Роль амортизації у відтворенні основного капіталу підприємства

Вступ

1. Особливості амортизаційної політики підприємства в умовах ринку

2. Підвищення ролі амортизації як джерела інвестицій і регулятора попиту та пропозиції основних засобів

3. Шляхи подолання існуючих негативних тенденцій в амортизаційній політиці

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми. Амортизаційна політика упродовж багатьох років залишається найслабкішою ланкою економічної політики усіх без винятку урядів незалежної України, оскільки сформована ними амортизаційна система не виконує своєї головної функції — не створює зацікавленості підприємців до оновлення основних фондів, впровадження наукових розробок та новітніх технологій у виробництво.

Про незадовільне використання потенціалу амортизації як найбільш ефективного інструменту фінансування оновлення основних фондів, насамперед, свідчить наявність тенденції до збільшення ступеня зносу основних засобів. Незважаючи на значні обсяги інвестицій в основний капітал, в економіці спостерігається перманентне зростання зносу основних засобів. Так, якщо інвестиції в основний капітал у 2005 p., порівняно із 2000 p., зросли більш як у 3,9 раза, то ступінь зносу основних фондів за цей же період зріс з 43,7% у 2000 р. до 49,0% у 2005 р. [1; 8, 312; 9, 228].

На наш погляд, недоліки амортизаційної політики значною мірою пов'язані з тим, що протягом тривалого часу удосконалення амортизаційної політики здійснювалося під кутом її впливу на процеси оподаткування прибутку підприємств та удосконалення обліку. Дослідження такого спрямування є традиційними і мають практичне значення для формування цілеспрямованої податкової та облікової політики держави.

Ознайомлення з останніми науковими публікаціями свідчить про акцентування уваги провідних вітчизняних фахівців переважно на дослідженні вищезазначених аспектів амортизаційної політики. Як зазначає Л. Бабич, увага до актуальних на сьогодні проблем амортизаційної політики зростає у зв'язку з необхідністю проведення податкової реформи [2]. Головну проблему автор вбачає у нецільовому використанні підприємствами амортизаційних відрахувань, оскільки податковий метод амортизації не визначає, на які заходи можуть використовуватися амортизаційні кошти. Зазначена проблема виникла через послаблення ролі держави в питанні використання амортизаційних коштів, яке відбулося у зв'язку з відміною положень законодавства щодо формування амортизаційного фонду підприємства.

Досліджуючи методологічні засади відображення у бухгалтерському обліку зносу та амортизації основних засобів і нематеріальних активів, Л. Ловінська пропонує як варіант розв'язання цієї проблеми — повернення методики часів Радянського Союзу [5].

Предметом дослідження А. Никифорова та В. Диби є вплив державної амортизаційної політики на оновлення основного капіталу інноваційних підприємств [7]. Основні недоліки амортизаційної політики вони вбачають у низькій достовірності оцінки вартості основного капіталу, надмірному укрупненні груп обліку основних засобів, повному відриві норм амортизації від фактичних строків служби як за тривалістю, так і за видовою структурою основних засобів, використання для нарахування амортизації методу зменшення залишкової вартості.

Разом з тим у вищезазначених працях недостатньо висвітленим залишився зв'язок між змінами в амортизаційній політиці та процесами виробництва основних фондів, між нормами амортизації та попитом на основні засоби, між оновленням основних засобів та розміром амортизації. Розуміння зазначених змін є вкрай важливим для аналізу дієвості реалізованих заходів щодо удосконалення амортизаційної політики та вироблення нових підходів щодо її реформування. У зв'язку з цим метою статті є встановлення зв'язку між змінами в амортизаційній системі та процесом оновлення основних засобів, їх кон'юнктурою.


1. Особливості амортизаційної політики підприємства в умовах ринку

Амортизація - це процес поступового перенесення вартості основних виробничих засобів і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення згідно з нормами амортизаційних відрахувань, установленими законодавчими актами. Амортизаційні відрахування включаються до складу валових витрат, що беруться для обчислення оподатковуваного прибутку.

За рахунок амортизаційних відрахувань фінансуються витрати:

* на придбання основних засобів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, у тім числі на самостійне виготовлення основних засобів для власних виробничих потреб (включно з витратами на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів);

* на здійснення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших способів поліпшення основних засобів.

Безпосередньо відносяться до складу валових витрат звітного періоду:

* витрати на придбання основних засобів або нематеріальних активів з метою їх наступної реалізації іншим підприємствам чи використання таких основних засобів у виробництві інших основних засобів, призначених для такої реалізації;

* кошти та витрати на утримання основних засобів, що перебувають на консервації.

Розмір амортизаційних відрахувань залежить від балансової вартості основних засобів і норм таких відрахувань, а також від методів їх нарахування.

Відповідно до чинного законодавства суб'єктам підприємницької діяльності пропонується як базу для нарахування амортизації застосовувати залишкову вартість основних виробничих засобів, скориговану на суму капітального ремонту понад суми, віднесені на витрати виробництва з поправкою на індекс інфляції. Підприємства мають право самостійно застосовувати метод прискореної амортизації. Завдяки прискореній амортизації зменшуються втрати від морального старіння основних виробничих засобів[7, c. 117-119].

Амортизаційні кошти надходять на підприємство у складі виторгу від реалізації готової продукції (робіт, послуг) і нагромаджуються в амортизаційному фонді для подальшого використання як джерела відтворення вартості основних засобів. Підприємства мають право самостійно застосовувати метод прискореної амортизації.

За рахунок амортизаційних відрахувань фінансуються витрати:

1) на придбання основних засобів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, у тому числі на самостійне виготовлення основних засобів для власних виробничих потреб (включно з витратами на виплату заробітної плати працівникам, які зайняті на виготовлені таких основних засобів);

2) на здійснення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших способів поліпшення основних засобів.

де Ба- балансова вартість відповідної групи основних засобів на початок звітного періоду, грн.; Н - норма амортизаційних відрахувань до балансової вартості кожної з груп основних засобів, %.

Відшкодування фізичного і морального зношення основних фондів проходить шляхом включення частини їх вартості в затрати на виробництво продукції у вигляді амортизаційних відрахувань, розміри яких залежать від норм амортизації.

Нарахування амортизації починається з кварталу наступного за кварталом їх зарахування на баланс підприємства.

Під основними фондами, що підлягають амортизації, розуміють матеріальні цінності, експлуатаційний період і вартість яких відповідно перевищують один календарний рік та 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Річні норми амортизаційних відрахувань встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного періоду в таких розмірах:

  • на будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальне устаткування - 5%;
  • на транспортні засоби, включаючи вантажні та легкові автомобілі, меблі, конторське (офісне) обладнання, побутові електромеханічні прилади та
    інструменти; інформаційні системи, включаючи електронно-обчислювальні
    та інші машини для автоматичної обробки інформації - 25%;
  • інші основні фонди, що не ввійшли у дві перші групи, включаючи сільськогосподарські машини і знаряддя, робочу і продуктивну худобу та багаторічні насадження - 3-15%.

Сума амортизаційних відрахувань, що підлягає віднесенню на витрати виробництва (обігу) у звітному кварталі, визначається як добуток балансової вартості окремих основних фондів відповідної групи за станом на початок звітного кварталу та встановленої для цієї групи основних фондів норми амортизаційних відрахувань. У разі застосування прискореної амортизації сума амортизаційних відрахувань після 1 січня 2003р. визначається як сума відповідних добутків первинної вартості окремих видів основних фондів та норм амортизаційних відрахувань, визначених в таких розмірах (%):

  • перший рік експлуатації - 15
  • другий рік експлуатації - 30
  • третій рік експлуатації - 20
  • четвертий рік експлуатації - 15
  • п'ятий рік експлуатації - 10
  • шостий рік експлуатації - 5
  • сьомий рік експлуат