Психологічний супровід професійного розвитку майбутнього психолога у вищому навчальному закладі

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стрімкий розвиток українського суспільства, його науково-технічної та гуманітарної сфер ставить нові завдання перед системою вищої освіти, передусім, щодо зміни орієнтації професійної підготовки майбутніх фахівців з формування професійних знань та вмінь на забезпечення комфортних умов для гармонійного професійного й особистісного розвитку студентів, активізацію їх мотиваційного ресурсу, саморегуляції та самоорганізації, мисленнєвої діяльності, що відображено в державних нормативних документах: Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законі України “Про вищу освіту”, Концептуальних засадах розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір, проекті Національної стратегії розвитку освіти України на 2012–2021рр. Це особливо стосується майбутніх психологів, ефективність професійної діяльності яких залежить від цілісної готовності до неї, автентичності їх особистості, що, у свою чергу, забезпечується успішністю професійного розвитку на етапі навчання у вищому навчальному закладі (ВНЗ), позитивним вирішенням нормативних навчально-професійних криз. При цьому однією з базових умов, що визначає розв’язання вищеокресленого завдання, є створення у ВНЗ особливого розвивального середовища, простору взаємної підтримки та співпраці, дійсних суб’єкт-суб’єктних відносин, спрямованих на проектування студентом власного професійного шляху, запобігання виникненню деструктивних професійно-особистісних явищ, актуалізацію внутрішньоособистісного потенціалу, тобто впровадження технології психологічного супроводу.

Необхідність дослідження та вирішення проблеми психологічногосупроводу професійного розвитку майбутнього психолога у вищому навчальному закладі, її актуальність і доцільність зумовлені наявними суперечностями між:

–запитом суспільства щодо підготовки висококваліфікованого, конкурентоспроможного, здатного до постійного самовдосконалення психолога, який успішно розвивається як особистість і професіонал, та недостатньою зорієнтованістю вітчизняної системи вищої освіти на забезпечення його гармонійного професійного розвитку;

–практикою викладання психологічних дисциплін у ВНЗ, яка спрямована на передачу студентам знань, формування вмінь і навичок, та необхідністю створення умов, що сприятимуть активізації механізмів їх професійного розвитку та саморозвитку, успішному подоланню нормативних та ненормативних навчально-професійних криз;

–усвідомленням сучасною психологічною наукою складності, тривалості та різноспрямованості професійного розвитку майбутніх психологів та недостатньою розробленістю психолого-педагогічних технологій, спрямованих на забезпечення його успішності;

–задекларованим положенням про те, що освітній простір ВНЗ, відповідно до чинного законодавства (Положення про психологічну службу системи освіти України, 2009р.),має забезпечити умови для всебічного гармонійного розвитку студентів та відсутністю технології психологічного супроводу професійного розвитку майбутніх фахівців.

Здійснений аналіз наукової літератури з проблем професійного становлення та розвитку, професіоналізації, етапів і криз професіогенезу фахівця взагалі та психолога зокрема засвідчує, що дослідженню окремих питань зазначеного предметного простору значну увагу приділяють як вітчизняні науковці (К.Абульханова-Славська, О.Асмолов, О.Гура, Є.Климов, Т.Кудрявцев, Б.Ломов, А.Маркова, С.Максименко, В.Шадриков, та ін.), так і зарубіжні вчені (Е.Гінцберг, Г.Ебінгауз, Г.Мюнстенберг, Ф.Парсонс, Е.Роу, Д.Супер та ін.).

Різні аспекти досліджуваної проблеми знайшли своє відображення в наукових працях, спрямованих на: визначення сутності професійного розвитку особистості (Б.Ананьєв, Г.Балл,Е.Зеєр, Л.Мітіна, М.Пряжников, Н.Чепелєва, Т.Яценко та ін.); дослідження професійного розвитку психолога (Г.Абрамова, І.Вачков, М.Обозов та ін.); виокремлення необхідних професійно значущих якостей психолога (І.Гриншпун, Т.Гура, Є.Климов, О.Лідерс, О.Сухарьов та ін.); виявлення детермінант професіогенезу майбутніх психологів на етапі фахової підготовки (В.Бочелюк, Л.Шнейдер та ін.); визначення концептуальних положень психологічного супроводу як системи професійної діяльності психолога (Р.Бітянова, Н.Глуханюк, Р.Овчарова та ін.).

Слід зазначити, що з метоюпідвищення якості професійного розвитку майбутнього психолога на етапі професійної підготовки вченими були розроблені та впроваджені методи: особистісно орієнтованої освіти (О.Асмолов, В.Давидов, А.Деркач, Є.Ісаєв, В.Петровський, В.Слободчиков та ін.), психолого-педагогічної підтримки (О.Газман, І.Дубровіна та ін.), психологічної допомоги та захисту (Ю.Савенко, А.Штипель таін.).

Проте, незважаючи на значний інтерес науковців до питань забезпечення успішності професіогенезу майбутніх психологів, проблема психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога у ВНЗ як у теоретичному, так і в практичному аспекті залишається малодослідженою, що виявляється й у відсутності єдиного розуміння сутності цього феномену, теоретично визначеної й методологічно обґрунтованої його моделі, розробленої й експериментально апробованої технології у сучасній системі професійної освіти.

Таким чином, дослідження технології психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога у ВНЗ, розробка її моделі та впровадження у процес фахової підготовки є важливими для розв’язання науково-практичних завдань розвитку вищої освіти в Україні, що й зумовило вибір теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Класичного приватного університету в межах комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри практичної психології “Соціально-психологічні та педагогічні засади самоорганізації особистості” (номер державної реєстрації 0108U002324), в якій автор безпосередньо брала участь.

Тема дисертації затверджена вченою радою Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління” (протокол №4 від 27.12.2006р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №2 від 27.02.2007р.).

Мета й завдання дослідження. Мета роботи полягає в науковому обґрунтуванні технології психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога у вищому навчальному закладі.

Відповідно до мети дисертаційного дослідження поставлено такізавдання:

  1. на підставі аналізу теоретичних основ дослідження професіогенезу психолога, особливостей перебігу його стадій, криз та новоутворень розкрити сутність професійного розвитку майбутнього психолога на етапі навчання у ВНЗ;
  2. виявити й охарактеризувати критерії та показники професійного розвитку майбутнього психолога на етапі фахової підготовки;
  3. розробити та обґрунтувати технологію психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога у ВНЗ;
  4. експериментально перевірити ефективність технології психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога.

Об’єктом дослідженняєпрофесійний розвиток психолога на етапі фахової підготовки у вищому навчальному закладі.

Предметом дослідженняє психологічний супровід професійного розвитку майбутнього психолога у вищому навчальному закладі.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що ефективність професійного розвитку майбутнього психолога залежить від упровадження у ВНЗ технології психологічного супроводу, яка передбачає:

–системне та систематичне відстеження психолого-педагогічного статусу студента відповідно до його актуального стану й перспектив професійного розвитку;

–активізацію мотиваційної, змістовно-операційної та рефлексивної складових його готовності до професійної діяльності завдяки впровадженню як традиційних (лекції, практичні, семінарські заняття), так і активних форм та методів (тренінги, психобіографія, проектні ігри, рефлепрактикум, студентський науково-дослідний гурток);

–орієнтацію навчальної і позанавчальної діяльності майбутніх психологів на забезпечення умов для успішного подолання нормативних і ненормативних криз їх професіогенезу.

Методи дослідження. Для досягнення мети, вирішення завдань і перевірки гіпотези дослідження використано комплекс сучасних загальнонаукових методів:

–теоретичних: аналіз (історичний, порівняльний), узагальнення, систематизація, зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему; метод аналізу визначення понять; моделювання – для з’ясування сутності професійного розвитку май