Форми міжнародних економічних відносин

Вступ.

Розділ 1. Сутність міжнародних економічних відносин.

1.1. Світові господарські зв’язки.

1.2. Економічні основи міжнародної торгівлі.

Розділ 2. Розвиток міжнародних економічних відносин.

2.1.Валютно-фінансові відносини.

2.2.Сучасний розвиток міжнародних економічних відносин.

Висновки.

Список використаних джерел.


Вступ

Актуальність теми. Коріння сучасних міжнародних економічних відносин сягають у глибоку давнину. Вони почалися з елементарних форм "міжнародної" торгівлі на базі натурального обміну між окремими особами, сім'ями і племенами. Об'єктами обміну були, як правило, надлишки окремих товарів та знаряддя виробництва.

На МЕВ впливають міжнародне, регіональне, державне втручання та регулювання, яке проявляється в міждержавних економічних, торгових, кредитних, валютних, митних і платіжних угодах та альянсах.

Предметом МЕВ є безпосередні зв'язки із спеціалізації і кооперування в галузі виробництва та науково-технічних робіт. Особливого значення набуло переміщення факторів виробництва між країнами — рух капіталу в різних формах, міжнародне використання фінансово-кредитних ресурсів, міграція робочої сили, обмін інтелектуальною власністю.

До об'єктів МЕВ відносять товари і послуги, матеріально-грошові та трудові ресурси, які є предметами міжнародного обміну; багатостороннє та різноманітне співробітництво країн і міжнародних організацій у галузі екології та вирішенні глобальних проблем.

До суб'єктів МЕВ відносять державні структури: урядові та інші державні органи різних рівнів (центральні, регіональні, муніципальні), а також державні підприємства та організації; відносини між партнерами різних країн; міжнародні організації, зокрема системи ООН, особливо при наданні фінансово-кредитної допомоги, інвестуванні коштів в окремі проекти. Значна діяльність у сфері МЕВ здійснюється транснаціональними корпораціями і міжнародними об'єднаннями, зокрема на ринку капіталів, фінансово-кредитних і валютних ресурсів.

Міжнародні економічні відносини включають у себе правові аспекти (міжнародні договори, угоди, кодекси, хартії тощо), а також інструменти їх реалізації, утворення і забезпечення діяльності відповідних міжнародних економічних організацій, спрямованої на досягнення мети світового розвитку. Саме ці обставини обґрунтовують актуальність розгляду міжнародних економічних відносин, з’ясування ролі міжнародних відносин у світовому господарстві.

Мета роботиполягає в тому, щоб на основі доступної літератури проаналізувати та з’ясувати основні риси та форми міжнародних відносин у світовому господарстві.

Для досягнення цієї мети у роботі вирішується ряд задач:

· визначити риси принципів і особливостей механізму МЕВ;

· охарактеризувати загальні тенденції форм МЕВ;

· дослідити середовище розвитку міжнародних економічних відносин;

· проаналізувати види та характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин;

· виявити роль міжнародних економічних відносин у вирішенні глобальних економічних проблем світового господарства.

Історіографія дослідження. Проблематиці форм міжнародної економічної діяльності протягом останніх років відводилось провідне місце в дослідженнях таких вітчизняних і зарубіжних економістів як Л.Антонюк, Б.Баласси, О.Білоруса, І.Бураковського, Р.Вернона, О.Власюка, О.Гаврилюка, А.Гальчинського, В.Гейця, Б.Губського, Дж.Даннінга, Д.Деніелса, Дж.Кейнса, О.Киреєва, Ю.Козака, Я.Корнаї, Д.Лук’яненка, З.Луцишин, Ю.Макогона, О.Мозгового, Б.Панасюка, Є.Панченка, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, М.Портера, А.Поручника, Л.Радеби, П.Робсона, О.Рогача, В.Рокочої, В.Ростоу, А.Рум’янцева, А.Ругмана, Ф.Рута, П.Самуельсона, В.Сіденка, С.Соколенка, Дж.Сороса, Дж.Стигліця, П.Тодаро, Т.Циганкової, В.Чужикова, І.Школи, Й.Шумпетера, А.Філіпенка та ін., в результаті чого сформувалась методологія аналізу економічної взаємодії країн.

Методологічною основою дослідженняє історико-логічний та системний підходи до аналізу економічних явищ і процесів у національному і глобальному середовищі. Дослідження проведене з використанням методів: наукової абстракції, статистичного якісного і кількісного порівняння; факторного та структурного аналізів.

Використано широке коло вітчизняних та зарубіжних літературних джерел, Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Міністерства економіки України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державного комітету статистики України, статті українських економічних періодичних видань, український Інтернет-ресурс.

Наукова новизнароботи полягає в тому, що на основі аналізу різнопланових джерел розглядається проблема сутності та факторів форм МЕВ, сучасні проблеми МЕВ.

Об’єктом дослідженняє основи та загальні риси міжнародних економічних відносин.

Предметом дослідженнявиступають напрямки, механізм і форми здійснення міжнародних економічних відносин.

Практичне значення дослідженняполягає в тому, що викладені у дослідженні теоретичні положення можуть стати основою для написання монографій та науково-популярних праць.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури.


Розділ 1. Сутність міжнародних економічних відносин

1.1. Світові господарські зв’язки

У сучасних умовах однією з найважливіших характерних ознак світового розвитку є всебічна інтернаціоналізація господарського життя. Різноманітність суспільного розвитку дає нам сьогодні достатньо колоритну картину різнорідного і, водночас, взаємопов'язаного світу. Ця різноманітність є, з одного боку, нормальним явищем, а з іншого — стійкою тенденцією світового розвитку, що проявляється у зростанні впливу цілісності, єдності світу на розвиток окремих країн, їхньої національно-державної специфіки. Однією з найважливіших сфер прояву постійно зростаючої взаємозалежності держав є міжнародні економічні відносини. Формується так звана транснаціональна економіка - певна, стійка спільнота, яка існує поряд з національними економіками, суттєво впливає на характер їхнього розвитку. Більше того, розвиток світової торгівлі, міжнародний поділ праці призводять до того, що процес відтворення все більше залежить від зовнішніх (щодо кожної окремої країни) факторів, а розгортання НТР ще більше посилило процес інтернаціоналізації продуктивних сил, техніко-економічних відносин, усього суспільного відтворення.

Економічні зв'язки між державами мають багатовікову історію. Протягом століть вони існували переважно як зовнішньоторгові і розв'язували проблему забезпеченості населення товарами, які національна економіка або продукувала неефективно, або зовсім не виробляла. В ході еволюції зовнішньоекономічні зв'язки вийшли за рамки зовнішньої торгівлі і перетворились у складну сукупність міжнародних економічних відносин, які стосуються інтересів усіх держав світу.

Сучасний світ поділений на різні соціально-економічні системи, міжнародні угрупування, що відрізняються метою, механізмами функціонування, ефективністю дії цих механізмів. Класифікація країн світової спільноти здійснюється на основі різних критеріїв. Ще донедавна в нашій літературі світова спільнота поділялась на світ соціалізму, капіталізму і „третій світ". Конфронтаційний, по суті, поділ підтримувався тезами про основний зміст сучасної епохи як переходу від капіталізму до соціалізму. Відмова від такої ідеологізованої диференціації світу, від „боротьби двох систем", зовсім не змінює проблему різнорідності країн світового співтовариства. І все це розмаїття стягується в єдність, певну цілісність шляхом взаємної економічної залежності. Така інтернаціоналізація економіки охоплює всі країни, незалежно від рівня їх розвитку [6, c. 53-54].

Передумови інтернаціоналізації господарського життя різних країн виникають в умовах переходу до великого машинного виробництва, коли національні обмеження починають перешкоджати розвитку продуктивних сил. Сьогодні така взаємна залежність посилюється науково-технічною революцією, принципово новою роллю засобів інформації і комунікацій, необхідністю розв'язання глобальних проблем людства. Отже, неможливим є ефективне функціонування економіки в умовах автаркії - національного економічного самозабезпечення.

У результаті виникає ціла система господарських відносин між країнами світу, тобто міжнародні економічні відносини, найважливішими формами яких г: міжнародна торгівля, вивезення капіталу і міжнародний кредит, міжнародні валютні (розрахункові) відносини, міжнародне науково-технічне і виробниче співробітництво, міжнародна міграція робочої сили тощо. Ці форми тісно пов'язані і впливають одна на одну, проте лідером с міжнародна торгівля товарами і послугами. Сучасні світогосподарські зв'язки починаються з світової торгівлі, яка пройшла шлях від одиничних зовнішньоторговельних угод до масштабного торгово-економічного співробітництва, коли постачання продукції здійснюється в рамках виробничої кооперації мі