Аудит дочірніх підприємств

Вступ.

1. Особливості проведення аудиту дочірніх підприємств.

2. Загальний план аудиту дочірніх підприємств.

3. Особливості аудиту внутрішньогрупових операцій дочірнього підприємства.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Ринкові перетворення в Україні, процеси приватизації й реструктуризації великих підприємств, а також галузевих комплексів привели до утворення холдингових структур, об'єднань підприємств, до складу яких входять материнське та його дочірні підприємства.

З юридичного погляду, учасники групи є окремими суб'єктами господарювання, які ведуть облік діяльності та складають власну звітність.

Разом з тим, група директорів (чи інший керівний орган) материнського підприємства володіє вирішальним голосом у радах директорів дочірніх підприємств. Тому зв'язані підприємства (материнське та дочірні) розглядаються як єдина економічна одиниця - група підприємств. З облікової точки зору, група підприємств є єдиною економічною одиницею.

Різні користувачі зацікавлені в інформації про фінансовий стан, результати діяльності й грошові потоки групи. Зрозуміло, акціонерів (учасників) та кредиторів материнського підприємства цікавлять результати всіх операцій, що здійснюються під його контролем, зокрема дочірніми підприємствами. Звітність кожного окремого учасника групи не може надати такої інформації. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває облік діяльності групи підприємств як єдиної економічної одиниці. Інформація обліку операцій групи підприємств узагальнена у консолідованій фінансовій звітності, яка відображає фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів групи. Аналіз показників консолідованих фінансових звітів групи підприємств є важливим для користувачів для прийняття рішень.

Проблеми відображення в обліку господарських операцій групи підприємств, складання консолідованих фінансових звітів та аналіз їхніх показників є для України відносно новими і майже не дослідженими.


1. Особливості проведення аудиту дочірніх підприємств

Дочірнє підприємство - підприємство, створене для виконання проектів технологічного парку, єдиним засновником і власником якого є керівний орган технологічного парку. Дочірня компанія (підприємство) - компанія, що контролюється іншою компанією. Контроль передбачає що материнська компанія (банк) прямо або через дочірні компанії володіє 50% або більшою часткою капіталу компанії. Контроль також має місце, якщо материнська компанія (банк) прямо або через дочірні компанії володіє часткою капіталу компанії менше 50%, але має:

1) частку управлінських голосів у компанії, що перевищує 50% завдяки угодам з іншими інвесторами;

2) право керувати фінансовою та виробничою політикою підприємства згідно із статутом або угодою;

3) право призначати або звільняти більшість членів ради директорів або аналогічного керівного органу компанії; або

4) право визначального голосу у раді директорів або аналогічному керівному органі компанії.

Материнське підприємство, яке є дочірнім підприємством іншого підприємства, не подає консолідовану фінансову звітність за умови:

а) якщо воно повністю належить іншому підприємству;

б) згоди власників частки меншості.

До консолідованої фінансової звітності включають показники фінансової звітності всіх дочірніх підприємств, за винятком показників фінансової звітності тих дочірніх підприємств, які не включаються з причин, зазначених нижче. Показники фінансової звітності дочірнього підприємства не включаються до консолідованої фінансової звітності, якщо:

а) контроль дочірнього підприємства є тимчасовим, оскільки воно було придбане й утримується лише з метою його наступного продажу протягом короткострокового періоду;

б) дочірнє підприємство здійснює діяльність в умовах, які обмежують його здатність передавати кошти материнському підприємству. Активи таких дочірніх підприємств відображаються як фінансові інвестиції відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції".

Фінансова звітність материнського підприємства та його дочірніх підприємств, що використовується при складанні консолідованої фінансової звітності, складається за той самий звітний період і на ту саму дату балансу.

Материнське підприємство для складання консолідованої фінансової звітності визначає частку меншості в капіталі та фінансових результатах дочірніх підприємств. Частка меншості визначається як добуток відсотку голосів, які не належать материнському підприємству, відповідно до власного капіталу та чистого прибутку (збитку) дочірніх підприємств.

Частка меншості відображається в консолідованому балансі окремо від зобов'язань та власного капіталу материнського підприємства у вписуваному рядку 385 "Частка меншості". У консолідованому звіті про фінансові результати частка меншості у прибутку (збитку) відображається у вписуваному рядку 215 "Частка меншості".

Якщо частка меншості у збитках дочірнього підприємства перевищує частку меншості в капіталі дочірнього підприємства, то на суму такого перевищення і величину наступних збитків, яка належить до частки меншості, зменшується частка материнського підприємства у власному капіталі групи підприємств за винятком тієї частини, щодо якої меншість має зобов'язання і здатна покрити збитки. Якщо згодом у фінансовій звітності дочірнього підприємства відображено прибуток, то вся сума такого прибутку розподіляється на частку материнського підприємства до покриття збитків меншості, сума яких відшкодована раніше за рахунок материнського підприємства.

Якщо дочірнім підприємством випущені привілейовані акції, за якими накопичується сума дивідендів та які перебувають у володінні за межами групи, то материнське підприємство розраховує свою частку прибутку або збитку після коригування на суму дивідендів за привілейованими акціями дочірнього підприємства, незалежно від оголошення дивідендів.

Вартість гудвілу або негативного гудвілу, які виникають при консолідації фінансової звітності материнського підприємства і фінансової звітності дочірніх підприємств, визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств" і відображається в консолідованому балансі у вписуваному рядку 075 "Гудвіл при консолідації". При цьому вартість негативного гудвілу наводиться у дужках і вираховується при визначенні підсумку розділу "Необоротні активи" Балансу.

Курсові різниці, що виникають під час переобрахунку показників фінансової звітності дочірніх підприємств, які розташовані за межами України, у валюту України, визначаються згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів" і відображаються у консолідованому балансі у вписуваному рядку 375 "Накопичена курсова різниця". При цьому негативна курсова різниця наводиться у дужках і вираховується при визначенні підсумку розділу "Власний капітал" Балансу. Такі різниці в консолідованому звіті про власний капітал відображаються у додатковій графі "Накопичена курсова різниця".

Дочірним підприємством управляє материнське, як його засновник, а також керівник ДП, призначений згідно його статуту. Дочірнє підприємство наділяється майном материнського підприємства. Формування статутного капіталу дочірнього підприємства, полягає в тому, що материнське (головне) підприємство, виступаючи унітарним власником ДП, набуває корпоративні права, а дочірнє підприємство, в свою чергу, одержує частину активів материнського (головного) підприємства, передача яких засвідчує факт оплати материнського підприємства свого внеску до статутного капіталу ДП. Документами, які підтверджують таку оплату є платіжне поручення про перерахування коштів на розрахунковий рахунок ДП та акт прийому-передачі інших активів, підписаний представниками підприємства.


2. Загальний план аудиту дочірніх підприємств

Найважливішим методологічним принципом аудиту є планування.

Планування - це вироблення головної стратегії і конкретних підходів до характеру, періоду, а також часу проведення аудиту.

Аудиторові слід розробити і документально оформити загальний план аудиту, визначити в ньому суттєвість помилок, а потім здійснити аудит за цим планом. Загальний план аудиту розробляється настільки детально, що аудитор має можливість завдяки йому підготувати програму аудиту. Під час розроблення загального плану аудитор здійснює аналіз таких питань, які визначені у нормативі № 9 "Планування аудиту".

Розуміння аудитором бізнесу клієнта:

- головних факторів, які мають вплив на діяльність підприємства;

- найважливіших характеристик підприємницької діяльності підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва, надання послуг, фінансового стану, а також порядку його звітування, включаючи зміни, які, можливо, мали місце після попереднього аудиту;

- розподілу обов'язків між керівництвом підприємства. Розуміння аудитором обліку і системи внутрішнього контролю:

- методології і принципів бухгалтерського обліку,