Важкі метали та їх вплив на організм людини, санітарні норми

Вступ

1. Вплив шкідливих речовин на організм людини

1.1. Санітарні норми

2. Важкі метали та їх вплив на організм людини

2.1.  Водні  ресурси

2.2. Забруднення геологічного середовища кадмієм

2.3. Атмосферне повітря

Висновки

Використана література

ВСТУП

   Наш час  характеризується  бурхливим  розвитком  міст  і  загостренням

проблем, пов'язаних із взаємовідносинами природи і суспільства. Одна  з  цих проблем - протиріччя між ростом міст, з одного боку, і  прагненням  зберегти живу природу в міських і приміських територіях з іншої сторони.

      Екстенсивний характер розвитку продуктивних сил  суспільства  обумовив зростання  інтенсивності  і  масштабів  антропогенного  впливу  на  природне середовище,  привів  до  небезпечного  рубежу   локальних   і   регіональних екологічних криз і практично до повсюдного загострення  погрози  екологічних катастроф. Серйозну небезпеку представляє забруднення  природних  середовищ, що підсилюється - атмосфери, літосфери, гідросфери  і  біосфери.  При  цьому під   антропогенним   забрудненням   природного    середовища    розуміється забруднення, що виникає в результаті  діяльності  людей,  у  тому  числі  їх прямого  чи  непрямого  впливу  на  інтенсивність  природного   забруднення.

   Забруднення характеризується привнесенням у чи середовище виникненням у  ній нових, звичайно не характерних для  неї  фізичних,  хімічних  і  біологічних агентів, також перевищенням у розглянутий  час  середньорічного   рівня концентрації перерахованих агентів у середовищі.

      При  рішенні  проблем  природокористування  приходиться   виходити   з визнання неможливості повного  запобігання  в  даний  час  і  в  майбутньому антропогенного впливу, що передбачається, на природне середовище  навіть  за умови удосконалювання виробництва й інших сфер людської діяльності.

    Актуальність теми:  на  перше місце повинне висуватися здійснення системи  заходів,  спрямованих  на підтримку  раціональної  взаємодії  між  діяльністю  людини  і  навколишньою природним середовищем, що забезпечують збереження  і  відновлення  природних ресурсів, що попереджають прямий чи непрямий  вплив  результатів  діяльності суспільства на природу і здоров'я людини.

Тема роботи: „Важкі метали та їх вплив на організм людини, санітарні норми”

Мета:  показати як  важкі метали впливають на організм людини.

Основні завдання:

 1. розкрити вплив шкідливих речовин на організм людини, санітарні норми;

 2. важкі метали  та їх вплив на людський організм та навколишнє середовище (атмосферу, водне середовище, грунти).

1. Вплив шкідливих речовин на організм людини

      Здоров'я людей значною мірою залежить від якості як природного, так  і антропогенного  середовища.  В  умовах  великого  міста  вплив   на   людину природного  компонента  ослаблений,  а  вплив  антропогенних  факторів  різко посилено. Міста, у яких на  порівняно  невеликих  територіях  концентрується велика кількість людей, автотранспорту  і  різних  підприємств,  є  центрами техногенного  впливу  на  природу.  Газові  і  пилові   викиди   промислових підприємств, скидання ними в навколишні водойми стічних  вод,  комунальні  і побутові  відходи   великого   міста   забруднюють   навколишнє   середовище різноманітними  хімічними  елементами.  У  більшості  промислових  пилів   і відходів вміст таких елементів, як  ртуть,  свинець,  кадмій,  цинк,  олово, мідь, вольфрам, сурма, вісмут і ін., у сотні, тисячі і десятки  тисяч  разів вище, ніж у природних ґрунтах.  

Виявлено взаємозв'язок змісту токсичних речовин у крові, сечі,  волоссі інших тканинах  людей  зі  ступенем  їхньої  шкідливої  дії  на  організм. Концентрація речовини в тканинах і  виділеннях  служить  показником  ступеня несприятливого впливу на організм. Виявлено залежності між рівнями кадмію  і свинцю у волосі школярів  і  їхнім  розумовим  розвитком.  Найпоширеніший  з токсичних важких металів - свинець, тому що він входить до  складу  бензину. Переносяться по повітрю нікель, кадмій, берилій  і  ртуть  відносно  рідкі, але в деяких районах вони являють собою серйозну загрозу.  Причому  особливо небезпечно те, що нагромадження цих металів в організмі починається з  рівня забруднення, значно меншого гранично припустимих норм.

     По ступені дії на організм людини шкідливі речовини підрозділяються на чотирьох класу небезпеки:

I.         Надзвичайно небезпечні: ПДК <0,1 мг/м3;

II.        Високонебезпечні: ПДК від 0,1 до 1,0 мг/м3;

III.       Уміренонебезпечні: ПДК від 1,1 до 10,0 мг/м3;

IV.       Малонебезпечні: ПДК >10,0 мг/м3. [10,  c. 178]

    У основу даної класифікації призначена середня смертельна концентрація (ССК) гранично припустима концентрація (ПДК).

1.1. Санітарні норми

   Гранично допустима норма  шкідливих речовин - це концентрації, що при щоденній роботі протягом  восьми часів або іншої тривалості, але не більш 41 часу в тиждень, протягом  усього робочого стажу не можуть викликати захворювання або відхилення в стані здоров'я що виявляються сучасними методами досліджень у процесі роботи або у віддалені терміни життя дійсних і наступних поколінь.

Умовою безпеки шкідливих речовин є співвідношення:

Едоп. обмірювані СФ і ПДК мг/м3.

    При перебуванні в робочій зоні декількох шкідливих речовин однонаправленного дії повинно дотримуватися співвідношення:  

По характері дії вони підрозділяються на:

1.     Загальнотоксичні -  отруєння всього організму , що викликають  чадний газ, бензол, ртуть, свинець, ціаніди, арсениды - з'єднання миш'яку;

2.   Подразні (хлор, аміак, сірчистий газ, ацетон);

3.   Канцерогенні які викликають рак (нікель,  азбест, аміни і т.д.);

4.    Мутагенні,  які впливають на репродуктивну функцію (магній, ртуть). [10, с. 179]

     Для створення нормальних умов виробничої діяльності  необхідно забезпечити не лише комфортом метеорологічні умови, а й необхідну чистоту повітря. Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі речовини, що використовують в технологічних процесах.

    Шкідливі речовини можуть проникати в організм людини через органи дихання, органи травлення, а також шкіру та подразливі оболонки. Через дихальні шляхи потрапляють пари, газо- та пилоподібні речовини, через шкіру переважно рідкі речовини. Через шлунково-кишкові шляхи потрапляють речовини під час ковтання, або при внесенні їх в рот забрудненими руками.

     Основним шляхом надходження промислових шкідливих речовин в організм людина є дихальні шляхи. Завдяки величезній (понад 90 м2) всмоктувальній поверхні легенів утворюються сприятливі умови для потрапляння шкідливих речовин у кров.

     Шкідливі речовини, що потрапили тим, чи іншим шляхом в організм можуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Ступінь отруєння залежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії, шляху проникнення, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму. Гострі отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин (чадний газ, метан, сірководень). Хронічні отруєння розвиваються внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій шкідливих речовин (свинець, ртуть, марганець). Шкідливі речовини потрапивши в організм розподіляють в ньому нерівномірно. Найбільша кількість свинцю накопичується в кістках, фтору в зубах, марганцю – в печінці. Такі речовини мають властивість утворювати в організмі так зване “депо” і затримуватись в ньому тривалий час.

    При хронічному отруєнні шкідливі речовини можуть не лише накопичуватись в організм (матеріальна кумуляція), але й викликати “накопичення” функціональних ефектів (функціональна кумуляція).

     Ступінь несприятливого впливу шкідливих речовин, що присутні в повітрі зони визначається також низкою інших чинників. Наприклад, підвищена температура і вологість, як і значне м’язеве напруження, в більшості випадків, підсилюють дію шкідливих речовин.

    Суттєве значення мають індивідуальні особливості людини. З огляду на це для робітників,  які працюють у шкідливих умовах проводяться обов’язкові попередні (при вступі на роботу) та періодичні (1 раз на 3, 6, 12 та 24 місяці, залежно від токсичності речовин) медичні о