Економічна необхідність і сутність страхових послуг

Вступ.

1. Економічна необхідність страхової послуги для фізичних та юридичних осіб.

2. Розвиток системи страхових послуг.

3. Порядок надання страхових послуг страхувальникам.

4. Діюча система страхових послуг в Україні та шляхи її удосконалення.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Розвиток суспільства обумовив необхідність переходу до страхового ринку, функціонування якого спирається на вивчення та використання економічних законів, в першу чергу закону вартості, закону попиту та пропозиції. Такий перехід неминучий, тому, що тільки на його основі треба подолати штучно вузькі рамки використання страхування в економіці, забезпечити його цивілізований розвиток і інтеграцію на шляху суспільно-економічного прогресу.

Становлення України як незалежної, демократичної країни з ринковою економікою створило умови для виходу країни на міжнародний ринок страхових послуг. Формування нової системи господарювання в Україні вносить принципові зміни в організацію страхової справи.

Варто зазначити, що у сучасних економічних умовах страхування – чи не єдина галузь економіки України, яка протягом останніх років має стабільний значний щорічний приріст обсягів наданих послуг. Але, незважаючи на номінальне зростання обсягів страхового ринку, ця галузь забезпечує сьогодні перерозподіл незначної частини внутрішнього валового продукту.

Отже, створення здорового конкурентного середовища на страховому ринку України – це процес складний, довготривалий і не завжди прогнозований. Він вимагає серйозного розуміння потреб та інтересів усіх учасників страхового підприємництва, зумовлює необхідність урівноваження, збалансування попиту та пропозиції, науково обґрунтованого законодавчого забезпечення належних умов цивілізованої діяльності страховиків усіх форм власності та національної приналежності.


1. Економічна необхідність страхової послуги для фізичних та юридичних осіб

Страхування є економічною категорією і входить до складу фінансової системи держави. Як і фінансові відносини в цілому, страхування зумовлене рухом грошових коштів у процесі розподілу і перерозподілу грошових доходів і нагромаджень усіх суб'єктів виробництва й обміну. Разом з тим, для страхування властиві економічні відносини, змістом яких є перерозподіл доходів і коштів для нагромадження лише з метою відшкодування матеріальних чи інших втрат (здоров'я, працездатності тощо).

Як економічна категорія, страхування — це система економічних перерозподільчих відносин, що охоплює:

— утворення за рахунок внесків фізичних та юридичних осіб спеціального фонду коштів;

— його використання для відшкодування майнових збитків внаслідок стихійних лих та інших випадкових явищ, а також для надання громадянам допомоги у різних ситуаціях в їх житті.

Як свідчить історичний досвід розвитку страхування, людство завжди намагалося захистити себе від несприятливих явищ, які виникають в результаті природних катаклізмів та негараздів між окремими суб'єктами виробничих відносин. Саме необхідність відшкодування збитків у результаті їхнього настання є об'єктивною передумовою виникнення певних економічних відносин між суб'єктами у формі страхового захисту.

У процесі еволюції суспільних відносин способи страхового захисту постій-но розвиваються. Як справедливо зазначає С.С. Осадець [10], людство вживає дедалі ефективніших заходів для протистояння стихійним явищам. Зокрема, підвищуються вимоги до будівництва об'єктів, застосовуються щоразу досконаліші інженерні конструкції, новітні ізоляційні матеріали, більше уваги приділяється безпеці експлуатації транспортних засобів тощо. Водночас суспільний розвиток породжує нові види ризиків техногенних катастроф, невідомих раніше захворювань та епідемій інфекційного характеру, зростання злочинності, поширення наркоманії та алкоголізму. Все це призводить до необхідності акумуляції все більшого розміру страхового фонду для відшкодування збитків.

Страхування як один із методів створення страхового фонду виступає важливим економічним інститутом, спроможним компенсувати та зменшити втрати від подій, виникнення яких носить випадковий характер. Як свідчить порівняльна характеристика організаційних форм існування страхового фонду суспільства, страхування використовується паралельно з такими формами страхового захисту як централізовані (резервні) фонди держави та фонди самострахування суб'єктів господарювання.

Як зазначає Фурман В. М.[11]у своїй статті «Страхування та його роль у соціально-економічних процесах», аналізуючи їх, слід звернути увагу на деякі фінансові аспекти:

1. Під час страхування виникають грошові перерозподільчі відносини, причиною яких є наявність страхового ризику, тобто можливість виникнення події, яка здатна зумовити матеріальні та інші витрати.

2. Замкнутий розподіл збитків є характерною ознакою страхування. З метою організації замкнутого розподілу збитків для всіх учасників страхування утворюється цільовий страховий фонд, джерелом якого є встановлені внески всіх застрахованих осіб. Обсяг внеску і виражає участь кожного з них у розподілі збитку.

3. Особливістю страхування є те, що воно передбачає розподіл збитку від настання страхових подій у просторі і часі.

4. Страхові компанії здатні забезпечити свою самостійність завдяки дії двох основних механізмів, покладених в основу страхування - ефекту рідкісних подій та ефекту накопичення. Ефектом рідкісних подій називається страховий випадок, який відбувається протягом певного періоду не в усіх учасників формування страхового фонду. Ефект накопичення полягає в тому, що страховий внесок завжди менший від страхової виплати, оскільки як страхові виплати видаються не одночасно, і в результаті дисконтування грошових потоків страхова компанія отримує інвестиційний прибуток. Таким чином, з огляду на вищезгадані ознаки, можна зробити висновок, що фінансовий аспект страхування полягає в існуванні особливих замкнутих перерозподільчих відносин між його учасниками з приводу формування цільового страхового фонду та відшкодування можливих збитків у зв'язку з наслідками страхових випадків, які відбулися [7, c. 41-42].

У процесі здійснення страхування створюються значні резерви грошових коштів, які можна розглядати як джерело інвестицій в економіку держави. Тимчасово вільні кошти страхових компаній можуть інвестуватися в об'єкти виробничої та невиробничої сфер діяльності, акції підприємств, інші цінні папери, банківські депозити. Важливим моментом даного аспекту є те, що акумульовані у страхових компаніях ресурси через систему інвестування сприяють розширенню та оновленню виробничого потенціалу суспільства.

Страхування є чинником стимулювання економіки, активізації суб'єктів господарювання і водночас забезпечення економічної рівноваги в країні. Цей аспект ролі страхування в ринковій економіці обумовлений тим, що завдяки механізму страхового захисту для всіх ринкових суб'єктів створюються рівні права, є можливість отримати вигоду, з'являється бажання ризикувати, забезпечуються стимули до зростання продуктивності праці, технічного оновлення виробничих потужностей, інвестування коштів у розвиток бізнесу.

Особливо важливим страхування є для новостворених підприємств, які ще не мають достатнього виробничого потенціалу та власних коштів для інвестування виробничого розвитку.

Страхування є ефективним способом нагромадження та використання коштів для здійснення соціальних програм і зменшення соціальної напруги в суспільстві. Як свідчить світовий досвід, сформовані страховим методом ресурси широко використовуються в багатьох країнах із ринковою економікою як доповнення до державних ресурсів, спрямованих на фінансування освіти, придбання житла, охорони здоров'я, пенсійне забезпечення. Водночас повно цінний розвиток страхового ринку дає помітний імпульс росту національної економіки, оскільки страхування життя і пенсійне страхування — є ефективними способами трансформації заощаджень населення в довгострокові інвестиції.

І нарешті, страхування, завдяки кількості створюваних робочих місць, є ефективним способом вирішення проблем зайнятості в умовах ринку праці.

В умовах ринку актуальним стає страхування від комерційних, технічних, правових і політичних ризиків [6, c. 65-66].

Страхування забезпечує раціональне формування та використання коштів, призначених для здійснення соціальних програм. Світовий досвід довів доцільність нагромадження і використання коштів на соціальні програми страховим методом. Сформовані за цим методом ресурси використовуються як доповнення до державних ресурсів, спрямованих на фінансування освіти, охорони здоров'я, пенсійне забезпечення тощо.

У ринковій економіці страхування виступає, з одного боку, засобом захисту бізнесу та добробуту людей,, а з іншого — видом підприємницької діяльності, що приносить прибуток. Займаються такою діяльністю відповідні організаційні структури &mdas