Правила Шаріату і сімейне виховання

Вступ.

1. Основні принципи шаріату.

2. Роль та місце шаріату в сімейному вихованні.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Шарат перелічує поважні причини, які дозволяють відійти від дотримання посту. Обов‘язок постити не поширюється на тих, хто подорожує, учасників бойових дій. Усі, хто не постив, крім дітей, людей похилого віку те невиліковно хворих, зобов‘язані компенсувати його, коли відпадуть поважні причини : відпостити в будь-який інший місяць чи сплатити певну суму грошей або роздати милостиню жебракам. Відшкодування належить і тим, хто порушив піст – це спокутується неофіційним постом (наддара), тобто аналогічним постом протягом 60 діб. Спокутувальний піст можна замінити добрими вчинками – годувати цілий день жебраків або 60 діб одного жебрака.

Іслам має сувору систему заборон і приписів, які викликають негативне ставлення до цієї релігії серед представників інших вірувань, зокрема на Заході. Ця назва цього віровчення перекладається з арабської мови як “покірність волі Аллаха». Віруючі називають себе мусульманами, себто покірними. Норми та правила шаріату не є для них обтяжливими,а становлять спосіб їх життя.

Існують різні методи оцінки стилів життя: спостереження за наслідками, експериментальна перевірка (приміряння до себе ), вивчення думок авторитетів, аналіз обґрунтування певного життєвого шляху та його порівняння з відомими та близькими традиціями. Можливо, наші “цивілізовані” норми моралі та поведінки для мусульман виглядають не менш дико, ніж для нас приписи шаріату.


1. Основні принципи шаріату

Шаріат містить багато заборон, частина з яких може видатись нам незрозумілими нелогічними, недоречними, негуманними, занадто суровими, застарілими і в кінцевому випадку несправедливими.

Перш за все, вражає широке застосування, різноманітність й витонченість тілесних покарань, аж до смертної кари.

На смерть каралися такі злочини як: подружня зрада жінки, зрада рабинею свого господаря, проституція, сексуальні збочення, алкоголізм, розповсюдження і вживання наркотиків, чотирикратне порушення посту, негідне життя на землі та незгода з Аллахом. Останні два злочини тлумачились досить невизначено, що давало привід для зловживань.

Щодо інших злочинів, то крадіжки карались жорстокіше за вбивства із-за освячення кровної помсти. Коран дозволяє помсту в межах еквівалента: вільного за вільного, раба за раба… У деяких мусульманських країнах існують спеціальні клініки, які за вироком, шаріатського суду завдають винним тих тілесних пошкоджень, які ті чинили своїм ближнім. При завданні якихось матеріальних збитків винний повинен відшкодувати їх у еквівалентному розмірі.

Як і більшість інших релігій, іслам засуджує самогубство, аборти та вбивство новонароджених дітей.

Значне місце в шаріаті відіграють заборони (харам). Так у їжі, окрім заборон на свинину, кров, падаль і м’ясо ракоподібних, існує заборона на і на м’ясо чистих тварин забитих без відповідного ритуалу. Заборона на алкогольні напої досить м’яка – забороняється лише цілеспрямоване і надмірне їх вживання.

Таким чином, жорстокість заборон і покарань являється вагомим чинником у формуванні дисципліни.

Ісламський шаріат розробляється на основі Корану й хадисів (мов Пророка) і являє собою ряд постанов, що стосуються дій і вчинків людей. Шаріат не залишає можливості для здійснення якого-небудь невартого вчинку. Всі дії людей підрозділяються на 8 категорій: фарз, важиб, суннат, мустахаб, мубах, харам, макрух тахрими, мустакрух.

ФАРЗ - це дія, що зобов'язує кожної людини в строгій формі виконувати приписання шаріату. За виконання буде винагороджений Аллахом. За невиконання без поважних причин - строго покараний. Хто не вірить в істинність цих зобов'язань - переходить у категорію невіруючих. Фарз розділяють на два види: фарз айн і фарз кіфая.

Фарз айн зобов'язаний робити кожний мусульманин, наприклад: п'ятикратна молитва, ураза.

Фарз кифая - це фарз, що покладає на мусульманську громаду. Якщо деякі виконують цей фарз, то з інших знімається відповідальність. За виконання кожний , хто є у скоаді громаді буде винагороджений. Якщо ніхто не виконає цей фарз, то вся громада буде грішною. Наприклад: відповісти на вітання, брати участь у похоронах.

ВАЖИБ також, як і фарз, є обов'язковою дією, що вимагає виконання. За виконання важибов людина буде винагороджений Аллахом, за невиконання без поважних причин уважатися більшим грішником. Хто спростовує важиби, той великий несе гріх, хоча й уважається, що за це він не переходить у категорію невірних, як це було у фарзе.

СУННАТ. Ці дії виконував наш пророк; він говорив, що за виконання їх чекає винагорода. Ми повинні прагнути до виконання кожного сунната. Хто без причини не виконує суннати, той у день суду буде запитаний про це, хоча й не ставиться до категорії більших грішників. Вони не будуть мати в день суду заступника в особі пророка.

МУСТАХАБ - це дії, часто виконувані пророком. Виконуючі мустахаб будуть винагороджені (сауаб). Не виконуючі не будуть уважатися гріховними й у День суду не залучаться до відповіді.

МУБАХ - це така з, яку можна робити й не робити. За виконання й невиконання з нагороди й немає гріха. Ці дії незліченні. Все те, що не зобов'язує й не засуджується шаріатом, входить у мубах.

ХАРАМ - дія, категорична заборона й засуджуване ісламським шаріатом. Хто робить харам є більшим грішником. Хто, боячись гріха, утримується від виконання харама, той буде вознагражден Аллахом. Що спростовує харам зневіряється й з у категорію невіруючих. Харам різниться двох видів: харам зулми й харам гайри зулми.

Харам зулми - це такий харам, здійснення якого завдає шкоди стороннім людям, крім виробляючі. Наприклад, крадіжка. Що зробив харам зулми й поклявшийся надалі не робити його, буде прощений Аллахом лише в тому випадку, якщо простить потерпілий.

Харам гайри зулми - харам, здійснення якого приносить шкода тільки виробляючому його. Наприклад, споживати недозволене. Якщо що зробив харам гайри зулми покаявся у вчиненому й зарікся не повторювати - Аллах можливо простить його.

МАКРУХ - це дія, що Махаммад аляйхи-з- салям заборонив робити. Хто не робить макрух, свідомо боячись гріха, тому буде нагорода від Аллаха - сауаб. Здійснюючий буде грішним. Хто спростовує й говорить, що ці дії можна робити - стає грішником, хоча й не переходить у категорію невіруючого.

МУСТАКРУХ - це діяя, що пророк Махаммад, аляйхи-з- салям, волів зовсім не робити. Він роз'ясняв, що зробивши мустакрух, людина одержить тільки шкоду. Мустакрух, не будучи більшим гріхом, показує, проте , більшу невихованість людини.

В ісламі всі дії людини розділяються на "заборонені" (ар), здійснення яких карне, а нездійснення похвально; "нерекомендува_" (макрмх), здійснення яких некаране, але утримання від яких похвально; "байдужні" (муб) для Законодавця, щодо яких не встановлені ніякі норми; "рекомендував" (мандб, сунна), здійснення яких похвально, але нездійснення некаране; "обов'язкові" (вджиб, фар), здійснення яких заохочується, а нездійснення карається. Усе, що служить таким діям, підпадає під ту ж норму, що й сама дія.

Ця класифікація поширюється практично на всі сфери. Прикладом може служити випадок, коли покійний заповів більше, ніж володів на момент смерті. У такій ситуації деякі легати (заповідальні відмови рухомості) повинні бути продані в певному порядку. Англо-американські цивільні суди спершу продають майно, не враховане в заповіті, потім майно, передане у відповідності зі статтею про рухоме майно, що залишилося після сплати боргів, і, зрештою , спеціально пойменоване в заповіті майно. При цьому найбільш специфічними вважаються ті частини майна, про які покійний піклувався найбільшою мірою . Таким чином, цивільний суд як би виконує його бажання. Суд шаріату буде продавати легати відповідно до п’ятичленної класифікації. Насамперед підуть заборонені легати, потім ті, які служать що не рекомендується, потім байдужні, потім ті, які вважаються гідними заохочення, і на останнім місці завжди перебувають обов'язкові. Продаж заповідальних відмов рухомого майна для виплати невизнаних боргів є обов'язкової, оскільки в противному випадку можуть постраждати невідомі кредитори.

Заповідальні відмови, які є зобов'язаннями відносно Бога, користуються меншим захистом, оскільки вважається, що Бог може легше із цю втрату. Однак у рамках класу боргів відносно Бога звичайно випливають тим же загальним принципам. Заповідальна відмова майна, службовець для читання молитов Богові, продається раніше того, котрий використовується для пожертвувань незаможним. Однак цьому класу заповідальних відмов виявляється перевага в порівнянні з тими, які вважаються байдужними й так далі. Подібні класифікації, застосовувані до всіх сфер людської діяльності, надзвичайно поширені в ісламському праві.

2. Роль та місце шаріату в сімейному вихованні

Основною тенденцією цієї правової системи є оцінка різних життєвих обставин з точки зору релігії:

Шаріат складається з трьох блоків:

а) аб-адат (блок,що визначає релігійні обов’язки мусульман );

б) муам-аят (цей блок умовно можна назвати переліком свобод мусульман);

в) ук-убат (система по