Конкуренція в ринковій економіці

Вступ

І. Теоретичні основи функціонування конкуренції

1.1. Зміст та основні види конкуренції

1.2. Форми конкуренції

ІІ. Сучасний стан розвитку конкуренції

2.1. Сучасний стан української конкуренції

2.2. Зарубіжний досвід функціонування конкуренції

ІІІ. Шляхи вдосконалення механізму конкуренційної боротьби

3.1. Пропозиції щодо вдосконалення механізму конкуренційної боротьби України

3.2. Проблеми та перешкоди на шляху до розвитку конкуренції в Україні

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми. З набуттям незалежності і переходом від планово-адміністративної до ринкової економічної системи особливої актуальності набула проблема розвитку конкурентних відносин у транзитивній економіці України. Адже конкуренція, та закладений у ній „механізм природного відбору” в економіці, дозволяє виявити найбільш перспективні для розвитку підприємства і галузі економіки. За її допомогою відбувається ефективне функціонування національного господарства шляхом оптимального розподілу ресурсів і максимального задоволення попиту споживачів.

Проте, з перших кроків ринкових перетворень стало зрозуміло, що конкурентні відносини, які складаються у транзитивних економіках, потребують відповідного інституційного оформлення, оскільки поза таких інститутів вони замість конструктивної сили перетворюються на деструктивну. Тому, одним з визначальних моментів розвитку конкурентних відносин в Україні стало формування інститутів конкуренції.

Сьогодні, коли більшість українських підприємств вже відчувають конкурентний тиск, ще існують значні інституційні обмеження конкуренції, які виникають через недосконалість ринкових інститутів. Такий стан речей негативно впливає на міжгалузеву і внутрішньогалузеву конкуренцію, що заважає досягненню комплексної ефективності економіки і вільному руху капіталів.

Вагомий внесок у дослідження з питань конкуренції як економічної категорії внесли такі відомі економісти, як: Л.Вальрас, К.Маркс, А.Маршалл, В.Ойкен, В.Парето, М.Портер, Д.Рікардо, Дж.Робінсон, А.Сміт, Ф.фонХайєк, Е.Чемберлін, Й.Шумпетер.

Важливі теоретичні узагальнення щодо розвитку конкуренції зробили у своїх працях такі класики економічної науки, як: А.Сміт, Дж.С.Мілль, І.Вернадський, М.Бунге, А.Маршалл, М.Туган-Барановський, В.Тимошенко, Е.Чемберлін, Дж.Робінсон та ін., відомі зарубіжні вчені: Г.Азоєв, І.Кірцнер, М.Портер, Д.Росс, П.Семюелсон, Р.Фатхудінов, О.Феофанов, В.Шемятенков, Ф.Шерер та ін.

Різні аспекти розвитку конкуренції досліджують сучасні українські учені Г.Андрощук, В.Базилевич, З.Борисенко, О.Безух, І.Дахно, В.Лагутін, О.Мельниченко, Г.Пастернак-Таранущенко, Н.Саніахметова, Л.Семенова, І.Сіваченко, Г.Шнирков та ін. Становлення та розвиток конкуренції в перехідній економіці проаналізовано у низці дисертаційних робіт, зокрема в працях О.Гайворонського, Н.Заровної, Ю.Ковальської, Б.Короля та ін.

Однак ще досі немає жодної спеціальної монографічної праці з цього питання та чимало теоретичних і практичних аспектів даної проблеми не з’ясовано. Передусім це стосується сутності конкурентного середовища, розроблення основних наукових напрямів дослідження теорії конкуренції, класифікаційних ознак та функцій конкуренції в сучасній економіці. Актуальним є й визначення особливостей розвитку економічної конкуренції, а також економіко-правових засад її регулювання в Україні.

Метою дослідженняє комплексний теоретичний аналіз форм розвитку конкурентних відносин у економіці України, а також розробка рекомендацій щодо вдосконалення інституційного оформлення конкурентних відносин з метою забезпечення сталого розвитку вітчизняної економіки. Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються наступні наукові завдання:

  • уточнення сучасного поняття конкуренції як економічної категорії і визначення взаємозалежності між ступенем розвитку конкурентного середовища і конкурентних відносин;
  • дослідження сутності, місця, функцій конкуренції, та їх ролі у формуванні конкурентних відносин;
  • дослідження стану конкурентного середовища на сучасному етапі розвитку економіки України;
  • окреслення шляхів і напрямків подолання інституційних обмежень конкуренції в економіці України з урахуванням світового досвіду вдосконалення конкурентних відносин.

Об'єктом дослідженняєпроцес становлення і розвитку конкурентних відносин у трансформаційній економіці України.

Предметом дослідженняє система інституційних форм, що створюється у процесі становлення і розвитку конкурентних відносин в Україні.

Методи дослідження.Теоретичну і методологічну основу роботи склали фундаментальні дослідження та новітні розробки зарубіжних і вітчизняних вчених, що займаються проблемами інституційних перетворень в розвинутих і трансформаційних економіках. Для вирішення теоретичних і практичних завдань використовувалися прийоми і засоби діалектики, методи теоретичного абстрагування, єдності історичного і логічного, порівняльний, статистичний, кореляційно-регресійний аналіз, системний та структурно-функціональний підходи.


І. Теоретичні основи функціонування конкуренції

1.1. Зміст та основні види конкуренції

На сучасному етапі особливо важливими функціями економічної конкуренції є функції страхування, селективності, порівняння. Сутність функції страхування зводиться до того, що конкуренція страхує безпеку споживача при отриманні бажаної продукції та вигоди. Функція селективності полягає в тому, що конкуренція сприяє вилученню з ринку підприємств, які не спроможні пропонувати продукцію належного рівня. Функція порівняння дає змогу, зважаючи на подібності (чи відмінності), проаналізувати діяльність підприємства та його конкурентів.

Поряд з традиційними класифікацій ними ознаками економічної конкуренції (моделі ринку, масштаби розповсюдження, форми суперництва), запропоновано нові класифікації: ступінь інтенсивності суперництва (стабільна, динамічна конкуренція), морально-етичний характер поведінкиконкурентів (добросовісна, недобросовісна конкуренція), походження (традиційна, нетрадиційна конкуренція).

Конкуренція (від лат. "concurrientia" - стикатися) означає суперництво між суб'єктами ринкового господарства за найбільш вигідні умови виробництва, продажу і купівлі товарів. Такий вид економічних відносин функціонує тоді, коли виробники товарів виступають як самостійні і ні від кого не залежні суб'єкти господарської системи. У такому самому становищі повинні бути і покупці товарів.

Конкурентна боротьба за економічне процвітання і виживання є економічним законом ринкового господарства.

Продавці хочуть продати свої товари найдорожче, але конкуренція змушує їх збувати продукцію дешевше, щоб стимулювати попит покупців. У боротьбі між продавцями (прагнуть продати найдорожче) і покупцями (прагнуть купити дешевше) виграють ті, хто більш згуртований і має можливість нав'язати свою (вигідну для них) ціну. В умовах "вільної" конкуренції на ринку всі рівні, як продавці, і всі рівні, як покупці, але перемагає той, хто при тій самій якості товару має менші витрати виробництва або при тих самих витратах виробляє продукцію вищої якості.

Конкуренція - категорія товарно-ринкової економіки. Її зародження і виникнення історично належать до простого товарного виробництва. У процесі конкуренції кожний дрібний виробник намагається створити для себе найбільш вигідні умови виробництва і збуту товарів. Особливого розвитку конкуренція набула з переходом до великого товарного виробництва. У ХХ і на початку ХХІ ст. конкуренція в усіх країнах свідомо використовується як одна з рушійних сил економічного і соціального прогресу[14, c. 122-124].

Позитивна економічна роль конкуренції проявляється в ряді функцій, які вона виконує.

По-перше, як показує історичний досвід, конкуренція, пронизуючи всі зв'язки виробництва і споживання, є єдино можливим засобом досягнення збалансованості між попитом і пропозицією, а в кінцевому підсумку - між суспільними потребами і виробництвом.

По-друге, конкуренція виконує функцію спілкування і погодження інтересів виробників. В умовах розвинутого поділу праці інтерес кожного пов'язаний і взаємодіє з інтересами інших товаровиробників. Виконуючи цю функцію, конкуренція через ринковий механізм підпорядковує індивідуальні прагнення суб'єктів господарювання суспільним інтересам.

Третя функція конкуренції - змушувати товаровиробників знижувати індивідуальні виробничі витрати. Зменшення витрат вимагає від підприємців постійно працювати над удосконаленням технічної бази виробництва, шукати шляхи економії сировини, матеріалів, устаткування і робочого часу, а також підвищення продуктивності праці.

Четверта важлива функція конкуренції - це стимулювання підвищення якості продукції та послуг. Ця функція набуває особливого значення в умовах науково-технічної революції, яка надає кожному виробникові можливості вдосконалювати споживні вартості, широко орієнтуватися на задоволення найрізноманітніших потреб покупців, усього суспільства. Конкуренція спонукає виробник