Доходність, ризик та ковариація акцій на основі історичних даних

Вступ

1. Дохідність та ризиковість ринку акцій нових європейських країн

2. Індекси нових ринків акцій та їхні характеристики

3. Розрахунки дохідності ринку акцій в нових європейських країнах

Висновки

Список використаної літератури


Вступ

З 1990 р. в Європі розпочався процес формування і розвитку нових ринків цінних паперів, що було зумовлено трансформацією державної власності в корпоративну та приватну в постсоціалістичних країнах. Виникли нові ринки акцій, серед яких реально діючих із відносно розвинутою інфраструктурою 13. Це ринки Словенії, Хорватії, Чехії, Словаччини, Угорщини, Польщі, Румунії, Болгарії, України, Росії, Литви, Латвії та Естонії. Предмет дослідження цієї роботи — інвестиційна привабливість ринків акцій цих країн. Аналіз здійснюється з погляду інституціонального інвестора, що формує глобально диверсифікований портфель. Ринків акцій інших країн Центральної та Східної Європи або немає взагалі, або вони абсолютно не ліквідні (наприклад, ринок акцій Білорусії), тому їх не може бути включено до аналізу і в цій роботі вони не розглядаються. Вибір до розгляду вказаних ринків обґрунтовується, окрім іншого, на методиках Міжнародної Фінансової Корпорації (IFC), згідно з якою фінансові інструменти ринків цих країн розглядаються як потенційні об´єкти приватних (у тому числі портфельних) інвестицій.

Визначальними рисами ступеня розвиненості виступають також операційна та інформаційна ефективність ринків акцій, практика корпоративного управління, права меншин акціонерів, транспарентність, рівень облікових стандартів тощо. Характеристику ступеня розвиненості ринку може бути дано і в рамках цих рис.

Незважаючи на те, що нові європейські ринки акцій за будь-яким з наведених підходів належать до ринків, що розвиваються (що пояснюється відносно невеликим терміном їхнього функціонування та розвитку), вони неоднорідні. Ринки капіталів 13 названих країн різні за правовою базою, рівнем капіталізації, оборотом, ліквідністю інструментів та іншими характеристиками.

1. Дохідність та ризиковість ринку акцій нових європейських країн

Оцінка інституціонально-інфраструктурного середовища передбачає аналіз регулятивної системи ринку цінних паперів, депозитарної та клірингової систем. Ринки типу "Investable" розглядаються як дохідна (а заразом і ризикова) частина глобально диверсифікованого портфеля консервативного інвестора. У цій частині представлені ринки Азії (приблизно 43 % загальної капіталізації ринків типу "Emerging"), Латинської Америки (26 %), Африки (13 %) та Європи (17 %). З європейських ринків до цього класу віднесено ринки акцій Чехії, Греції, Угорщини, Польщі, Росії, Словаччини, Туреччини. Порівняльні характеристики європейських ринків і цього класу подано в табл. 1.

Таблиця 1. Ринкова капіталізація європейських ринків групи "Investable" (за методологією IFC), доступних для іноземного інвестування на початок 2005 р.

Країна

Капіталізація ринку, млн дол. США

Чехія

3793,2

Угорщина

13959,0

Польща

12450,8

Росія

17527,6

Словаччина

368,8

Загалом

48099,4

"Граничні" ринки відносно невеликі та неліквідні навіть за стандартами ринків, що розвиваються. Для них характерні брак повної та надійної ринкової інформації, мала капіталізація і невеликий оборот. На сьогодні в світі виділяють лише 20 ринків цього класу. Це ринки Бангладеш, Ботсвани, Болгарії, Гани, Еквадору, Естонії, Кенії, Кот д´Івуару, Латвії, Лівану, Литви, Маурітусу, Намібії, Румунії, Словенії, Трінідад і Тобаго, Тунісу, України, Хорватії, Ямайки. Порівняльні характеристики європейських ринків цього класу наведено в табл. 2.

В Україні лідером організованого фондового ринку (і, зокрема, вторинного ринку акцій) є Перша Фондова Торговельна Система (ПФТС), за даними якої розраховуються показники Standard & Poor´s. До речі в усіх країнах, ринки яких віднесено до групи "Frontier", вторинний ринок акцій представлений біржами в столицях цих держав, лише в Росії та Україні вони зосереджені в торгівельних системах організованого позабіржового ринку [5, c. 131-132].

Таблиця 2. Ринкова капіталізація європейських ринків групи "Frontier" (за методологією IFC) доступних для іноземного інвестування на початок 2005 р.

Країна

Капіталізація ринку, млн дол. США

Болгарія

156,9

Хорватія

1233,0

Естонія

1398,3

Латвія

172,6

Литва

314,1

Румунія

323,4

Словенія

1668,3

Україна

165,4

Загалом

5432,0

Обсяг торгів акціями у ПФТС за 2001 р. склав 1,14 млрд грн. Обсяг торгів вторинного ринку акцій на ПФТС — 997,9 млн грн. Обсяг торгів первинного ринку акцій на ПФТС (розміщення цінних паперів) — 43,04 млн грн. Галузями — лідерами за обсягами торгів у 2001 р. були:

— енергетика (38,86 % обсягу торгів акціями), торгували акціями 24 підприємства;

— нафтогазова (19,51 %), торгували акціями 12 підприємств;

— металургія (18,63 %), торгували акціями 29 підприємств;

— машинобудування (7,72 %), торгували акціями 20 підприємств. Лідери за обсягами торгів акціями: "Кліринговий Дім" (207,58 млн грн),

"Міжрегіональна фінансова компанія" (165,79 млн грн), "Драгон Капітал" (113,56 млн грн), "Укранет-Траст" (61,2 млн грн), "Проспект Інвестментс" (55,78 млн грн). Андерайтери акцій, які розміщувалися через ПФТС: компанії "Сігма-Фонд" та "Рубін".

З початку 90-х років XX ст. розпочався процес стрімкої глобалізації ринків капіталів, що пояснюється, окрім іншого, розвитком інформаційних технологій та ринковою уніфікацією. Спектр можливостей інвесторів суттєво розширився. Інвестиційний глобалізм перетворився в системне явище та у процес, який домінує в структурі економічного глобалізму.

В цьому аспекті якісну трансформацію пережили портфельні інвестиції іноземних інвесторів. Ця трансформація полягала в перенесенні акцентів із класичних, добре апробованих методик формування портфелів, заснованих на розподілі капіталу між фінансовими інструментами ринку певної країни, до методик формування глобально диверсифікованого портфеля. З середини 90-х років портфельні інвестиції стали домінувати у структурі міжнародного руху капіталу: їхній відносний обсяг зріс із 20 % у 80-ті роки до 60 % у 90-ті5. Але разом з цим збільшився ризик при формуванні портфеля. При виході на зарубіжні ринки фінансовий аналіз та оцінка цінних паперів ускладнюються особливостями національних економік, різними системами фінансової звітності та іншими факторами. Внаслідок цього зросла роль фондових індексів. Проведення операцій фінансового інвестування на ринку цінних паперів будь-якої країни потребує використання значних масивів статистичної інформації. Подібна інформація в узагальненій формі відбивається у фондових індексах, які є інтегральними показниками стану та динаміки сучасних ринків капіталу і відіграють важливу роль у дослідженні їх завдяки тим функціям, які вони виконують. У найзагальнішій формі виділяють три основні функції фондових індексів: діагностичну, спекулятивну та індикативну.

Під діагностичною функцією розуміють спроможність системи індексів характеризувати стан та динаміку розвитку макроекономічної ситуації, інвестиційного клімату, а також кон´юнктуру самого ринку та його окремих складових. Спекулятивна функція полягає в тому, що фондовий індекс розглядається як основа для інструментів хеджування на ринку — ф´ючерсних та опціонних угод. Індикативна функція полягає в тому, що індекс являє собою індикатор певного портфеля акцій та орієнтир в оцінюванні ефективності управління портфелем цінних паперів. Для завдання формування та управління глобально диверсифікованого інвестиційного портфеля виділимо лише індикативну функцію фондових індексів. На основі цієї функції побудована така широковживана практика управління портфелем цінних паперів як індексування. Відомо, що управління портфелем цінних паперів може бути активним і пасивним. Є два види пасивної стратегії — "купуй і тримай" та власне індексування. Сутність останньої полягає в тому, що структура портфеля формується адекватно до структури індексної корзини. З погляду процесу створення глобально диверсифікованого портфеля така стратегія ефективна. Так, ринок акцій кожної країни виступає як структурний елемент ієрархії у здійсненні диверсифікації. А на цьому ринку необхідно "інвестувати в індекс". — приводити структуру портфеля у