика грає особливу роль - вона прагне задовольнити як інтелектуальні, так і естетичні потреби.

Художньо-публіцистичні жанри відрізняються незвичайною широтою тематики, вони можуть торкатися будь-якої теми, що потрапила в центр суспільної уваги, наприклад, технології проведення водолазних робіт. Це, поза сумнівом, позначається на мовних особливостях даного стилю: виникає необхідність включати спеціальну лексику, що вимагає пояснень, а іноді і розгорнених коментарів.

Художньо-публіцистичні жанри виконують функції дії і повідомлення. Журналіст повідомляє про факти і дає їм оцінку. Взаємодія цих двох функцій і визначає вживання слова в публіцистиці. В порівнянні з іншими функціональними стилями (звичайно, окрім художнього і розмовно-побутового), частка засобів і способів досягнення експресивності опиняється в публіцистичній мові в цілому вельми високою. Не випадково характеристику художньо-публіцистичних жанрів звичайно обмежують описом специфічно експресивних засобів.

Цілий ряд тем постійно знаходиться в центрі суспільної уваги, і лексика, що відноситься до цих тем, придбаває публіцистичне забарвлення. Таким чином, у складі словника мови формується коло лексичних одиниць, характерних для художньо-публіцистичних жанрів. Серед таких постійно освітлюваних тим в першу чергу слід назвати політику, інформацію про діяльність уряду і парламенту, вибори, партійних заходах, про заяви політичних лідерів. В текстах на цю тему регулярно зустрічаються такі слова і словосполучення, як: фракція, коаліція, кандидат, лідер, законопроект, демократи, опозиція, федералізм, консерватизм, радикали, передвиборна кампанія, парламентські слухання, жвава дискусія, другий тур, виборчий штаб, рейтинг політика, нижня палата, довіра виборців, депутатський запит, парламентське розслідування, суспільна згода. Економічна тематика також важлива для художньо-публіцистичних жанрів і її освітлення неможливе без таких слів як бюджет, інвестиції, інфляція, аукціон, арбітраж, аудит, сировина, ліцензування, банкрутство, монополізм, акціонерне суспільство, природні монополії, ринок праці, митні збори, курс акцій [ 22, c. 13].

Інформація про стан громадського порядку не може бути передана без таких словосполучень, як: боротьба із злочинністю, охорона прав громадян, місце події, прокурорська перевірка, судовий розгляд, підписка про невиїзд, боротьба з незаконним оборотом наркотиків. В повідомленнях про події, стихійні біди, аварії часто зустрічаються слова: ураган, тайфун, землетрус, повінь, захоплення заручників, теракт, стрільба в караулі, зіткнення автомобіля з поїздом, рятувальна операція, гасіння пожежі, екологічна катастрофа. Зведення військових кореспондентів містять слова: бойовик, вибухівка, фугас, мінування, снайпер, бойове зіткнення, обстріл, бомбардування, бойовий виліт, важке поранення, жертви серед мирного