Меморіальні музеї Переяслава-Хмельницького

Вступ

1. Археологічний музей м. Переяслав-Хмельницький

2. Переяславська діорама

3. Музей кобзарства

4. Музей народної архітектури і побуту

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Переяслав-Хмельницький - стародавнє місто на Дніпрі, яке славиться десятками музеїв, сконцентрованих на невеликій площі. Більшість відвідувачів відзначають, що подібного нагромадження різнопланових експонатів ще не зустрічали ніде. Тому кожен може знайти в Переяславі щось цікаве власне для себе.

Вперше Переяслав згадується у літописі під 907 роком. Довгий час місто було центром удільного князівства, також до будівництва Софіївського собору в Києві, у Переяславі містилась резиденція руських митрополитів.

В історії України значення Переяслава важко переоцінити, особливо "Переяславської ради" 1654 року. У Переяславі розташований історико-етнографічний заповідник в складі якого 371 пам´ятка історії й архітектури України та великий музей архітектури і побуту . У місті функціонує 27 музеїв (через це його часто називають містом музеїв). В самому Переяславі 10 пам´яток архітектури і містобудування національного та місцевого значення. В музеї архітектури та побуту розташована 61 пам´ятка архітектури та містобудування. Кількість населення міста - 36 тисяч чоловік.

Сучасний Переяслав – місто музеїв. Їх тут аж 26. Для України це абсолютний рекорд «на душу – один музей на тисячу мешканців. Найвідомішим є головний туристичний об’єкт міста музей архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, – один з найбільших музеїв України. До його колекції, яка налічує 385 пам’яток народної архітектури та побуту, входять церкви, вітряки, селянські будинки і двори, господарські будівлі ХVII-ХІХ століть. Уперше подібний музей створили у Швеції 1891 року. Для цього використали стокгольмський маєток Артура Халезіуса «Skansen». Назва маєтку стала синонімом етнографічного комплексу або музею просто неба. Тому Переяславський музей, розташований за містом, на Татарській горі, інколи називають скансеном.

1. Археологічний музей м. Переяслав-Хмельницький

У 1967 року відкрився археологічний музей, що висвітлює історію Переяславщини в археологічних матеріалах з найдавніших часів до половини ХIII ст., до татаро-монгольської навали.

У вітчизняній музейній практиці це перший досвід збереження на місці розкопок та експонування архітектурно-археологічної пам’ятки. Павільйон споруджений у 1957р., дещо пізніше в ньому була побудована експозиція археологічного музею.

Близько 15 тисяч років тому, в пізньому палеоліті на Переяславщині з’явилися первісні люди. Багато років пройшло,поки вони винайшли лук та стріли, які зараз експонуються в музеї разом з знаряддя з кременю. З часом первісні люди приручили тварин, навчилися землеробству,з’являються нові види знарядь з кременю: сокири з зашліфованим лезом, тесла, свердла, мотики, серпи, що представлені в вітринах музею. В епоху неоліта з’являються човни та плоти, розквітає рибальство,навчаються робити кераміку, зароджується ткацтво. В музеї експонується одна з перших на території керамічна посудина V - IV тис. до н.е. (Дніпро-донецька культура).

На землях Лівобережжя Середнього Подніпров’я пройшло багато племен, які залишили за собою різноманітні сліди.

Трипільська культура репрезентує нову епоху - енеоліт (мідно-кам’яний вік). Для них характерні такі знаряддями як крем’яна сокира, кам’яна та кістяна мотика, тесло, ніж та серп, знаряддя з міді які представлені у вітрині.

Епоха бронзи (сер. ІІІ - поч. І тис. до н. е.) відзначається винаходом штучних сплавів міді з іншими кольоровими металами - бронзи. У вітрині експонуються: провушна мідна сокира, бронзові кинджали, одновушковий кельт, вістря спису листовидної форми з довгим пером, пластинчатий браслет з карбованим орнаментом,безвушковий шестигранний кельт, бронзовий однолезовий ніж, шпильки з петельчастими голівками та вістря спису з прорізами.

З поселень скіфської доби походять знахідки керамічних посудин, пряслиць, ткацьких грузилів, побутові речі та прикраси, що експонуються у вітрині.

В експозиції демонструються два унікальні шоломи. Залізний шолом, складений з окремих пластинок - “лусочок” та суцільнолитий шолом з золотистої бронзи,виготовлений у V ст. до н.е. майстрами Греції або міст-держав Північного Причорномор’я. З Греції походить представлений в експозиції тазлутерій V ст. до н.е.

Для зарубинецьких поселень (III ст. до н.е.) характерне розміщення компактними групами, так званими гніздами. Населення займалося землеробством, скотарством, рибальством, бортництвом, виплавкою заліза з болотних руд. Експонуються фрагменти глиняного ліпного посуду двох типів -