Міжнародні економічні зв’язки

Вступ.

1. Міжнародні економічні зв’язки у розвитку національної економіки та проблеми економічної безпеки.

2. Основні показники, що характеризують роль зовнішньоекономічного фактора в розвитку національної економіки.

3. Умови та тенденції розвитку сучасних міжнародних економічних зв’язків.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

З розвитком економіки, зростанням економічного потенціалу держав зростає і значення міжнародних економічних зв'язків. У сучасному світі прогрес кожної країни залежить від того, наскільки повно вона може скористатися матеріальними і духовними здобутками всього людства. Потреби і вимоги до якості та різноманітності сировини, рівня підготовки трудових ресурсів, технічної оснащеності та рівня менеджменту зросли настільки, що навіть найбагатші на природні ресурси країни (наприклад, США та Росія) не можуть орієнтуватися на повну самозабезпеченість, так само, як і країни з потужним економічним потенціалом і великими фінансовими можливостями не можуть однаково ефективно розвивати всі галузі матеріального виробництва Та сфери послуг. Сучасний світ не тільки «звузився» і потіснішав завдяки швидкісним засобам транспорту і зв'язку, а й став більш взаємопов'язаним і взаємозалежним завдяки міжнародному поділу праці.

Реалізація кругообігу ресурсів, продуктів, послуг, капіталу в процесі міжнародного поділу7 праці відбувається завдяки формуванню механізмів світового ринку. Головними складовими цього процесу є співвідношення попит}7 і пропозиції, які формуються згідно з законом порівняльних переваг. Засобом забезпечення обігу, мірою вартості та засобом накопичення є гроші (валюта). Ефективна реалізація умов та можливостей зовнішньоекономічних зв'язків залежить від конвертованості (тобто здатності взаємообміну) валют держав, що діють на ринку.

Важливим елементом механізму світового ринку є зовнішньоекономічна інфраструктура, її складові - зовнішньоекономічні банки і банківська мережа світового господарства, міжнародні товарні та фондові біржі, міжнародні аукціони та зовнішньоторгові ярмарки. Найважливішими банківсько-фінансовими центрами світу є: в Європі - Лондон, Париж, Франкфурт, Цюрих, Відень, Гамбург, Мілан; Америці - Нью-Йорк, Чикаго, Мехіко Буенос-Айрес, Ріо-де-Жанейро; в Азії -Токіо, Сеул, Сінгапур, Бомбей, Бейрут Сянган тощо.

Міжнародні економічні зв'язки охоплюють діяльність, пов'язану з реалізацією товарів і сировини (міжнародна торгівля), послуг (ринок послуг), руху міжнародних інвестицій (ринок капіталу), обігу грошей (валютний ринок), міграції трудових ресурсів (ринок праці),

Найрозвинутішою формою між народних економічних зв'язків зовнішня торгівля. В процес зовнішньоторгової діяльності формується відповідно світовий ринок товарів та ресурсів. Міжнародна торгівля завдалася ще в сиву давнину (мал. 33. але набула особливого розвитку період капіталізму (мал. 34). Згодом, дедалі більше поширилися інші формі: зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно виникли нові форми ринку.


1. Міжнародні економічні зв’язки у розвитку національної економіки та проблеми економічної безпеки

Сьогодні потреби людини формуються під впливом не лише факторів, які знаходяться в національних межах. Інформаційні системи, динамізм росту населення планети, інтеграція культур, зміни в структурі споживання, сучасна система зв'язку і транспорту створюють умови, за яких потреби де далі в більшій мірі формуються під впливом процесів, що знаходяться далеко за межами держави. Серед них найважливішою є без сумніву "комунікаційна революція", завдяки якій разюче скоротився час і кошти для подолання відстані. Політичним суспільствам стає дедалі важче зберігати свою навіть відносну окремість та ізольованість. За цих умов загальновизнаним є те, що економічний ізоляціонізм - глухий кут на шляху більш-менш нормального задоволення зростаючих потреб. Чим це зумовлено? Зростаючими витратами на виробництво нової продукції, включенням у виробництво нових видів ресурсів, суттєвою диференціацією і відмінністю між країнами у природних і набутих факторах виробництва. Особливо важливі в зв'язку з цим МЕВ для задоволення потреб малих країн.

За період 1960-2000 роки вартісний обсяг міжнародних товарі збільшився майже в 50 раз і досягнув астрономічної цифри - майже 6 трлн. доларів. Темпи росту зовнішньої торгівлі значно перевищували відповідні показники росту виробництва. Зокрема, якщо протягом 1965-2000 років світовий ВВП зростав в середньому на 3,3% в рік, об'єм експорту щорічно збільшувався на 5,9%. Найбільш динамічно зростали об'єми торгівлі машинами, обладнанням, транспортними засобами. Серед експортованих товарів перше місце належить комп'ютерам (11%), на другому - сільськогосподарська продукція, третє місце займають автомобілі, четверте - хімікати. Ще швидше зростав за останні роки рух капіталу. На кінець 2002 року загальний обсяг іноземних інвестицій перевищив 7 трлн. дол. США, а їхня частина у світовому ВВП зросла з 7% у 1982 році до 22% у 2002 році.

Нагадаємо, що сьогодні задовольнити навіть скромні потреби населення неможливо без МЕВ. Маються на увазі не широко рекламовані сьогодні найрізноманітніші речі туалету, хоча це також важливо. Потрібно використовувати сприятливі умови для економічно вигідного здійснення МЕВ, щоб зробити для людини більше, краще, надійніше. Адже для «винайдення велосипедів» стосовно України, зокрема, немає часу і, що не менш важливо, коштів. їх просто потрібно заробити. В зв'язку з цим далеко не останнє місце по значимості займає проблема навчитися вмінню торгувати на світовому ринку.

Зовнішньоекономічну безпеку в найбільш загальному плані можна характеризувати як з однієї сторони здатність країни протистояти зовнішнім негативним чинникам з іншої - її спроможність максимально використати переваги міжнародного поділу праці з метою реалізації національних інтересів.

У самому загальному плані зовнішньоекономічну безпеку гарантує головним чином конкурентоспроможність національної економіки, її здатність забезпечити країну на світовому ринку адекватний її потенціалу сегмент (яйчейку). Зрозуміло, що конкурентоспроможними можуть бути ті економіки, які мають розвинену ринкову систему з ефективною відкритістю. В свою чергу остання є похідною наступних факторів:

♦ технологічного рівня виробництва;

♦ стану розвитку фінансового сектору;

♦ рівню адекватності внутрішньої та соціально-економічної структури зовнішнього ринку;

♦ співвідношення між державним і приватним секторами;

♦ розвитком ринкової інфраструктури тощо.

Якщо враховувати, що рейтинг конкурентоспроможності України в цілому по оцінці незалежних експертів Всесвітнього економічного форуму досить високий, вона займає 58 місце у світовій класифікації (див. таблицю ) то рейтинг відкритості набагато гірший. Зокрема згідно рейтингу відкритості, який був розроблений The Heritage Foundation і Wall Street Journal у 2004р. для 161 країни, Україна займає 124 місце (див. таблицю).

Більше того, в 2005 році експерти Світового Банку економіку України взагалі оцінювали як (закриту).

Таким чином розрив між рівнем конкурентоздатності і рівнем відкритості обумовлений головним чином недостатнім розвитком групи факторів, які відносяться до ринкової інфраструктури - об'єктивних чинників закритості, а також політикою, яка реалізується через адміністративно-правові важелі.

Які показники характеризують зовнішньоекономічну безпеку? До групи основних можна віднести наступні:

♦ зовнішньоторгова квота, що характеризує рівень відкритості національної економіки (відношення обсягу зовнішньоторгового обороту до ВВП);

♦ співвідношення між експортом і імпортом (коефіцієнт покриття імпорту експортом);

♦ сальдо торгового балансу (різниця між об'ємом експорту і імпорту);

♦ сальдо платіжного балансу (різниця між надходженнями та витратами платіжного балансу);

♦ товарна структура торгового обороту;

♦ співвідношення цін на зовнішньому і внутрішньому ринках;

♦ затратна структура експорту;

♦ питома вага експорту наукоємної і високотехнологічної продукції в експорті і імпорті;

♦ частина експорту і імпорту на душу населення;

♦ обсяг іноземних інвестицій;

♦ співвідношення між експортом і імпортом капіталу;

♦ обсяг та структура зовнішнього боргу.

Вище перераховані основні індикатори визначення рівня зовнішньоекономічної безпеки країни при аналізі повинні використовуватися комплексно. Визначаючи рівень зовнішньоекономічної безпеки слід мати на увазі, що кожний із наведених вище факторів має свою "вагу", яка може змінюватися в часі і в залежності від обставин, які формують внутрішнє і зовнішнє середовище розвитку МЕВ для кожної окремо взятої країни.

Проблема економічної безпеки безпосередньо пов'язана з категоріями - незалежність, взаємозалежність і залежність. З точки зору співвідношення і взаємозв'язку вказаних понять схематично це можна пояснити у вигляді континууму, на крайніх полюсах якого знаходиться залежність і незалежність, а взаємозалежність - по